Порівняльний аналіз передвиборних програм Віктора Януковича і Юлії Тимошенко
Тим часом, це єдині юридично зафіксовані обіцянки кандидатів, інакше кажучи, хоча б пропозиції того, що вони збираються запропонувати країні у разі свого керівництва нею.
І вже, принаймні, єдине, про що їх потім можна запитати в сенсі «чого це ви обіцяли і не зробили, і що вам заважало танцювати». Якщо, звичайно, у нас буде можливість ставити питання.
Я зупинився на програмах Віктора Януковича і Юлії Тимошенко, оскільки вже зрозуміло, що хтось із них двох буде президентом. Це не означає, що в програмах інших кандидатів немає нічого цікавого, наприклад у В.Ющенка немає згадки про НАТО. Він відмовляється від курсу в НАТО? Він «забув» про НАТО згадати, як в передвиборній програмі 2004 року? Він думає, що всі забули, як він до 2005 року про НАТО не говорив, а потім заговорив? Я відмовляюся розуміти «глибину задуму».
Зі здивуванням виявив, що деякі позиції поважних кандидатів перетинаються. Навіть ідентичні. Наприклад, у Януковича: «Судді обиратимуться народом». У Тимошенко: «Люди безпосередньо обиратимуть і відкликатимуть суддів». Або ось це з виступу Януковича під час висунення його кандидатом у президенти: «Вибори у Верховну Раду проводитимуться за відкритими списками». У Тимошенко в передвиборній програмі: «Депутати всіх рівнів обиратимуться за відкритими списками і закріплюватимуться за відповідними списками».
Частина обіцянок - схожі або взаємно пересічні. У Януковича: «Зростання іноземних інвестицій до 50 млрд. дол. в 2014-му». У Тимошенко: «інвестори при створенні нових виробничих потужностей будуть звільнені на 10 років від податків при імпорті устаткування, технологій і комплектуючих, аналоги яких не виробляють в Україні».
Звичайно, є різна розстановка акцентів. У Януковича: «своєчасна виплата державних дотацій вітчизняним сільгоспвиробникам». У Тимошенко: «Річна орендна плата за сільськогосподарську землю буде законодавчо закріплена на рівні 10% її ринкової вартості». У Януковича: «Я введу податкові канікули для малого бізнесу на 5 років». У Тимошенко: «Кредитні ставки будуть зменшені до європейського рівня, кредитування бізнесу здійснюватиметься на довгостроковій основі – від 5 до 10 років». У Януковича: «гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вишах. Впродовж 10 років мінімум 3 українські університети повинні увійти до світового рейтингу 500 найкращих вищих навчальних закладів». У Тимошенко: «ми збільшимо обсяг фінансування фундаментальних наукових досліджень, які забезпечать інтелектуальний стрибок країни». У Януковича: «З 2011-го - 25 тис. гривень при народженні першої дитини, на другу - 50 тис., на третю і наступних - по 100 тис. Щомісячні соціальні виплати на кожну дитину від 3-річного віку до 13-ти - по 250 грн, від 13-ти до 18 років - по 500 грн. Гарантоване місце кожній дитині в дитячому садку». У Тимошенко: «Триватимуть запроваджені мною державні виплати при народженні дітей». У Януковича: «Іпотечне кредитування житла з фіксованою ставкою не більше 7% на рік». У Тимошенко: «відразу ж після завершення кризи ми відновимо довгострокове іпотечне кредитування житла під 2-4% річних на 10-30 років». Юлія Володимирівна підкоригувала свої капіталістичні зобов'язання - порівняємо УНІАН, 28 січня 2007 року: «Тимошенко обіцяє забезпечити українські сім'ї можливістю брати кредит на житло без першого внеску і під 4-6% річних».
У Тимошенко спостерігається вельми цікавий крок: «сільськогосподарська земля належатиме тільки громадянам України, які живуть і працюють на ній». Це цікава пропозиція, яка багатьом може сподобатися: лежати на печі, бити байдики, віддати землю, що перебуває у твоїй власності, в оренду, отримувати бабки, нічого не роблячи.
У Януковича: «зниження ПДВ до 17% і податку на прибуток до 19% з 2011 року, з подальшим щорічним зниженням останнього на відсоток до 16%». У Тимошенко абстрактніше: «буде зменшено податкове навантаження, ліквідовані деякі податки, у тому числі й ринковий збір».
Є й відмінності, вони – чималі. У Януковича – «відмова від системи обов'язкового зовнішнього оцінювання для вступу у виші». У Тимошенко: «Буде завершена заміна випускних і вступних іспитів у виші зовнішнім незалежним тестуванням». У Януковича – позаблоковість України. У Тимошенко – тиша, при тому, що 15 січня 2008 року вона підписала «лист трьох» (президента, прем'єра, спікера парламенту) - про приєднання України до ПДЧ НАТО на саміті в Бухаресті. У Януковича – російська мова як друга державна. У Тимошенко – тиша.
Звичайно, вельми смішною видається заява Тимошенко про те, що вона в опозиції. До олігархів, які заважають. Що ж, всі ми в опозиції до цього життя.
І вже найцікавішим із погляду майбутнього країни є – ні, не пропозиція Тимошенко зробити основи редакційної політики Законом, що «прикольно» для журналістів, та й то, не дуже розумних. Найцікавішою є відсутність у передвиборних програмах кандидатів думка про необхідність перебудови політичної системи суспільства – скасування чи продовження політреформи.
Янукович політреформу ревізувати не буде. Він із цього приводу висловлювався. У серпні в «Дзеркалі тижня», де чітко оголосив свою позицію – продовження політреформи у бік посилення прав парламентської коаліції. Оскільки зараз існує «подвійна структура Кабміну, коли двох міністрів пропонує в уряд президент України» і «фактично президент виконує роль позапарламентського учасника коаліції, що руйнує цілісність уряду як органу колективної відповідальності», Янукович запропонував «вирішити проблему подвійної структури Кабінету Міністрів України формуванням всього складу Кабінету Міністрів парламентською коаліцією». Дуже важливо і це: «місцеві держадміністрації повинні формуватися як складова частина виконавчої влади, включно з системою призначень Кабміну». Повноваження глави держави треба закріпити, по Януковичу, розробкою і затвердженням закону «Про гарантії і форми здійснення конституційних повноважень Президента», який регулюватиме статус і функціональні повноваження допоміжних і органів глави держави (зокрема Секретаріату Президента України), а також його відносини з найвищими держінституціями країни, центральними і регіональними органами виконавчої влади.
Але у випадку з Тимошенко… 8 грудня 2004 року парламент 402 голосами «за» проголосував політичну реформу, що ліквідувала практично необмежені авторитарні повноваження глави держави. Єдиною фракцією, яка проголосувала «проти», став БЮТ. 16 квітня 2008 року, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, Тимошенко заявила, що виступає за те, щоб Україна стала парламентською республікою. 11 червня 2009 року в інтерв'ю 5 каналу Тимошенко заявила: «Я підтримую як президентську, так і парламентську форму правління». А в передвиборній програмі вона говорить: «Після виборів президента я готова буду узяти на себе повну відповідальність за країну».
Що це означає? Тимошенко на посаді президента бажає скасування політреформи, вона за президентську модель? Тимошенко на посаді прем'єра не бажає скасування політреформи, вона за парламентську модель?
Поживемо – побачимо. Якщо поживемо, то побачимо.
