Реформи потрібні Україні, а не МВФ
Україна очікує відновлення співпраці з МВФ та отримання від Фонду кредиту. Вже 21 червня в Києві розпочне роботу місія Міжнародного валютного фонду. Нещодавно Президент Янукович заявив, що рішення МВФ про надання чергового траншу кредиту буде прийнято вже до кінця поточного місяця. Наскільки реалістичною є ця заява Президента Віктора Януковича? Чи заслуговує Україна на черговий кредит від Міжнародного валютного фонду? Наскільки імовірно, що українське керівництво піде на виконання вимог МВФ, адже більшість із них потребують проведення непопулярних реформ, таких як реформи у секторі житлово-комунального господарства, у пенсійній системі та системі соціального забезпечення та ряд інших? На ці та інші питання дав відповіді голова Українського фонду підтримки реформ, екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник.
-- Якщо Україна не докладає власних зусиль для виходу з кризи, то кредит від МВФ нічого не змінить
Віктор Пинзеник: «Останні два роки Україна є заручником кредиту МВФ: дадуть чи не дадуть грошей? Ця проблема стала предметом суспільного обговорення, хоча ще кілька років тому ця тема взагалі не піднімалася. В Україні не було проблем з тим, щоб профінансувати всі передбачені законом видатки. Зараз же бюджет не має джерел фінансування. За моїми розрахунками в поточному році, існує дірка у розмірі 170 мільярдів гривень, яку нічим фінансувати. Масштаб дірки говорить про серйозні проблеми з фінансуванням.
Питання про те, чи заслуговує сьогодні Україна на кредит від МВФ, я поставлю у трохи іншій площині. Чи є сенс на отримання кредиту? Чи змінить ситуацію отримання цих коштів? І чи здатна Україна ці гроші повернути? Всі ці питання дуже пов’язані між собою.
Немає сенсу закривати дірку, тому що це нічого не змінить. Якщо йдеться про те, щоб просто знайти ресурс для закриття дірки, то проблема не вирішується. Вона лише відкладається і розростається.
Наприклад, відсотки по боргу. У 2008 році – 4 мільярди, у цьому році – близько 20 мільярдів доларів. Це, на жаль, динамічна цифра, що залежить від того, скільки і де позичили. Отже, виникають додаткові видатки, яких можна було б уникнути, якщо своєчасно реагувати на проблему незбалансованості бюджету.
Якщо Україна йде шляхом лікування, то є сенс говорити про кредит. У випадку, якби Україна мала бездефіцитний бюджет, тобто наші доходи повністю покривали б видатки бюджету, в України все одно виникала би проблема запозичень. Тому що існує потреба в обслуговуванні старих боргів. Сьогоднішній обсяг боргу співставний з дворічним розміром доходів загального фонду державного бюджету.
Я це поясню. Цього року я очікую 180 мільярдів надходжень до загального фонду. Якщо гасити державний борг, то треба весь бюджет два роки направляти лише на виплату боргів. Тому навіть у випадку бездефіцитного бюджету в країні виникає проблема погашення старих боргів за рахунок нових позик. В цій ситуації дуже важливо, що є джерелом цих позик.
Я сьогодні зайшов на сайт Міжнародного валютного фонду для того, щоб отримати оперативну інформацію по ставках кредитів. На цей тиждень поточна ставка кредитів МВФ 1,22%. Середньоквартальна за поточний квартал – 1,25%. Якщо для порівняння взяти російський кредит, ставка якого, як повідомлялося в пресі, 6,7%, то це рівнозначно тому, що у Міжнародного валютного фонду можна було б позичити за цю саму ціну 11 мільярдів доларів. Тобто це зовсім інші умови запозичень коштів.
Є сенс говорити про кредити у тому випадку, якщо країна докладає власні зусилля по виходу з кризи. Якщо це не робиться, то ситуація з кредитом нічого не змінить».
-- Для задоволення вимог МВФ нічого не робиться
Віктор Пинзеник: «Про оцінки МВФ запропонованих Президентом реформ можна прочитати у пресі. Значною мірою вони корелюються з моїми. Йдеться про фіскальну проблему, або проблему бюджету. Рішень в цій частині недостатньо – як по масштабах, так і по термінах. Найголовніше – в цьому плані нічого не робиться. Тобто не здійснюються кроки, навіть у напрямку тих дій, які передбачені програмою.
Наприклад, програма передбачала скасування спеціальних режимів оподаткування або обмеження їх застосування. А ми бачимо, що у прийнятому вчора у першому читанні Податковому кодексі є наміри створити податковий рай для обраних. Уряд матиме право надавати комусь можливість не платити податки через так звані спеціальні режими оподаткування. Воно стосується як звільнення імпорту від ПДВ, так і надання пільг по податку на прибуток.
У 2005 році, коли країна була усіяна податковими дірками через різного роду вільні економічні зони, так звані території пріоритетного розвитку, вдалося вирішити проблеми. Тепер же Кабінет Міністрів України дістає можливість вирішувати, хто має право не платити податок. Нічого спільного з програмою цей кодекс не має. І українські вільні економічні зони у виконанні нинішнього уряду є шматочками відкритого кордону для якогось елемента улюбленого бізнесу».
-- МВФ – звичайний кредитор
Віктор Пинзеник: «Валютний фонд нічого не вимагає. Це – звичайний кредитор. Коли йдеться про надання кредиту, завжди оцінюється можливість повернення коштів. Будь-який банк, коли видає кредит, дивиться, чи здатний клієнт його повернути.
У нашому випадку клієнт має постійно зростаючий борг, тобто вже взяті кредити. А також не має перспектив скорочення цього боргу. Тому що запити у нього не скорочуються.
Як у цій ситуації має поводитися кредитор? Адже за умов такої політики у нього немає шансів на повернення коштів. Тому абсолютно зрозуміла логіка МВФ – скорочуйте дірку, тоді можна буде говорити про можливість надання кредиту.
Звичайно, це – не єдина річ, тому що міжнародні фінансові інститути завжди говорять про цілу низку заходів, метою яких у кінцевому рахунку є не просто закриття дірки, а відновлення стабільного зростання національної економіки».
-- «Від придуманих грошей багатшим не станеш»
Віктор Пинзеник: «Перехрестіться, коли ви чуєте експертів, які говорять, що єдиний шлях врятувати країну полягає у проведенні «здорової емісії». Бо тоді виникає питання: а звідки взагалі криза? Тобто якщо проблема лише в тому, щоб надрукувати грошей, - надрукуйте.
Національний банк здатен надрукувати не 100 мільярдів, а трильйони чи сотні трильйонів. Чи буде від цього суспільство багатшим? Україна пережила в муках і болях наслідки цього явища в 90-ті роки! Всі були мільйонерами, та чи жили люди від того краще. Ніде в світі це не було способом вирішення проблем, тому що це нереальні гроші! Це – придумані гроші. Від придуманих грошей багатшим не станеш.
Такі ідеї гуляли країною. Вони не тільки гуляли, але й мали політичних захисників, які втілювали їх в життя у 1990-х роках. Обернулося все це дуже серйозними речами. І зараз емісія є ключовою загрозою нинішнього дефіциту бюджету.
Пригадайте 2008 рік та слова «рефінансування банків». Рефінансування – це всього-на-всього один із каналів емісії, випуску грошей Національним банком. Випуск грошей може відбуватися не тільки через рефінансування, але й через дефіцит бюджету. Проте з точки зору впливу на обмінний курс та інфляцію, абсолютно не має значення, по якому каналу з’являються додаткові гроші.
Минулого року ми вже зіткнулися із дуже неприємною ситуацією. Основну частину позик було отримано від МВФ. В той же час на внутрішньому ринку уряду вдалося залучити всього-на-всього 12 мільярдів гривень за мінусом погашених боргів. 42 мільярди гривень надав Національний банк України. Тобто запрацював той інститут, який не має права обслуговувати потреби уряду. Чому ми поки що не відчули наслідків цього? Тому що минулого року ще відбувався зворотний процес: одним каналом друкувалися гроші, іншим – вилучалися, бо потоки грошей йшли в різних напрямках. Цього року потоки грошей ідуть в одному напрямку, бо НБУ не продає долари, а купує їх. А тому Національний банк докладає зусиль по стерилізації. На сьогоднішній день Національний банк вилучив 18 мільярдів гривень через так звані депозитні сертифікати. Тобто він викуповує надлишок грошей.
На мій погляд, Україна має шанси розраховувати на отримання кредиту МВФ у випадку, коли будуть здійснені реальні кроки по вирішенню досить серйозних проблем».
-- «Єдиний правильний вихід – приведення видатків у відповідність із доходами»
Віктор Пинзеник: «Єдиний правильний вихід із нинішньої ситуації – приведення видатків у відповідність із доходами. Цих рішень не уникнути.
Судячи з дій нинішньої влади, не можна виключати інших варіантів розвитку подій. Йдеться про включення в роботу Національного банку України. Дуже неприємна і з професійної точки зору неприпустима річ. Якщо у нас щомісяця не вистачає більше 10 мільярдів гривень, це постійно наражає суспільство на ризик. Завтра ми можемо наразитися на ризик – для покриття дефіциту включиться небезпечний варварський інструмент, який називається емісія.
Можна говорити й про інші варіанти, але всі вони – від лукавого. За ними стоїть одне – небажання робити те, чому немає альтернативи - привести видатки у відповідність до доходів. Цікаво читати повідомлення в пресі: Греція скоротила дефіцит на 40%. Уряд Італії прийняв рішення про скорочення дефіциту. Уряд Іспанії прийняв рішення про скорочення дефіциту. Уряд Португалії прийняв рішення про скорочення дефіциту. Франція уже давно прийняла рішення про скорочення видатків. Уряд Німеччини, яка має дефіцит 3,7% ВВП, в 4 рази менший, ніж в Україні, скорочує видатки. У цьому переліку немає однієї країни – України. Поки що немає. Бо уникнути абсолютно неминучих рішень неможливо».
