У Криму – проблема, але не та, про яку пишуть ЗМІ
Кілька днів тому з вуст міністра внутрішніх справ Юрія Луценка пролунала інформація про підготовку замаху на голову меджлісу кримських татар Мустафу Джемільова. Міністр розповів про затримку двох підозрюваних та назвав угруповання, яке готувало замах, – «Ат-Такфір валь-Хіджри».
Учасники прес-конференції у «Главреді» спростували цю інформацію. На їхню думку, головним опонентом меджлісу є інше угруповання на ім’я «Хізб ут-Тахрір».
Представники Центру близькосхідних досліджень – президент центру Олександр Богомолов та директор Ігор Семиволос – детально розповіли про цю організацію, її цілі та особливості діяльності.
У Криму – проблема, але не та, про яку пишуть ЗМІ
Ігор Семиволос: «Минулого тижня в засобах масової інформації України і в повідомленні Міністерства внутрішніх справ звучала тема про захоплення в Криму працівників ісламського угруповання «Ат-Такфір валь-Хіджри». Головний міліціонер Криму Геннадій Москаль доволі активно відстоював ідею про те, що кількість терористичних угруповань у Криму чимала: чисельність «Ат-Такфір валь-Хіджри» сягає десь 60-100 осіб, «Хізб ут-Тахрір» та іншої ісламської групи, яка є в Криму, – 30 тисяч. Інші кримські чиновники, в тому числі губернатор Севастополя пан Куніцин, заявляють про те, що в Криму діє близько двадцяти ісламських радикальних угруповань і близько восьми терористичних організацій.
Це змусило нас запропонувати шановному «Главред-медіа» цю тему і виступити з повідомленням про те, що насправді діється у Криму».
Олександр Богомолов: «Після аналізу фактичних даних у сухому підсумку залишається насправді дуже небагато. Затримано групу, яка називається «Ат-Такфір валь-Хіджри». Затримали її не на підставі скоєння якогось теракту чи якоїсь дії, а на підставі доволі сумнівних подій: спроби вкрасти корову та викриття якогось схрону, начебто зброї.
Але потім говорять про те, що існують якісь великі підпілля, величезна кількість бойовиків, яких МВС чомусь не змогло спіймати.
Чи маємо ми проблему у цьому відношенні в Україні, зокрема в Криму?
Я думаю, що ми маємо проблему, але ми зовсім не маємо такої проблеми, яка зараз подається у ЗМІ. Що ми маємо насправді? Ті рухи і організації, які так чи інакше намагаються репрезентувати кримськотатарську спільноту в українському суспільстві і в українській політиці. Це, в першу чергу, кримськотатарський національний рух, який має формальні структури. З іншого боку, існують незалежні групи і групи, опозиційні до меджлісу».
Хто такі тахріри? Прихильники «структурного насильства»
Олександр Богомолов: «Є група, яка називається «Хізб ут-Тахрір». У перекладі з арабської це означає «Партія ісламського визволення». 1953 року цю організацію заснував суддя шаріатського суду. Зараз це мережева структура, яка начебто прагне побудувати чи відновити так званий халіфат, тобто ісламську державу.
Ігор Семиволос: «Хізб ут-Тахрір» має свою газету - «Возрождение». Засновником цієї газети є мусульманська громада. Комітет з питань інформації АР Крим намагався не реєструвати цю газету, оскільки вони мали довідку з муфтіяту про те, що цю газету засновує «Хізб ут-Тахрір». Але газету зрештою було зареєстровано через прокуратуру. Це свідчить про те, наскільки українські закони не враховують ризиків, які існують у цьому питанні».
Олександр Богомолов: «Ця група намагається подавати себе як глобальну, але насправді в багатьох відношеннях вона є маргінальною. Це структура, яка виглядає великим феноменом завдяки її поширеності та мережевому фактору. Великий піар і політичний капітал вона здобула завдяки Ісламу Каримову, який побачив саме в ній першочергову загрозу для свого режиму, хоча це була не першочергова загроза.
Ця група наполягає на тому, що вона є ненасильницькою. Насправді немає інформації, яка б доводила, що ця група залучена до якихось насильницьких дій у прямому розумінні слова «насильство». Але в іншому, більш науковому розумінні слова «насильство», є таке поняття, як «структурне насильство». Можна створити ситуацію насильства, можна її відновлювати у суспільстві, зокрема, системною провокативною поведінкою. З цієї точки зору вона є чинником небезпеки структурного насильства в Криму».
«Решта опозиційних груп є набагато менш цікавими і привабливими, з ними пов’язано набагато менше відчуття небезпеки як усередині кримськотатарської спільноти, так і зовні».
У кримських татар відбирають мечеті. Українське законодавство безсиле
Олександр Богомолов: «Ця група поводиться провокативно з точки зору інформаційних кампаній, які вона здійснює. Вона прямо чи опосередковано виступає як опонент меджлісу, вона хоче подати його як структуру нещиру, неправильну, корумповану, яка погано презентує кримських татар.
Вона намагається мобілізувати, в першу чергу, молодь і є переважно молодіжним феноменом. З іншої точки зору, вона веде безпосередню суперечку за деякі важливі ресурси, перш за все ісламські. Дуже важливим в ісламському світі завжди було, кому належить мечеть району, хто там є імам і хто має право читати проповідь і звертатися до народу. В місті Алушта «Хізб ут-Тахрір» після довгих бійок з офіційним кримським ісламом і представниками меджлісу відстояли алуштинську мечеть, яку вони насправді забрали у місцевої громади.
Те, що вони можуть це робити, переважно є наслідком непродуманої політики української держави, котра створила можливості для будь-якої групи фактично у рейдерський спосіб захоплювати релігійні і культові об’єкти, бо на підставі існуючого українського законодавства, Закону «Про свободу совісті», десять осіб, які начебто належать до якоїсь конфесії, можуть зареєструватися як релігійна громада. А далі починається плутанина між територіальною і релігійною громадами».
«Це питання дуже складно вирішити самим кримським татарам, бо існуюча правова база має дуже мало або взагалі не має запобіжників проти такої грабіжницької акції, як захоплення мечеті».
«Тахрір» залучає до своїх лав родичів та друзів і переслідує велику мету
Олександр Богомолов: «Тахріри насправді є дуже помітними через свою активність, через створення інформаційних приводів. Вони ростуть – і якісно, і кількісно».
«Коли я запитав в одного з них, скільки членів вони нараховують, він почав напускати туману, а я сказав: «Вас 120 осіб». По виразу обличчя цієї людини я зрозумів, що влучив практично в точку.
Насправді відданих справі активістів, я думаю, приблизно така кількість, бо ми бачимо події, де потрібна швидка і оперативна мобілізація. Зокрема, конфліктні події навколо мечеті. Неважко помітити, що це одні й ті самі люди, які їздять по всьому Криму. Як правило, збирається група з 40-50 осіб.
Є ширша аудиторія, яка залучається опосередковано. На останню конференцію, яку вони проводили у Криму, зібралося 800 осіб. Можемо припустити, що їхня аудиторія становить близько тисячі-півтори осіб – це аудиторія, яка ставиться до них з цікавістю. З поправкою на те, що туди ходять і журналісти, і люди, яким цікаво подивитися щось екстравагантне. Але «Тахрір» теж вважає їх частиною своєї аудиторії. Навіть з людьми, які пішли з «Тахріру», вони намагаються підтримувати комунікацію».
«Вони діють у спосіб, який дуже нагадує діяльність квазіхристиянських сект. Кожен тахріривець має стукатися у серце кожної людини, яка з ним пов’язана якимись зв’язками – чи то родинними, чи то дружніми, чи то партнерськими. Вони закликають до прийняття ісламу, але насправді це заклик до вступу в їхнє середовище.
Вони не закриті для християн, але вони, в першу чергу, орієнтовані на реісламізацію кримських татар, повернення їх начебто до ісламського способу життя. Але це є «морковка», бо головне для них - мобілізація і побудова мережевої структури, яка є власним ресурсом для вирішення різних питань.
Але політична мета їх кристально ясна – перехоплення владного ресурсу всередині кримськотатарського середовища. Вони хочуть уособлювати собою кримськотатарський інтерес».
«Тому кримськотатарський меджліс бачить саме у «Хізб ут-Тахрірі» першочергову загрозу для себе».
Стенограму прес-конференції читайте тут
.
