Київрада: ніч «дерибану» не завада?
І навіть не так через те, що відгородилися кордонами міліції від свого виборця, який прийшов під стіни київської мерії з наболілим, як через те, що питання, заради яких депутати вчора засідали до о пів на десяту (!) вечора, настільки ж входять в орбіту інтересів рядового киянина, як, наприклад, Земля в орбіту Марса! Бо найістотніше, чим були зайняті ці слуги народу, - на жаль, вже традиційний, якийсь безоглядний дерибан землі та власності, що належать київській територіальній громаді.
Важко навіть підрахувати - наскільки кожен киянин став бідніший після вчорашнього пленарного засідання Київради. Важко тому, що з деяких земельних питань не те що проектів рішень не було, а й узагалі жодної інформації (про журналістів і не говоримо – у самих депутатів не було!). Тобто, що за ділянку, кому і чому безкоштовно відводиться, де розташована, яка її ринкова вартість і скільки за неї можна отримати до міського бюджету – все це було вкрито густою завісою таємничості. Адже переходили в чиїсь руки гектари і гектари справжнісінького багатства, що належить, повторимо, ВСІЙ міській громаді!

Втім, не менш інтригуюче виглядали і ті земельні питання, які були, скажімо так, відкриті. Наприклад, чому раптом так поталанило п'ятьом «громадянам» - Любові Федорівні Ванюшиній, Надії Василівні Поліщук, Артему Петровичу Мурачу, Людмилі Сергіївні Коваленко і Вікторії Віталіївні Поліщук – які буквально за кілька місяців (!!!) зібрали необхідні узгодження для передачі їм п'яти ділянок землі? Причому землі не де-небудь у ярах – у Кончі-Заспі, за офіційною адресою Столичне шосе, 26-й кілометр! Більш того, заради забаганки цих людей побудуватися в Конча-Заспі потрібно було навіть внести зміни в Програму розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року і виключити з переліку озеленених територій загального користування ці майже 50 соток землі…
Або ще про щасливчиків. Якомусь кооперативу «Житловий рай» раптом виділяється аж 20 га землі – 16, 94 під житлову забудову і решту га під «інфраструктуру» - не просто в зеленій зоні в районі Жукова острова на вулиці Лютневій, але і з виходом до води! Причому, знову ж таки, задля членів цього кооперативу було потрібно внесення змін до Генплану Києва до 2020 року про переведення цих земель в землі під малоповерхову забудову. І задля крамнички для колишнього депутата Київради кількох скликань, нині депутата Шевченківської райради Віталія Комова відводиться земля в зеленій зоні (0,056 га) по проспекту Перемоги, 86-а – з необхідністю внесення змін у вже згадану Програму розвитку зеленої зони Києва, оскільки ділянка «чіпляє» 0, 02 га парку «Дубовий гай».

А Центр сучасного мистецтва вирішено будувати буквально за стінами Київської філармонії по Володимирському спуску, 2 – в парку, і при цьому депутатам не розповідають, чому, як будівля впишеться в цю живописну зону відпочинку, скільки там буде поверхів тощо.
Чомусь передають (а не продають!) землю на скандально відомій протестами жителів і активістів ініціативи «Збережемо старий Київ» ділянці по вулиці Набережно-Хрещатицькій, 9 – для будівництва чергового багатоповерхового бізнес-інкубатора.

І заступник секретаря РНБО України Степан Гавриш отримує аж 4 сотки для… гаража на вулиці Мельникова, 12. Ось Яні Клочковій і її тренерові Ніні Кожух поталанило трохи менше - в питаннях про приватизацію земельних ділянок під будівництво, експлуатацію і обслуговування індивідуальних гаражів фігурують ділянки для них всього по 0,0025 га. Але, погодьтеся, теж пощастило, як не кожному корінному киянинові пощастить!
Щоправда, не можна сказати, що промерська більшість так легко і безболісно просто з ранку влаштувала земельний міжсобойчик. Пленарного засідання до обіду не було. Адже Довгому довелося «утрясати» організаційні питання з опозицією – Блок Кличка, наприклад, вимагав заслухати в сесійному залі представників медиків, що мітингують під мерією, підприємців, мешканців столичних гуртожитків. Віталій Володимирович – досить виявилося й самотужки! – навіть трибуну блокував. Врешті-решт, тільки тоді, коли на енній за рахунком погоджувальній раді знайшли консенсус – влаштовувати раз на місяць в Київраді щось на зразок громадських слухань в парламенті, – депутати змогли розпочати роботу. Але… відразу ж було оголошено майже півторагодинну перерву, і фактично засідання почалося тільки після 15.20.

Не гаючи часу, депутати заслухали дві новини – почали з доброї. Перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко підтвердив, що тарифи на ЖКП в Києві знижено, причому, за його словами, мер знайшов можливість понизити їх не з 1 листопада, як анонсував, а вже з 1 жовтня. А другу новину – недобру – повідомив інший заступник голови КМДА Віктор Падалка: «… виконання бюджету міста не дає підстав для оптимізму». І назвав зовсім не райдужні цифри: на 01.10. до загального фонду бюджету зібрано всього лише 6 млрд. 888 млн. 438 тис. грн, до спеціального – всього 1 млрд. 277 млн. 161 тис. грн. Нагадаємо, що до кінця року обидва ці фонди планувалося наповнити аж більш ніж 19-ма млрд. грн! Отже, за словами головного фінансиста міста, навіть програма «Турбота» сьогодні не фінансується в повному обсязі. І, на жаль, навряд чи ситуація поліпшиться до кінця року.
А ще депутати підвищили зарплату мерові Києва – збільшивши на 40% посадовий оклад плюс надбавку за вислугу років, оскільки у Черновецького вже стаж державного службовця перевалив за 25 років. У кулуарах сесії підрахували, що тепер у Леоніда Черновецького не 17 656 грн., а трохи більше 21 тисячі гривень (зарплата мера складається, окрім посадового окладу і надбавки за вислугу років, ще з кількох надбавок, зокрема, наприклад, і за інтенсивність праці). Правда, до рішення з цього питання «приколото» заяву Черновецького ще від 07.08.2006 року, в якій він просить начальника апарату КМДА Броніслава Стичинського перераховувати належну йому зарплату як грант на будівництво житла для соціально незахищених верств населення, а самому мерові видавати тільки 1 гривню зарплати.

Скільки насправді отримує на руки мер Києва – невідомо: адже чужі гроші рахувати не прийнято, а безпосередньо запитати про це у самого Леоніда Михайловича не було нагоди. Бо мер в черговий раз сесію проігнорував, хоча ті ж таки «кличківці» й вимагали знайти мера і привести в зал, так би мовити, виконувати свої прямі обов'язки, тобто вести, згідно з законом про місцеве самоврядування, сесію. Довгий мера захистив, оголосивши, що Леонід Михайлович у мерії, що «він працює, проводить конкретні наради і ухвалює конкретні рішення», і що в нього «немає часу ні хворіти, ні лікуватися»!
Ну, а всеосяжна ідилія в сесійному залі на Хрещатику, 36 відновилася лише ближче до сьомої вечора, коли бунтівна фракція під орудою Віталія Кличка залишила пленарне засідання - на знак протесту проти нехтування прав меншості. На думку «кличківців», головуючий, секретар Київради Олесь Довгий просто не давав їм слова, коли члени фракції намагалися домогтися від Довгого дій згідно з регламентом і не «протягувати» питання без проектів рішень. Блок Юлії Тимошенко, до речі, опозиціонерів у їхньому праведному гніві не підтримав – залишився в залі, хоча члени фракції і не голосували по тих сумнівних питаннях, через які «кличківці» залишили сесію.

Примітно, що і на цьому пленарному засіданні депутатам довелося голосувати з досить рідкісного на порядку денному питання – вето мера. Пригадаймо, що 8 жовтня депутати підтримали ветоване Черновецьким питання про будівництво готелю «Бабин Яр» на території однойменного меморіального комплексу. Вчора ж депутатам було запропоновано підтримати незгоду Черновецького з тим, що на минулому пленарному засіданні при переголосуванні рішення про призначення двох представників від Київради в кваліфікаційну комісію суддів військових судів України одним із таких став представник опозиційного Блоку Кличка Валерій Карпунцов. Отже при 27 голосах проти вето мера було підтримане і відтепер не Карпунцов, а БЮТівець Сергій Козир (як і було в первинному рішенні 8 жовтня) разом з «регіоналом» Сергієм Барановим-Мохортом стали членами згаданої кваліфікаційної комісії. Шкода, що вето мера цього разу мало такий дріб'язковий характер, та ще й з політичним відтінком...


























