Множинний всесвіт по-гоголівськи
Спеціально запрошений іспанський театр La Fura dels Baus (Ля Фура дель Баус) та українські перфомери влаштували вуличну виставу прямісінько на майдані Незалежності. У шоу взяли участь понад сто акторів, а глядачами театрального чуда стали кілька тисяч людей.
Спочатку над публікою з’являється величезне кадило, підняте на високому крані. Куля блимає, димиться, гойдається, а через деякий час оживає. На всіх її гранях актори, котрі рухаються синхронно.
Лунає напружена, прониклива музика, яка інколи захоплює і затягує, а інколи дратує. Але нікого не залишає байдужим. Її написав композитор театру La Fura Мікі Еспума спільно з українським ансамблем «Даха Браха». Саме головну ідею вистави - показати єдність дуже різних світів, поєднання елементів автентичної української музики з сучасними варіаціями іспанського композитора - реалізовує цей задум.
Далі майданом крокує величезна десятиметрова людина. Вона світиться зсередини. Цей манекен за багато ниток підвішений до крана. Його ноги переставляють актори. Зробивши кілька кроків, чоловік зупиняється і розгортає руки, ніби вітаючись з усіма, чи щось розказуючи, чи просто обіймаючи натовп. Звідусіль чути захопливі викрики. Пройшовши майданом, людина зупиняється і стає одним із глядачів, ніби разом з усіма стежить за тим, що відбувається на головному екрані.
А там показують відеоарт. Багато різних картин змінюють одна одну: урбаністичні краєвиди, вікна, будинки, бетон. За натягнутим екраном проглядаються тіні акторів. Вони живуть там своїм життям, рухаються, бігають, крутяться. Всі у білому. І деколи видно лише їхні тіні, які вживаються у відеоряд.
Далі над майданом починає крутитися велике червоне колесо, яке символізує рух всесвіту. Всередині колеса живуть люди, одягнуті в червоне. Вони, ніби у стані невагомості, крутяться, вертяться і просто літають. Колесо плавно опускається на рейки перед сценою і перекочується кілька разів по майдану.
Відеоряд на екрані змінюється чудернацькими фігурами. З’являється червона корова, зелена ящірка, аж поки на екрані не виникає сам Гоголь. Точніше – його портрет.
Через кілька хвилин екран поступово опускається, відкриваючи для глядачів гурт «Даха Браха». Сцена поділена на чотири рівні. На двох зверху – музиканти. На інших - живуть актори. Усі в білому. Але освітлення щоразу змінюється – з’являється то зелене, то червоне, то фіолетове. Враження підсилює й блимання світла, кожен квадрат сцени почергово виділяється зеленим контуром.
Наступний елемент вистави – людська сітка, яка здіймається над майданом.
42 людини разом висять на довгих мотузках над публікою. Час від часу фігури завмирають, а деколи під музику починають інтенсивно рухатися: або кожен окремо бовтається в піднебессі, або усі разом чіпляються і утворюють якусь картину.
Ліні Романусі, перфомерці з Києва, випало повисіти у верхньому ряду сітки.
«Коли висиш там вгорі, на 30-40 метрів над майданом, то відкривається неймовірний вид. А під ним публіка. Ніхто з нас, українських учасників вистави, ніколи не виступав перед такою величезною аудиторією. І захоплення публіки так нам передалося. Виникло відчуття ейфорії, - ділиться враженнями актриса. – У нас було три репетиції напередодні вистави. На першій ми просто на землі вчилися робити потрібні рухи. Проте коли на другий день нас перший раз підняли в повітря, ми повністю позабували, що і як треба робити. Ми розгубилися і не знали як рухатися. Коли отак бовтаєшся в повітрі, то ніби плаваєш, але плавати в повітрі важче, ніж у воді. Нас тренували троє іспанських акторів. Також іспанці відповідали за технічну підтримку і спорядження».
Закінчилася вистава залпом феєрверків.
