Нового президента визначить газета?
Такий прогноз з обережним оптимізмом дають представники провідних парламентських сил. Але торг, як завжди, не виключений – інакше на той момент, коли ви читаєте ці рядки, все було б уже зроблено.
Нагадаємо, поправки в закон про вибори Президента депутати схвалили ще на позачерговій сесії 24 липня. Проте Президент Віктор Ющенко назвав депутатське рішення «змовою» двох найбільших фракцій – Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко – і наклав на поправки вето. Вето парламент, щоправда, подолав, але глава держави звернувся до Конституційного суду.
19 жовтня КС виніс рішення, яким визнав правомірність деяких заперечень Президента. Виборам як таким вердикт не загрожує – в цьому одностайні як експерти, так і політики. БЮТівець Андрій Портнов, наприклад, навіть спеціально підкреслив, що суд, мовляв, скасував всього лише чотири позиції з близько сорока, які оскаржив Ющенко. Тобто «вибори Президента відбудуться 17 січня за будь-якої погоди, і виборчий процес не буде зірвано через ті або інші юридичні технології», упевнений депутат.
Проте зауваження КС парламентаріям тепер треба врахувати. До чого вони, загалом, були готові із самого початку – ще з вересня, коли долали вето на закон. Тоді самі ініціатори ухвалення закону звертали увагу на нестиковки в тексті – на зразок того, що кандидатури членів виборчкомів пропонувалося подавати за 50 днів до виборів, але самі комісії формувалися за 60 днів. Спільна думка була така: «Адже все одно доведеться переголосовувати!».
Ось цей час і настав. На думку глави Центрвиборчкому Володимира Шаповала, ухвалити рішення Рада могла б буквально за п'ять хвилин. Як заявив пан Шаповал в ефірі «5 каналу», для цього досить прийняти «технічний закон», який би «просто врахував зауваження КС».
Проте депутати вирішили особливо не поспішати. Спікер Володимир Литвин, за даними «Главреда», ще 20 жовтня підписав протокольне доручення про якнайшвидше ухвалення поправок, проте заявив, що непогано б у новому законі врахувати і побажання Венеціанської комісії. Про цю ж саму комісію пригадав і вже згаданий депутат Портнов. Тим часом, зауважень у «венеціанців» досить багато. І хоча в цілому на Банковій з ними згодні (наприклад, у тому, що виборчкоми не повинні за власною забаганкою видворяти з дільниць журналістів і спостерігачів), збільшення кількості поправок підвищує ризик того, що вони знову залишаться тільки на папері.
Недаремно представник Президента в парламенті Ігор Попов у коментарі «Главреду» дав зрозуміти, що дуже захоплюватися переробкою закону парламентаріям небажано – якщо вони приймуть «зайві» поправки або ж якщо їхні поправки не відповідатимуть зауваженням КС, Ющенко не зупиниться перед повторним вето.
За даними «Главреда», одним з каменів спотикання залишається принцип оскарження ходу виборів у судах. Особливо ця тема хвилює БЮТівців. Саме за їх наполяганням в закон була включена норма про те, що дії кандидатів і їхніх команд під час кампанії можна оскаржити тільки в Київському апеляційному адміністративному суді.
КС цю норму скасував - тепер на учасників президентського забігу як і раніше можна скаржитися до будь-якого суду. Як можна і оскаржити протоколи виборчих комісій – раніше закон це забороняв.
Сьогодні за основу нових поправок «володарі фракцій» готові прийняти ряд положень законопроекту БЮТівця Сергія Підгірного, зареєстрованого ще 15 вересня. Комітет ВР з держбудівництва і місцевого самоврядування вже рекомендує прийняти цей документ як поправки до закону про вибори.
Які саме з пропозицій пана Підгірного знайдуть розуміння парламенту, поки що сказати важко. Зрозуміло, що це навряд чи буде, наприклад, застаріла ідея призначити тривалість виборчої кампанії в 100 днів: адже кампанія вже почалася.
Та все ж проект містить низку цікавих, хоча й не беззаперечних, норм у частині організації виборчого процесу. Наприклад, пропонується встановити, що повноваження окружної і дільничної виборчої комісії починаються тільки після складання присяги двома третинами її членів (текст присяги додається).
Небезперечність цієї пропозиції в тому, що взагалі-то вона стосується статусу члена виборчкома, який встановлюється іншим законом, – «Про Центрвиборчком». Проте зрозуміла й практична спрямованість: за задумом депутата Підгірного, члена низового виборчкома можна буде усунути від справ після двох рішень про порушення ним присяги, які повинні ухвалити не менше двох третин його колег.
Таким чином законодавці сподіваються уникнути випадків, коли деякі члени комісій зривають їхню роботу. Проте таким самим чином в комісіях створиться і реальний «диктат більшості».
Інша важлива новація стосується права громадян уточнювати і виправляти свої дані в списках виборців. Згідно із законом, прийнятим депутатами, це можна було робити аж до останньої години голосування. Тепер пропонується, що внести себе до списків (або інакше уточнити їх дані) можна не пізніше, ніж за три дні до початку свята демократії.
Виборці, які не можуть пересуватися або з інших причин змушені голосувати поза виборчими дільницями, повинні будуть подати заяву про це не пізніше восьмої вечора п'ятниці напередодні голосування (яке відбудеться в неділю). Хоча за нинішнім законом це можна робити до вечора суботи.
Нарешті, ще один цікавий нюанс: законопроект пропонує змінити «офіційне оголошення» результатів виборів на їх «офіційне оприлюднення». За нинішнім законом, результати виборів вважаються встановленими після того, як їх офіційно оголошує головуючий на засіданні ЦВК.
Проте тепер пропонується повернутися до старої практики: публікації цих даних в офіційних газетах уряду і парламенту – «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Тільки після виходу в світ газет з цими публікаціями країна і вважатиметься такою, що обрала нового президента. Не дарма в 2004 році одна з акцій опозиції полягала в блокуванні випуску урядового видання з публікацією про перемогу в другому турі Віктора Януковича. Сьогодні, тим часом, це видання підконтрольне Юлії Тимошенко.
Новаціями пана Підгірного, втім, БЮТ не обмежується. Вже в понеділок в парламенті зареєстровано законопроект ще одного депутата від цієї фракції – Валерія Писаренка. Як повідомляє прес-служба депутата, однією з принципових новацій має стати скасування графи «проти всіх». На думку пана Писаренка, це буде вельми по-європейськи, тим паче, що голос «проти всіх» технічно все одно дорівнює відсутності голосу. Тобто не бачите гідного кандидата – не йдіть на вибори взагалі.
Зрозуміло, що у разі ухвалення цієї норми відносна кількість голосів у фаворитів виборів зросте. Тоді як позиція принципових виборців, що вирішили сказати всій владі загалом своє сакраментальне «Дістали!», виявиться дуже змазаною. Втім, не факт, що в ПР і БЮТ зважаться включити цю норму в остаточний варіант поправок. Зокрема, соратник Писаренка по БЮТ Микола Томенко вже заявив, що фракція не підтримає такої ініціативи свого колеги.
На пошук єдиної позиції у реальних керівників парламентських фракцій є цілий тиждень. Спікер Литвин, котрий доручив «прискорено» підготувати поправки, ще в четвер визнав, що проголосувати закон можна буде не раніше 3 – 6 листопада (нинішній тиждень у ВР – не пленарний). Тим часом, представники фракцій сподіваються, що це буде швидше 3-го, ніж 6-го листопада.
Врешті-решт, поле для маневру у законодавців не таке вже широке: Президент Ющенко не втратить можливості розглянути поправки найприскіпливішим чином. І лише якщо глава держави буде задоволений, закон про вибори його наступника нарешті стане законом у повному розумінні цього слова.
