Сергій Гриневецький: Розмови про відставку Тимошенко грають їй на користь

Наталя Сарбаєва, «Главред», 20.11.09 // 18:47

Цілком і повністю підтримуючи думку Бернарда Шоу про те, що небезпека в нашому світі завжди загрожує тим, хто її боїться, «Главред» вирішив розібратися зі страхами державними.

Наш співрозмовник - перший заступник голови комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький. Його думки та інформація про «надзвичайлівку» цінні тим, що ґрунтуються на особистому досвіді - в 2000-2001 році Сергій Рафаїлович керував Одеською областю, коли там було запроваджено надзвичайний стан. Політичні ж оцінки члена фракції блоку Литвина дотепні і яскраві. Одним словом, читайте! Папір все стерпить, - як кажуть у них в Одесі.

«Відсутність легітимності влади – найсерйозніша загроза національній безпеці країни»

Ого! Гарне питання. У Законі про основи національної безпеки чітко виписано, що є загрозами національній безпеці. На мій погляд, найголовніша загроза - відсутність легітимності влади.

Коли влада нелегітимна, тоді решта всіх загроз, перерахованих у законі, самі по собі з'являються. Як от: втручання у внутрішні справи, військово-політична нестабільність, корупція, прояви сепаратизму, порушення з боку держвлади Конституції і законів України, слабка економіка, бідність, розшарування суспільства, недофінансування головних інститутів, що є атрибутами державної влади, такими, наприклад, як армія.

Тому головна загроза національній безпеці — відсутність держави. Виходить, що фізико-географічна територія — країна - є, а держави як такої не існує.

Давайте від загального перейдемо до приватного: як вирішити проблему сепаратизму, наприклад?

Сепаратизм через що з'являється? Через бідність, через слабкість влади, через відсутність громадянського суспільства, демократії і свободи слова. Плюс нешанобливе ставлення до громадян, до захисту їхніх прав і свобод, у тому числі в таких питаннях, як реалізація Європейської хартії регіональних мов. Ми її ратифікували, а на практиці не виконуємо. Чому? Тому що влада безвідповідальна і намагається переписувати історію під себе кохану.

Пам'ятаєте, що сталося після відомого телевізійного проекту «Великі українці»? На заході України місцеві власті за рахунок місцевих бюджетів почали будувати восьмиметрові бронзові пам'ятники Степану Бандері, Шухевичу, дивізіям СС «Галичина», «Нахтігаль». На сході України місцеві власті за рахунок місцевих бюджетів ставлять такі ж самі восьмиметрові пам'ятники жертвам ОУН-УПА, в центрі і на півночі - пам'ятники Мазепі, Карлу XII, гетьманові Виговському, а на півдні - пам'ятники Катерині і князеві Потьомкіну Таврійському. Скажіть, де тут ідеологічний стрижень? Висновок: саме відсутність національної ідеї у поєднанні з бідністю, корупцією, розшаруванням суспільства на багатих і дуже багатих, бідних і дуже бідних веде до сепаратистських настроїв.

А фінансові вливання інших країн, зокрема Росії, що підігріває сепаратистські настрої в Криму, не важливі?

Ви перебільшуєте можливості Росії в цьому плані. Тут річ у зовсім інших вливаннях.

Каких?

Вливаннях «помаранчевого вірусу», що прийшов у країну і мутував до такої міри, що близькі люди, які колись стояли на трибуні, обнімалися, цілувалися взасос, за декілька років пройшли шлях від політичної корупції до державної зради. Адже саме так вони одне одного обзивають: політичними корупціонерами, державними зрадниками, саботажниками і бомжами.

Насправді ж потрібно просто припинити красти і брехати. Пам'ятаєте, нам рік тому говорили, що шістнадцять мільярдів, які ми беремо у МВФ, це психологічний кредит? Він таки виявився психологічним — в країні почався психоз і всі почали гроші «витягувати» з банків. Що створив цей психологічний кредит? Збільшив заборгованість України. Навіщо потрібно було брати кредит, якщо у нас на той момент золотовалютні запаси становили тридцять вісім мільярдів доларів. Інша справа, що людям треба було сказати про структуру золотовалютного запасу.

А структура така – 50% припадає на цінні папери, 36% - на депозити, 11% на залишки на кореспондентських рахунках і 3% - золото. Будь-якій розсудливій людині зрозуміло, що ці запаси працюють не на нашу економіку. І, на моє глибоке переконання, країна припустилася непоправної помилки, оскільки слід було б переорієнтовувати фінансово-бюджетну політику на інноваційно-інвестиційний розвиток через розвиток емісійного кредитування.

А що маємо в сухому залишку? Загальний борг близько 100 мільярдів. Наступного року необхідно віддати близько 25 млрд. Якщо ж говорити про корпоративний борг, то давайте опублікуємо список боржників, і люди будуть все бачити – яку політичну силу представляють ці боржники.

«Наша опозиція гавкає, а не кусає, тому що їсть з однієї бюджетної годівниці»

Будь-який лідер повинен мати біографію і харизму. Ви згодні зі мною?

Безумовно. І не лідер теж біографію повинен мати.

Мені здається, що моя біографія на сьогоднішній день могла б скласти конкуренцію біографіям інших претендентів на цю посаду. І мій досвід роботи, і, напевно, той вік, який я зараз переживаю, могли б конкурувати.

З чого б я розпочав? Перше і головне – не порушував би закон і ввів би виконавчу владу в конституційне поле, показавши приклад іншим гілкам влади. А далі. Країну треба, насамперед, просто нагодувати. Адже у нас основна маса людей недоїдає. За кількістю м'яса, риби, споживання овочів ми взагалі відійшли на безмежно низькі позиції.

Друге - провести диспансеризацію населення. Якщо ми говоримо про державу і про націю, то не можемо закривати очі на такі проблеми, як дитяче пияцтво, епідемія туберкульозу, СНІД, незрозумілі мутації.

Третій національний проект, який я пропоную, — будувати сміттєпереробні заводи. Якщо нація буде здорова, якщо вона вживатиме якісний продукт, питиме якісну воду, а навколишнє середовище сприятиме тому, щоб нація розвивалася, тоді на думку спадатимуть здорові ідеї.

Поговорімо про справи парламентські. Ви вірите в потенційну відставку уряду? Навіщо вона потрібна і кому насправді вигідна – ПР чи БЮТ?

Право опозиції, і, напевно, їх обов'язок — критикувати уряд і, за слушної нагоди, вимагати відставки Кабінету Міністрів. У всіх цивілізованих країнах опозиція — меншість. У нас же опозиція — тяжкий випадок. Наша опозиція гавкає, а не кусає, тому що їсть з однієї бюджетної годівниці.

Ви ж погляньте, прем'єр, який у правлячій коаліції, - в опозиції до Президента.

Партія регіонів теж в опозиції до Президента, хоча вважається в опозиції до чинної коаліції. При цьому Партія регіонів веде переговори з Президентом по відношенню до опозиції в особі коаліції. Нормальний хід?

Тепер декілька слів про відставку уряду: за версією ПР, Кабмін не бажає виконувати Закон про соціальні виплати.

Якщо уряд дістане статус «в.о», вони що, виплати розпочнуть? Ні. Фікція все це.

Так от я вам нагадаю, що в першому читанні цей закон набрав чотириста один голос. Тобто всі голосували: і БЮТ, і Партія регіонів.

Чому?

Тому що потрібно було ухвалити Закон про вибори Президента, і Закон про фінансування Євро-2012. Прийняли? Прийняли. Тепер всі голосно говорять про брак мільярда гривень на ліки, а про 9,8 мільярда на Євро-2012 – мовчок.

Янукович проводив переговори з фракцією Литвина щодо голосування за відставку уряду?

Ні. Ми ж чудово розуміємо, що ситуація така сама, як з висловлюванням недовіри БЮТом Олександру Лавриновичу. Я називаю це жовтою карткою про всяк випадок.

Розмови про відставку уряду грають йому на користь – він у цій ситуації виступає в ролі скривдженого. У нас, слов'ян, завжди скривджених піднімали на найвищі рейтингові позиції.

Бюджет-2010 буде прийнято?

Моя точка зору щодо бюджету така: не можна Кабінету Міністрів вносити до Верховної Раду проект Закону про Державний бюджет, розроблений на неіснуючому Бюджетному кодексі, з порушенням рішень Конституційного суду і порушенням чинного законодавства. Це популізм. І я вже в одній із статей говорив, що в цій ситуації в уряду Тимошенко з'являється нове ККД — корупція, популізм, доларизація. Тому Верховна Рада і відправила законопроект на доопрацювання.

Рада підтримає призначення Юрія Єханурова на посаду міністра оборони?

Наш комітет, а він є профільним, на своєму засіданні відхилив пропозицію Президента. І взагалі, думаю, зараз не той момент, коли Юрію Івановичу треба політично реабілітуватися. Він був прем'єр-міністром і не потрібно створювати в країні ситуацію, коли колишній прем'єр-міністр займається працевлаштуванням через політичні чвари. Це безперспективно. І потім, якщо він отримав конституційну більшість по відставці, як йому знову йти до того ж парламенту? Має ж бути гідність.

Але ж хіба це нормально, що в країні немає міністра оборони?

Зараз краще без міністра. Ця посада – виключно політична.

Призначення і в Мінтранс, і в Міноборони, і в Мінфін, та і в будь-яке інше міністерство - квотний принцип по дерибану коштів для зміцнення своєї парламентської фракції або олігархів, які за ними стоять.

Що стосується армії, то Іван Юрійович Свіда - начальник Генерального штабу – дуже сильний господар. Я його пам'ятаю ще з командира корпусу. Думаю, він і в армії лад наведе, і кошти необхідні вициганить. Він дуже переконливий.

«НС в умовах некерованості території призвів би до ще більшого хаосу»

Я не виключаю, що на якомусь етапі у чиємусь запаленому мізку виникла думка зробити щеплення населенню від «надзвичайлівки». Ось погляньте: на ім’я керівника Представництва Всесвітньої організації охорони здоров'я Поканевіча було направлено лист від імені нашого комітету, де ми просили відповісти на низку питань, суть яких зводилася до такого: чи вважає за необхідне представництво з огляду на підвищення рівня небезпеки пандемії свинячого грипу скликати термінове засідання Ради національної безпеки і оборони та Кабміну, і якщо так, то за участю яких державних органів і які питання на них розглянути? Дата - тридцяте квітня. Відтоді минуло сім місяців.

Наступна дата – 21 травня. Моє особисте звернення до прем'єр-міністра з питання вживання необхідних заходів із недопущення епідемії і виробництва необхідних вітчизняних препаратів. Отримана відповідь – використовуємо індійські препарати в українській упаковці. Мені здається, коментарі зайві.

І все ж таки, навіщо потрібно було «щеплення від надзвичайлівки»?

Щоб реакцію побачити. Дякувати Богу, що реакція виявилася здоровою - не спрацювало.

Але взаємини Президента і прем'єра з кожним днем стають дедалі напруженіші. І я не виключаю, що в грудні-місяці ми станемо активними свідками ще яскравіших подій.

Знаєте, як в Америці кажуть, що президент упродовж останніх півроку — це «кульгава качка», а у нас може вийти миша, загнана в куток.

Свого часу ви були губернатором Одеської області, в якій було введено надзвичайний стан. НС – ефективний інструмент для влади?

Це було в 2000-2001 році. Але тоді надзвичайний стан було введено внаслідок природного катаклізма - обмерзання п'ятої категорії. В світі такого не було. Щоб ви розуміли – це коли сто вісімдесят шість тисяч електричних опор як лезом зрізало - всі підстанції, всі очисні споруди вийшли з ладу, всі ліси пошкоджені, а тварини загинули. І тоді треба було сімсот тисяч населення на півночі області з цього витягувати.

Я знаю, що таке надзвичайний стан. Але тоді влада була легітимною і не було такого, що губернатори не їздили на засідання уряду.

Ну, запровадили б його зараз? Гроші б з бюджету посипалися? Звідки, якщо їх немає? Що дав би НС в умовах некерованості території? Ще більший хаос! Реалізувати вихід із надзвичайного стану може тільки легітимна влада.

Але ж можна скористатися НС для того, щоб прийти до влади?

Ви розумієте, нинішня влада дуже сильна в своїй слабкості, і дуже рішуча в своїй нерішучості. Створюється враження, що вони не розуміють, чим управляють. І, як би це сказати м'якше, не знають реального стану справ у країні.

Якби знали реальний стан речей, то не допустили б того, що відбувається зараз в армії, в МЗС, в СБУ. А вони не бачать того, що у них під носом. Інакше не було б «кислинських».