Другий шанс для «Дитячої лікарні майбутнього»

Коли гучно і з оптимізмом починався проект «Дитяча лікарня майбутнього», навряд чи хтось міг сумніватися у його здійсненні.

Тим більше що справа опинилася під особистим контролем першої леді держави – Катерини Ющенко. Минуло два роки і два місяці, а ця лікарня так і залишається лише на папері: у кресленнях і сотнях дозволів на будівництво. Але попри все організатори добродійної акції запевняють: «Проект нікуди не зник, він просувається складними шляхами українських реалій».

Хоча навіть міністр охорони здоров'я Василь Князевич говорить: «Питання, яке узяло на себе фонд, – дуже складне, складнішого проекту перед собою ніхто ще не ставив».

Земельне питання

«Після проведення. марафону (Всеукраїнський телевізійний марафон зі збору коштів на будівництво «Дитячої лікарні майбутнього» пройшов в ефірі всіх найбільших телеканалів України 17 грудня 2006 року. – Авт.) відбулося декілька базових подій, – сказав журналістам на звітній прес-конференції Андрій Мірошниченко, голова наглядової ради фонду «Дитяча лікарня майбутнього». – В березні 2007 року між фондом і Державним управлінням справами був підписаний договір, згідно з яким добродійний фонд узяв на себе зобов'язання профінансувати проектування лікарні, підготовку лікарів і закупівлю устаткування. Держава пообіцяла виділити гроші на будівництво. У липні того ж року ми провели міжнародний конкурс з відбору генерального проектувальника, а в грудні – був підписаний договір про підготовку проектної документації. На жаль, в цей же час відбулося декілька подій, які затримували виконання робіт. І в першу чергу мова йде про перенесення земельної ділянки. Як відомо, перша розташовувалася на території лікарні «Феофанія». Але виявилось, що там ростуть сотні реліктових дерев. Тоді було вирішено перенести ділянку для будівництва на інше місце. І, починаючи з літа 2008-го, почався складний процес виділення нової ділянки і прив'язка до нього. Необхідно нагадати, це наш проект має експериментальний характер – ми хочемо на базі лікарні упроваджувати новітні медичні технології».

За словами Ігоря Тарасюка, керівника Державного управління справами, коли закладалася капсула, всі думали, що лікарня буде набагато менших розмірів.

«Передбачалося, що вона розміститься на 17 тисячах квадратних метрів, – констатував Тарасюк. – Але коли був проведений конкурс і відібраний найкращий проект, територія забудови зросла до 2 га, і площа лікарні збільшилася до 53 тисяч квадратних метрів».

Правда, до вчорашнього дня у організаторів не було ділянки для будівництва. 19 лютого на засіданні Київської міської ради нарешті була виділена (за рішення проголосували 102 депутати) ділянка землі для Всеукраїнського центру охорони здоров'я матері і дитини на вулиці Академіка Заболотного, 21. Це майже 11 гектарів, нормативною вартістю 27 мільйонів гривень.

Тепер лікарню будуватимуть недалеко від астрономічної обсерваторії. Правда, у її керівництва є свої вимоги: будівлі повинні бути розташовані не ближче ніж за 200 метрів і бути не вищі ніж два поверхи. У Державному управлінні справами обіцяють, що споруди не будуть вищі за дерева, які ростуть в окрузі.

Поки ж, за словами керівника Державного управління справами, на території «Феофанії» буде створений Всеукраїнський центр охорони здоров'я матері і дитини. Мова йде про створення в короткі терміни базової структури для майбутньої лікарні. «Ми віддаємо частину площ «Феофанії» для того, щоб вже з квітня-травня цього року діти могли проходити обстеження і можна було б проводити деякі лікувальні заходи, відпрацьовуючи ті методи і технології, які використовуватимуться в «Лікарні майбутнього», – сказав Ігор Тарасюк.

Терміни не встановлено

Тимчасові приміщення – це, звичайно, добре, але всіх благодійників – від тих, хто дав мільйони, до простих українців, що перерахували тільки 5 гривень, – хвилює питання: коли суперсучасний центр для лікування тяжкохворих дітей зі складними випадками онкології, вродженими вадами і серцево-судинними захворюваннями зможе прийняти перших пацієнтів? Раніше оголошували терміни – березень 2009 року.

Андрій Мірошниченко говорить, що два роки і два місяці Фонд витратив не лише на збір усіляких дозволів, а і на проектування лікарні на дивній ділянці, документальні процедури з відведення нової землі, проектування на цю ділянку. Також час пішов і на спеціальні медичні програми. Але, незважаючи на всі непланові відстрочення, за словами Тарасюка, вже пройдено третину шляху. «І якщо почати будівництво вже в березні, то ми побудуємо лікарню за 1,5-2 роки», – запевнив він.

Глава правління фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук визначає терміни більш розмито: «Лікарня буде готова у встановлені нашою проектно-кошторисною документацією терміни і на тих умовах, на яких ми підпишемо договір з генеральним забудовником. А поки немає договору із забудовниками, я не можу сказати вам точні терміни. Але хотілося б зазначити, що несправедливо говорити: мовляв, ми зволікаємо. Повірте, ми намагатимемося, щоб будівництво йшло швидше».

Фінансування чи недофінансування?

«Після проведення марафону і до сьогоднішнього дня на рахунки фонду «Дитяча лікарня майбутнього» надійшло 97 мільйонів 665 тисяч 70 гривень (з необхідних 600 мільйонів. – Авт.), – продовжує голова наглядової ради фонду «Дитяча лікарня майбутнього». – Зараз же на всіх рахунках є 99 мільйонів 961 тисяча 966 гривень. Окрім тієї суми, яку ми отримали від благодійників, були налічені відсотки по депозитах – більше 18 мільйонів. За цей час близько 16 мільйонів було витрачено. Основна частина суми пішла на проектні та пошукові роботи. Також необхідно пояснити різницю між 260 мільйонами, які називалися в пресі, і сумою, яку ми щойно назвали. 260 мільйонів – сума, яку публічно обіцяли надати наші благодійники. Таким чином, різниця в цифрах – це або невиконані обіцянки, або гроші, які згідно з графікамм проведення робіт будуть ще внесені».

При цьому представники фонду «Дитяча лікарня майбутнього» неодноразово підкреслювали, що необхідні для будівництва 600 мільйонів на марафоні в 2006-му так і не було зібрано.

Таким чином, ясна річ, грошей на всю лікарню не вистачає. Організатори проекту говорять, що саме тому згодом вони уклали супервигідний договір з державою – з Державним управлінням справами. Згідно з ним, держава повинна узяти на себе все будівництво. Але в цій справі є одна істотна обмовка: у держбюджеті на 2009 рік не передбачено ні копійки на благородну справу.

«А ось у 2008 році було закладено 50 мільйонів гривень на початок будівництва лікарні, – сказав Тарасюк. – Але оскільки на той момент не було ні проекту, ні земельної ділянки, ми не змогли скористатися бюджетними коштами».

Тому сьогодні добродійний фонд «Дитяча лікарня майбутнього» і держава переглянули договір. В результаті – щоб прискорити процес будівельних робіт, фонд візьме на себе зобов'язання почати роботи на початковому етапі, не чекаючи державного фінансування.

До речі, всі гроші, які призначені на будівництво, зберігаються в гривні на кількох рахунках у банку, за словами Мірошниченка, який належить благодійникові, котрий «дав перший мільйон». Але організатори не цілком довіряють і йому, тому що заявили журналістам, що збираються переказати кошти в інші банки, у тому числі й державний. В той же час Мірошниченко запевняє, що про гроші турбуватися не треба – попри те, що гривня падає, вартість будівельних робіт зменшується.

Крім того, ініціатори проекту не проти знову організувати марафон зі збору коштів, ось тільки кажуть, що економічна ситуація невідповідна і треба трохи почекати. «Також зараз ведуться активні переговори і з міжнародними організаціями, зокрема медичними», – зазначив Андрій Мірошниченко.

Політичне підґрунтя

Як відомо, в нашій країні фінансові питання часто перетворюються на питання політичні. Така сама ситуація і цього разу.

«Я змушений сказати про ті звинувачення, які були пред'явлені з боку окремих політиків, навіть представників ЗМІ, – говорить Олександр Максимчук. – Вони стосуються нашої діяльності щодо реалізації проекту. Фонд «Україна 3000» вже багато років займається дитячими медичними проектами. Ідея «Дитячої лікарні майбутнього» виникла не на пустому місці, це продовження нашого проекту «Від лікарні до лікарні». І хоча Фонд «Україна 3000» – ініціатор акції, безпосередньо через його рахунки пройшло до 6 мільйонів гривень. Решта грошей йшла безпосередньо на фонд лікарні. Сьогодні ми дуже стурбовані тим, що ставиться під сумнів цільове використання коштів і ефективність їх використання. Оскільки це насторожує і тих людей, з якими ми працюємо. З іншого боку, є благодійники, які пропіарилися на нашому проекті і не виконали своїх зобов'язань. Ми ніколи про це не говорили, не хотіли когось образити, але так чинити несправедливо. Зараз хотів би нагадати два головні звинувачення. Перше – в розкраданні коштів. Ми його категорично відкидаємо. А тим політикам, які дозволяють собі про таке думати і це озвучувати, хочемо сказати, що ми подаємо до суду на того, хто озвучив таке навіть не припущення, а твердження. Друге звинувачення, що ми вирізали 300 реліктових дерев на тридцяти сотках, видається смішним».

Цікаве питання: хто саме цей недобросовісний благодійник? Виявляється, тільки один благодійник не уклав з Фондом угоду на виконання своїх зобов'язань. «Ім'я цього благодійника є у нас на сайті – воно під номером один», – сказав Максимчук. – Про нього наші юристи в офіційній довідці записали так, щоб не було судових процесів: «ухиляється від виконання договорів і не виконує публічно узяті на себе обіцянки». І саме він задекларував найбільшу суму під час марафону (15 мільйонів доларів). З рештою всіх благодійників ми підписали договори. В основному всі їх виконують і дотримують графіки. Є й ті, хто їх повністю виконали – «Смарт-холдинг», «Автокраз», АП «Шахта ім. А.П. Засядька», кілька фізичних осіб».

Після довгих ігор «в кішки-мишки» Олександр Максимчук все-таки називає ім'я того, хто не уклав з Фондом угоду на виконання своїх зобов'язань: «Це Корпорація «Індустріальний союз Донбасу». Цікаво, що на офіційному сайті «Дитячої лікарні майбутнього» першим у списку благодійників стоїть не «Індустріальний союз Донбасу», а добродійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

«На цей момент відповідно до договору наш фонд перерахував 43 мільйони 465 тисяч гривень і повністю виконав свої зобов'язання, – сказав «Главреду» Анатолій Заболотний, директор добродійного Фонду «Розвиток України». – Ці гроші повинні піти, як і було вирішено на початковому етапі, на будівництво і оснащення операційного блоку лікарні. Останній транш у розмірі однієї третини від всієї суми контракту буде направлений на закупівлю устаткування в операційний блок. Це відбудеться тоді, коли буде завершено будівництво лікарні».

«Главред» спробував узяти коментар і у представників корпорації «Індустріальний союз Донбасу». У прес-службі корпорації нас направили до Олександра Пилипенка, віце-президента керівної компанії корпорації «Індустріальний союз Донбасу» «Індустріальна група». «Ми не укладали договір з добродійним фондом «Дитяча лікарня майбутнього», – прокоментував він нашому виданню ситуацію. – Спочатку ми говорили, що у нас є група фахівців, яка займається іншими програмами в галузі охорони здоров'я і яка може стати ефективними помічниками в цій справі. Ми створили спеціальну раду, яка б оцінювала правильність тендерних закупівель, для того, щоб не було ніяких зловживань. Якщо ми хочемо давати туди гроші, ми повинні розуміти, що покупки будуть ефективними. Для цього ми повинні поставити туди людей, які це проконтролюють. Природно, поки не було проекту, землі, будівлі, то ні про яке устаткування мова не йшла. Ми не відмовляємося від внесків у цей проект. Але ми б хотіли, щоб з ними не грали наздогад. Як тільки виникне питання, що треба придбати устаткування, ми попросимо наших фахівців оцінити ситуацію. І якщо вони підтвердять, що все зроблено вірно, ми виділимо кошти. А нині ж заявляють: дайте нам гроші зараз, а ми вам розповімо, як все це буде. Нехай організатори проекту краще направлять всю свою енергію на те, щоб правильно надавати звіти, ніж роблять такі пустоголові заяви. Я боюся, що цей проект стане прозивним. Якщо пройде ще рік, а нічого зроблено не буде, то люди, які віддали туди свої гроші, виявляться глибоко розчарованими».

При цьому менш емоційний Андрій Мірошниченко говорить, що «заради об'єктивності» варто зазначити, що «Індустріальний союз Донбасу» не відмовляється від зобов'язань і готовий їх виконати. До того ж за ІСД намагався заступитися міністр охорони здоров'я Василь Князевич. «Благодійники або є, або їх немає. Дисциплінувати їх не можна. Я, до речі, теж перерахував місячну зарплату на дитячу лікарню майбутнього і сподіваюся, що ці гроші будуть використані ефективно», – сказав міністр.

Найголовніше в цій історії – те, що тисячі українців повірили в світлий і високий добродійний проект під назвою «Дитяча лікарня майбутнього». На його швидке здійснення сподіваються сотні маленьких пацієнтів з усієї України. І їх не влаштовують відмовки і виправдання людей в дорогих костюмах. Коли в сім'ї хвора дитина, в серцях батьків поряд живуть страх, невпевненість у завтрашньому дні та величезна надія. І забирати цю надію – страшний злочин.