Уряд у пастці популізму
Мінімальна пенсія і зарплата зростуть – це питання вже вирішене. Але до сьогодні невирішеним залишається питання фінансування підвищених соціальних стандартів.
Міжнародний валютний фонд вирішив не поспішати із наданням Україні четвертого траншу кредиту у розмірі 3,8 мільярда доларів, а саме на них розраховували ініціатори підвищення соцстандартів.
Отже, де брати гроші? На це запитання у прес-центрі «Главреда» дали відповідь головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України Володимир Черняк та керівник програми соціальної економіки Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода.
Уряд потрапив у пастку підвищення соцстандартів через популізм
Максим Борода: «Фактично це підвищення соцстандартів можна порівняти з рейдерською атакою, бо і там, і там реальні причини приховуються під певними красивими вигадками. Насправді це політична змова для того, щоб дискредитувати діючий уряд та ускладнити і без того дуже важке виконання бюджету.
Але уряд, у принципі, сам потрапив у таку пастку через свій популізм, через марнотратну соціальну політику. І зараз він перебуває в ситуації, коли будь-яка дія гратиме на користь його опонента».
Навіть без підвищення соцстандартів бюджет не виконується
Максим Борода: «Скільки взагалі потрібно грошей для забезпечення цих нових соцстандартів? Існує кілька розрахунків, які дуже відрізняються. Міністерство фінансів каже про майже 300 мільярдів гривень, Президент та опозиція озвучують цифру, майже у п’ять разів нижчу.
Але питання насправді полягає не в тому. Цифри у будь-якому разі дуже значні, бо тут ідеться не лише про підвищення мінімальної заробітної плати вчителів або лікарів, а й про підвищення заробітних плат усіх посадовців, у тому числі і найвищих рангів, тому що їхня зарплата розраховується саме виходячи з рівня мінімальної заробітної плати».
«Проблема в тому, що у будь-якому разі грошей недостатньо, бо бюджет уже в існуючих цифрах реально не виконується. Тут мова не йде про його соціально захищену частину, ту частину, що є політично чутливою. Звичайно, зарплати виплачуються, пенсії виплачуються, соціальні допомоги також, але фактично це здійснюється за рахунок інших видатків бюджету, які не помітні для широкого загалу: недофінансовується наука, житлово-комунальне господарство, армія тощо.
Грошей немає вже зараз. Відповідно, їх за будь-якого виду розрахунків більше не стане».
Де брати гроші? Три варіанти: оптимістичний, реалістичний, імовірний
Максим Борода: «Звідки брати гроші? Тут може бути два сценарії. Один - оптимістичний, але він поки що перебуває лише на рівні рекомендацій і навряд чи його вдасться реалізувати найближчим часом. Він полягає у тому, щоб реформувати діючу систему пільг. Адже зараз державний бюджет несе дуже значний соціальний тягар. Існує величезна кількість пільг, інших видів соціальних допомог, які дуже часто спрямовуються зовсім не на тих отримувачів, не на ті верстви населення, котрі реально є соціально незахищеними і реально потребують державної підтримки. І саме перегляд такої марнотратної системи соціального забезпечення у напрямку більш адресних, більш сучасних методів соціальної підтримки допоможе зекономити значний обсяг коштів, який може бути спрямований, в тому числі, і на забезпечення нових соціальних стандартів.
Але поки що від жодного з наших основних політиків ми не чули будь-яких декларацій з приводу реформи соціальної сфери у найближчому майбутньому».
«Гроші можна знайти, наприклад, спробувавши забезпечити ці надходження за рахунок приватизації. Але нещодавня невдала спроба приватизації Одеського припортового заводу дуже обмежує це джерело надходжень.
Єдиним сценарієм, який ймовірно матиме місце, є фактична подальша девальвація гривні. Вона в будь-якому разі буде спровокована таким необґрунтованим підвищенням соціальних стандартів. Адже економіка більше заробляти не почала, не зросло ані ВВП, ані продуктивність, але раптом чомусь почали отримувати більше. Економіка такого не пробачить. Вона врівноважить себе інфляцією або девальвацією, або і тим, і іншим.
Такий сценарій може всіх влаштувати, адже це полегшує і завдання уряду. До речі, будь-якого уряду, який прийде до влади після президентських виборів, бо на підвищення стандартів, наприклад, за розрахунками Мінфіну вже цього року потрібно 8 мільярдів гривень, зараз це приблизно один мільярд доларів. Якщо буде подальша девальвація, то це, можливо, будуть вже зовсім інші кошти».
Де брати гроші? Іще дев’ять джерел
Володимир Черняк: «Де взяти гроші на зростання соціальних стандартів?
1. За рахунок скорочення видатків, які не є абсолютно необхідними або є навіть незаконними і недоцільними. Зокрема, слід урізати видатки на утримання армії чиновників, особливо при неадекватно високих зарплатах.
2. Скоротити обсяги, а ще краще ліквідувати видатки на фіктивний ПДВ у зовнішньоекономічних операціях. Там приблизно половина фіктивного ПДВ.
3. Зменшити обсяги видатків з кредитів під гарантії уряду. Ще на початку кризи близько 10 мільярдів гривень кредитів було видано під гарантії уряду. Як правило, такі кредити даються своїм людям, вони не виплачують кредити, і уряд цим людям платить.
4. Зменшити, ба навіть краще – ліквідувати багатомільйонні обсяги виплат Кабінету Міністрів Національному банку з процентів за позики, надані НБУ Кабміну. І взагалі потрібно ліквідувати комерційні відносини між НБУ і КМУ.
5. Скоротити, а краще ліквідувати нецільове використання бюджетних коштів. Рахункова палата у своєму останньому звіті назвала багато вражаючих фактів нецільового використання бюджетних коштів. По суті, йдеться про розкрадання бюджетних коштів.
6. Детінізувати економіку. Одні платять нестерпні податки, а інші уникають сплати податків узагалі. Суть проблеми полягає не стільки у зменшенні податкового тиску, скільки в рівномірному розподілі податків.
7. Цільова грошова емісія. Загальна емісія – це справді інфляція, а цільова емісія – це інша річ. Цільова емісія є інструментом грошової, економічної та соціальної політики. Я не є співцем емісії чи її апологетом. Я просто наголошую, що емісія існує як один з інструментів.
8. Зростання виробництва на основі створення сприятливого інвестиційного клімату, перш за все за рахунок стимулюючої ролі податків, на основі оподаткування фінансових потоків. Посилення стимулюючої ролі заробітної плати, прив’язки її динаміки до динаміки продуктивності праці і використання цільової кредитної емісії під конкретні програми.
9. Перегляд соціальних пільг. Якщо навести в цьому лад, можна знайти кошти для покриття видатків на зростання соціальних стандартів».
Всі роки незалежності економіку лікували неправильно, бо не розуміли різниці між інфляцією попиту та інфляцією витрат
Володимир Черняк: «Я не поділяю думку стосовно того, що підвищення соціальних стандартів є невиправданим, тому що не відбулося зростання продуктивності праці і ВВП. Формально це правильно. Має зростати зарплата, якщо зростає продуктивність праці, з’являються кошти для зростання доходів, коли зростає виробництво, зростає ВВП - це правильно. Але треба враховувати всю історію питання.
Суть проблеми полягає в тому, що всі роки незалежності здійснювалася неправильна політика заробітної плати, неправильна політика доходів узагалі. В Україні була неправильно визначена природа інфляції. Існує інфляція попиту і інфляція витрат.
Інфляція попиту у нас була в 1990 році. Далі у нас пішла інфляція витрат у зв’язку зі зростанням витрат, зростанням цін на енергоносії.
Що здійснювалося всі роки? Проводилася стримувальна політика стосовно зростання доходів. Стримування зростання заробітної плати, стримування зростання пенсій, стримування соціальних видатків. Жодної стимулюючої ролі заробітна плата не грала і не відіграє до цього часу.
Протягом усіх цих років проводилася обмежувально-стримувальна політика, тому що була неправильно визначена природа інфляції. У нас хвороба одна, а ліки інші. Це зовсім різні інфляції. При інфляції попиту – одні ліки: треба стримувати зростання попиту. При інфляції витрат, навпаки, потрібно посилювати стимулюючу роль заробітної плати».
«Під час кризи треба витрачати гроші, збільшувати споживання, підвищувати платоспроможний попит. Тому що без цього не буде зростання виробництва».
Стенограму прес-конференції читайте тут.
Читайте також:
Експерт: Підвищення соцстандартів – спосіб дискредитації Кабміну;
Підвищення соцстандартів врятує економіку від кризи?;
Експерт розповів, де взяти гроші на підвищення соцстандартів;
Названо розмір реального прожиткового мінімуму.
