Україна і Польща: від сентиментів до прагматизму
Сьогодні в Польщі відбулася інавгурація новообраного Президента Броніслава Коморовського. Висуванець «Громадянської платформи» виграв обидва тури президентських виборів 20 червня та 4 липня, і став п’ятим президентом сучасної Польщі. Які зміни відбудуться у зовнішній політиці Польщі? Як розвиватимуться відносини між Польщею та Україною за президента Коморовського? Раніше Польща виступала українським «промоутером» в Європі. Проте чи будуть збережені такі відносини країн і надалі? На ці та інші питання «Главреду» відповіли політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, директор інформаційно-політичного центру «Перспектива» Павло Рудяков та політичний аналітик, фахівець з міжнародних питань Олександр Палій.
Українсько-польська співпраця залежатиме від України
Інтерес Броніслава Коморовського до України, Білорусії, Росії, Литви і Молдови буде серйозним, вважає Володимир Горбач. «Утім все в українсько-польському співробітництві залежатиме від України, від української влади, президента та прем’єра», – наголосив експерт.
Він пояснив це тим, що на сьогоднішній день фактично закінчилася «епоха українсько-польського стратегічного партнерства, дружби і різноманітних символічних знаків уваги один до одного». На думку політолога, це сталося значною мірою через рішення колишнього президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя Степану Бандері. Саме цей крок, за словами Володимира Горбача, «збив певну емоційність» у відносинах України та Польщі.
При цьому фахівець зазначив, що тепер і в Україні, і в Польщі при владі знаходяться прагматики. Тож двосторонні відносини між державами базуватимуться «не на історичних джерелах чи сентиментах, а на економічному співробітництві».
Крім того, політолог зауважив, що українська влада «в її сьогоднішній редакції» не зацікавлена сприяти польському бізнесу в Україні. «Фактично вона не помічає Польщі, не робить ніякого розрахунку на співробітництво з Польщею. В європейських правилах все більше покладаються на Брюссель, і більше уваги приділятиметься Німеччині, ніж Польщі», – додав Володимир Горбач. Він також наголосив, що українсько-польські відносини залежатимуть не від Броніслава Коморовського, а від Віктора Януковича. Оскільки в його пріоритетах Польща «буде далеко не на першому місці».
«Польське адвокатство за Україну в Європі втрачає предметність»
Після приходу до влади Броніслава Коморовського відбудуться суттєві зміни у зовнішній політиці Польщі та у двосторонніх польсько-українських відносинах, переконаний Павло Рудяков. Він пояснив свою думку тим, що змінився загальний контекст, і «польське адвокатство та заступництво за Україну перед брюссельськими, євросоюзівськими та натівськими структурами втрачає предметність».
Експерт додав, що з боку України немає «навіть символічних кроків, які можна було б пропонувати польській стороні і здійснювати, маючи на увазі, що це сприятиме розвитку теми адвокатства».
Крім того, політолог звернув увагу на те, що доповідь міністра закордонних справ Костянтина Грищенка про заплановані на цей рік закордонні візити Віктора Януковича засвідчила: до кінця року у Польщі він не побуває. «Хоча в принципі було б варто. Тож виникає пауза, яку хтось, або ми, або поляки, мали б заповнити», - зауважив Павло Рудяков.
Амбітний виконавець зовнішньополітичної ролі
Зі зміною президента перед Польщею постав вибір: чи проводити їй амбітну ідеологізовану зовнішню політику, чи спробувати її максимально економізувати, тобто «перевести всі питання у зміст торговельно-економічних відносин», вважає Олександр Палій. На його думку, важливими та показовими будуть перші кроки новообраного глави польської держави.
Експерт переконаний, що Польща обере «серединну лінію». «З одного боку, економіка є пріоритетом, але з іншого – не думаю, що така країна як Польща з її традиціями заточиться під виключно економічно-торговельні питання і перетвориться на центр торгівлі», – пояснив Олександр Палій.
Політолог зазначив, що досі Польща йшла шляхом зміцнення своєї ролі в Європейському Союзі, НАТО та у світі, «намагалася грати амбітно зовнішньополітичну роль, навіть іноді перескакуючи через власну голову та власні реальні можливості». «Останнім часом у Польщі це дуже добре виходило. Вона мала голос в Європейському Союзі, до якого прислухалися такі держави як Німеччина, Велика Британія, Італія. Крім того, головою Європарламенту є поляк, два комісари Європейської комісії – поляки. Тобто ми бачимо досить амбітні результати в сенсі Європи», – розповів Олександр Палій.
Спільна політична культура
Україна і Польща мають спільну політичну культуру, вважає Володимир Горбач. При цьому він зазначив: «Звичайно, ми – різні народи. Але у нас багато спільного в історії, структурі суспільства, європейській інтеграції. Українці та поляки майже однаково реагують на політичні виклики».
Спільна політична культура, сусідство і стратегічне партнерство робить Україну та Польщу взаємно зацікавленими у внутрішніх процесах кожної з країн, переконаний експерт. Крім того, він зауважив: «У цій спільності політичної культури останнім часом ще простежується синхронність політичних процесів. Це стосується не тільки реакції громадян на політику, але й взаємовідносин між політиками».
Так, наприклад, коли в Україні почалися серйозні конфлікти між прем’єром Юлією Тимошенко і президентом Віктором Ющенком, у Польщі відбувалися аналогічні речі між покійним президентом Лехом Качинським та прем’єр-міністром Дональдом Туском. Інший приклад – нинішні зміни: влада і в Україні, і в Польщі консолідувалася і стала фактично однопартійною, і президент, і прем’єр-міністр кожної з країн належать до однієї політичної сили, зазначив Володимир Горбач.
Водночас Олександр Палій вважає, що Україна та Польща мають кілька схожостей. По-перше, певна анархічність політичного режиму і процесу. На думку політолога, ця риса є у більшості слов’янських країн Східної Європи – і в Чехії, і в Болгарії, і в Сербії.
По-друге, подібність між Україною та Польщею можна побачити на електоральній карті Польщі. «Та політична сила, яка нині при владі, контролює центр і захід Польщі. А політична сила, яка відступила від влади, контролює абсолютно чітко південний схід країни. І ця електоральна мапа тотально і цілісно подібна до того, що ми маємо в Україні», - наголосив експерт.
Проте Олександр Палій звернув увагу на те попри цей умовний поділ, в Польщі не говорять про розкол країни, про наявність двох польських націй та про можливість розпаду держави.
Зовнішня політика Польщі
Зовнішню політику в Польщі провадить лише міністр закордонних справ, на відміну від України, де і президент, і прем’єр-міністр втручаються в цю справу, зазначив Володимир Горбач. На думку політолога, Радослав Сікорський, голова зовнішньополітичного відомства Польщі, у подальшому основну увагу приділятиме Європейському Союзу, де офіційна Варшава буде головувати. «Кожній країні ЄС потрібно з честю проходити цей етап, щоб покращувати свій імідж перш за все всередині самого Європейського Союзу. Всі в цьому зацікавлені – і опозиція, і влада», - зауважив експерт. Крім того, він вважає, що поляки не хочуть повторити чеський сценарій, коли головування в Євросоюзі співпало із внутрішньополітичною кризою та відставкою уряду.
Водночас Павло Рудяков вважає, що поляки за президентства Коморовського реалізовуватимуть діалог та реальну співпрацю з Росією. «Цей факт може сприяти Україні. Хоча все може скластися не так, як нам хотілося б», - додав він.
