В очікуванні другої хвилі кризи
При цьому багато з так званих експертів наполягають, що дно кризи вже пройдено, рецесія закінчилася і йде відновлення економіки.
Особисто в мене сьогодні немає усвідомлення того, що негативні явища у світовій економіці подолано. Більше того, я вважаю, що йде свідоме перекручування фактів і маніпуляція економічними показниками задля приховування реального стану речей.
Давайте пригадаємо: в чому була першопричина світової фінансово-економічної кризи? Перш за все – в віртуалізації економіки. Це означає, що сфера грошового обігу набагато перевищила реальний сектор економіки.
Чи можемо ми сказати, що це явище сьогодні подолано? Однозначно ні. Від спекулятивного капіталу і досі ніхто не відмовився. В жадобі до наживи суттєвого значення майже немає, це стадія дикого капіталізму чи розвиненого, адже його природа по своїй суті однакова. Тому потрібно боротися не з хвилею, яка є наслідком, а змінити саму систему.
Давайте подивимось, наприклад, на ті ж самі США, з яких все почалося і які на сьогодні заявляють про 3% приросту ВВП.
Станом на 2008 рік загальна сума деривативів становила 684 трлн. доларів США. Це офіційна статистика. В той час як ВВП США в 2008 році становив 14,4 трлн. доларів США. А загальносвітовий ВВП – 60,2 трлн. Іншими словами, деривативи одних лише США в 11 разів перевищили загальносвітовий ВВП.
І це тільки один інструмент. Якщо подивитись на інші, наприклад, авальовані активи світу, то вони сьогодні вже оцінюються, за експертними даними, в 2,2-2,5 квадрильйонів доларів США. Якщо ж додати до них неавальовані, включаючи страхові та тіньові активи, вийде цифра ще на порядок більша.
В країнах Євросоюзу ситуація не краща. За результатами минулого року падіння ВВП 27 країн ЄС становило 4,2%. Європейський Центробанк взяв приклад із США і також почав забезпечувати ліквідність банків за рахунок емісії. Але це ж не вирішує проблем.
Яка користь з того, що Греції, приміром, видали 110 млрд. євро кредитів? В неї що, зменшились борги, піднялась продуктивність праці, знайшлись нові ринки, скоротився рівень безробіття? Яка проблема була вирішена? Це схоже на намагання тушити пожежу бензином.
Загальний борг Єврозони на сьогодні перевищує 22 трлн. євро. А ВВП складає лише 10 трлн., тобто більш ніж вдвічі менше. Чим вони можуть покрити цю заборгованість? Емісією? В таких обсягах це нереально.
За окремими країнами ситуація ще гірша. Зовнішній борг Ірландії на сьогодні становить 1000% по відношенню до ВВП. А золотовалютні резерви – всього лише близько 1%. Зовнішній борг Люксембурга – 3800% від ВВП. А власними силами він може покрити не більше 0,3% від цієї суми. У Нідерландів зовнішній борг 470% від ВВП, у Великій Британії – 410%, а реальне покриття – по 1%.
Маховик віртуальної економіки набрав уже таких обертів, що просто не може зупинитися. Тому друга хвиля кризи, про яку я кажу, – це буде боргова хвиля кризи неплатежів, що може призвести до цілої низки дефолтів.
Компенсувати дефолти можливо за рахунок збільшення кредитування, але сподіватися на це не доводиться, навіть якщо Центральні банки будуть змушені здійснювати додаткові емісії. Крім того необхідно враховувати, що такі дії породять проблеми дефляції, а в деяких країнах – інфляцію.
Слід пам’ятати, що підтримувати рівень споживання і цін за рахунок кредитів постійно неможливо, тому дефляція активів буде впливати на загальний рівень цін. А з іншого боку, загальна стагнація, а також негативний фактор впливу кліматичних змін призведе до продовольчої інфляції. Таким чином, так звані антикризові заходи розкручують другу хвилю кризи.
Запропоновані країнами G20 антикризові заходи, по суті, не можуть дати позитивного ефекту, а, навпаки, можуть самі спричинити кризові явища і призвести до стагнації ринку.
Виходом з кризи може бути лише нова організація економіки
Взагалі складається враження, що політичні популісти, рапортуючи про подолання кризи, намагаються звести світову економіку до рівня суб’єкта підприємницької діяльності. Для такого глобального явища, яким є світова фінансово-економічна криза, дном не може бути просто падіння ділового циклу. Апогеєм дна є найбільший рівень дезорганізації, а виходом з кризи – нова організація економіки, встановлення нового порядку, нових економічних моделей, нових підходів і принципів функціонування світових економік.
Внаслідок бурхливого економічного розвитку останніх десятиліть відбувся великий структурний зсув між розвитком науково-технічного прогресу і духовним розвитком людини. І ця диспропорція, без перебільшень, поставила світ на межу глобальної катастрофи.
Сьогодні під загрозою опинилася не лише звична економічна модель, але й цілий уклад життя. Це стосується універсальних ресурсів, таких як повітря, вода, продукти харчування, кліматичні умови, енергетична безпека, біологічне розмаїття тощо.
Причина цього полягає як раз в сучасній моделі економіки, яка зводиться до безжальної експлуатації не тільки людини людиною, а й людиною природи.
У вчених вже немає сумнівів щодо цього. За результатами дослідження, над яким працювали 4200 провідних світових кліматологів за дорученням ООН, було доведено антропогенний характер кліматичних змін на Землі. І цього більше категорично не можна ігнорувати!
За двадцять років на пустелю перетворилося 9,6 млн. кв. км суші. Це, фактично, територія США. Крім того, за прогнозами тих самих кліматологів, в період з 2020 по 2029 рік приземна температура клімату збільшиться на 2,2-2,5 градуса по Цельсію. Для прикладу, за ціле XX століття така температура збільшилася лише на 0,6 градуса. Нова економічна модель повинна бути готовою до таких викликів.
Саме в цьому, на мій погляд, і буде найголовніша роль кризи – змінити людську свідомість, допомогти людині знайти баланс між самою собою і природою. Без цього ми не зможемо забезпечити рівновагу ні в економічній, ні в соціальній, ні в біологічній сферах.
Необхідна нова парадигма, якою є інформаціогенна модель економіки, побудована на принципах ноосферного бачення. Ноосфера – це сфера розуму, розумної людини, яка зможе відрізнити істинний шлях від хибного. І яка може подарувати світу нову, моральну економічну модель.
Україні потрібна власна стратегія
Поки ж нам треба максимально захистити нашу економіку від негативних наслідків світової кризи. Бо, що б там не говорили, а українська економіка – при всій її «хворості» та «неефективності» – це все ж таки реальна економіка. Тому до зарубіжного спекулятивного капіталу нам треба ставитися з особливою обережністю. Щоб нашим нащадкам не довелось розплачуватися з боргами, яких вони не створювали.
Стимулювати потрібно притік лише того капіталу, що спрямовується у реальний сектор економіки і несе у державу інновації. Також доволі обережно треба підходити до рекомендацій міжнародних фінансових організацій, оскільки вони є глобальними фінансовими гравцями, а нам необхідно опуститись на національний та регіональний рівні з метою захисту національних інтересів.
Головне – Україна сьогодні має розробити свою власну стратегію, побудовану у відповідності до власних національних інтересів, з урахуванням глобальних викликів. І найкраща можливість реалізувати таку стратегію в сучасних умовах – поглиблена інтеграція і кооперація з країнами СНД.
Звичайно, на взаємовигідних умовах. Бо деякі ресурси, в тому числі енергетичні, ми отримуємо сьогодні саме там. До того ж економіки країн СНД, як і українська, менш «віртуалізовані», а тому мають більше шансів на подолання негативних явищ всередині себе.
І цю роботу треба пришвидшити. Нам зараз необхідно думати про виживання. Захід, який сьогодні вже повністю охоплений кризою, може Україну просто знищити, потягнувши за собою. А саме на глобальному рівні наша економіка поки що неконкурентоспроможна.
Проте ж на регіональному рівні ми можемо конкурувати, можемо виграти час, знайти необхідні для нас енергетичні й інші ресурси. Звичайно, для цього необхідно провести трансформаційні зміни з модернізації національної економіки, вжити невідкладних заходів для збереження національного багатства та життєво важливого простору.
Треба забезпечити внутрішній попит, стимулювати внутрішні фінансові джерела. І це цілком реально, адже не тільки українські, але й провідні зарубіжні компанії підтверджують, що Україна має можливості для того, щоб акумулювати внутрішні ресурси для проведення реформ по ліквідації структурних диспропорцій в економіці.
Необхідно провести детальний аналіз структури та причин виникнення зовнішнього та внутрішнього боргу, включаючи корпоративний. На основі даного аналізу необхідно провести реструктуризацію боргів. Провести детальний аналіз банківської системи на предмет відповідності потребам національної економіки, сучасним викликам та вимогам до обслуговування боргових зобов’язань, а також механізмам їх регулювання.
Необхідно також визначитися з заходами по відношенню до безнадійних кредитів, проводити ефективну політику приватизації та реприватизації, конверсії та реконверсії, застосувати заходи по підвищенню рівня конкурентоспроможності національної економіки, проведення єдиної політики енергозбереження та енергозаощадження.
Врешті-решт, потрібно забезпечити макроекономічну стабілізацію, збалансувати державні фінанси, запровадити всеохопні заходи з детінізації економіки.
Нове керівництво держави, зробивши правильний перший крок, забезпечивши політичну стабілізацію, повинно зробити і другий, забезпечивши економічну безпеку країни.
Саме сьогодні, при реальній світовій загрозі дефіциту продовольства та природних ресурсів, Україна має величезні можливості: чорноземи, сприятливі кліматичні умови, освічене населення, транзитний потенціал, можливість розвивати сучасні технології. Це справді унікальний шанс знайти своє місце в світовій господарській системі і стати не периферією, а центром на Євразійському континенті, запропонувавши нову парадигму економічного розвитку.
