Підвищення соцстандартів – справа ризикована
20 жовтня Верховна Рада прийняла Закон про підвищення соціальних стандартів, згідно з яким з 1 листопада прожитковий мінімум становитиме 701 гривню, з 1 січня – 825 гривень. Наприкінці наступного року - 875 гривень. Відповідно збільшено і розмір мінімальної зарплати: з 1 листопада 2009 року – 744 гривні, а з 1 грудня 2010 року він зросте до 922 гривень.
Але окрім позитивної складової цього рішення – зростання реальних доходів населення, - виникають й певні загрози для економіки країни. Про них у прес-центрі «Главреда» розповіли: член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Віктор Лисицький, економіст Володимир Пилипчук та керівник програми соціальної економіки Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода.
Підвищення соціальних стандартів повертає нас у 1995 рік
Віктор Лисицький: «Я вважаю, що цим голосуванням наша Верховна Рада показала, що вона є тривіальним політичним шулером. В державі грошей на підвищення соціальних стандартів сьогодні не просто немає - не можна навіть зрозуміти, коли можна буде заробити ці гроші за умов нинішньої політики.
Верховна Рада замість того, щоб прийняти цілу низку законів щодо покращення умов ведення бізнесу, замість того, щоб удосконалювати регуляторний простір, умови роботи пересічних людей і бізнесменів, - вдається до прийняття закону, за яким, я підкреслюю, немає ніяких матеріальних обґрунтувань.
У нас ніколи такого не було, навіть в найжорсткіших умовах, щоб радикально знижувалися всі номінальні показники. Я хочу звернути увагу на те, що у нас радикально, на десятки відсотків, скоротилися, в першу чергу, монетарні показники: кількість грошей в обігу. Впали навіть обсяги гривневої готівки, яка перебуває за межами банківської системи. У нас радикально скоротилися депозити підприємств. Це означає, що підприємства проїдають накопичені депозити, і тенденцій до стабілізації цих депозитів поки немає.
Так само можна сказати про депозити фізичних осіб: гроші йдуть і йдуть за межі банківської системи. Зрозуміло, що частку цих грошей люди використовували на купівлю готівкової валюти. Але, з огляду на жахливе падіння обсягів виробництва, абсолютно зрозуміло, що люди і система в цілому в основному просто проїдають ті гроші, які знімають з депозитів. За таких умов брати зобов’язання, давати обіцянки народу, що будуть радикально підвищені заробітні плати в цілому по державі, виглядає, підкреслюю, звичайним політичним шулерством.
Яка буде економічна динаміка, якщо буде реалізовуватися цей закон, ніхто не може сказати. Я не виключаю того, що ми повернемося, якщо не до 1993 року, коли ціни зросли в сто разів, то до 1995 року».
Можна збільшити мінімальну зарплату і на 2 тисячі гривень, але який сенс?
Володимир Пилипчук: «Прийнятий Верховною Радою закон якраз не передбачає підвищення соціальних стандартів. Він передбачає підвищення заробітної плати. Заробітна плата підвищується для того, щоб можна було купити більше товарів і благ. Але підвищення заробітної плати повинно супроводжуватися аналогічним підвищенням продуктивності праці, пропозиції товарів і послуг на ринку.
Таким чином, підвищення заробітної плати не є підвищенням соціальних стандартів, якщо при цьому немає товарного наповнення ринку. Підвищення соціальних стандартів - це коли за одні й ті ж самі кошти можна отримати більше соціальних і матеріальних благ. Для цього треба збільшити випуск продукції або імпорт продукції. Імпорт продукції збільшити неможливо через те, що платіжний і торговий баланс у нас не дозволяють цього зробити. Значить, треба підвищити виробництво зсередини.
А чи є резерви підвищення? На сьогоднішній день українська земля може годувати 350 мільйонів чоловік із розрахунку 150 доларів на людину в місяць. А ми не можемо прогодувати 46 мільйонів. На сьогоднішній день ми імпортуємо продукти харчування. Це яскравий приклад того, що у нас є резерви для підвищення виробництва товарів і послуг. І лише підвищення або перевищення маси товарів і послуг від попиту дозволяє піднімати заробітну плату. Але не такими темпами. Темпи підняття заробітної плати повинні бути нижчими від темпів підняття продуктивності праці».
«Можна підняти мінімальну зарплату не на двісті, а на дві тисячі гривень. Тоді будуть соціальні стандарти забезпечені. Але на тиждень. Тому що ціна - це сто відсотків заробітна плата. Заробітна плата, виплачена вчора, сьогодні і та, що буде виплачена завтра, складає ціну. Тому, якщо підвищити не на двісті, а на п’ятсот, на тисячу, на дві тисячі гривень, що буде в економіці? По-перше, якщо не буде відповідного збільшення товарної пропозиції, ціни підуть вгору. По-друге, у бюджеті не буде таких коштів, щоб їх виплатити.
Що буде з підприємствами? Підприємства повинні будуть або затримувати заробітну плату, або звільняти частину людей. Інакше це підприємство збанкрутує або перейде в тіньову схему. Я кажу «або», але логічні будуть всі чотири елементи.
Я, як економіст, скажу, що тіньова економіка, якщо це стосується виробництва товарів і послуг, не заборонених законодавством, - це є спосіб підтримання економіки на плаву. Тому що всі ті кошти, які заробляються в тіньовій економіці, потім йдуть у легальний сектор, вони його живлять. Це ж щастя, що люди не беруть вили в руки, а займаються в тіні бізнесом. Я це кажу не як політик, а як економіст. Це щастя, що наші працьовиті люди, якщо не вдається працювати легально, працюють нелегально».
«Не можна приймати політичні рішення в угоду ситуації, в даному випадку передвиборної».
Соцстандарти підвищують за рахунок фінансування армії, освіти, науки
Максим Борода: «Для того, щоб зрозуміти наслідки прийняття нового Закону про підняття соціальних стандартів, ми маємо, по-перше, усвідомити, що саме відбулося. Було збільшено два основні показники, це – прожитковий мінімуму та мінімальна заробітна плата.
Що це означає? Це означає, по-перше, що зросте навантаження на державний бюджет, тому що, виходячи з величини мінімальної заробітної плати, розраховується тарифна сітка для всіх працівників бюджетної сфери, а за величиною прожиткового мінімуму визначається обсяг державних соціальних допомог. Також зросте навантаження на бізнес, бо такі показники, як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум визначають обсяг відрахувань із заробітної плати, зокрема, до Пенсійного фонду та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
За розрахунками Міністерства фінансів, вже у цьому році для виконання нових норм закону знадобиться додатково 8 мільярдів гривень, а у наступному році 71 мільярд гривень. Це при тому, що, скажімо, видаткова частина бюджету 2009 року становить 274 мільярди гривень. Тобто виходить, що щомісячні розрахункові витрати становитимуть 23 мільярди гривень.
У два останні місяці 2009 року, з яких починається дія нового закону та нових соціальних стандартів, знадобиться ще додатково по 4 мільярди гривень. Тобто у місячному розрахунку бюджетні витрати зростуть на 17% вже цього року, починаючи з наступного місяця.
Реальність така, що фактично бюджет не виконується належним чином вже зараз. Звичайно, це не стосується соціально захищених статей, таких як зарплати, пенсії, соціальні допомоги, але практика така, що вони фактично фінансуються за рахунок інших, менш політично чутливих та менш помітних для суспільства видатків. Видатків на армію, на освіту, на науку. Іншим джерелом може бути неповернення ПДВ експортерам, скорочення видатків на утримання та функціонування державних установ тощо.
Дійсно, рішення є дуже небезпечним, тому що одразу виникає дуже багато ризиків. Ризик недофінансування видатків бюджету, що безпосередньо не пов’язані з виконанням соціальних зобов’язань держави. Також ризик зростання інфляційних та девальваційних тисків на національну валюту, що може призвести до зростання цін та до подальшого знецінення гривні.
Можливий ризик переобтяження економіки через певні зовнішні запозичення або ризик неефективної приватизації, адже уряд буде намагатися звідкись акумулювати кошти для того, щоб забезпечити виплату цих підвищених соціальних стандартів. Крім того, дуже істотним є ризик подальшої тінізації економіки. Тому що безпосередньо зростає тиск на бізнес через збільшення соціальних стандартів, а також зросте навантаження на нього через намагання уряду підвищити податкові надходження до бюджету, щоб таким чином забезпечити певний баланс видатків та витрат.
Але також варто зазначити, що можуть бути певні позитивні наслідки цього рішення. Їх, звичайно, менше, але все-таки вони є. До них варто віднести, по-перше, реальне зростання доходів населення. Звичайно, що потім воно може бути знівельовано інфляцією та девальвацією гривні, але це відбудеться не одразу. І фактично можна казати про певний період, коли доходи значної частини населення все-таки зростуть.
Іншим позитивним наслідком можна вважати ін’єкцію значного обсягу коштів в економіку. Такі значні вливання коштів в економіку можуть призвести до зростання попиту, а це, в свою чергу, вплине на скоріше відновлення економіки за рахунок збільшення обсягів споживання».
Стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
Эксперт: Рада – «тривіальний політичний шулер»
Рада не підвищила соціальні стандарти - эксперт
Підвищуючи соцстандарти, Україна ризикує багато чим - експерт
