Кредит МВФ: порятунок чи наркотик?
Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст меморандуму про співпрацю з Україною. Згідно з документом, Україна повинна з 1 квітня наступного року підвищити ціни на газ для населення ще на 50%, а також – пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років шляхом щорічного підвищення на шість місяців.
Перспективи співпраці МВФ з Україною і закріплені в меморандумі зобов'язання країни перед Фондом «Главреду» прокоментували генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, а також заступник голови Всеукраїнської спілки учених-економістів, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валерій Новицький.
Гроші МВФ не будуть «проїдені»
Нова програма співпраці МВФ з Україною правильна, своєчасна і необхідна для подальшого розвитку країни. До того ж вона вигідніша для України, ніж запозичення на міжнародних ринках капіталу. Про це заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «Болючі кроки», які зобов'язалася здійснити Україна в рамках нової програми, рано чи пізно все одно довелося б реалізовувати, вважає економіст.
Експерт зауважив, що 15 мільярдів доларів, які МВФ пообіцяв надати Україні, Київ отримає «під неймовірно низький відсоток». «Перший транш прийшов до України під 2,5%. На світових ринках, навіть за найліпших умов, країна могла б позичити не менше, ніж під 8%», - підкреслив Олег Устенко.
Крім того, експерт стверджує, що кошти, отримані від МВФ, не будуть «проїдені». За його словами, з 15 мільярдів доларів тільки 2 мільярди будуть направлені на підтримку дефіциту бюджету, тобто «проїдені». «Решта 13 мільярдів доларів буде зараховано в резерви Національного банку України. Це дозволить забезпечити стабільність гривні, підняти довіру кредиторів до України, реструктуризувати старі борги і надіслати сигнали міжнародному інвестиційному співтовариству про те, що інвестиційний клімат і бізнес в країні має тенденцію до поліпшення», - упевнений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
«Виконуючи вимоги МВФ, Україна ризикує деградувати»
Все, що співпраця з МВФ може принести Україні, можна трактувати як помилкові і сумнівні цілі, досягати яких зовсім не обов'язково, вважає Валерій Новицький. Він пояснив, що прагнення підтримати український платіжний баланс і стабільність гривні не можна вважати стратегічними цілями.
«Сьогоднішнє розв’язання фінансових проблем Україною – це все тактичні рішення. Добре, що поновлюються кредитні лінії, і Україні даватимуть трохи більше грошей, але з такою політикою Україна не заробила ніяких серйозних міжнародних інвестицій», - підкреслив економіст.
На думку Валерія Новицького, в Україні цілковитий розвал інвестиційної стратегії, оскільки, дотримуючи вимоги МВФ, ми не вкладаємо ресурси в національну економіку і розвиток високих технологій. Замість цього ми збільшуємо резерви Національного банку з метою підтримки стабільної гривні, як того вимагає Фонд. «Україна в 2013 році буде змушена віддавати близько чверті ВВП тільки на обслуговування боргу. Не повернення, а тільки обслуговування!» - підкреслив експерт.
Валерій Новицький застеріг, що, діючи виключно згідно з вимогами МВФ, Україна ризикує «ще більше скотитися вниз, ще більше деградувати як технологічна країна, але при цьому мати стабільну гривню». «Хіба країні буде краще через те, що вона не має ефективної економіки і перетворюється на хронічного боржника? Чверть ВВП на обслуговування зовнішнього боргу – це фактично катастрофа!» - зазначив економіст. За словами Новицького, логіка дій України зараз нагадує логіку наркомана, «коли гроші потрібні просто зараз, тому що саме зараз – кепсько».
Крім того, експерт закликав звернути увагу на політику донорів МВФ, передусім – США, де дефіцит держбюджету набагато більший, ніж в Україні. «У сучасній економіці дефіцит держбюджету є важливим засобом макроекономічного регулювання. Несправедливо говорити, що країни - лідери ринкової економіки проводять жорстку політику обмеження грошової маси і бюджетного дефіциту. Все навпаки – витрачається якомога більше грошей», - розповів Валерій Новицький. Так, наприклад, план Обами – це найбільш витратний план за всю історію людства, згідно з яким 250 мільярдів доларів виділено тільки на інфраструктуру, зазначив економіст. За його словами, будь-яка країна, що прагне вийти з кризи, завантажує свою економіку – створює робочі місця і нові технології.
За 5 років економіка України буде стабільною
Політика МВФ у 2008-2009 роках була тісно пов'язана з політикою уряду Юлії Тимошенко, переконаний Валерій Гладкий. «Фонд дозволяв Україні загрузнути в боргах, а уряд Юлії Володимирівни остаточно заганяв Україну в глухий кут», - пояснив економіст. На думку експерта, це зрештою призвело до браку коштів для фінансування країни і виникнення дірок в бюджеті, які уряд Юлії Тимошенко навіть не намагався закрити.
«Такі дірки Україні дозволять закрити лише такі джерела, як МВФ, Світовий банк і Єврокомісія. Це дає розуміння, чи потрібні нам гроші МВФ. Здається, іншої думки бути не може – потрібні!» - підкреслив експерт.
Також Валерій Гладкий вважає, що реалізація тих непопулярних заходів, «під якими підписався уряд, узявши на себе нелегкий тягар пережити масу невдоволення і інсинуацій», приведе до того, що економіка протягом п'ятирічного періоду повернеться до стабільного стану.
Сценарій, якого вдалося уникнути
Олег Устенко розповів про те, що чекало б Україну, якби рада директорів Міжнародного валютного фонду не вирішила відновити співпраці з нею. Насамперед, вважає експерт, ми побачили б різке зниження можливості реструктуризувати борги України, яких на сьогоднішній день понад сто мільярдів доларів. «Я маю на увазі не лише борги державного сектора, але також приватного, банківського і корпоративного», - уточнив економіст.
Україна зазнала б колосального тиску на гривню, внаслідок чого розпочалося б її знецінення. Також не сталося б зниження дефіциту державного бюджету, бюджетів НАК «Нафтогазу» і Пенсійного фонду. І при цьому зберігалася б необхідність фінансувати ці дефіцити. «Це можна було б робити двома способами: або виходити на зовнішні ринки запозичень, або розкручувати інфляцію, друкувати гроші, аби погасити дефіцит державного бюджету», - вважає Олег Устенко.
При цьому, на думку економіста, істотно підвищилася б вартість запозичень для України на світових ринках мінімум до 10-12%. Також можна було б спостерігати погіршення рейтингів України в оцінках провідних рейтингових агентств – S&P, Moody’s, Fitch.
Загалом, різко погіршав би бізнес-клімат в країні, і «почалося би скорочення перспектив зростання ВВП», додав фахівець.
Але цього сценарію розвитку подій удалося уникнути передусім завдяки тому, що Україна виконала «певне домашнє завдання», зазначив Олег Устенко. По-перше, було скорочено дефіцит державного бюджету до 4,99% ВВП. По-друге, ухвалено рішення про підвищення тарифів на газ, що «дасть можливість скоротити дефіцит бюджету НАК «Нафтогазу» до 1% ВВП». По-третє, збільшено рівень незалежності Національного банку України. По-четверте, оголошено про рішення провести пенсійну реформу, пояснив експерт.
