Драматургія шостої сесії парламенту
Нещодавно добігла кінця шоста сесія Верховної Ради VI скликання, яка розпочалася 2 лютого цього року. За період цієї сесії народні депутати прийняли 135 законів. Підбити підсумки роботи Верховної Ради за цей період, поділитися своїми оцінками шостої сесії Верховної Ради України VІ скликання, виокремити найважливіші та найрезонансніші рішення та прийняті закони, а також проаналізувати допущені помилки «Главред» попросив наукового директора Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», професора політології Олексія Гараня, директора Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимира Фесенка та кандидата юридичних наук, експерта Центру політико-правових реформ Олександра Банчука.
Шоста сесія парламенту – одна з найбільш насичених за весь час ВРУ VI скликання
У політичному сенсі шоста сесія Верховної Ради України VI скликання була однією з найбільш насичених за весь час парламенту нинішнього скликання, вважає директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко. Політолог перелічив ряд подій цієї сесії, які, на його думку, були найбільш резонансними та визначними: «інавгурація нового Президента України, створення нової парламентської коаліції і формування нового уряду, ратифікація харківських угод та ухвалення бюджету на 2010 рік, а також ціла низка дуже важливих законодавчих актів, які були ухвалені під час законодавчого фінішного ривка у червні та липні».
Закон про регламент – «первородний гріх»
Прийняття Декларації про державний суверенітет, річницю якої відзначали минулої п’ятниці, є яскравим прикладом того, що правляча більшість та опозиція можуть знайти порозуміння та ухвалити потрібний країні документ. А це якраз те, чого немає в нинішньому парламенті. Про це заявив науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», професор політології Олексій Гарань. «Правляча більшість і опозиція, м’яко кажучи, не знаходять спільної мови», - зауважив він.
На думку політолога, це жорстке протистояння почалося з закону про регламент, «який був прийнятий, нівелюючи конституційні положення». Олексій Гарань зауважив, що тоді Конституційний суд ці дії виправдав, проте всі розуміють, яким тоді був тиск на нього. За словами експерта, в результаті Конституційний суд «позбавився функції незалежного арбітра, тобто він був політизований».
Гарань також назвав закон про регламент «первородним гріхом», з якого почалося нехтування існуючим правовим полем та ігнорування принципів верховенства права.
Крім того, політолог наголосив, що цю тенденцію ми спостерігали і під час прийняття інших законів, наприклад, про судоустрій та про місцеві вибори.
Він зазначив, що закон про судоустрій є «яскравим прикладом цинічності, з якою діє нинішня влада». «Спочатку влада говорить, що проконсультувалася з Венеціанською комісією, потім в останній день направляє законопроект на розгляд цієї комісії, а потім, не чекаючи висновків, голосує за цей закон. Хоча попередній висновок Комісії був негативним», - пояснив Олексій Гарань. При цьому він наголосив, що можна однозначно зробити висновок, що відбувається монополізація влади, причому не тільки у судовій сфері. Внаслідок прийняття закону про судоустрій судова система сьогодні фактично стає підконтрольною Президенту та правлячій більшості.
Парадокси коаліції
Володимир Фесенко наголосив на цікавості драматургії шостої сесії парламенту. Він пояснив: «Починали «за здравіє», а закінчили не «за упокой», але дуже серйозними внутрішніми проблемами і конфліктами – як всередині парламентської коаліції, так і всередині правлячої команди».
Політолог зауважив, що спосіб, в який була створена коаліція, обумовив подальший характер її існування та функціонування. «Мається на увазі спосіб створення коаліції не лише фракціями, але й окремим депутатами, так званими тушками», - додав він.
Парадокс нинішньої коаліції, за словами Володимира Фесенка, полягає у політичному протиріччі, яке було закладене під час її формування. Він пояснив: «Оскільки коаліцію створювали не лише фракції, а й окремі депутати, то неминучим був процес зниження політичної ваги тих фракцій, які були молодшими союзниками Партії регіонів. Тож наприкінці сесії вони почали демонструвати власну позицію, виступаючи проти найодіозніших законопроектів».
Крім того, проблеми і конфлікти всередині коаліції, на думку експерта, продемонстрували, що вже немає абсолютної єдності коаліції, яку ми бачили у березні-квітні. Тобто ми побачили, що в коаліції існують внутрішні суперечності.
«Внутрішні протиріччя виникли навіть всередині правлячої команди, навіть всередині правлячої верхівки Партії регіонів. Про це свідчили дуже неочікувані та дуже суперечливі звільнення Семиноженка і Шуфрича. Це був прояв внутрішньої боротьби ключових бізнес-політичних угруповань всередині Партії регіонів. Але відбулося все через парламент»,- зауважив Фесенко.
Політолог звернув увагу на ще одну проблему, яка проявилася під час шостої сесії. Вона полягає в тому, що на початку сесії правляча коаліція ухвалювала будь-які рішення. «Вона не звертала уваги на громадську думку, на позицію опозиційних фракцій. Треба було швидко ухвалити бюджет без розгляду – ухвалили. Так було і з харківськими угодами, з їх ратифікацією», - зауважив експерт. За його словами коаліція могла діяти трьома способами - «легітимним компромісним, запасним компромісним та варіантом лобової танкової атаки «да пошли вы все на…»», а обирала вона, як правило, третій варіант. При цьому вона не звертала уваги на формальні політичні та правові перешкоди й швидко ухвалювала потрібні рішення, наголосив пан Фесенко.
Проте експерт зауважив, що ситуація змінилася наприкінці червня і в липні: «Правляча коаліція в силу прихованих внутрішніх проблем і конфліктів всередині керівництва країни почала буксувати. Почалися збої в роботі парламентської коаліції і в роботі правлячої команди. Тобто ззовні – стабільність, але насправді виявилися серйозні внутрішні проблеми і конфлікти».
«Плюси» шостої сесії парламенту – закони, що не були прийняті
До «плюсів» шостої сесії Верховної Ради насамперед слід прирахувати ті закони, які не були прийняті, вважає Олексій Гарань. «Це так само, як найбільшим плюсом Януковича у сфері зовнішньої політики є те, що він не прийняв рішень, хоча й обіцяв. І тут ми бачимо те саме», - зазначив політолог.
Так, наприклад, не був прийнятий закон про мови, проект якого експерт назвав «дуже негативним», тому що він «фактично перетворює російську мову на другу державну». «Регіонали» обіцяли прийняти його до 1 липня, а потім так якось плавно з цього з’їхали. Ми навіть не чули, що і чому», - зауважив Гарань.
До «плюсів», на його думку, також належать рішення про перенесення прийняття закону про референдум на осінь. Політолог визначив дві причини цього рішення. По-перше, роль відіграла критика, яка лунала з боку опозиції, громадянського суспільства та експертного середовища. «Я навіть не знаю, чи найважливіше, що була критика опозиції. Але важливу роль відіграло те, що лемент здійняло експертне середовище, і всі про це говорили, в тому числі й опозиція», - зауважив Олексій Гарань. По-друге, дався взнаки «певний інстинкт самозбереження бізнес-еліт». «Не в інтересах бізнес-еліт змінити Конституцію таким чином, щоб Президент отримав де-факто авторитарні повноваження», - пояснив політолог.
Крім того, експерт наголосив, що сьогодні більшість має все необхідне для прийняття законів і рішень, які сприяють непопулярним реформам. Проте Олексій Гарань зауважив: «До місцевих виборів цього робити не будуть. Рішення про тарифи вже є, але платіжки прийдуть у листопаді, тобто вже після місцевих виборів».
Невідповідність між гаслами та діями
Олександр Банчук звернув увагу на невідповідності між гаслами і рішеннями, які приймалися під час шостої сесії парламенту. Перш за все це стосується сфери корупції, вважає експерт.
Він розповів, що першим указом Віктора Януковича «було створення, не зрозуміло з якими функціями, Національного антикорупційного комітету при Президентові». Але при цьому в березні був прийнятий закон, який відтермінував набуття чинності антикорупційних законів. Це була перша невідповідність гасел та дій.
Друга невідповідність, за словами Банчука, стосувалася судової влади та судової реформи. «Був прийнятий закон, який визнав, що суперечності про соціальні виплати не є справами адміністративної юрисдикції, а є справами цивільної юрисдикції. Але згодом в законі про судоустрій ті самі ініціатори, так звана депутатська група Портнова – Пилипенка, Писаренка та інші – ініціювали передачу справ з адміністративної юстиції в цивільну. Ті самі ініціатори! Чим вони керуються і керувалися – не зрозуміло. Минуло три місяці, і вони вже керуються зовсім іншими нормами, а парламент приймає цю позицію», - обурився юрист.
Третя невідповідність криється в законі про удосконалення нагляду і контролю у сфері зв’язку, вважає Олександр Банчук. Він пояснив: «Це закон, який регулював процедуру перевірок, дозволяє найбільше зловживань та корупції, а також перевірок господарської діяльності».
Позитивним рішенням юрист вважає прийняття парламентом закону про реєстрацію прав на нерухоме майно, який передбачає з 1 січня наступного року об’єднати ведення реєстру по земельних ділянках і по будинках. «Зараз це розведено, і це величезна проблема: окремо ведуться реєстри по земельних ділянках, окремо – по будинках. І відповідно окремо це доводиться оформляти», - зауважив експерт.
«Пожирач рейтингів»
Під час шостої сесії ми побачили більш чітке структурування парламенту, зауважив Володимир Фесенко. «Зараз є реальна парламентська більшість, яка може ухвалити будь-який закон, якщо буде бажання і готовність до цього. Але, на жаль, ця коаліція є внутрішньо суперечливою, а це – потенційні проблеми на майбутнє», - додав він.
При цьому політолог зазначив, що зараз важко сказати, коли ці проблеми можуть вибухнути, але він не виключає, що це може статися під час місцевих виборів. Причиною цього може стати розбіжність інтересів партнерів по коаліції. У цьому випадку компартія та Блок Литвина хоча б формально будуть конкурентами Партії регіонів, зауважив експерт.
Крім того, за словами пана Фесенка, під час цієї сесії проявилася тенденція, коли «старший партнер по коаліції у рейтинговому сенсі «пожирає» молодших партнерів, тобто він «з’їдає» їх рейтинг». Він припустив, що восени ми побачимо більше проявів позицій компартії та Блоку Литвина.
Політолог також зауважив, що істотно загострилися відносини між коаліцією та опозицією. «Зараз ситуація більш чітка з точки зору розмежування. Проте конфліктні відносини стали більш серйозними», - зазначив експерт. На його думку, апогеєм цих конфліктів стала ситуація у Верховній Раді наприкінці квітня під час ратифікації харківських угод. «Тоді ми вперше побачили, вибачте за цей термін, першу кров у Верховній Раді, прояви відвертого насильства», - зазначив Володимир Фесенко. При цьому він зауважив, що сутички були і раніше, але бійок такого ступеня розлюченості не було.
«Внутрішня напруга у Верховній Раді навіть зросла, попри зовнішню стабільність», - підсумував політолог.
Інтриги парламентської осені
Відповідаючи на питання, чого нам чекати від наступної парламентської сесії, яка розпочнеться 7 вересня, Володимир Фесенко зазначив, - «гарячої осені». Політолог пояснив, що крім місцевих виборів на нас чекає ще бюджетний процес, ухвалення Податкового кодексу. При цьому він зауважив: «Планувалося ухвалити Податковий кодекс, а далі формувати новий бюджет на 2011 рік уже на основі нової податкової системи. От зараз проблема – чи вдасться це зробити. Питання відкрите, і у мене немає відповіді на нього».
Володимир Фесенко вважає, що наступна сесія розпочнеться з питання підвищення комунальних тарифів. За його словами, вже зараз виникає питання про те, якими будуть соціальні та політичні наслідки підвищення комунальних тарифів, і на цю проблему вже реагує опозиція. «Це буде поле битви, поле конфлікту між опозицією і владою. Оскільки питання тарифної політики буде одним із головних питань місцевих виборів. Це буде законодавча площина проведення реформ, тобто мають з’явитися відповідні законодавчі ініціативи», - зазначив експерт.
Однією з ключових проблем парламентської осені, на думку Фесенка, буде конституційний процес. «Формально вона буде на майданчику Конституційного суду, але я думаю, що Верховна Рада буде регулювати ці питання», - додав він.
Крім того, політолог переконаний, що однією з головних інтриг осіннього політичного сезону стануть кадрові питання. «Неминуче буде ще одна кадрова хвиля. Питання лише в тому, яка саме за масштабами. Точкові зміни можуть бути і в перші місяці осені. Але скоріше за все після місцевих виборів на нас чекає досить серйозна кадрова ротація», - припустив Володимир Фесенко.
