Прощання з пивом

Український парламент подумав і активно узявся за моральність і здоров'я нації, вирішивши боротися з алкоголізмом, цього разу пивним.

У хід пішла зброя різного калібру: підвищення акцизу і передбачувана заборона розпивання в громадських місцях. Правда, в цій боротьбі Верховна Рада думала не в останню чергу про себе – 97 мільйонів, які планується отримати в результаті запровадження акцизного збору, вони захотіли витратити на себе.

Нещодавно Верховна Рада підвищила ставку акцизу на пиво на 93,5%, з 0,31 грн./літр до 0,6 грн./літр. Закон підтримали 331 з 450 депутатів. Звичайно ж, виробникам пива ця новація створює певні труднощі, та й споживачам майбутнє подорожчання напою зовсім не до душі. А що робити? Платити.

Але пивна тема в законодавстві, схоже, себе не вичерпала. Тому народні обранці Михайло Соколов (БЮТ), Дмитро Шпенов (Партія регіонів) і Олександр Бобильов («Наша Україна - Народна самооборона») на подив одностайно, враховуючи роз'єднаність політичних поглядів, виступили з ініціативою обмеження роздрібної торгівлі і споживання пива, вміст алкоголю в якому перевищує 0,5%, і слабкоалкогольних напоїв у певних (громадських) місцях. Саме про це свідчить їхній законопроект №4653, зареєстрований у Верховній Раді 11 червня цього року.

Який футбол без пива?

Обивателі дивуються: навіщо ухвалювати такі кардинальні рішення. Невже ці заходи приведуть до чогось позитивного чи, можливо, це чергова спроба заробити дивіденди в політичних перегонах? «Це вже не перша спроба провести такий законопроект в парламенті, – коментує ситуацію Микола Поліщук, екс-міністр охорони здоров'я України, голова Національної ради з питань охорони здоров'я. – Раніше все блокувалося депутатами, які лобіювали інтереси пивного бізнесу. Але враховуючи те, що зараз з'явився навіть дитячий пивний алкоголізм, ініціатива Соколова, Шпенова і Бобильова дуже вчасна. Особисто я заборонив би ще продаж пива в місцях масового відпочинку людей».

Тим часом автори законопроекту переконані, що заборона на торгівлю і споживання «слабкоалкоголки» служить благій меті – захисту моральності і здоров'я нації, в першу чергу – юних її представників.

Отже, відповідно до законопроекту, продавати і вживати пиво і слабкоалкогольні напої забороняється: біля дитячих, освітніх і медичних закладів (у радіусі 500 метрів), а також у всіх видах громадського транспорту міського, приміського і міжміського сполучення (іншими словами: ніякого пива в поїздах!). Обмеження стосуються «пивопиття» в закладах культури, на спортивних майданчиках і стадіонах, у спортивно-оздоровчих установах. Хоча якраз футбольні уболівальники не згодні: «Даруйте, який же пиво – алкоголь? Його швидше можна назвати вітамінним коктейлем». Не залишається сумнівів – заборона на пиво діятиме і в парках, скверах, інших громадських місцях. Також за межею закону торгівля пивом у наметах, кіосках, на вулиці. У підсумку пивних місць залишиться не так багато: громадське харчування та супермаркет.

У окремому пункті закону прописано табу на продаж пива і слабкоалкогольних напоїв особам, що не досягли вісімнадцятирічного віку. Отже, якщо ви на вигляд молодші за свої роки і йдете за пивом, краще прихопіть паспорт або інший документ, що підтвердить ваше право на покупку.

Зрозуміло, за порушення передбачається введення штрафних санкцій. Випив пивця або іншої «слабкоалкоголки» в забороненому місці – будь ласкавий, плати (від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів). Придумано й інше покарання - участь у роботах на благо суспільства. Злісним же порушникам взагалі може бути непереливки: обіцяють «15 діб». Розпивання «підзаконних» напоїв неповнолітніми, та ще й у заборонених місцях, загрожує штрафами їхнім батькам.

Звичайно, можна було б припустити, що таке покарання гривнею навіть дозволить дещо наповнити держбюджет. Хоча, про те, що «штрафні» гроші підуть на шляхетні справи, в законопроекті нічого не сказано. При цьому додаткові кошти від підвищення акцизу на пиво Верховна Рада України, ніби, все-таки має намір направити на закупівлю інсуліну, фінансування робіт із забезпечення цілодобового водопостачання Львова і створення Будинку-музею Тараса Шевченка. Втім, є одне істотне «але» – ті самі 97 мільйонів гривень, отриманих від продажу пива в майбутньому. За рахунок цих грошей Верховна Рада зробила спробу поліпшити собі життя, направивши кошти на збільшення фінансування парламенту. Президент України Віктор Ющенко таке рішення обурено відкинув – у четвер глава держави ветував цей закон зі словами: «Нелогічно, неморально і неправильно підвищувати на 100 мільйонів гривень витрати на утримання Верховної Ради».

З іншого боку, підвищення акцизу і заборона вживання пива на вулиці може призвести до зменшення об'ємів продажів продукції пивоварних заводів. Як наслідок – скорочення робочих місць унаслідок банкрутства малих підприємств.

Пиво – та ж сама горілка

Втім, автори цього законопроекту декларують благу мету – «захист моральності і здоров'я людей, насамперед неповнолітніх». Тільки, на жаль, не всі представники нашого суспільства готові бути захищеними. Студент Олексій Федоренко стверджує: «Пиво – це ж слабкоалкогольний напій, нічого страшного в тому, щоб випити кілька пляшок десь у сквері або парку, не бачу. Тим більше, в магазинах і рундуках пиво значно дешевше, ніж у кафе. Думаю, громадськість буде проти таких новацій».

Але ж саме школярі і студенти більше за інших ризикують, попиваючи пивце з приводу і без нього. Навіщо далеко ходити: Україна на першому місці за вживанням алкоголю серед дітей і молоді. Такі офіційні дані Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за 2008 рік. Систематично в Україні випивають 40% дітей 14-8 років.

«Молоді люди 18-20 років – це група ризику щодо потенційного виникнення залежності, – коментує ситуацію нарколог Олександр Бездрабко. – В період інтенсивного росту клітин мозку та інших органів спостерігається підвищена сприйнятливість до шкідливих впливів. Насторожує і те, що за останні десять років значно зросла кількість хворих на алкоголізм у віці до 25 років. Збільшилася і кількість дівчат, жінок, що п'ють пиво і слабкоалкогольні напої! Адже півлітрова пляшка пива, що містить близько 5% алкоголю, має такий самий вплив на організм, як приблизно 50 мл горілки. Я не кажу, що кожен, хто п'є пиво, стане алкоголіком, але слід пам'ятати про безпечну норму, бачити краї келиху. Здоровий чоловік на місяць може випити 14 пляшок пива (0, 5 л), жінка – 9. При цьому за один прийом не більше 2,5 і 1,5 л відповідно. А безалкогольними повинні бути мінімум три дні на тиждень».

Згідно з останніми дослідженнями, від вживання пива хронічний алкоголізм розвивається в три-чотири рази швидше, ніж від міцних алкогольних напоїв. Можливо, саме тому, що пиво в Україні стало насамперед продуктом для тінейджерів – ціна доступна, напій нібито нешкідливий, добре прорекламований.

Про шкоду і загрози говориться і в пояснювальній записці до «пивного» законопроекту. «За останні сім років зросла кількість страждаючих на алкоголізм у віці до 25 років, – наполягають депутати. – Захворювання у цих пацієнтів, як правило, дуже швидко прогресує. Систематичне вживання пива може викликати алкоголізм так само, як вино, горілка, коньяк. Пивний алкоголізм розвивається за законами звичайного алкоголізму. Серед тих, хто звертається по допомогу до наркологів, близько 15-20% страждають на пивний алкоголізм».

У свою чергу, медики перераховують чимало захворювань, до яких призводить непомірне вживання пива: порушення функцій спинного мозку, цироз печінки, гепатит, панкреатит, гастрит, невропатії, ураження зорового і слухового аналізаторів. Доведений також взаємозв'язок між споживанням пива і підвищенням артеріального тиску.

Молода мама Ганна Панченко наполягає: «Я за те, щоб антипивний законопроект підтримали. Хіба це нормально, що пиво продається в рундуках на вулиці? Що розпивають цей напій не в пивних, не в барах, а в парку на лавці. При цьому поряд граються діти. Хіба можна після цього дивуватися, що вони рано пробують пиво, а потім – п'ють його постійно? Замість води, для утамування спраги. Раніше я не була так категорично налаштована, але одного разу з коляскою під'їхала до такого ось вуличного намету, простягнула продавщиці гроші й попросила літрову пляшку води. Продавщиця дала мені літр пива. Коли я здивувалася, наметниця все швидко пояснила: «Та до мене постійно з колясками підходять, і всі за пивом. Я про воду, чесно кажучи, навіть не подумала». Треба щось робити для того, щоб молодь менше цікавилася цим напоєм, щоб після міських свят порожні пляшки не валялися. Можливо, колись у нашій країні з'явилася б і культура вживання пива».

Західні манери

Така практика зовсім не нова, більш того – вона прижилася в багатьох країнах. Напевно ви неодноразово чули про те, що в США або Великобританії, в Чехії (де пиво фактично національний напій) не варто пити пиво в громадських місцях.

Так, закони США забороняють «вживати або тримати відкритими банку або пляшку пива або іншого алкогольного напою на вулицях, алеях, тротуарах, в громадських парках». За порушення штрафують, а злісні порушники можуть потрапити у в'язницю на строк до трьох місяців. Втім, і американці, і туристи навчилися цю заборону обходити, адже якщо пляшку загорнути в папір або непрозорий пакет, то американський поліцейський не має права цікавитися, що саме п'є громадянин. У Великобританії заборонено пити пиво в поїздах і в місцях проведення футбольних матчів. У Чехії і Польщі не можна пити алкогольні напої (і пиво теж!) на вулиці. У Латвії спеціальним законом забороняється пити пиво в під'їздах житлових будинків і на сходах. У іншій балтійській країні – Естонії – для вживання пива існують тільки бари, ресторани та інші спеціально відведені місця. А ось у Фінляндії безкарно пити пиво «на людях» все-таки дозволено, але винятково в дні національних свят. У Росії навесні було запропоновано заборонити продаж пива під час проведення культурно-масових заходів. Але поки що остаточний вердикт не винесено. Інший слов'янський сусід – Білорусь – вчиться жити з «антипивним» законом (до речі, саме після цього активізувалися наші депутати, зареєструвавши свій законопроект).

Втім, і в деяких містах України в громадських місцях пиво не п'ють зовсім по-європейськи. Так, обмежено продаж і споживання пива, алкогольних і слабкоалкогольних напоїв у Тернополі. Окрім установ охорони здоров'я, освіти, культури, закритих спортивних споруд і місць проведення масових заходів, в приміщеннях органів місцевого самоврядування, інших державних установ, пиво не можна пити в транспорті (включно з транспортом міжнародного сполучення), в ліфтах, таксофонах, на дитячих майданчиках.

«З осені минулого року в нашому місті діє обмеження на споживання і продаж пива. Назрівало це рішення давно, відтоді, як у Тернополі почала збільшуватися кількість літніх «пивних» майданчиків, – розповідає Олег Удич, начальник прес-служби Тернопільської міськради. – Міський голова Роман Заставний запропонував обмежити асортимент літніх майданчиків, щоб на них продавалися соки, вода, морозиво, солодощі. Іншими словами, унеможливити активну рекламу відпочинку з пляшкою пива в руках. А столики під парасольками з написами-назвами пивних марок, келихи пива в руках відпочивальників служили саме цій меті. Ініціативу зустріли насторожено, не все її підтримали. Тоді було вирішено всім стаціонарним закладам (барам, кафе) дати можливість розширити свій торговий павільйон безкоштовно, за рахунок облаштування літнього майданчика». Іншими словами, в Тернополі всі, хто хоче випити пива або іншого алкогольного напою, мають робити це у відповідному місці. Якщо є бажання посидіти з пляшкою слабкоалкогольного напою в сквері, будь готовий нести адміністративну відповідальність.

До речі, в Тернополі з 2007 року неофіційно діє «комендантська година» – після 23.00 в літній період і 22.00 взимку неповнолітнім не дозволяється перебувати в місцях відпочинку (клубах, кафе, дискотеках), регулярно проводяться міліційні рейди, що перевіряють такі заклади. Олег Удич каже, що і цю ідею сприймали двояко, багато хто вважав, що такі жорсткі обмеження не працюватимуть. Проте у підсумку всі звикли, зараз міській владі вдячні і батьки, і адміністрації розважальних закладів, і навіть самі тінейджери за розуміння.

У Львові так само поза законом торгівля алкогольними і слабкоалкогольними напоями в кіосках і рундуках на вулицях, біля навчальних і дошкільних закладів, установ охорони здоров'я, в місцях проведення спортивних змагань.

У Феодосії вважають, що відкрите вживання пива, у тому числі й на «народних» гуляннях, є поганим прикладом для дітей і підлітків, адже це сприяє зростанню правопорушень. Тому міліція Феодосії і запропонувала властям курортного міста обмежити торгівлю алкогольним напоями.

Експерти говорять, цілком можливо, що вищезазначений законопроект буде прийнято. Звичайно, за умови, що свої інтереси не почнуть активно лобіювати виробники пива і слабкоалкогольних напоїв. Правда, у разі позитивного результату доведеться врегулювати ще чимало спірних питань, таких як правомірність розпивання пива в популярних нині літніх кафе, а так само про «статус» безалкогольного янтарного напою. Більш того – важливо замислитися, чи вирішать проблему алкоголізму жорсткі обмеження, чи стануть підлітки вживати менше пива чи знайдуть інші, не менш шкідливі для здоров'я, способи «розслабитися»? Врешті-решт – чи з'явиться в Україні культура вживання пива? А ще закрадається думка про те, що останнім часом депутати в Україні, схоже, дещо захопилися всілякими заборонами. Але вони, швидше, схожі на гучні гасла, а не на реальні кроки до поліпшення якості життя. Можливо, все так стрімко відбувається в передчутті очікуваної передвиборної кампанії? «Політикам зараз потрібна популярність, тож є імовірність того, що нинішній законопроект не ляже на полицю – це ж чудова можливість завойовувати додаткові бали», – припускає Микола Поліщук. Ось і виходить, що такі сумніви виникають не через зміст самих документів, а унаслідок відсутності реальних механізмів ефективної боротьби, зокрема з алкоголізмом.