«Економічні нонсенси» проекту Податкового кодексу
Запропонований Миколою Азаровим проект нового Податкового кодексу України дістав чимало критики і з боку підприємців, і з боку деяких членів коаліції, і з боку опозиції, і з боку експертного середовища. Президент Янукович у свою чергу назвав проект Податкового кодексу «незбалансованим» і таким, що «вимагає серйозного доопрацювання». Своїми оцінками податкових новацій, переваг та недоліків нового Податкового кодексу, прогнозами щодо його ефективності поділилися виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень Дмитро Боярчук, старший консультант сектору економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован та заступник голови Всеукраїнської спілки вчених-економістів, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валерій Новицький.
Проект Податкового кодексу – високопрофесійний
Проект нового Податкового кодексу є «високопрофесійним», вважає заступник голови Всеукраїнської спілки вчених-економістів, доктор економічних наук, професор, заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валерій Новицький. Він зауважив, що під час розробки цього документу урядовці «чи не вперше в українській практиці серйозно радилися з науковцями та проводили наукові дискусії».
Економіст також наголосив на наявності певних «недоліків» та «побоювань» з приводу цього проекту Податкового кодексу, але, на його думку, «не всі ці побоювання є стовідсотково точними та влучними». Так, наприклад, багато хто відзначає небезпеку посилення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання. «Найчастіше йдеться про шість пунктів, які викликають побоювання. Йдеться про вилучення у платників податків оригіналів тих чи інших документів, про обстеження житла громадян, про використання засобів аудіо та відео фіксації, про опитування фізичних осіб, про донарахування податкових зобов’язань за непрямими рішеннями та аргументами без рішень суду, та нарешті перевірки взагалі без рішень керівництва Податкової адміністрації», - уточнив пан Новицький.
Проте за його словами, «всі ці адміністративні важелі прийнятні у світовій практиці у тих або інших країнах».
На думку Валерія Новицького слід зважати на те, в якому середовищі відбуватиметься імплементація того чи іншого положення нового Податкового кодексу. «Якщо країна не має ефективної системи контролю дій органів влади, то виникають підстави для побоювання. Якщо країна є стабільною правовою державою, то такі побоювання не справдяться», - зазначив він. При цьому економіст наголосив, що варто думати про узгодженість системи законодавства України в цілому.
Крім того, фахівець має технічні зауваження до проекту нового Податкового кодексу. «Всі тематичні розділи написані як окремі документи із власними словниками. У цьому випадку я б навіть сказав, що розробники дещо перестаралися. Їх варто було б звести в єдиний документ – і нумерацію статей, і словники термінів тощо», - зазначив він.
Положення, що «нівелюють позитивний потенціал проекту Податкового кодексу»
Попри позитивні аспекти проекту нового Податкового кодексу існує «ряд концептуальних зауважень до Податкового кодексу, які можуть нівелювати весь цей позитивний потенціал, що містить даний документ», вважає старший консультант сектору економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.
Першою негативною тенденцією, за словами експерта, є посилення податкового тиску на доходи фізичних осіб. При цьому є «дискусійні тези», а є й такі, що є «просто економічним нонсенсом», вважає він. До перших пан Молдован відніс запровадження 5%-вої ставки на доходи від депозитів, до других - зарахування до оподаткованого доходу фізичних осіб прибутку від продажу нерухомості.
Другою негативною тенденцією та ключовим негативним аспектом нового Податкового кодексу експерт назвав надмірні повноваження Державної податкової служби. «Деякі повноваження Податкової адміністрації взагалі є надто абсурдними, не зважаючи на те, що вони присутні і нині. Наприклад, право ініціації Державною податковою службою скасування установчих документів підприємств видається просто виходом за межі компетенції та здорового глузду. Тому що не може Податкова адміністрація займатися аналізом установчих документів підприємств. Для цього є відповідні державні органи», - наголосив Олексій Молдаван.
Крім того, він зазначив, що «проскакують деякі технічні норми, які у подальшому, якщо їх не вилучити, створять дуже великі перешкоди для бізнесу». Наприклад, це стосується нововведення про те, що «Державна податкова служба самостійно визначатиме, коли, кого і на якій підставі, вона хоче перевіряти, і скільки триватиме позапланова перевірка».
«Ці норми мають бути проаналізовані та врегульовані з мінімізацією втручання Державної податкової служби. Тому що інакше виникає відчутний конфлікт інтересів», - підсумував фахівець.
Проект Податкового кодексу містить «прогресивні кроки» та «одіозні норми»
Проект Податкового кодексу, запропонованого Миколою Азаровим, містить суттєві «прогресивні кроки» та водночас «одіозні норми, які фактично нівелюють той потенціал позитиву, який закладено в документі», вважає старший консультант сектору економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.
«Цим проектом формується гарний каркас із позитивними та конструктивними нововведеннями, які будуть корелювати задачі посткризового оновлення економіки. Це – ключовий позитивний момент. Сам факт наявності політичної волі для затвердження нового Податкового кодексу є певним позитивом», - зазначив експерт.
Пан Молдован виділив чотири основні позитивні напрямки, які містяться в проекті Податкового кодексу.
По-перше, цей документ передбачає скорочення кількості податків та зборів, що стосується системи і державних, і місцевих податків. Економіст нагадав: «Наразі в України функціонує 28 загальнодержавних податків та єдиний податок, який діє на базі Указу Президента. Крім 29-ти державних податків, існує 14 місцевих зборів. Варто зазначити, що більшість цих податкових платежів взагалі не є валідними, або витрати на їх адміністрування перевищують надходження від цих податків». Новий Податковий кодекс передбачає скорочення кількості податків загальнодержавного рівня до 18 і місцевого рівня – до 3, зауважив фахівець.
Проте Олексій Молдован зауважив, що, як правило, «передусім скорочуються ті податки і збори, які або взагалі не функціонували, або які є економічним інструментом розвитку тих чи інших сфер». Так, наприклад, проектом Податкового кодексу пропонується скасувати збір за проведення гастрольних заходів в Україні.
«Цей податок стягується з іноземних артистів, які працюють в Україні, і згодом через спеціальний фонд перерозподіляються на підтримку української культури та вітчизняних артистів. Видається, що цей збір не здійснював такого відчутного фіскального тиску на економіку і не має серйозного тиску на бізнес. І стосовно багатьох скасованих податків можна зробити аналогічний висновок», - пояснив експерт.
По-друге, даний проект передбачає зниження фіскального тиску на економіку. «Уряд запропонував знизити до 2014 року ставку податку на прибуток до 17%, ставку податку на додану вартість також до 17%», - зазначив фахівець.
Але поряд зі зниженням основної ставки вводиться ставка податку на прибуток – до 5%. «Вона вводиться на добровільних началах, тобто надається право органам місцевого самоврядування по власному бажанню встановлювати загальну ставку до 5%. Такий механізм спровокує певну податкову конкуренцію і сприятиме викривленню економічного простору», - зауважив пан Молдован.
По-третє, новий проект Податкового кодексу передбачає «розширення переліку інструментів реалізації стимуляційного потенціалу податкової політики». «Це є досить позитивним моментом: уряд розуміє, що політика фіскалізму, коли податкова система загалом розглядається як інструмент мобілізації доходів до бюджету, це – пагубний підхід для України», - пояснив Олексій Молдован.
По-четверте, цей документ свідчить про «відчутне розуміння урядом того, що потрібно підвищувати фіскальну ефективність податкової системи». Цього, за словами експерта, можна досягти двома шляхами – або шляхом запровадження нових податків і підвищення діючих, або шляхом покращення адміністрування діючих податків.
Вдосконалити проект допоможе діалог із бізнесом
Валерій Новицький переконаний, що на нинішньому етапі для усунення зауважень до проекту Податкового кодексу необхідно організувати серйозний діалог, причому не стільки політичний, скільки діалог із представниками широкої громадськості та, передусім, бізнесу.
«Дуже важливо організувати конструктивний діалог з представниками бізнесу для того, щоб потім цей кодекс більш ефективно працював, а також щоб знизити підстави для багатьох представників бізнесу працювати у «тіні», приховуючи частину прибутків та обігу виробничої діяльності», - зауважив економіст.
Крім того, пан Новицький зазначив, що є загальний недолік законодавчого процесу в Україні – «він є відносно кулуарним та недостатньо відкритим».
«Автори цього проекту намагалися зробити публічне обговорення Податкового кодексу, і це, безумовно, позитивно. Позбутися корупції, тіньового бізнесу просто так, адміністративним рішенням, вже не можна. Все українське суспільство є хворим. Безумовно, закон є неадекватним, безумовно, бізнес і сьогодні не може ефективно працювати поза тінню, безумовно, слід створювати умови для детінізації. І розробники Кодексу спробували це зробити», - наголосив експерт.
Новий Податковий кодекс пропонує надто багато змін
Великий позитив у проекті нового Податково кодексу, на думку виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень Дмитра Боярчука, полягає в тому, що докладаються «хоча б якість реформаторські зусилля».
«Не зважаючи на всі складнощі, які стосуються окремих деталей Податкового кодексу, хочу звернути увагу на те, що ці зусилля – це великий крок і значний позитив, особливо для нашої країни», - зазначив експерт. За його словами, останні п’ять років ми майже не спостерігали жодних спроб реформувати податкову систему.
Проте пан Боярчук звертає увагу на небезпеку, пов’язану з тим, що «кодифікація була змішана з зусиллями реформ». «На даний момент у нас вже існує податкова система. Вона працює, відточені певні механізми, є й певні негативи. Як на мене, основна небезпека нового Податкового кодексу полягає в тому, що надто багато пропонується змін. Тобто країна «одним махом» ці всі зміни не сприйме. Виникнуть проблеми та зловживання», - наголосив виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень.
