Українська економіка поринула в депресію
Закінчення року – час для підбиття підсумків. Напевно, найбільше рік, що минає, запам'ятається фінансово-економічною кризою. Чи впоралося керівництво країни з цим випробуванням? Що слід було зробити і що не було зроблено? Які основні економічні ризики наступного року?
На ці питання в прес-центрі «Главреда» відповіли: виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко; президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, директор Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Ірина Щербина та екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко.
Головна причина економічного неуспіху України – закрита економіка
Олег Устенко: «Чому 2009 рік був таким складним? Чому Україна постраждала більше, ніж інші світові економіки? У Міжнародному фонді Блейзера вирізнили кілька причин.
Основна причина полягає в тому, що Україна є малою, відкритою економікою, недостатньо диверсифікованою, частка експорту у ВВП займає близько 50%, 60% у ньому займають товари з низькою доданою вартістю – мінерали, хімічна продукція, металургія. Очевидно, що будь-які коливання, які ми бачили на світових ринках, повинні були негативно позначитися на економіці України, що ми й спостерігали.
Наступний урок, який ми могли б винести з 2009 року, полягає в тому, що, незважаючи на постійні заяви з приводу європейської інтеграції України, на жаль, все це залишається словами. Якщо глянути на структуру нашої торгівлі, то частка груп країн ЄС у нашому зовнішньоторговельному обороті постійно зменшувалася з 38% до 26%, з паралельним зростанням частки країн СНД з 25% до 35%. Тобто відбулося зміщення акцентів, вектор явно пішов з Європи в СНД».
«Протягом року ми спостерігали девальвацію гривні, яка була однією з найглибших у світі. З одного боку, це проблема, з іншого боку, без цього не вдалося б позбутися тих зовнішніх торгівельних дисбалансів, з якими Україна входила в кризу».
Ризики минулі й майбутні
Олег Устенко: «Один з важливих ризиків і уразливостей, які у нас були в 2009 році, це дефіцит рахунку поточних операцій, які ми прогнозували до кризи на рівні 24 мільярдів доларів. Загалом, цей ризик пішов. Ми вважаємо, що в 2010 році як такого ризику дефіциту рахунку поточних операцій не буде. Наш прогноз на 2010 рік полягає в тому, що ми будемо в профіциті за нашим рахунком поточних операцій.
Що стосується групи ризику, яка спрацювала в 2009 році, - це величезні заборгованості, які має Україна. Я в цьому разі маю на увазі не лише український суверенний борг, а й українські борги, які були зроблені приватним сектором, - банківським і корпоративним, - який різко збільшився, починаючи з 2006 року до більш ніж 100 мільярдів доларів. Цей ризик переноситься на 2010 рік.
З програмою Міжнародного валютного фонду вдалося реструктуризувати близько 75-80% наших боргів. Загальна заборгованість не була виплачена повністю, борги перемістилися на майбутні періоди часу. За нашими оцінками, в 2010 році Україна повинна буде повернути близько 30 мільярдів доларів, але це теоретична потреба - те, що необхідно теоретично виплатити. 20 мільярдів з них - це короткострокові борги, 10 мільярдів – короткострокова порція довгострокових боргів. Очевидно, що це колосальний рівень ризику для економіки України, для стабільності грошової одиниці - гривні, і цей ризик переноситься на 2010 рік».
«Схоже, до формування нової адміністрації кредитори займатимуть вичікувальну позицію, ніхто не проситиме негайного повернення грошей, відбуватиметься реструктуризація.
За нашими прикидками, в 2010 році ми можемо розраховувати на приблизно 10 мільярдів доларів фінансування з боку міжнародних фінансових інституцій. Ми передбачаємо, що до виборів вони також займуть вичікувальну позицію, і до формування нової адміністрації не надаватимуть жодних кредитів і фінансової допомоги».
«Що стосується наступної групи ризику, яка явно показала себе в 2009 році і теж переноситься на 2010 рік, – це слабкість українського банківського сектора. Ні для кого не секрет, що кредити впродовж 2006-2008 років зростали дуже швидко – приблизно на 70%. Це колосальна сума зростання кредитування, яку не може собі дозволити практично жодна країна без того, щоб не зростали так звані неякісні кредити - те, що ми спостерігали в умовах української економіки.
Ми увійшли в кризу наприкінці 2008 року з 14% проблемних, неякісних кредитів. За різними оцінками, зараз кількість неякісних кредитів збільшилася до 30-40%. Це серйозний рубіж, який показує, що проблеми є, і вони триватимуть впродовж 2010 року. Банківський сектор залишається слабким».
Новий президент повинен стати «провайдером» непопулярних заходів
Олег Устенко: «Ми думаємо, що так чи інакше необхідно буде проводити велику кількість непопулярних реформ. Той, хто прийде до влади, повинен буде узяти на себе роль «провайдера», який проводить непопулярні реформи. На жаль, є маса проблем: проблеми, пов'язані з бюджетом, з НАК «Нафтогазом», є серйозні проблеми, пов'язані з конкурентоспроможністю української економіки.
2010 рік має велику кількість ризиків, хоча частина ризиків 2009 року залишається в 2009 році. 2010 рік, на наш погляд, - це рік викликів, рік необхідності проведення непопулярних реформ. Це рік необхідності відновлення довіри. Відновити її нелегко – для цього потрібні продумані, правильні дії з боку всіх гілок влади».
2009 рік – рік економічної депресії
Ярослав Жаліло: «Ті проблеми, про які говорив пан Олег, засвідчують, що українська економіка поки що навряд чи може демонструвати якусь істотну позитивну динаміку щодо виходу з кризи.
Якщо 2008 рік став для України роком економічної кризи, то 2009 рік ми називаємо роком економічної депресії. Відмінність депресії від кризи полягає в тому, що криза має досить короткий термін дії. Депресія може мати тривалий характер.
Фактично перерости в наступну фазу циклу, в фазу пожвавлення, вона може тільки тоді, коли виконає свої макроекономічні функції. Ці макроекономічні функції - здійснення структурних змін на ринках, підвищення конкурентоспроможності на ринках, оновлення основного капіталу, розчищення товарних запасів і фінансова санація в економіці.
На жаль, наш аналіз демонструє, що на сьогоднішній день в Україні не створилися передумови, які б дозволили реалізувати цю схему економічних функцій. Ми можемо говорити про те, що макроекономічне середовище у нас зберігає, скоріше, продепресивні характеристики».
Депресивний сценарій триває. Нових тенденцій поки немає
Ярослав Жаліло: «Вдалося зберегти стійкість банківського сектору, але він залишається сектором сам в собі. Відрив між реальними фінансовими секторами не зменшується, можливо, навіть поглиблюється. На нашу думку, якщо в Україні і надалі не відбудеться відновлення динаміки економічного зростання, то банківський сектор буде надалі втягуватися у проблеми якості кредитів та проблеми ліквідності.
Валютний курс. Тут ми бачимо ризики того, що в разі продовження депресивних тенденцій в економіці можуть відновитися чинники девальвації. А це означає, що українська економіка має ризик втягнутися у передкризову модель економічного зростання, орієнтовану, насамперед, на низькотехнологічний експорт, що не є таким, що може сприяти економічному відновленню.
В разі продовження депресивних тенденцій ми спостерігатимемо суттєве погіршення у фіскальному секторі як на центральному, так і на регіональному рівні.
Наш аналіз ситуації економіки 2009 року продемонстрував, що, на жаль, поки що ми рухаємося по депресивному сценарію, поки що ситуація не дає підстав розраховувати на те, що економіка всередині має якісь зародження нових тенденцій, нових чинників для зламу негативних тенденцій».
Ресурс «м'якої посадки» економіки вичерпується
Ярослав Жаліло: «Відбувається вичерпання ресурсу «м’якої посадки» економіки за рахунок споживчого попиту. Якщо подивитися на перші місяці кризи, на першу половину поточного року, ми бачимо, що «м’яка посадка» була притаманна тим галузям, які, насамперед, орієнтовані на споживчий попит, в той час як інвестиційно, експортоорієнтовані галузі падали.
На жаль, зараз ми бачимо, що відбувається, по-перше, різке зменшення динаміки номінальних доходів населення - реальні доходи населення сьогодні мають негативний показник. Відбувається падіння обсягів і зростання вартості споживчого кредитування населення.
За 11 місяців поточного року оборот роздрібної торгівлі у порівнянні з 11 місяцями минулого року зменшився на 16,5% - це ознака того, що, на жаль, сьогодні споживчий попит втрачає свій потенціал. Паралельні розрахунки експортної орієнтованості української економіки це підтверджують.
За нашими розрахунками, незважаючи на стрімке падіння попиту на зовнішніх ринках, на різке падіння експорту, експортоорієнтованість провідних галузей економіки зросла.
На жаль, спостерігаються чинники падіння інвестиційної активності. За даними півріччя, динаміка інвестицій є негативною. Відбувається стагнація інвестиційного кредитування - якщо обсяг кредитування показує позитив, то, насамперед, це позитив по коротких кредитах. Частка середньо- і довгострокових кредитів активно зменшується. Це все, на жаль, гальмує реалізацію конструктивного елементу економічної депресії, який, власне, і має перевести економіку в етап пожвавлення».
Необхідно відновити зв'язок монетарної і фіскальної політики, які поки працюють у «протифазі»
Ярослав Жаліло: «На даному етапі, якщо говорити про орієнтир економічної політики, головним, ключовим, визначальним орієнтиром має бути якнайшвидше відновлення динамічного економічного зростання. Ми припускаємо, що на першому етапі це може бути навіть зростання на екстенсивних засадах. Я думаю, що це необхідно для того, аби забезпечити поточну стабільність економіки. Але якщо говорити про середній і довгостроковий періоди, це однозначно має бути зростання на підґрунті структурно оновленої економіки. Тільки в цьому разі ми можемо вийти не на такий слабкий сплеск, а на стабільний процес післякризового відновлення у післякризовому світі, який, до речі, теж змінюється.
Ключовим, як на мене, буде відновлення взаємозв’язку, який сьогодні майже втрачений, між монетарною та фіскальною політикою, а також узгодження монетарної і фіскальної політики в антикризовій та антидепресивній політиці. На сьогоднішній день фіскальна та монетарна політики працюють практично в протифазі, коли монетарна політика починає гасити ті стимулюючі моменти, які випливають із реалізації бюджетних видатків, і навпаки, коли реалізація бюджетних видатків провокує продепресивні кроки з боку монетарної політики, з боку Національного банку.
На жаль, говорити про те, що в Україні буде сформовано адекватну антидепресивну політику, не доводиться».
У Бюджет-2009 «з неба» впали 14,1 мільярда гривень
Ірина Щербина: «Говорити про остаточні цифри виконання Державного бюджету ще зарано, тому що останні данні, опубліковані сайті Державного казначейства України, датовані 1 грудня цього року.
Місяць тому ми обговорювали дані виконання Держбюджету за підсумками 10 місяців. Тенденція збереглася. В цілому ми не можемо говорити про якесь значне недовиконання Державного бюджету. Якщо дивитися на звіти Держказначейства, то на сьогодні відставання, порівняно із річним планом, може бути на рівні 10-15%.
Звичайно, це означає, що ці кошти не будуть профінансовані в бюджетну сферу. З іншого боку, це не є настільки критичним, щоб говорити про секвестр бюджету, тобто про тотальне, суттєве скорочення видатків Державного бюджету.
В листопаді різко збільшились надходження до бюджету. Джерело надходження невідоме. Це надходження, які не були заплановані. В листопаді вони склали 14,1 мільярдів гривень. Саме завдяки цьому значно зросло виконання Державного бюджету. Оскільки розшифровки немає, я не буду навіть робити припущення, що це може бути, але це явно якась одноразова сума, яка не відноситься до економічної діяльності країни. Без цих надходжень недонадходження до Державного бюджету складали б 16-18%».
Гроші МВФ підтримують Держбюджет
Ірина Щербина: «Всім відомо, що були отримані досить великі кошти – понад 40 мільярдів внутрішніх і понад 40 мільярдів доларів зовнішніх запозичень, з яких значна частина – кошти МВФ. Ми знаємо, що з 16,4 мільярдів доларів, підписаних з МВФ, 10,6 ми вже отримали, із них 4,5 – ще в 2008 році, а решта – вже у 2009 році.
Оскільки з другого і третього траншу майже всі кошти були направлені до Державного бюджету, за рахунок них відбувається певна підтримка стану виконання Державного бюджету. Без цих коштів ситуація була би складнішою».
Бюджет-2010 доцільніше прийняти після виборів – менше спокуси витратити державні гроші на власний піар
Ірина Щербина: «Проект бюджету, поданий у вересні, був побудований на досить оптимістичному прогнозі – на зростанні ВВП на 23,2% і інфляції 9,7%. За третій квартал падіння ВВП склало майже 16%, інфляція – 111,3%. Тому, звичайно, цей прогноз не може бути використаний сьогодні як база для розрахунків Державного бюджету. Безумовно, його потрібно буде переробляти.
Хочу нагадати, що в листопаді цього року уряд робив спробу Постановою дещо змінити ці показники, але, на жаль, Постанова – це не є законний шлях. Законний шлях – це Закон «Про Державний бюджет України». Сподіваюсь, що він буде прийнятий одразу після президентських виборів. До цього часу країна буде жити по Тимчасовому розпису. Це непоганий варіант, враховуючи велику політичну активність навколо бюджетного процесу. Тому що за такої заполітизованості бюджету краще витрачати, відповідно до Розпису, 1/12 на найнеобхідніші витрати, ніж потрапити у ситуацію, коли всі будуть спокушені можливістю витрачати ці бюджетні кошти на цілі виборчої кампанії.
За нашою оцінкою, враховуючи падіння економіки, бюджет 2010 року теж буде важкий. Не можна прогнозувати доходи ані на рівні 359 мільярдів, як це прогнозувалося в проекті Закону, ані на рівні 328 мільярдів, як це пропонувалося згаданою Постановою. Ми вважаємо, доходи на рівні 300-310 мільярдів були б дуже гарним результатом».
Неправильний «діагноз» і «лікування» дали «ускладнення»: системну кризу
Сергій Яременко: «Я прослухав виступи своїх колег, і складається враження, що в принципі якось у нас все добре. Я хочу акцентувати вашу увагу на тому, що все набагато небезпечніше і складніше.
Кажучи про кінець року, не зовсім правильно говорити про якийсь окремий сектор економіки, бо необхідно говорити, звідки походить джерело зараження і що є основою загального захворювання «організму».
Ми повинні говорити про те, що ми увійшли в системну кризу. Той зародок кризи, який ми спостерігали на початку 2008 року, не був вчасно помічений, «діагноз» був поставлений неправильно, не було належного «лікування», і тому він перейшов у системну кризу».
Криза методології страшніша за системну кризу економіки
Сергій Яременко: «Системна криза в економіці - це не найстрашніше порівняно з системною кризою методології. Я маю на увазі, що системна криза стосується і тих методів, якими користується влада. Ми як країна не знайшли моделі виходу з кризи або хоча б більш-менш легкого і плавного її стримування.
Вже на тлі кризи, що виникла в розвинених країнах, ми продовжували користуватися моделлю збільшення грошової маси, грошового попиту і зниження процентних ставок – моделлю, яка в усьому світі призвела до утворення «бульки».
Найстрашніше, що ми продовжуємо користуватися тими самими методами, які були характерні для періоду зростання «бульки». Вони неприйнятні для такої економіки, їх потрібно змінювати. До речі, винуватці цієї «бульки» намагаються знайти способи, які б відображали нову конфігурацію економічної політики. Навіть на шкоду ліберальним поглядам, вони користуються частково кейсіанськими моделями, що передбачають жорстке втручання держави в економічні процеси».
Чим наш верстат гірший за верстат Обами?
Сергій Яременко: «Джерело подальшого зростання нашої економіки міститься всередині країни - це тільки внутрішня емісія. В таких країн, як наша, з перехідною економікою, залишилася перевага: ми не досягли такого рівня розвитку, як передові економіки, і у нас є запас зростання.
Тому потрібно лише скористатися правильним грошовим інструментарієм. Чим наш верстат гірший за верстат Обами? Яскраве підтвердження такої позиції - самостійні дії Китаю, який продовжує бути суб'єктом міжнародних відносин, суб'єктом у власній країні, і на тлі загального падіння, депресії в світі, у нього 8-9% зростання».
Монетарна та економічна влада діють автономно, у підсумку винних немає
Сергій Яременко: «У нас існує роздвоєння монетарної та економічної влади. Це дуже хороша позиція, за якої ніхто ні за що не відповідає. У нас влада побудована таким чином, що в цілому за економічний розвиток у нас немає відповідального.
З жалем ми повинні констатувати, що нічого доброго ми не заклали ні на початок, ні в першу половину 2010 року щодо можливостей економічного зростання.
З кожним місяцем у нас зменшуватиметься можливість кредитування на тлі заяв про його пожвавлення, тому що закладено методологічні та економічні передумови, які не дають підстав для цього.
Курс гривні не має жодних підстав для зміцнення. Він зміцнюється штучними заходами грошового голоду, за рахунок цілковитого відмирання економіки.
НБУ, звітуючи наприкінці року, з гідністю говоритиме про те, що він домігся стабілізації курсу, а в цей час економіка вмиратиме. За економічну частину відповідає уряд – відповідає протистоянням на нашому політичному «полі». Досягати таким шляхом своєї політичної мети - це злочин перед Україною».
Стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
У 2010 році Україна має віддати боргів на $30 млрд.
Українська економіка поринула в депресію - експерт
Бюджет-2009 недовиконають на 10-15% - експерт
Україні потрібно брати приклад з Китаю: друкувати гроші
