Зовнішня політика Януковича: балансування на тонкому льоду
Віктор Янукович зробив два закордонні візити в статусі глави держави: перший – до Брюсселя, другий – до Москви. Про символізм саме такого порядку офіційних візитів, про сказане і не сказане в їх ході в прес-центрі «Главреда» міркували: директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков і науковий директор Інституту Евро-Атлантичної співпраці Олександр Сушко.
Новий Президент повинен був відвідати Москву, Брюссель, Вашингтон, Варшаву, Берлін, Пекін, Мінськ, Париж – «і далі за переліком»
На думку Михайла Пашкова, не варто шукати якогось особливого сенсу в черговості візитів Віктора Януковича за кордон. Євросоюз і Росія - «це два ключові напрями, які для України принципово важливі», - сказав він.
Михайло Пашков розповів про те, що, згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова серед 109 українських експертів, перші зарубіжні візити глави держави повинні були б відбутися до Москви, Брюсселя, Вашингтона, Варшави, Берліна, Пекіна, Мінська, Парижа – «і далі за переліком».
Директор міжнародних програм нагадав, що в зовнішньополітичній сфері результат тих або інших рішень має «відкладений ефект», тому робити висновки про результати зарубіжних візитів, які щойно відбулися, зарано. «Результати обох візитів стануть відчутними за певний час», - сказав експерт.
Янукович потрапив на «тонкий лід»
Олександр Сушко погодився з колегою в тому, що «спеціально зрежисованої дипломатії» в порядку черговості перших візитів Президента не існує. За словами експерта, ключову роль в ухваленні рішення щодо черговості візитів відіграла оперативність Європейського Союзу, який призначив дату візиту нового Президента України вже на 1 березня.
Експерт вважає, що черговість візитів ніяк не позначається на зовнішньополітичних пріоритетах нового Президента України. Він нагадав, що свого часу Віктор Ющенко здійснив свій перший візит саме до Москви, проте це жодним чином не позначилося на реальних зовнішньополітичних пріоритетах Президента.
За словами Олександра Сушка, в даному випадку мова йде про спробу нового Президента «знайти точки зіткнення» з усіма ключовими зовнішньополітичними партнерами. Цим обумовлені й основні месиджі, які той намагався донести в Брюсселі та Москві. За оцінками експерта, в цілому відгуки про візити глави держави – «стримано-позитивні».
В той же час, Олександр Сушко зазначив, що, балансуючи між Брюсселем і Москвою, Віктор Янукович потрапляє «на тонкий лід - в ситуацію, де буде дуже важко дотримуватися балансу». Експерт пояснив, що разом з питаннями, що не є конфліктними, є ціла низка питань, розв’язання яких вимагатиме вибору між Євросоюзом і Росією. На думку Олександра Сушка, саме те, що в ході перших візитів Віктор Янукович не порушував цих конфліктних питань, і дозволило Президентові в цілому задовольнити аудиторії і Брюсселя, і Москви.
Водночас, експерт висловив стурбованість з приводу «дифірамбів Віктора Януковича на аресу російської політичної системи». «Такі дифірамби російської керованої демократії істотно розходяться з попередніми твердженнями Януковича щодо його прихильності демократичним цінностям», - сказав
експерт. «Або ми за демократію, або ми за керовану демократію», - додав він.
Між Брюсселем і Москвою: як наздогнати двох зайців?
Олександр Сушко виділив показовий момент брюссельського візиту Віктора Януковича – мінлива позиція глави української держави в питаннях газової сфери, зокрема, щодо рішень, які були досягнуті на конференції Україна-ЄС рік тому, - 23 березня 2009 року. Саме тоді відбулося підписання спільного меморандуму, в якому були перераховані напрями реформування газового сектора України, щоб інтегрувати його в європейську систему газотранспортних мереж. Експерт нагадав, що рік тому позиція Януковича в цьому питанні була жорстко негативною.
Під час недавнього візиту Віктора Януковича до Брюсселя спостерігалася протилежна картина: Президент чітко зазначив, що «ми підтверджуємо всі свої зобов'язання, і збираємося їх виконувати». Олександр Сушко упевнений, що це викличе невдоволення Росії, «адже РФ була найгострішим критиком цього документа». «Російські та європейські підходи до майбутнього української газотранспортної системи є істотно відмінні», - додав експерт.
Наступним потенційно конфліктним питанням Олександр Сушко назвав економічну інтеграцію України. Експерт зауважив, що Росія чітко показала своє бажання бачити Україну учасником Митного союзу. Україна ж зайняла «вичікувально-негативну позицію" в той час, як технологічно приєднання до Митного союзу неможливо. Експерт переконаний, що за ситуації, коли Янукович говорить, що ми зацікавлені завершити переговори за Угодою про асоціацію з Євросоюзом, «перед нашими російськими партнерами було б чесніше чітке сказати, що ми в Митний Союз не йдемо». На думку експерта, ситуація є складною, адже «роблячи крок у бік Росії, ми стоїмо перед питаннями з боку Європейського Союзу», - сказав експерт.
Олександр Сушко вважає, що дотримання Україною міжнародних зобов'язань, по яких існує істотна розбіжність між Росією і Європейським Союзом, також нестиме ризики серйозних конфліктів. Як приклад експерт назвав питання цілісності Грузії. Експерт не виключає тиску Росії на українську сторону з тим, щоб вона зайняла менш чітку позицію відносно територіальної цілісності цієї держави. «Це може привести до подальших проблем», - застерігає експерт.
Головне – не забути: окрім Брюсселя і Москви, існують і інші країни, «де є українські інтереси»
Що стосується роботи в європейському напрямі, то, на думку Михайла Пашкова, головним пріоритетом є «оптимізація та інтенсифікація завершення процесу за угодою про асоціацію». Експерт порекомендував зосередити в цьому напрямі всю «політичну волю і ресурси».
Кажучи про напрями в співпраці з Росією, де «необхідно прагнути до рухів і певних компромісів», Михайло Пашков назвав такі: питання газової сфери, проблеми перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації в Севастополі, гуманітарні питання, оформлення кордонів і торговельно-економічна співпраця.
Тим часом Михайло Пашков зазначив, що, незважаючи на важливість співпраці з Російською Федерацією і Євросоюзом, варто також приділити увагу «розширенню географії торговельно-економічної, науково-технічної, політичної, гуманітарної, військово-стратегічної співпраці» з іншими країнами світу, «де є українські інтереси».
Центр Разумкова радить Януковичу почекати зі вступом в НАТО і ОДКБ
Центр Разумкова запропонував ввести своєрідний «середньостроковий мораторій» на ухвалення серйозних зовнішньополітичних рішень – членства в НАТО, приєднання або неприєднання до Організації Договору про колективну безпеку, формалізації нейтрального статусу і приєднання до Митного союзу.
Чому варто почекати з такими рішеннями? На думку Михайла Пашкова, спочатку необхідно провести соціально-економічні реформи, забезпечити продуктивну взаємодію провідних політичних сил і об'єднати суспільство.
Але, незважаючи на необхідність якоїсь зовнішньополітичної паузи відносно радикальних рішень, не варто забувати про позитивні моменти, які вже досягнуті на сьогоднішній день. Це, зокрема, «поліпшення ситуації на європейському напрямі, оптимізація переговорного процесу з Євросоюзом і договірно-правове оформлення кордонів з Молдовою і Білоруссю».
Коли Кремль відмовиться від своїх стереотипів з приводу України…
Незважаючи на наявність конфлікту інтересів по лінії співпраці Україна-ЄС і Україна-РФ, «нам необхідно знайти золоту середину», - упевнений Михайло Пашков. На думку експерта, європейський напрям має стати пріоритетним у зовнішній політиці України, «майбутнє країни лежить саме на європейському напрямі», - сказав він. З іншого боку, Євросоюз зацікавлений в оптимізації українсько-російських взаємин. Тому «ефективність дій на європейському напрямі певною мірою залежатиме від того, як ми налагоджуватимемо стосунки з Російською Федерацією», - зазначив Михайло Пашков.
Експерт констатував, що, «оцінюючи дії України зовні і всередині», Російська Федерація керується цілою низкою стереотипів. Так, в Кремлі переконані в тому, що:
1.Україна не повинна вступати в НАТО;
2.В Україні має бути «офіційна двомовність»;
3.Росія повинна здійснювати контроль над українською газотранспортною системою;
4.Термін перебування Чорноморського Флоту РФ в Севастополі має бути продовжений;
5.Україна повинна вступити в Митний союз і в Організацію Договору про колективну безпеку;
6.В Україні має бути «зачищений інформаційний простір за російським сценарієм»;
7.Україна має бути затверджена в статусі країни Російського світу.
Для поліпшення відносин наших країн Михайло Пашков порекомендував відмовитися від цих стереотипів і вибудовувати стосунки, що ґрунтуються на прагматизмі, – «без візантійства і подвійної гри». Водночас експерт додав, що вже сьогодні можна стверджувати, що діалог України і Росії буде «комфортнішим». Свідченням цього є два факти: з одного боку, на сьогоднішній день питання про вступ України в НАТО не стоїть на порядку денному. З іншого боку, «гуманітарна проблематика не посилюватиме двосторонні стосунки». Михайло Пашков запропонував перевести гуманітарну проблематику зі сфери політики у формат роботи українсько-російської міждержавної комісії.
Так чи інакше, зустріч глав двох держав «можна розглядати як певний договір про наміри – якими будуть наміри, якими будуть подальші кроки, покаже найближчий час», - сказав Михайло Пашков.
Стенограму прес-конференції, а також відповіді на питання читачів дивіться тут Читайте також: Януковичу порекомендували на якийсь час забути про НАТО і ОДКБ
