Групі з боротьби з корупцією не сподобалися методи Тимошенко

Зустріч зі співголовами Міжвідомчої робочої групи з питань протидії корупції - генпрокурором Олександром Медведьком, головою Служби безпеки Валентином Наливайченком і міністром юстиції Миколою Оніщуком Президент Віктор Ющенко провів у понеділок.

Виданню «Коммерсант-Украина» вчора вдалося ознайомитися з деякими матеріалами, підготовленими учасниками наради. З них виходить, що проблему координації дій правоохоронних органів можна вирішити «шляхом створення єдиної структури», яка спеціалізувалася б на розкритті саме корупційних злочинів. Нагадаємо, вже півроку на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект, який передбачає створення Національного бюро антикорупційних розслідувань (НБАР), яке б розслідувало факти корупції у вищих ешелонах влади.

У СБУ підтримують необхідність створення такого бюро, проте підкреслюють, що його реалізація повинна супроводжуватися реформою всієї правоохоронної системи. «Лише провівши кардинальну реформу, можна буде забрати у прокуратури слідство, у МВС - УБОЗ, у СБУ - управління «К» і на базі всього цього створити антикорупційне бюро. Без прийняття нових законів створення органу неможливе», - заявила газеті керівник прес-служби СБУ Марина Остапенко.

Окрему увагу учасники наради приділили ініціативі прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яка раніше закликала міністра внутрішніх справ Юрія Луценка використовувати у боротьбі з корупціонерами такий метод, як провокація чиновників на отримання хабарів. «Міністерство внутрішніх справ отримало спеціальну команду, і вони провокуватимуть хабарників, даватимуть штучні хабарі, щоб побачити, хто їх берет», - сказала прем'єр 22 жовтня під час селекторної наради з головами облдержадміністрацій з питання видачі земельних актів.

У відповідь на цю заяву Міністерство юстиції підготувало юридичний висновок, згідно з яким «надання співробітникам правоохоронних органів права здійснювати такі оперативно-розшукові заходи, як «оперативна дача хабара», є недоцільним і передчасним». Мін'юст посилається на передбачену ст. 370 КК кримінальну відповідальність за провокацію хабара, відповідно до якого співробітник правоохоронного органу може бути позбавлений свободи терміном до семи років.

Мін'юст також попереджає, що легалізація провокації хабара сприятиме зростанню корупції у середовищі «провокаторів». «Враховуючи, що критерії оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів залишилися незмінними (кількість виявлених злочинів, порушених кримінальних справ і осіб, притягнених до відповідальності), вживання цього методу породжуватиме зростання підозрілості і недовіри до співробітників правоохоронних органів, які можуть бути зацікавлені у підвищенні цих показників», - говориться у висновку міністерства.

З цією позицією повністю згодні у Службі безпеці. «Провокація хабарів - це маячня, оскільки нинішнє законодавство чітко визначає кримінальну відповідальність за дачу хабара, - говорить Валентин Наливайченко. - До того ж на сьогодні така кількість хабарів, що ми просто не встигаємо їх всіх відстежувати - додаткові провокації не потрібні, їх і так багато». Стосовно рекомендацій СБУ з цього питання, то пан Наливайченко наполягає на необхідності створення відкритого реєстру чиновників, викритих у хабарництві. «Для боротьби з корупцією необхідно обнародувати прізвища таких чиновників, тому що лише відкритість цього процесу може дати якісь результати», - заявив голова СБУ.

Категорично не згодні з пропозицією прем'єр-міністра й у ГПУ. «Будувати боротьбу з корупцією на підбурюванні і провокації не зовсім законно, я б навіть сказав - протизаконно», - зазначив заступник генпрокурора Віталій Щоткаін, який курирує у ГПУ слідство і здійснює нагляд над розслідуванням кримінальних справ про хабарництво.

Версiя для друку