Освітні реформи: вперед у минуле
Розпочався новий навчальний рік. Він може стати доволі складним і для вчителів, і для дітей, оскільки наразі українська освіта зазнає численних та суперечливих реформ. Проблеми в галузі освіти України, а також новації навчального року 2010-2011 «Главреду» прокоментували координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді змін, перший директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич, голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський та голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
«Політичне сито» для дітей
Ольга Айвазовська вважає, що сьогодні Міністерство освіти відмовляється від більш прогресивної системи освіти і повертається до старої, стандартної форми навчання, «коли підручники змінюються від уряду до уряду і від міністра до міністра». «В результаті дитина за 11 років у школі може пройти через таке політичне сито ідеологічної дезорієнтації, що просто не зможе бути повноцінним громадянином у цій країні», - зазначила експерт.
Крім того, Ольга Айвазовська заявила, що існує два аргументи відмови від реформи освіти, зокрема, від 12-річки, – політичний і прагматичний. Політичний аргумент простий – «ми не готові».
«А скільки потрібно готуватися? На це було дев’ять років! Тільки на підготовку підручників країна витратила півтора мільярди гривень. Якщо ж це так, то давайте розбиратися. Хто винен у тому, що ми не підготувалися за цей некороткий період? Хто повинен відповідати за кошти, витрачені платниками податків?» - наголосила Айвазовська.
Прагматичний аргумент, за словами експерта, полягає в тому, що діти «тікають» зі школи після 9-го класу, бо не хочуть навчатися зайві роки. «Вони йдуть у профтехучилища чи інші навчальні заклади, щоб готуватися до вищої школи або опанувати робочу спеціальність. Який сенс їм сидіти зайвий, дванадцятий, рік у школі, не отримуючи при цьому профорієнтації?» – пояснила Ольга Айвазовська.
Перший раз в перший клас. Без «Букваря»
Цей навчальний рік першачки розпочали без «Букваря». Без підручників також залишилися учні майже всіх інших класів. Про це розповіла координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді змін, перший директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич. Єдиний підручник, який Міністерство освіти підготувало, – це підручник з історії для п’ятого класу. Але і той не надрукований, а викладений в електронному вигляді на сайті міністерства. До того ж він не повний – є лише кілька перших його розділів.
«Навчальний рік вчителі розпочали у стані тривоги. З одного боку, через відсутність підручників. З іншого – через те, що багато необхідних документів, пов’язаних із поверненням до 11-річної школи, надійшли буквально напередодні нового навчального року», - зазначила експерт.
Більше за ці поточні питання Лілію Гриневич турбує намагання Міністерства освіти і науки змінити ідеологічні засади освіти. Так, наприклад, у підручнику з історії для п’ятого класу зі словосполучення «штучний Голодомор» вилучено слово «штучний», пояснила експерт.
«Це дуже тривожить. Оскільки впродовж навчання в школі закладається система цінностей, яка потім стає основою патріотизму. І нинішній наступ на ідеологічні засади в нашій освіті може призвести до абсолютно неочікуваних результатів, які ми відчуємо за три-п’ять років», - додала освітянка.
Підручники Міносвіти містять граматичні та орфографічні помилки
Програми та ті нечисленні підручники, за якими розпочалося навчання в школах, є неякісними, вважає голова Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Зокрема, вона зазначила, що перші розділи підручників, які викладені на сайті Міністерства освіти, містять надзвичайно багато граматичних та орфографічних помилок. «Причому досить примітивних. Наприклад, неправильно написані назви Порт-Артур та Австро-Угорська імперія», - запевнила експерт. Внаслідок цього, на думку Ольги Айвазовської, учень під час написання твору, що вимагатиме наведення історичних фактів, обов’язково зробить помилку в цих назвах.
«Хоча, напевне, ці підручники поки що нередаговані. Але тим не менше, яка низька якість і який поверховий підхід до створення продукту для дітей! Навіть до створення електронного підручника!» - наголосила фахівець.
Крім того, запевнення Міністерства освіти в тому, що 85% українських шкіл забезпечені Інтернетом, Ольга Айвазовська вважає виключно бравадою. «Насправді доступ в районах та селах до Мережі і комп’ютерів є набагато нижчим. Хоча, безперечно, в столиці таких проблем значно менше», - зауважила Айвазовська.
Вразливі місця навчальних планів
Основним позитивом цьогорічних навчальних планів Павло Полянський, голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти і науки України, вважає те, що вони взагалі є. Проте, на його думку, ці документи містять чимало вразливих місць.
По-перше, із закону про загальну середню освіту вилучено норму про гранично допустиме навантаження. «Тобто про те, більше скількох уроків на день у дітей не може бути», - пояснив експерт. «При п’ятиденці у дітей не може бути менше семи уроків на день. А у профільних класах буде вісім-дев’ять уроків щоденно», - зауважив фахівець.
По-друге, вилучено норму про тривалість навчального року. «Раніше було написано, що для дітей початкової школи навчальний рік повинен тривати не менше 175 днів, для учнів основної і старшої школи – не менше 190. Тепер про це в законі взагалі не йдеться. Мабуть, може бути і більше, і менше», - розповів фахівець.
По-третє, передбачається декілька нових предметів, але немає підручників для їх вивчення. Більше того, не зрозуміло, коли вони з’являться.
По-четверте, збільшилася кількість одно- і двогодинних предметів. «Це дуже погано. Тепер на предмет «Художня культура» залишено тільки 40 хвилин на два тижні, тобто півуроку на тиждень. Можливо, вважається, що це щось другорядне», - зауважив Павло Полянський.
По-п’яте, навчальні плани не забезпечують вивчення предметів на трьох рівнях – стандартному, академічному і профільному, зазначив колишній заступник міністра освіти. «Наприклад, всі предмети фізико-математичного профілю, крім фізики і математики, тепер вивчатимуться на найнижчому рівні – стандартному. Навіть інформатика, яка природно їм підходить», - додав він.
По-шосте, укладачі навчальних програм для 10-11 класів застосували, на думку Павла Полянського, два найпростіші та найгірші способи. «Перше: вони повністю або частково вилучили зміст предметів третього року навчання 12-річки, тобто 12-го класу. Друге: матеріал 12-го класу вони втиснули в 11-й. В результаті цього будуть перевантажені діти, і вчителі», - застеріг експерт.
Доля вступної кампанії-2011 вирішується зараз
Саме зараз прийматиметься рішення про те, якою буде вступна кампанія наступного року, оскільки на сайті Міністерства освіти до 25 вересня триватиме громадське обговорення проекту умов прийому абітурієнтів. Про це розповіла Ольга Айвазовська.
«В проекті, який готують різні сторони – не тільки Міністерство освіти та представники вищих навчальних закладів, але й громадськість, – є багато переваг. Тобто цей документ є здебільшого позитивним», - зазначила експерт.
Ольга Айвазовська пояснила переваги нового проекту умов прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів. По-перше, олімпіадникам та переможцям Малої академії наук пропонується не надавати особливі преференції під час формування рейтингу абітурієнтів, а просто додавати відповідну кількість балів. «За перше місце в олімпіаді або в Малій академії наук буде додано 50 балів, за друге місце – 40, за третє – 30», - зауважила фахівець.
По-друге, подовжено терміни прийому документів з 1 до 31 липня. «Ми повертаємося до місячного терміну, що є абсолютно нормальним і обґрунтованим», - зазначила Айвазовська.
По-третє, умови прийому передбачають досить чіткі норми щодо «скандального питання» - скоригованих списків до зарахування, розповіла експерт. «Приймальна комісія тепер має чітко написану кількість днів: два дні для оприлюднення нових скоригованих списків рекомендованих. Тож на звільнені місця вони вже не зможуть зараховувати кого завгодно з рейтингового списку, незалежно від рівня знань і сумарної кількості балів», - пояснила голова правління Громадянської мережі «Опора».
Проте, за словами Ольги Айвазовської, цей проект має і недоліки. Наприклад, він не має чітких норм, які б пропонували запровадити електронний прийом документів чи формування он-лайн черг.
Бажана фантастика, або Електронні підручники
Перехід на електронні підручники в Україні є бажаним, але поки що залишається фантастикою, вважає Ольга Айвазовська. Вона пояснила: в Україні більше 4 мільйонів школярів; якщо помножити цю цифру на вартість електронної книжки, то виходить дуже велика сума. «Тому навряд чи кошти будуть колись знайдені», - зазначила вона.
На високій вартості переходу на електронні підручники також наголосила Лілія Гриневич. «Щоб одну дитину забезпечити електронною книжкою, а ще краще – маленьким комп’ютером, потрібно виділити близько п’ятиста доларів. Очевидно, що в масштабах країни це є дуже велика акція», - зауважила вона. Проте експерт переконана, що з часом така технологія буде поширена в українських школах, але поряд із нею завжди існуватиме і паперова книжка.
