Паніка: страх, доведений до абсурду
При цьому ті, хто лякають епідемією, чомусь рідко уточнюють, що йдеться не про так званий «свинячий» грип, а про звичайні, що приходять раз на рік, грип і ГРВІ.
Чи можна назвати те, що відбувається з громадянами України, панікою? Хто і чому підігріває низькі страхи людей? Як вийти з-під контролю свідомості натовпу?
На ці питання в прес-центрі «Главреда» відповіли: ректор Міжнародного інституту глибинної психології Світлана Уварова, член Європейської психотерапевтичної ліги Тетяна Чепова і психолог Олексій Шнеєр.
Це ще не паніка. Паніка – це погроми
Світлана Уварова з цілковитою упевненістю стверджує: паніка в Україні має місце. «Кажучи про це, я спираюся на досвід свого навчального закладу – вже близько трьох днів студенти просять припинити заняття, тому що дуже бояться заразитися», - пояснила психолог. За її словами, про паніку також свідчить зменшення кількості авто на вулицях. «Такі явища можуть говорити про паніку».
«Те, як люди реагують на повідомлення про захворюваність, те, які повідомлення проходять у ЗМІ, спрямовано на те, щоб ця паніка мала місце серед людей», - сказала Тетяна Чепова. Разом з тим, психолог зазначила, що паніка на сьогоднішній день перебуває в початковій стадії, і її подальшому розвитку цілком можна запобігти.
«Це ще не паніка», - висловив свою точку зору Олексій Шнеєр. Як пояснив психолог, паніка передбачає «погроми і ще багато що», чого сьогодні, дякувати Богу, не спостерігається. «Результат паніки – неусвідомлені дії людини, як їй здається, на порятунок, хоча часто буває зовсім навпаки», - додав він. «Паніка – це страх, доведений до абсурду».

Чим нинішня епідемія відрізняється від попередніх?
Нічим. «Епідемії грипу у нас виникають щорічно , щороку вмирають люди», - сказала Світлана Уварова. Але є тут і ще один важливий нюанс – не завжди саме грип є причиною смерті людини під час епідемії. Саме це питання, на думку психолога, і має стати предметом вивчення медиків.
«Екстраординарність ситуації полягає в тому, що про цей грип говорять вже протягом року», але підготовка до нього почалася лише кілька днів тому, - додала Тетяна Чепова. «Нам рапортують про те, що велася закупівля вакцини, ліків, але в підсумку немає елементарного – навіть масок».
Олексій Шнеєр перед прес-конференцією не полінувався поцікавитися статистикою щодо захворюваності на грип у різних країнах, поговорив з фармацевтами і зробив висновок: «статистика цього року не вибивається із загальної статистики за багато-багато років».
Виходячи з цього, психолог бачить ознаку екстраординарності нинішньої епідемії лише в одному – в тому, що вона почалася напередодні виборів президента України.
Паніка підтримується надлишком однонаправленої інформації
Як розповів Олексій Шнеєр, паніка підтримується двома способами: відсутністю інформації або її надлишком. Так, паніка, що виникла відразу після аварії на Чорнобильській АЕС, була пов'язана з першим чинником, сьогоднішня ситуація – з другим. «Зараз у нас надлишок інформації, причому інформації не завжди добросовісної, яку можна назвати не лише інформацією, але частково і дезінформацією», - сказав він.
Тетяна Чепова додала, що в даному випадку надлишок інформації є ще й однонаправленим. «Нам розповідають про кількість смертей, про поширення епідемії, але ми не маємо інформації про те, як рятуватися від грипу, а ця інформація повинна бути першою на всіх шпальтах інформаційних видань», - сказала вона.
У свою чергу, Світлана Уварова розповіла, що бачила в Інтернеті та інших ЗМІ інформацію про запобіжні засоби, «але існує суто людська і комерційна особливість подавати найстрашніші факти – залякувати людей і цим викликати цікавість до матеріалів».

ЗМІ не схожі на перший сніг, але й не безнадійні
Під час прес-конференції Тетяна Чепова звернулася до присутніх журналістів із проханням «не гнатися за рейтингом, який всіх вас так хвилює» і не писати провокаційні заголовки. «Це речі, які лише підігрівають панічні настрої», - сказала вона.
Ці слова психолога, а також деякі висловлювання її колег по прес-конференції викликали неоднозначну реакцію присутніх у залі журналістів. Останні зажадали від експертів «Главреда» визнати безсумнівну позитивну роль ЗМІ в інформуванні громадян про епідемію грипу.
«Я – звичайна людина, яка дивиться телевізор, яка читає газети, користується Інтернетом, і я бачу, що потрібна інформація не подається людям. Тому я прошу: звертайте увагу на те, яку інформацію ви подаєте», - відповіла на виклик Тетяна Чепова.
«Я далекий від думки, що всі журналісти чисті як перший сніг, тому не варто скидати з себе провину повністю», - додав Олексій Шнеєр. Психолог, зі свого боку, попросив журналістів вжити «контрзаходів» - «звернутися до свідомості людини, до того, щоб вона за будь-якої ситуації не втрачала самоконтролю».
Світлана Уварова додала, що апеляція психологів до журналістів – знак того, що вони хочуть бачити в ЗМІ колег – «людей, які готові оздоровлювати суспільство або допомагати в цьому».
Паніка – нова передвиборна технологія
Паніка вигідна тим, хто хоче дестабілізувати ситуацію в суспільстві, - сказав Олексій Шнеєр. Психолог нагадав про цілу низку недавніх скандалів, ще однією ланкою в якій є «паніка по грипу». «Одній із політичних сил дуже вигідно підтримувати напругу в суспільстві, аби нинішнє правління запам'яталося виборцям як низка неприємностей, низка проблем», - сказав він.
Олексій Шнеєр розповів, що епідемія грипу, на відміну від епідемій туберкульозу або СНІДу, ідеально підходить для передвиборної кампанії, оскільки триває всього кілька тижнів. «Епідемія грипу дуже зручна, тому що вона закінчиться з передвиборною кампанією», - сказав він.
«Що буде далі, я не знаю, але, ймовірно, підтримувати таку напругу в суспільстві досить вигідно», - сказав психолог.
«Напевно тут є зацікавленість і політична, і, можливо, фармакологічна, - припустила Світлана Уварова. – Якщо черги в аптеках, це, напевно, добре для того, хто там працює», - сказала вона.

Не дозволяйте нікому вимикати ваше Над-Я
Японець, розуміючи, що хворий на грип, надягає на себе маску, аби не заразити співгромадян. Українець, навпаки, - надягає маску, щоб не захворіти, а вже хворий навряд чи піклуватиметься про здоров'я ближніх.
«Це наша культура», - робить висновок Тетяна Чепова.
Але попри те, що в плані культури українцям далеко до жителів Країни висхідного сонця, паніці піддаватися все-таки не варто. Щоб не стати жертвою панічних настроїв, «кожна людина повинна зупинитися і замислитися і, можливо, допомогти іншим якимсь чином поставитися до цієї інформації або ситуації більш-менш аналітично і розсудливо», - закликала Світлана Уварова.
«За будь-якої ситуації людина не повинна втрачати самоконтроль, - порадив Олексій Шнеєр, - тому що основний технологічний інструмент полягає у виключенні у людини самоконтролю, виключенні її Я і Над-Я».
Стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
В паніці з приводу грипу винні ЗМІ - експерт












