Янукович vs Тимошенко: рейтинг є, а щастя немає?
Водночас Юлії Тимошенко вдалося створити враження про невідворотність своєї перемоги у багатьох з тих, кого прийнято називати «навколополітичною тусовкою» - експертів і журналістів. Вони вперто не вірять соціології і чекають від Юлії Володимирівни якогось «фінального стрибка», який і приведе її до заповітного крісла.
Узагальнюючи у чомусь різні, але в цілому подібні результати останніх опитувань, можна констатувати, що Тимошенко влітку-восени не лише перестала втрачати прихильників, але навіть трохи наростила «електоральні м'язи».
Якщо на Сході (47%) і південному Сході (37%) Янукович, як і раніше, сприймається безальтернативним кандидатом, то у Центрі і на Заході країни громадяни роблять ставку на Тимошенко - 24 і 27% відповідно (дані КМІС).
При цьому, за даними соціологічної фірми Research&Branding Group, кількість прихильників Арсенія Яценюка - основного конкурента Тимошенко у західних областях - у жовтні впала майже вдвічі (16%) порівняно з травнем цього року (29%). Ляп за ляпом кампанії перетворюють «молодого яппі» з фаворита весни у лузера осені.
Сплеск електоральної і політичної активності Тимошенко змушує штабістів Партії регіонів серйозно замислитися над тим, що перевага у першому турі у 3-5% - дуже мала, щоб обійти Тимошенко у другому турі, а у 10% і більше - дуже велика і чревата звинуваченнями у фальсифікації. Тому, як стверджують джерела «Главреда», штаб Партії регіонів ставить завдання випередити Тимошенко у першому турі не менше ніж на 5%, але не більше ніж на 10%.
Чи зможуть «регіонали» гідно оцінити конкурентку і не переоцінити любов виборців до себе, соціологи прогнозувати не беруться. Зате охоче готові поділитися думками про те, які резерви мають у своєму розпорядженні найбільш рейтингові кандидати.
Приховані резерви
Мало не всі політичні сили апелюють до виборців, які не визначилися. Їх кількість за різними даними, становить від 6 до 20%.
Чим ближче до дня виборів - тим їх кількість скорочуватиметься. Така вже психологія українського виборця: багато хто ще за годину до виборів не знають, за кого голосуватимуть. А потім по дорозі або вже безпосередньо у кабінці для голосування роблять свій вибір чи то під враженням останніх слів кандидата, чи то скандалів, чи то за принципом: люблю - не люблю, подобається - не подобається, хочу - не хочу.
Водночас ця категорія виборців, схоже, є певною «загадкою» навіть для бувалих соціологів. Під час опитування «Главред» почув і записав від експертів три різні гіпотези, як поведуться люди, які ще не «визначилися».
Так, на думку заступника директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи, голоси виборців, які не визначилися, у першому турі розподіляться між кандидатами приблизно пропорційно тим рейтингам, які вони мають.
Ірина Бекешкіна, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» з низкою обмовок відносить людей, які не «визначилися», більшою мірою до резерву Тимошенко. Саме великий вибір у «помаранчевому» секторі (Яценюк, Тігіпко, Гриценко, Тягнибок, Тимошенко, Ющенко) завів електорат у безвихідь.
Тоді як у «біло-блакитному» все набагато зрозуміліше: альтернативи Януковичу з його 28% «ядерного» електорату практично немає. Симоненко і Вітренко з їх карликовими рейтингами не рахуються. Тим більше що велику частину тих, хто розчарувався у головному комуністі країни Віктор Федорович вже «підібрав» раніше. Звідси і менша кількість громадян, які не визначилися, на Сході і південному Сході.
За даними ще однієї соціологічної компанії - Research&Branding Group - певний потенціал з погляду залучення голосів тих виборців, які не визначилися або не змогли відповісти (близько 9%) у першому турі президентських виборів, мають:
- Петро Симоненко - до нього потенційно можуть піти близько п'ятої частини виборців, які не визначилися;
- Янукович - близько 15% голосів людей, які не визначилися;
- Тимошенко - близько 7% голосів.
«Єдине пояснення такої тенденції може полягати у впливі кризи, коли досить популярними стають ліві ідеї», - зазначила «Главреду» заступник директора компанії Research&Branding Group Марина Касьян.
При цьому вона уточнила, що серед тих, хто не «визначився», умовно переважають жінки (близько 60%), люди старшого віку (55 років і старше - 34%) або молодь від 18 до 29 років (26%), із середньою і середньою спеціальною освітою (близько 65%), із середнім і нижче середнього рівнем доходу, переважно - жителі південного Сходу країни (близько 48%), зазначила соціолог.
У другому турі поведінка цих людей стає ще більш непередбачуваною. Оскільки значна їх частина - противники і Тимошенко, і Януковича, то, на думку Бекєшкіної, приблизно половина тих, хто не визначився, або так і не зроблять свій вибір або проголосують «проти всіх».
У Research&Branding Group, навпаки, впевнені, що у разі виходу у другий тур Януковича і Тимошенко, голоси тих виборців, які не визначаться на той момент зі своїм вибором (близько 7%) потенційно можуть розподілитися таким чином: 59% на 41% на користь Януковича.
Ще одна категорія виборців (7-15%) - ті, хто «проти всіх», - проігнорують вибори навіть більшою мірою, ніж ті, хто не визначився, підкреслив «Главреду» гендиректор Всеукраїнської соціологічної служби Микола Михальченко.
Щоправда, у міру того, як висуванці «розігріватимуть» свій електорат, піднімаючи на щит, скажімо, проросійську чи проеєвропейську карту, кількість тих, хто «проти», знижуватиметься, передбачив соціолог.
Колеги по нещастю
«Головний біль» і Тимошенко, і Януковича - явка виборців. На старті президентської кампанії соціологи Research&Branding Group фіксують досить високу готовність українців брати участь у виборах президента: 56% точно проголосували б, а 25% - швидше за все проголосували б, якби вибори відбулися найближчим часом.
Причому регіональна різниця у цьому випадку практично стирається. Точно або швидше за все прийдуть на вибори:
- на Сході - 81%;
- у Центрі - 81%
- на Заході - 79%.
Аналогічно, не прийдуть або швидше за все не прийдуть на вибори лише 10% у Центральній і Східній Україні і 11% - на Заході.
Але ці цифри можуть бути оманливі, застерегла Бекєшкіна. Ні, звичайно, дослідження проводилися цілком сумлінно, але обіцяти - ще не означає прийти на ділянку. Досвід свідчить, що на всіх виборах реальна явка виявлялася нижчою, ніж озвучене раніше бажання людей прийти на ділянки. Тижневі новорічні канікули - додатковий чинник ризиків. Далеко не всі виборці зможуть і захочуть дійти до дільниць.
Про те, до яких наслідків призводить недостатня мобілізація електорату, добре пам'ятає Віктор Федорович, який у 2007 році втратив через низьку явку кілька відсотків голосів і пост прем'єр-міністра. Цього разу соціологи радять йому звернути особливу увагу на Одеську область і Крим - як найбільш «ненадійні» у плані явки регіони.
Кільце стискається
Перед другим туром Юлію Володимирівну чекає немало приємних сюпризів. По-перше, як ні крути, у другому турі голосують не «за», а «проти». А це означає, що Леді Ю отримає голоси тих, хто обирає її як менше зло.
По-друге, кандидати, які успішно «паразитують» на рейтингу Тимошенко, - Тягнибок, Гриценко, Яценюк, Литвин та Ющенко - у другому турі, за даними R&B, поділяться з нею своїми голосами:
- Інна Богословська - 20%;
- Анатолій Гриценко - 36,4%;
- Володимир Литвин - 30,6%;
- Петро Симоненко - 7,3%;
- Сергій Тігіпко -17%;
- Олег Тягнибок - 50%;
- Віктор Ющенко - 60,6%.
У Віктора Федоровича, на жаль, резерви у другому турі набагато скромніші, ніж у його головної конкурентки. За Януковича-кандидата у президенти віддадуть голоси виборці (дані R&B):
- Інни Богословської - 56%;
- Анатолія Гриценка - 27,3%;
- Володимира Литвина - 27,8;
- Петра Симоненка - 43,6%;
- Сергія Тігіпка - 44,6%;
- Олега Тягнибока - 15%;
- Віктора Ющенка - 5,5%.
Опитані «Главредом» соціологи практично впевнені, що Яценюку «зелене світло» у другий тур вже не світить. Спрацює інерційність громадської думки: Янукович і Тимошенко будуть і надалі нарощувати рейтинг, тоді як у Яценюка він стабілізувався і зростати не буде, вважає Михальченко.
Нехитрий пропагандистський трюк Арсенія Петровича - критикувати уряд на тлі кризи - більше не працює. Тільки-но соціально-економічна ситуація «законсервувалася», одноманітні месиджи Яценюка перестали знаходити відгуки у серцях виборців. Своїми ж заявами про безперспективність шляху України у НАТО і ЄС він остаточно розполохав своїх виборців на Заході і нічого не придбав на Сході, зазначив Михальченко.
Лихо «українського Обами» ще й у тому, що в опозиції він практично нічого не робить. А про його присутність у політичному житті країни останнім часом нагадують хіба що скандали (в Ужгороді з мером Ратушняком і кинутим яйцем) і білборди, строката колірна гамма яких вже стала притчею. Тоді як Тимошенко чи не щодня розповідає українцям, як уряд героїчно бореться з олігархами, хворобами і підступами президента. Нагадуваннями про те, що <а href=http://www.glavred.info/archive/2009/10/15/153806-7.html target=_blank>«Вона - працює» обклеєна вся країна.
За словами Касьян, певну частку голосів у Яценюка можуть забрати як Тимошенко, так і Янукович, а також такі кандидати, як Литвин, Тігіпко і Ющенко. Втім, поки у колишньому «помаранчевому» електораті потужний запит на «третю силу» у Яценюка зберігається шанс на пристойний рейтинг, запевнив «Главред» заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.
Єдина людина у країні, яку рейтинги можуть більше не хвилювати, - це Віктор Ющенко. Його діяльність дратує 76% українців (Research&Branding Group). Його рейтинг коливається від 2 до 7% опитаних. Причому найоптимістичніші цифри йому «малює» підконтрольний Інститут стратегічний досліджень.
Президенту не позаздриш: куди не підеш - «спалиш» свій рейтинг. Об'єднаєшся з Януковичем - назвуть зрадником. У «помаранчевому» сегменті і без нього не проштовхнутися. Хоча яка різниця: сказав же екс-голова його секретаріату Віктор Балога, що оцінювати треба не за рейтингами, а за призначенням і вищою місією. Отже, Віктор Андрійович і далі котиться вниз, і, схоже, змінити цей стан справ не допоможе вже ніяка піар-кампанія.
Незважаючи на труднощі конкурентів, соціологи закликають Тимошенко не розслаблятися завчасно. Навіть мобілізація всіх «помаранчевих» голосів зовсім не гарантує їй перемоги, оскільки «тих голосів, які має Янукович, йому може цілком вистачити для перемоги», підсумував Міщенко.
Круговорот голосів
І на десерт: чи варто довіряти соціології? Штаби різних кандидатів намагаються «накрутити» рейтинги свого кандидата. А чи треба?
Як і у випадку із зовнішньою рекламою, правило «чим більше - тим краще» не працює. Побачивши, що відставання кандидата «А» від кандидата «Б» становить 2-4%, на дільниці активніше прийдуть виборці першого кандидата, бажаючи підтримати його. Тоді як прихильники кандидата «Б» зроблять висновок, що перемога вже у нього у кишені, і проігнорують вибори, розповів Міщенко. Тому на ефект від соцопитувань може більше розраховувати Яценюк, вихід якого у другий тур під питанням, ніж Янукович, у перемозі якого у першому турі ніхто не сумнівається.
Для «непрохідних кандидатів» теж не все втрачено. Якби громадяни орієнтувалися лише на соцопитування, то обирали б виключно між двома найбільш рейтинговими кандидатами - Тимошенко та Януковичем. Але це не відбувається, зазначає Бекєшкіна.
У будь-якому випадку, аналізуючи соцопитування, необхідно пам'ятати, що українці демонструють стійку і хворобливу пристрасть довіряти одним, доручати боротися з кризою іншим, а на президентських виборах голосувати за третіх. Як не крути, а всі крапки над "і" розставить лише фініш президентської кампанії.
