Тимошенко і Януковичу вказали на конституційні двері
Скарга на цей закон, прийнята конституційною більшістю парламенту всупереч вето Президента, була подана самим главою держави.
Юристи Віктора Ющенка знайшли в законі п'ять сумнівних (з конституційної точки зору) моментів. По-перше, це заборона голосувати тим громадянам України, які перебувають в день голосування за кордоном, але не стоять на консульському обліку.
Не секрет, що в Європі і Росії працюють на постійній основі 3 – 6 мільйонів українців. Проте на консульському обліку перебувають не більше 10% із них. Решта або працюють незаконно, або лінуються стати на облік (все-таки консульства є не в кожному місті), або просто поняття не мають про тонкощі свого юридичного статусу.
По-друге, КС встановив, що кандидат у члени місцевого виборчкому не обов'язково повинен проживати на території того самого виборчкому.
Тут ситуація була гранично проста. Пам'ятаючи про деякі моменти попередніх виборів, юристи БЮТ і Партії регіонів (саме ці політсили і забезпечили ухвалення закону) вказали: кожний співробітник місцевого виборчкому повинен мати прописку – тобто, перепрошую, реєстрацію – саме в тій місцевості, де цей виборчком працює.
Зроблено це було для запобігання «нашестю варягів» - масового заїзду в регіон громадян, поданих відповідними політсилами як учасники виборчкомів. Передбачалося, що якщо участь «тих, що понаїхали» заборонити, дві провідні політсили більш-менш дотримають баланс на підконтрольних їм «електоральних площах». Ну і заразом девальвують можливості Президента, який взагалі, по суті, не має «базових» електоральних регіонів.
Тепер КС скасував цю норму – тобто «ті, що понаїхали» все-таки можуть стати вершителями доль кандидатів у президенти. Інше питання – хто й куди «понаїде».
Дві інші новації, визначені рішенням КС, набагато серйозніші. Конкретно – КС скасував дві норми, і обидві вони варті того, щоб навести їх зміст повністю.
Отже, по-перше, Верховна Рада вирішила, що будь-які зловживання виборчкомів можна оскаржити в суді протягом тільки двох днів, включно з днем голосування. Причому в цей самий стислий термін суд повинен і винести ухвалу по суті – якщо рахувати «два дні» з моменту завершення голосування.
Цей момент КС залишив у силі. І це важливо, оскільки практично на тих самих підставах – підсудності адміністративних справ і захисту прав громадян – КС заборонив іншу новацію. А саме – скасував депутатську заборону на оскарження результатів виборів у цілому.
Тобто вибори на окремій дільниці зараз оскаржити важко. А ось у цілому – будь ласка. Нагадаємо, що саме оскарження результатів виборів Президента в 2004 році у Верховному Суді стало передумовою до перемоги Віктора Ющенка.
У законі, який розглядав КС, соратники Юлії Тимошенко і Віктора Януковича передбачили, що протоколи виборчкомів – тобто результати виборів як такі, «на папері» – в суді не можна оскаржити в принципі. Але тепер, згідно з рішенням КС, все не так: скаржитися на результати підрахунку голосів можна. Як і раніше.
Найближчим часом «Главред» ознайомить своїх читачів з усіма тонкощами рішення КС. А також – з позицією провідних фракцій парламенту, яким тепер належить внести зміни до нового закону. Поки що спікери провідних фракцій коментувати тему не готові, і це зрозуміло: немає відповідних рішень реальних партійних лідерів.
Тим часом, на Банковій рішенням КС «помірно задоволені». Про це повідомив «Главреду» заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента у Верховній Раді Ігор Попов:
- Це дуже добре, що КС ухвалив рішення. Це рішення було очікуваним. Чотири з п'яти питань, з приводу яких звертався до КС Президент, визнані неконституційними, - розповів пан Попов. – Те, що конституційним визнано скасування відкріпних талонів, проти чого глава держави теж мав свої заперечення, я думаю, непринципово. В цілому, талони - це швидше питання юридичного крутійства, аніж реальна технологія фальсифікації виборів. Я маю на увазі, за нинішніх умов.
- Чи спілкувалися ви, як представник Президента у ВР, з лідерами фракцій на тему якнайшвидшого внесення змін до закону про вибори Президента згідно з рішенням КС?
- Я можу вас запевнити, що для професіоналів у депутатському корпусі це не є проблемою. Фахівці в конституційному праві готові подати відповідні пропозиції протягом доби, щоб вони були проголосовані максимум у п'ятницю. Але все ж таки справа – в політичних лідерах. Всі вони ще думають, як би щось виграти в цій ситуації особисто для себе.
- Чи можливо, що після ухвалення змін у закон Президент знову накладе на нього вето? Адже депутати мають право внести не лише ті зміни, які «підказав» КС…
- Не хотілося б. Але в принципі в нашому парламенті можливо все. У будь-якому разі, я упевнений, що вибори відбудуться в строк, і проблеми законодавців перешкодою не стануть.
- Але за яким законом вони відбудуться? Частково – за новим, і частково – за старим? Адже це можливо, якщо парламент так і не врахує поправки КС…
- Я не можу цього сказати. Це, знову-таки, питання до лідерів провідних політичних сил. Ризики, на жаль, існують. Я дивлюся зараз вечірнє засідання ВР – з тридцяти питань, які повинні були голосуватися сьогодні, депутати дійшли тільки до шостого. Тобто не голосуються навіть планові законопроекти – що вже говорити про такі складні питання!
