Віктор Мусіяка: «Було би правильно запровадити надзвичайний стан і визначити нову дату виборів»
Питання в тому – чи буде Кабмін його ініціювати.
Тим часом, грип вже зробив виборчу кампанію «дефектною», а заборона на три тижні масових зборів може поставити під сумнів результати виборів, підкреслив юрист. Докладніше про правові нюанси режиму надзвичайного стану – підстави, процедуру і наслідки – Мусіяка розповів в інтерв'ю «Главреду».
– На ваш погляд, дуже вчасно виникла пандемія грипу – це технологія, спрямована на зрив виборів?
– Не хотілося б думати, що таке нещастя можна використовувати з політичною метою, хоча і виключати, звичайно ж, нічого не можна. Поки ми не бачимо з боку когось із учасників виборчого процесу спроб використати цю ситуацію. Вони намагаються якось перешкоджати пандемії, компенсувати те, що не було зроблено вчасно. Тобто політичної складової поки не видно.
Але якщо масштаби епідемії будуть загрозливі, то цілком можуть з'явитися підстави для запровадження надзвичайного стану в рамках Закону «Про правовий режим надзвичайного стану». Найголовніше в цій ситуації – вжити необхідних заходів зі збереження здоров'я людей.
– Смерть 71 людини в результаті епідемії грипу – достатня підстава для впровадження надзвичайного стану і перенесення дати виборів на один-два місяці?
– Щойно медики оголосили про пандемію, з'явилися формальні підстави для запровадження надзвичайного стану. Водночас Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» свідчить, що оцінюються всі обставини. Тому, п. 1 ст. 4 Закону передбачено, що у разі надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, зокрема пандемії, запровадження надзвичайного стану має ініціювати Кабінет Міністрів. Якщо в уряді вважають, що можна обійтися і без надзвичайного стану, то його не ініціюватимуть. У решті випадків запровадження надзвичайного стану ініціює Рада національної безпеки і оборони.
Перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов заявив, що передумов для запровадження надзвичайного стану немає. Врешті-решт, я думаю, уряд керуватиметься тим, наскільки він в змозі вирішити завдання, що стоять перед ним.
«Без подання Кабміну указ Президента про запровадження надзвичайного стану буде незаконним»
– В цьому разі указ Президента про запровадження надзвичайного стану без подання Кабміну матиме силу?
– Він буде незаконним. Хоча у нас можуть виникнути різночитання. Якщо тлумачити виняткове положення п. 21 ст. 106 Конституції, там говориться, що Президент уповноважений видати указ про запровадження надзвичайного стану з подальшим обов'язковим схваленням його Верховною Радою. Там не говориться про подання Кабміну. Про це йдеться в законі, який визначає механізм впровадження надзвичайного стану. І лише Конституційний суд може дати роз'яснення, чи обов'язковий це порядок – подання Кабміну – в цьому разі чи ні.
- Якщо парламент відмовиться підтримати указ про запровадження надзвичайного стану, які це матиме наслідки?
– Якщо протягом двох днів не буде закону про затвердження указу про впровадження надзвичайного стану, то він припиняє дію.
– Верховна Рада може без указу Президента, своєю ухвалою запровадити надзвичайний стан у разі пандемії?
– Не може. Конституція чітко визначила – тільки указом Президента, ініційованим Кабміном і схваленим парламентом.
– Існує думка, що перенесення виборів унаслідок надзвичайного стану вигідне Ющенку і Януковичу і невигідне Тимошенко. Парламент на зрив виборів піде?
– Це невигідно, в першу чергу, прем'єр-міністрові через напругу в економіці. Мені не хочеться навіть розводитися на предмет, кому це вигідно, – настільки це цинічно. Життя і здоров'я людей залежать від того, наскільки вони всі погоджено діятимуть, відкинувши свої плани щодо захоплення і затвердження у владі.
– Тобто депутати попіаряться на проблемах людей і заспокояться?
– Не виключаю. Багато хто з нашої першої шеренги політиків вже втратили відчуття, що пристойно, а що ні.
– А те, що прем'єр-міністр щодня виступає по телевізору: дає зведення про грип, поради, що з ним робити, – це не є порушенням законодавства про агітацію?
– Язик не повертається оцінювати ці дії з погляду політичної реклами. По суті, мова йде про виконання Кабміном покладених на нього повноважень. В даному випадку Тимошенко, як глава Кабміну, не агітує, а веде мову про конкретні обставини, дає вказівки органам, що потрібно робити. Ситуація так склалася, що на перший план виходять дії органів влади і управління.
Це досить тонка матерія: є прихована реклама, прихована агітація. Ці питання повинні розглядати фахівці. Я, наприклад, вважаю, що якщо тут немає ознак дій, які повинні оцінюватися з погляду Закону про вибори, то уряд діє згідно з Конституцією і законом про Кабінет Міністрів. Бачте, кому – війна, а кому – мати рідна.
«Якщо НС буде запроваджено, то впродовж 60 днів необхідно підготувати всі необхідні зміни хоч би в Закон про вибори президента. Такого раніше не було»
– Скажімо, надзвичайний стан закінчився. Що далі: починаємо з нуля чи продовжуємо з тієї точки, на якій зупинилися?
– Цей нюанс не передбачений ні Законом про вибори президента, ні якимось іншим законом. Що в цьому разі робити? Зрозуміло, що вибори треба зупинити. Але є правові механізми, які передбачають припинення процесу і перерву. Якщо вибори призупиняються, то після закінчення обставин, процес продовжується. У разі перерви – процесс починається наново. У будь-якому разі, будь це припинення чи перерва, це вже нова дата виборів.
– Ви до якого варіанту більше схиляєтеся – припинення або перерви?
– Я вважаю, що повинна бути перерва, після чого процес треба починати наново. Інакше кандидати будуть в нерівних умовах: хтось встиг провести агітацію, а хтось міг би це зробити, але у нього не було такої можливості.
Такого прецендента ще не було. Якщо це відбудеться, то впродовж 60 днів надзвичайного стану необхідно підготувати всі необхідні зміни хоч би в Закон про вибори президента. Як тільки закінчиться надзвичайний стан, треба буде призначити нову дату виборів. Але переривати чи припиняти процес – це залежить від народних обранців.
– Припустимо, грип вдасться перемогти і без надзвичайного стану. А як бути з трьома тижнями заборони на масові збори? Фактично дієвий інструмент виборчої кампанії не використовується. Чи можна продовжувати кампанію в цих умовах?
– Ситуація, м'яко кажучи, неоднозначна. Вона робить дефектним сам процес і цілком може привести до оцінки результатів виборів. Скажімо, Кабмін забороняє масові збори на три тижні. На підставі чого? Це ж обмеження конституційних прав громадян – вільно збиратися. Я розумію, що це необхідно, але обмеження певних прав громадян допускається тільки в рамках режиму надзвичайного стану. А такого режиму немає. Навіть ті, хто зареєструвалися, відмовляються від багатьох масштабних заходів через великий ризик зараження людей. І невідомо, чи довго ця заборона триватиме.
Чи можна вважати, що кампанія відповідає Конституції, де чітко закріплено, як повинні бути забезпечені активні й пасивні права громадян? Всі ці добрі та правильні по суті наміри Кабміну обмежують права громадян, тому вони мають здійснюватися тільки в рамках надзвичайного стану.
Кабмін повинен був провести консультації на цю тему серед учасників процесу, суб'єктів влади – Верховної Ради, Президента. Якщо для забезпечення здоров'я громадян буде потрібно те чи інше обмеження політичних прав, то перед цим не можна зупинятися. Але треба мати на увазі, що ці обмеження можливі лише у випадках, передбачених Конституцією і законом.
– Виходить, що після закінчення тритижневої заборони на масові збори, доцільно розпочати виборчий процес із самого початку, щоб уникнути оскарження результатів виборів?
– Я думаю, вони цього не зроблять. Тут є таке пояснення: нібито ці недоладності, що порушують виборчий процес, для всіх однакові. Але це не має значення. Можливостей позбавлені всі, але ці можливості вони могли б використати по-різному. Цілком можливі апеляції учасників процесу і до Закону, і до Конституції.
«З правової точки зору було б правильно запровадити надзвичайний стан, після чого визначити нову дату виборів. І не треба цього боятися»
– Як «розрулити» проблему?
– Якщо все так триватиме і надалі - без запровадження надзвичайного стану - суб'єкти виборчого процесу повинні завершити реєстрацію в терміни, обумовлені Центрвиборчкомом і Законом, а також проводити тільки ті форми агітації, за яких немає безпосереднього контакту з виборцями. Хоча на якій підставі кандидати позбавляються цих можливостей, коли це право передбачене Законом. Виходить, що на підставі якихось моральних принципів, гуманності.
– В ситуації, що склалася, коли неможливо вести повноцінну агітацію, депутати можуть перенести вибори на пізніший термін?
– Ні, це вже суд може призначити. Верховна Рада може відстежувати якісь процеси, ухвалювати рішення з приводу законів, того ж Закону про вибори, наприклад. Але зупинити процес парламент не може. Це компетенція адміністративних судів. Кодекс про адміністративне провадження точно називає таку інстанцію - Київський апеляційний адміністративний суд.
– А суд може визначити нову дату виборів?
– Ні. Верховний Суд в 2004 році вийшов за рамки закону. Закон чітко говорить, що за наявності підстав, він повинен був поставити питання перед Центрвиборчкомом про нові повторні вибори. А Центрвиборчком повинен був відповідно до закону ухвалити рішення про призначення повторних виборів у 2004 році. Але судді Верховного Суду України узяли і призначили нічим не передбачене друге повторне голосування. Тобто вони самі придумали норму.
Таким чином, об'єктивно складаються умови, що не дають можливості належно, якісно, відповідно до Закону про вибори президента проводити заходи. З правової точки зору було б правильно запровадити надзвичайний стан, після чого визначити нову дату виборів. І не треба цього боятися. А так Кабмін обмежує права, але не хоче робити цього в рамках Конституції і законів, тому що в цьому випадку зупиниться виборчий процес.
