Ворожіння на кандидатській гущі
Старт президентської кампанії продемонстрував, що охочих внести 2,5 мільйона гривень для участі в президентській кампанії буде кілька десятків. Показово, що першим здав документи в Центрвиборчком Олег Рябоконь – невідомий у політичній тусовці юрист. Очевидно, в головних перегонах п'ятиліття візьмуть участь і інші нерозкручені кандидати.
Скасування необхідності для кандидатів у президенти збирати підписи на свою підтримку позбавила законного заробітку студентів і пенсіонерів, що охоче ставили автографи в підписних листах. Сьогодні достатньо 2,5 мільйона гривень (які повернуть тільки кандидатам, що вийдуть у другий тур), щоб спробувати себе в президентській кампанії. У гущі кандидатів будуть не лише досвідчені політичні бійці, а й самородки передвиборної кампанії, що розраховують на отримання дивідендів від участі у виборах президента країни.
Всіх учасників президентської кампанії, яким належить за три місяці вивернутися навиворіт перед виборцями і продемонструвати готовність управляти найбільшою європейською країною, можна розподілити на кілька груп:
Фаворити. Очевидно, що для Віктора Януковича і Юлії Тимошенко через їхні рейтинги, наявність значних фінансових, організаційних та інформаційних ресурсів президентська кампанія важлива як самоціль. Хоча повноваження глави держави видаються сьогодні не всеосяжними, боротися за них лідери Партії регіонів і БЮТ будуть з максимальним напруженням сил. Поразка для обох загрожує істотними проблемами з продовженням політичної кар'єри. Загострення пристрастей навколо протистояння Тимошенко і Януковича постійно посилюється, немов очолювані ними політичні сили і не намагалися створити широку парламентську коаліцію.
Двоходовики. Для цілої групи кандидатів у президенти участь у виборчій кампанії стане прелюдією напередодні парламентських виборів. Наприклад, Віктор Ющенко зацікавлений у максимальному результаті, щоб продовжити політичне життя і врятувати «Нашу Україну» від остаточної дезинтеграції. Бувають і такі казуси з чинним главою держави після першої каденції. Арсеній Яценюк ще тільки обіцяє презентувати політичну партію, яку очолить, поки що він змушений насамоті боротися за зміцнення рейтингу, що похитнувся. Сергій Тігіпко шляхом участі в президентській кампанії прагне нагадати про себе як про «молодого і перспективного» політика вже впродовж доброго десятка років. Анатолій Гриценко намагається перемогти існуючу систему, робить це старанно, але з відчуттям безвиході. Володимир Литвин прагне конвертувати свої рейтингові «сльози» в збереження спікерського крісла до 2012 року. Петро Симоненко використовує президентську кампанію, щоб встановити монополію комуністів на лівому фланзі, чому немало сприяє приголомшлива нездатність домовлятися лідера СПУ Олександра Мороза. Олег Тягнибок і Юрій Костенко, які є ідеологічними союзниками, рано чи пізно схльоснуться в боротьбі за націонал-демократичний електорат. Інна Богословська, відпочивши після поразки проекту «Віче» в тихому «регіональному» затоні, заявила про готовність стати вождем контр-еліт.
За нинішньої непростої політичної ситуації кандидат у президенти, якому вдасться вирватися за 2-відсотковий рубіж, може бути упевнений, що йому має сенс балотуватися на найближчих (можливо, позачергових) виборах у Верховну Раду. Той, хто подолає 1-відсотковий бар'єр, принаймні буде готовий до торгів у процесі формування політичних блоків. Не варто забувати, що на 30 травня парламентарії призначили проведення місцевих виборів, і там теж стануть в пригоді мобілізовані штаби політичних структур. Є і ще один нюанс: у разі проведення другого туру президентської кампанії його учасникам буде необхідно заручитися підтримкою вчорашніх конкурентів, в обмін на обіцянки кадрових преференцій. Ось тут-то й нагодяться зібрані в першому турі голоси.
Технічні кандидати. Про їхню участь у президентській кампанії не говорить, мабуть, тільки ледачий. «Герої вчорашніх днів» (переважно – парламентарії минулих скликань) і ентузіасти політичних рухів без тіні сумнівів оповістили в штабах фаворитів прейскурант на надання політичних послуг. Окрім 2,5 мільйона на реєстрацію до оплати пропонується делегування своїх представників у виборчі комісії (важливо в базових регіонах для претендента на перемогу), готовність озвучувати піар-витребеньки проти конкурентів свого патрона, здатність в судах псувати нерви володарям високих рейтингів. Хоча фінансова криза ударила по можливостях багатьох претендентів на президентське крісло, лідери перегонів обов'язково висунуть по кілька технічних кандидатів.
Політичні авантюристи. Через чималий розмір застави, таких буде небагато, буквально одиниці, але вони зможуть внести деяке сум'яття у виборчу кампанію. Політики, які виявляться здатними внести 2,5 мільйона гривень заради можливості у відведених державою обсягах критикувати всіх і вся, можуть з'явитися. Втім, слід розуміти, що їхні можливості зовсім не безмежні, і авантюристи можуть виявитися зрештою технічними кандидатами.
Вочевидь, в бюлетені для голосування опиняться від двох до трьох десятків претендентів на президентську булаву, які після реєстрації Центрвиборчкомом дістануть право агітувати, пропонувати, висувати ініціативи. Варто лишень не забувати, що зайве роздування списку кандидатів у президенти може спровокувати суспільну апатію і низьку явку, що відкриває простір для махінацій з голосами.
