«Нафтогаз» може вимагати від «Газпрому» компенсації – експерти
21.11.09 // 11:11НАК «Нафтогаз» має законні підстави для поушення перед ВАТ «Газпром» питання про компенсацію втрат від скорочення обсягів транзиту газу. Про це в статті для «Зеркала недели» заявили Надзвичайний і Повноважний посол України Олександр Чалий і партнер консалтингової групи «Легіс» Олександр Малиновський.
Експерти констатують, що згідно з пунктом 3.1.1 контракту про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України, укладеного 19 січня 2009 року між українською і російською стороною, «Газпром» зобов'язаний передати «Нафтогазу» з метою транзиту до Європи в 2009 році конкретно встановлений обсяг газу — 120,083 млрд кубометрів.
«Транзит меншого обсягу газу в 2009 році означатиме недотримання «Газпромом» зобов'язання по пункту 3.1.1 Транзитного контракту. І хоча в контракті немає положень про відповідальність «Газпрому» за недотримання обсягів транзиту, проте така відповідальність передбачена правом Швеції і полягає вона у відшкодуванні збитків, завданих «Нафтогазу» внаслідок скорочення обсягів транзиту, в тому числі упущеної вигоди», — пояснюють експерти, констатуючи, що газові угоди від 19 січня 2009 року регулюються правом Швеції.
За їх словами, це надає можливість «Нафтогазу» і «Газпрому» досягти компромісного рішення про взаємну відмову від претензій у зв'язку з невибіркою і неоплатою «Нафтогазом» мінімальних обсягів газу, а також у зв'язку із скороченням «Газпромом» обсягів транзиту газу через Україну в умовах світової економічної кризи.
При цьому експерти акцентували, що в розміщеній на офіційному сайті «Газпрому» інформації прямо вказано, що «Газпромом» прийнято рішення не пред'являти компанії («Нафтогазу» — Ред.) штрафів за невибірку газу».
«Якщо якісь сумніви в цьому відношенні і можуть виникнути, то лише у зв'язку з постійними заявами високопоставлених українських чиновників про можливість вживання санкцій з боку «Газпрому». Таку риторику з українського боку доцільно припинити, інакше вона може призвести до прямо протилежних юридичних наслідків», — переконані Чалий і Малиновський.







