Україна потрапила до сірої зони між НАТО і ОДКБ – експерти

Україна, не скориставшись шансом на приєднання до НАТО у період між 2004-м і 2008 роками, потрапила до сірої зони між НАТО та Організацією договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Про це у статті для «Дзеркала тижня» заявили академік НАН України, директор Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України Володимир Горбулін і доктор політичних наук, радник директора Інституту проблем національної безпеки при РНБОУ Олександр Литвиненко.

Експерти зазначили, що країни, які зараз не є членами ні Альянсу, ні ОДКБ, зберігають право на приєднання до одного з цих військово-політичних блоків. Отже, у цих країнах може і швидше за все в майбутньому продовжиться жорстка боротьба навколо геополітичного вибору.

«Враховуючи принциповість питання, розмір і масштаб ставок, а також внутрішню слабкість країн, які не входять до жодного з двох блоків, можна прогнозувати зростання нестабільності у цих державах аж до їх перетворення на певний варіант failed states із подальшим розпадом, який супроводжуватиметься кривавою громадянською війною», — вважають експерти.

До сірої зони, за словами експертів, потраплять Україна, Молдова, Грузія, меншою мірою Азербайджан, який тяжіє як до Європи, так і до Центральної Азії. Потенційно до її складу також потрапляють Білорусь і Вірменія, в яких тривають процеси емансипації від російського впливу.

За словами експертів, інтерес великих світових та європейських гравців до сірої зони є несиметричним. Так, для Росії переважний вплив на столиці держав цієї зони — ключове зовнішньополітичне завдання. Для США такий вплив — важливе, проте аж ніяк не першочергове завдання. Для ЄС і його провідних країн — ФРН і Франції — важливим є запобігання небезпечним конфліктним загостренням, які, зокрема, можуть загрожувати постачанням до країн ЄС енергоносіїв і насамперед газу.

«Принциповою особливістю сірої зони є фактична неврегульованість правил боротьби в ній і за неї. Чинні Гельсінські угоди, інші базові європейські правові акти у сфері безпеки зараз неефективні. Власне, саме відносно сірої зони доцільно говорити про вакуум безпеки в Європі. Тим більше що розмір зони невеликий, а приз у змаганнях — дуже великий», — зазначають експерти.

За таких умов, вважають Горбулін і Литвиненко, для України та інших держав сірої зони принциповими стають перш за все визначення міжнародних правил гри, їхня юридична фіксація і забезпечення дотримання. Зокрема, йдеться про визнання всіма зацікавленими країнами територіальної цілісності і непорушності кордонів у Східній Європі, декларування верховенства демократичних цінностей на просторі сірої зони, невтручання у внутрішні справи демократичних держав.

Для зменшення жорсткості боротьби в найближчій перспективі експерти рекомендують передбачити чітко визначений за часом мораторій на вступ держав сірої зони до НАТО і ОДКБ при одночасній фіксації можливостей розвитку співпраці з цими організаціями згідно з бажанням самих держав.

Горбулін і Литвиненко вважають, що такі гарантії могли б бути закріплені в юридично зобов'язуючому документі, учасниками якого мали б стати держави ОБСЄ, ЄС як окрема сутність і КНР. «Така угода повинна передбачати діючий механізм консультацій з питань безпеки між країнами сірої зони і державами-гарантами», — зазначили експерти.

Версiя для друку