Отримати переваги від СОТ Україні перешкодила криза

Збіг у часі фінансово-економічної кризи і вступу України до Світової організації торгівлі не дозволяє упевнено говорити про те, що вітчизняна промисловість виграла від членства в СОТ. Про це йшла мова в ході круглого столу на тему: «Зовнішньоекономічна діяльність українських суб'єктів господарювання: чи зможе новий уряд швидко і ефективно вирішити старі проблеми?», який відбувся в Прес-центрі Ліги.

Зокрема, партнер ЮФ «Астапов Лойерс» Олег Мальський, аналізуючи переваги і недоліки членства України в СОТ, зазначив: «Зараз дуже важко відповісти, хто виграв, а хто програв. Сталося накладення фінансово-економічної кризи на сам вступ. Тобто, на сьогодні сказати, хто виграв, а хто програв - неможливо, оскільки наші найбільші експортери - хіміки і металурги - більше боролися за виживання, ніж думали над тим, що і куди експортувати. Промисловість більше боролася за те, аби вижити, ніж за будь-які переваги, до цього просто руки не доходили», - сказав він.

З точки зору споживачів, Мальський відзначив позитивні моменти, такі як збільшення кількості товарів, розширення вибору, проте акцентував на тому, що одночасно впала купівельна спроможність населення. «Якщо у покупця є вибір, але немає грошей, то виникає питання: де ж тут перевага?», - підкреслив він.

У свою чергу, управляючий партнер ЮФ «LCF Law Group» Ганна Огренчук, аналізуючи труднощі вітчизняного регулювання, з якими стикаються експортери і імпортери, зазначила, що одна з головних проблем - це зв'язаність української законодавчої бази, правової системи з політикою. «У нас настільки все часто міняється, що в принципі ніхто ніколи не може передбачити, що буде в наступному періоді. Щороку до бюджету водяться якісь зміни, попри рішення Конституційного Суду, який сказав, що, наприклад, не можна вносити зміни до існуючих митних ставок, але щороку це відбувається», - підкреслила Огренчук.

За її словами, така законодавча неврегульованість викликає занепокоєння іноземців, які хочуть працювати на українському ринку.

Крім того, Огренчук підкреслила, що багато питань викликає і неврегульованість вживання спеціальних санкцій. «Тут теж незрозуміло, коли будуть конкретні відповіді. Створити ясну базу правил гри - ось перше завдання. Правил, які не мінятимуться залежно від того, який уряд прийде до влади, - заявила вона.

Окрім цього, старший партнер ЮФ «Волков, Козьяков і Партнери» Сергій Козьяков акцентував увагу учасників круглого столу на тому, що після вступу України в СОТ спостерігається поступове зростання антидемпінгових розслідувань в Україні. «Якщо говорити про юридичні механізми, зав'язані на членстві в СОТ, то одним з небагатьох захисних заходів залишилися антидемпінгові процедури. Йдеться про ситуації, коли іноземний виробник здійснює постачання за цінами набагато нижчими, ніж в країні-виробнику, і це завдає збитку національному виробникові», - відзначив він. В той же час, за словами С.Козьякова, поступово зростає і кількість антидемпінгових розслідувань відносно українських товарів, що експортуються в інші країни.

У цьому питанні з Козьяковим погодилася партнер ЮФ «Василь Кисиль і Партнери» Наталія Микольська. «Торгівельні розслідування сьогодні - це один із не багатьох легітимних і ефективних механізмів у рамках СОТ захисту національного виробника», - зазначила вона. Микольська вважає, що українські компанії до кінця не навчилися користуватися антидемпінговими механізмами.

Також Микольська підкреслила, що в усіх питаннях стосовно СОТ, необхідна приватна ініціатива. «Без приватної ініціативи бізнесу не може обійтися уряд жодної країни, окрім, можливо, суперрозвинених. Бізнес повинен чітко знати, чого він хоче, у нього має бути чітко розроблена, економічно-обґрунтована позиція для того, щоб доносити її уряду. А далі уряд повинен доносити цю позицію в рамках процедур СОТ», - зазначила вона.