Берлінський мінімум Януковича
За час перебування в цій країні він має довести, що утиски незалежної преси та затримання в липні голови представництва Фонду Конрада Аденауера Ніко Лангеє непорозумінням
Останнім часом європейські країни дедалі більше натякають на авторитарний характер української влади. Тому Президент щоразу має демонструвати, що він не веде країну до ізоляції.
З другого боку, власним виборцям Президент прагне продемонструвати, що його визнають у Європі як сильного лідера, який творить зовнішню політику, не озираючись на вказівки з Кремля. Бо гарний прийом у столиці ЄС відразу після обрання – це, так би мовити, аванс, нині настав час його «відробити».
Зрештою, Німеччина – один із найскладніших партнерів України. Берлін завжди дуже прагматично ставився до ідеї швидкого розширення Європейського Союзу і закликав зачекати із зоною вільної торгівлі з Києвом. Москва завжди просувала свої ідеї в Європу через Берлін. Уряд Ангели Меркель прийшов до влади на хвилі критики сильного зближення з Росією, та потім не став змінювати політику в цій сфері.
Тому аналітики Центру європейської політики в Брюсселі заявили, що економічні пропозиції Києва, які буде озвучено під час візиту, наштовхнуться на певну політичну упередженість.
У Берліні Віктор Янукович має не лише підписати офіційні папери, він повинен показати себе лідером країни та незалежним політиком на світовій арені. Це буде основне його завдання.
Злочинців перерахують?
Найпростішим пунктом переговорів має стати договір про співпрацю у сфері боротьби зі злочинністю та міжнародним тероризмом. Берлін уже давно виступає за укріплення східних кордонів Європейського Союзу. На це в бюджеті ЄС на 2009 рік було закладено 40 млрд євро, і більшу частину коштів виділяв саме Берлін.
Експерти Ради з міжнародної політики вважають, що Німеччина найбільше переймається цією проблемою, бо часто стає кінцевим пунктом міграції злочинців. Великобританія, яка також притягує нелегальних мігрантів, відгородилася від решти європейських країн власними міграційними правилами, і тому Берлін опинився під найбільшим ударом.
За останні п’ять років потік нелегальної міграції в Німеччину зріс на 30%. Більшість «нелегалів» переправляються через пострадянські країни.
Тому зараз лідер України має укласти з німецьким канцлером договір про встановлення електронної системи обміну інформацією про терористів та злочинців. Це має стати першою сходинкою до спрощення візового режиму між країнами. Але поки що цей проект залишається тільки декларацією. Для формування єдиного електронного реєстру злочинців та підозрюваних у міжнародному тероризмі потрібні великі гроші.
«Зараз усі державні установи мають створити комп’ютерну систему самостійно, за свій кошт, і тому це робиться дуже повільно. Ці системи не захищені від зламу та кіберзлочинців», – каже експерт служби захисту інформації в одній з державних установ.
Така ситуація поки що не влаштовує Берлін, але і платити гроші він не прагне.
«У часи кризи європейські країни ставляться до своїх східних сусідів дуже прагматично. Вони розбудовують власну економіку і не хочуть платити за реформи, на які раніше виділялися гранти», – зазначає Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
Отже, посилення кордонів України та формування єдиної бази даних може залишитись тільки прокламацією, під яку уряд спробує отримати гроші із Заходу. Більш складна ситуація між країнами зберігається у візовому питанні.
Є сумніви – відмовляйте
У 2005 році, після дослідницького звіту уряду землі Нижня Саксонія, між Україною та Німеччиною вибухнув візовий скандал. Правила видачі дозвільних документів на в’їзд до цієї країни ЄС стали більш жорсткими. Отримати візу стало дуже важко. Сталося це через великий потік нелегальних мігрантів з України та Білорусі до Німеччини. Як приклад у доповіді наводилися показники, за якими в 1999 році українці отримали 150 тисяч віз, а у 2000-му – уже 300 тисяч.
Дослідники заявили, що консульські установи завалені підробленими документами про шлюб чи вищу освіту.
Скандал ледь не коштував посади тодішньому міністру закордонних справ Німеччини Йошці Фішеру. Бо він увів у дипломатичний обіг норму, за якої навіть сумнівні документи на в’їзд вважалися достатніми. Політик обґрунтовував свою позицію прагненням посилити економічні зв’язки з Україною та спонукати її до розвитку. Опоненти Фішера звинуватили його в тому, що він допоміг криміналітету перебратися в Європу, і, найголовніше – така норма призвела до зростання обсягів торгівлі жінками з України.
Міністр зберіг свою посаду, але в консульствах запанувало нове правило – коли чиновник сумнівався в документах, він мав відмовити.
За п’ять років ситуація лише трохи поліпшилася. Наприклад, 22 липня 2010 року українцям дозволили не легалізувати свої документи у відомствах Німеччини. Та вже 26 липня виник скандал із затриманням голови представництва Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге в аеропорту «Бориспіль». Норма про відмову у разі сумнівів одразу запанувала в консульських відносинах.
«Нині ситуація з візами стала ще більш неоднозначною. Візи отримати досить важко, тому що багато хто в Німеччині вважає, що ситуація не поліпшилася», – каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Вік¬торія Гуменюк.
Зараз німецька Партія зелених, лідером якої був Фішер, перебуває в опозиції. Тому не варто сподіватися, що візові проблеми буде вирішено під час цього візиту. В політиці Ангели Меркель прагнення до відкритості змінюється захистом власних інтересів.
Одночасно Берлін скоса дивиться на утиски, яким почали піддаватися українська незалежна преса та опозиція. Саме Ніко Ланге, характеризуючи перші 100 днів правління Віктора Януковича, зазначив, що Україна повертається до авторитарного макета часів Леоніда Кучми, а новий уряд нагадує збори впливових спонсорів Партії регіонів, які прагнуть повернути свої кошти.
Багато хто вважає, що саме за такі погляди експерт і провів 10 годин у «Борисполі». Німеччина погодилася, що то було прикре непорозуміння, але позиції її консульств лише посилилися. І під час візиту ситуація, напевне, суттєво не зміниться.
Економічні примари
Найбільш потрібним для України є схвалення її прагнення укласти з ЄС угоду про зону вільної торгівлі, а також досягти домовленостей у питанні транзиту газу в Європу. Та тут Берлін займає відверто негативну позицію.
«Німеччина ніколи не була „європейським адвокатом” Києва, тому зараз переговори про вільну торгівлю між країнами йдуть так важко. Кожна сторона прагне відстояти власні економічні інтереси. І під час візиту такі питання не вирішуються, за ними має стояти кропітка робота», – каже Вікторія Гуменюк.
Українську владу заспокоює те, що усі справи в ЄС вирішуються колегіально, а Берлін має дуже впливовий, хоч і не вирішальний, голос. Якщо Німеччина не буде активно заважати просуванню Києва в Європу, це вже буде перемога.
Однак досягти цього буде напрочуд складно. Як вважають експерти Центру Брукінгса, в уряді Меркель багато хто відкрито підтримує Росію і не захоче сваритися з Москвою через Україну.
Коли нинішній канцлер, бувши в опозиції, критикувала свого поперед¬ника Герхарда Шредера, то в Києві сподівалися поліпшити ставлення до себе при зміні влади. Та новий кабінет залишився в питанні співпраці з Росією на попередніх засадах. Ця тенденція ще більше посилилася з огляду на слабку політику США в регіоні. «Перезавантаження» американського курсу в Європі засвідчило відступ Вашингтона від своїх позицій у ЄС. На думку аналітиків Центру Гувера, Барак Обама зосередився на подоланні економічної кризи, і тому втратив ініціативу в Європі.
Саме тому Берлін в останні кілька років і підтримує проекти Росії з будівництва «Північного» й «Південного» потоків. На українські пропозиції використати газотранспортну систему і не прокладати нові труби Берлін не реагує. Він явно не прагне створювати власну систему, яка послабить позиції Москви та зіпсує відносини з нею.
Демонстрація очікувань
Аванси, які європейські лідери видали новому українському Президентові, потроху вичерпують себе. Дедалі менше європейських експертів чекають від Вік¬тора Януковича незалежної політики. І тому іноземні візити набувають вигляду зондування, як це було з відвідинами Києва в липні державним секретарем США Гілларі Клінтон, або порожньої демонстрації, що очікується в Берліні.
Німеччина є найбільш прагматичною державою ЄС, яка постійно прагне захистити свої економічні інтереси та обмежити потоки нелегальних мігрантів із країн колишнього СРСР. Тому Берлін не зважатиме на пусті обіцянки. Через це Президентові доведеться докласти максимум зусиль, аби хоча б продемонструвати європейські прагнення Києва та отримати наступний аванс.
