Політизований тест
Це питання раз у раз стає причиною безлічі дискусій про правомірність і ефективність, а інколи й політичних спекуляцій. Щоправда, при цьому більшість експертів говорять, що дана освітня реформа ще потребує доопрацювань.
На законних підставах
15 квітня цього року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який має узаконити зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти. Він так само встановлює відповідальність за порушення порядку проведення тестів і використання їхніх результатів. «У розробці цього документа взяли участь представники різних фракцій», - сказав «Главреду» Володимир Полохало, голова підкомітету Верховної Ради з питань науки й освіти, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Окрім самого Полохала над документом працювали Леся Оробець, Степан Давимука, Віталій Курило, Олександр Доній, Михайло Зубець. Незважаючи на таку одностайність, важливий освітній документ ніяк не дійде до другого голосування.
Минулого тижня на сайті парламенту було опубліковано зауваження юридичного управління апарату Верховної Ради України, в яких під гостру критику потрапили положення законопроекту про зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Але, як заявляють окремі експерти та його автори за сумісництвом, ці зауваження - «маніпулятивна підміна понять і фальсифікація тексту законопроекту».
Зокрема, в оприлюдненому документі можна виділити кілька «звинувачень». Наприклад, у ньому стверджується, що введення ЗНО обмежить права тих, хто закінчував школу раніше і вчився за іншими шкільними програмами. Крім того, автори зауважень звертають увагу на те, що за бажання поступити до одного з вузів випускники минулих років змушені «за власний кошт повторно пройти навчання за новими навчальними програмами».
«Батьки» законопроекту дозволили собі не погодитися з юристами. «У законопроекті немає жодного слова про те, що майбутні студенти, які закінчили школу у попередні роки, повинні оплачувати навчання за новими середньоосвітніми програмами», - говорить голова підкомітету ВР з питань науки й освіти, один з авторів законопроекту Леся Оробець.
Також авторам дорікають, що дія сертифікату ЗНО порівняно із сертифікатом про загальну середню освіту обмежена.
Як стверджують творці законопроекту, таке порівняння є некоректним, адже ніхто не збирається скасовувати ані шкільний атестат, ані його безстроковість. Якщо раніше абітурієнт не складав іспити до вузу, то, поступаючи наступного року, результати його торішніх іспитів не враховувалися. Згідно з даним законопроектом, скасовується не атестат, а лише вступні іспити до вузів. Їх замінюють тестуванням.
«Уся тягнучка виникла через те, що більшість народних обранців не отримали дипломи про другу або третю вищу освіту, - говорить директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. - А деякі, як виявилося, не отримали ще й першого. Таких людей не влаштовує, що ЗНО ускладнить процедуру одержання справжніх дипломів».
За словами Лесі Оробець, поява подібного звинувачувального документа у передвиборний час свідчить лише про заполітизованість питання. «Реформа не повинна залежати від політичних преференцій чи капризів чиновника від Міністерства освіти, а тому вона має бути нормованою. В такому разі буде впевненість у безповоротності процесів і що «відкату назад» не буде», - вважає депутат.
«Згідно з Конституцією, політику у сфері освіти формує Верховна Рада України, - пояснює Володимир Полохало. - Не укази Президента, не інструкції міністерства. Саме тому такий акцент ставиться на узаконенні цього проекту. Адже якщо немає законодавчого акту - не визначено міру відповідальності за порушення порядку проведення ЗНО. Коли ухвалять закон, не буде проблем і з його впровадженням на рівні виконання. Сподіваюся, цей закон буде ухвалено в перших числах грудня».
Йому опонує перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти Дмитро Табачник. «Я вважаю, що абсолютизація будь-якого освітнього процесу не може подаватися як його реформування, - вважає він. - Тестування починалося як підвищення якості знань і лише з безглуздої аберації воно стало інструментом боротьби з корупцією. Тестування саме по собі може існувати як одна з форм перевірки знань, яка не порушує автономію навчальних закладів. У США тестування існує разом з іншими правилами вступу до університетів, і ніколи заповнення відповідей на запитання низької якості не визначали рівень мотивованості і підготованості абітурієнта. Зараз тестування проводиться незаконно, з порушенням Конституції і основних базових законів про освіту. Що стосується термінів ухвалення закону, то можу сказати одне: якщо це політиканство - його буде ухвалено, якщо ж ні - його доопрацьовуватимуть».
Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт упевнений, що узаконити зовнішнє незалежне оцінювання - справа політична. «ЗНО - важливий інструмент на шляху до університетської автономії і ключ для реформування науки і вищої освіти в Україні, який потребує узаконення», - говорить він.
Прогнозувати, коли вляжуться пристрасті довкола реформи, навіть експертам складно. За словами Ігоря Лікарчука, із цього приводу сказати щось напевно складно через політичні пертурбації, які охопили Україну сьогодні. «Але, незважаючи ні на що, я дуже радий, що ті, заради кого й вводилася ця реформа, а саме студенти, підтримують нас, - пояснює він «Главреду». - Кілька студентських організацій уже надіслали свої листи до парламенту, зокрема спікеру, з проханням підтримати ухвалення закону».
У екс-міністра науки й освіти Станіслава Ніколаєнка на питання про терміни ухвалення закону свій погляд: «Закон ухвалить уже новий парламент», - говорить він з упевненістю.
Знання чи здібності?
Проте хоч би як там було, перші кроки на шляху реформування вже зроблено, очікується вдосконалення методів, яке потягне за собою всілякі нововведення.
За словами голови ради директорів шкіл при Кабінеті Міністрів України Олени Онаць, державна підсумкова атестація проводитиметься вже наступного року у вигляді контрольних робіт із трьох-чотирьох предметів.
І це ще не все. Крім того, чекає своєї черги введення так званого тесту на «здібності до навчання». Чи буде його включено в тести на знання предметів чи проводитимуть окремо, Ігорю Лікарчуку було складно відповісти, оскільки його досі розробляє група експертів.
Історія цих тестів почалася з Киргизії, в якій деякий Марк Зельман розробив тести на здібності. Діти могли обирати - складати тести старого зразка або ж тести на здібності. Багато школярів з маленьких сіл обрали тести на здібності. Через рік провели validation study (дослідження валідності) і з'ясувалося, що протягом перших чотирьох місяців студенти, які складали тести на знання, навчалися у вузі краще, ніж «здібні», котрі поступили за новими тестами. Але потім 98% здібних дітей обігнали своїх товаришів.
Звісно, неспеціалісту в це складно повірити. Здається, що дитина, яка всі роки вчилася у школі на «відмінно» і успішно склала тести на знання, тим самим демонструє свої здібності до навчання. Але що відбувається зі «здібними» дітьми (котрі не складають тест на знання на «відмінно»), коли ті несподівано проявляють дива ерудиції в університеті, залишається загадкою.
Ще одна новина майбутньої вступної кампанії - підсумовування середнього балу атестата з оцінкою сертифікату за дванадцятибальною системою. Як справедливо зазначає Ігор Лікарчук, така поправка може призвести до «натягування» оцінок у середній школі, а отже – до корупції, яку намагаються викоренити за допомогою ЗНО. За словами ж Олени Онаць, порівнювання результатів тестів та оцінок в атестаті дає можливість виявити «проблемні» школи: «Якщо в атестаті всі оцінки відмінні, а учень здає тест на трійку, то говорити про об'єктивність оцінювання в цій школі неможливо».
Але ж саме викоренити корупцію було одним із завдань ЗНО. «Всі говорять про те, що завдяки новій системі можна краще оцінювати знання, - говорить експерт програми зі сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Володимир Ковтунець. - Також вона дозволяє уникнути корупції під час вступу до вищих навчальних закладів».
Тест на ефективність
Щоб визначити ефективність тестування, фахівці провели кореляцію, зіставивши середній бал сертифікатів студентів, які поступили, і середній бал іспитів за перші дві сесії (у 2008-2009 навчальному році). У результаті вивели так званий коефіцієнт кореляції, який і є критерієм якості набору студентів. До речі, ця методика давно відпрацьована у світовій практиці, що налічує десятки років застосування тестових технологій.
У «пілотному» проекті брали участь лише десять університетів, у тому числі приватні, які представляли різні регіони і основні типи вузів за галузями знань. Розрахунки будувалися на основі успішності 9200 студентів цих вузів. За словами Ігоря Лікарчука, українські школярі показали дуже високий відсоток кореляції - 60%. Для порівняння: у Європі такий показник становить лише 30%.
Щоправда, не всі з досліджуваних вузів змогли надати повні дані за рік, а надали лише підсумки зимової або літньої сесії, і дані про середній бал атестата отримані лише щодо 508 студентів. Тому автори дослідження рекомендують розцінювати отримані результати як попередні, які ще уточнюватимуться.
Хоча, слід зазначити, що деяким порівняння результатів ЗНО і навчання у вузі здається невиправданим. «Мені не зовсім зрозуміле відношення середнього балу з предмету, який вивчається у школі, і оцінки з того ж предмету, який вивчається в університеті», - сказав нам ректор Кримського державного аграрного університету Михайло Мельников.
Поки народні обранці оцінюють дивіденди, які вони зможуть отримати від ухвалення чи неухвалення закону про зовнішнє незалежне тестування, випускники шкіл наступного року готуються до тестів, адже їх уже не перший рік переконують, що незалежне тестування відбудеться, навіть якщо відповідний закон поки що не ухвалять.
