Справжньої їжі в світі залишається дедалі менше
Купуючи продукти харчування в магазині або на ринку, ніхто з нас не може бути упевнений в тому, що вони, як мінімум, не заподіють нам шкоди і, як максимум, будуть корисними. Про те, яким продуктам харчування варто віддавати перевагу, а яких уникати, в прес-центрі «Главреда» розповіли: науковий керівник Міжнародного інституту безпеки і якості харчових продуктів Геннадій Миронюк і професор кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. Богомольця Ігнат Матасар.
«Поки що в Україні є справжня їжа», - порадував Геннадій Миронюк. Але, на жаль, світові тенденції в цьому плані не тішать – справжньої їжі, «яку їли наші діди і прадіди», в світі залишається дедалі менше.
На прохання «Главреда» назвати перелік більш-менш безпечних продуктів експерти не дали конкретної відповіді. «В одному й тому самому типі виробництва можуть бути і добросовісні виробники, і недобросовісні», - пояснив Геннадій Миронюк. Причому приводи для недобросовісності дає… наша недосконала нормативно-правова база. Наприклад, досі в Україні не затверджено нормативи із залишкового вмісту в тваринній і рослинній продукції пестицидів і гербіцидів. «Ми користуємося ще радянськими нормативами, нових немає», - сказав експерт.
Тим часом Європа пережила вже три «харчові революції», пов'язані з новими захворюваннями тварин. Але «нікуди ми не подінемося, і рано чи пізно в Україні буде створено єдиний орган, який займатиметься питаннями безпеки харчових продуктів», - запевнив Геннадій Миронюк.
І все ж таки «в екологічно чистих регіонах за відповідної культури виробництва» чисті продукти отримати можна, - пояснив Ігнат Матасар. Але коли виробник женеться за кількістю, активно і у великих масштабах використовуючи різні добрива і засоби боротьби з комахами, «він ніколи не отримає якісний продукт харчування».
У фаст-фуді можна «підкріплюватися» не частіше, ніж раз на місяць
Ігнат Матасар визнає, що «швидка їжа» має право на життя, але, вживаючи її, «ви швидко, але не якісно наповните організм». Тому експерт дозволяє перекусити у фаст-фуді раз на місяць або раз на півроку. Але «робити з цього культ і возити дітей на святкування дня народження до МакДональдзу експерт вважає «дурдомом».
Вивчайте етикетки
«За наявності відповідного устаткування і хімічних добавок сьогодні з туалетного паперу можна зробити все що хочеш», - «обрадував» Ігнат Матасар.
Щоб убезпечити себе від небезпечної їжі, вивчайте етикетки, порекомендували експерти. Усілякі добавки «Е» - це сміття, яке потрібне тільки для того, щоб надати продукту «природного» вигляду і подовжити термін його зберігання. До речі, дуже показовим в цьому сенсі є термін придатності, вказаний на упаковці. Якщо він дуже тривалий, знайте: концентрація такого «сміття» в ньому чимала.
Якщо яблуко хочеться помити, не стримуйте себе
Їжа повинна бути різноманітною і збалансованою, упевнені експерти.
«Треба їсти те, що їли наші батьки й діди», - сказав Геннадій Миронюк. Експерти наполегливо рекомендують їсти національну українську страву – борщ. «У борщі є все – і картопля, і буряк, і морква, і все-все-все», - нагадав Ігнат Матасар. «Борщ – це надбання української нації», - додав Геннадій Миронюк.
Ігнат Матасар розповів про теорію, згідно з якою людина повинна харчуватися продуктами, виробленими в радіусі не більше 500 км від місця її народження, – ці продукти є «ріднішими для організму». Значить, обираючи між яблуком і бананом, варто віддавати переваги першому. Хоча, «населення мігрує по світу», тому «беріть те, що подобається».
Але якщо «яблуко як воском полите і хочеться його помити», Геннадій Миронюк пропонує «не стримуватися» і помити фрукт.
Що стосується молочних продуктів, та більшість із них виробляють з використанням пальмової олії, - розповів Ігнат Матасар. «Вони тільки частково додають туди натуральні продукти і видають товар за якісну продукцію».
Експерт не рекомендує також пити так званих «відновлених» соків. Їх отримують шляхом додавання звичайної артезіанської води і полівітамінів до концентрату. «Якщо ви хочете узяти натуральний сік, то беріть сік вітчизняних виробників», - порекомендував експерт.
«Урожай – раз на рік, а завод повинен працювати цілодобово, тому роблять пасту, пюре, зберігають, а потім розбавляють», - додав Геннадій Миронюк. «Іншого виходу немає, але вживати ці соки потрібно в обмеженій кількості», - сказав він.
Експерт також порадив уникати яскраво забарвлених соків. «У природі таких яскравих фарб немає» - для надання «товарного вигляду» соки забарвлюють синтетичними фарбниками.
Термічна обробка перетворює генно-модифіковані продукти на звичайний білок-субстрат
За словами Ігната Матасара, в генетично модифікованих продуктах немає нічого страшного. Їх основна відмінність від інших продуктів полягає лише в тому, що генна структура рослин, з яких вони вироблені, робить їх менш сприйнятливими до шкідників і хвороб. Отже, в екологічному плані вони навіть чистіші за свої немодифіковані аналоги.
З іншого боку, при термічній обробці модифікований ген «втрачає свою генетичну дію і перетворюється на білок-субстрат», - пояснив експерт.
Але священним правом споживача є право на інформацію, - додав Геннадій Миронюк. «Не доведено науково, що генно-модифіковані продукти небезпечні, точно так само, як ніхто не може дати стовідсоткової гарантії, що вони безпечні. Потрібен час і тривалі дослідження», - сказав він.
Що їдять експерти з безпеки харчових продуктів?
Відповідаючи на це питання, Ігнат Матасар розповів, що його сім'я харчується по-українськи: на їх обідньому столі можна знайти «м'ясо, картоплю, овочі». «Кока-колу» експерт, звичайно, не п'є, а віддає перевагу квасу і компоту з сухофруктів. Обов'язковий елемент харчування - житній хліб: «він є джерелом вітамінів групи В».
Геннадій Миронюк додав до цього списку «традиційну українську їжу – кашу». «На кашах зростали цілі покоління», - сказав він.
Стенограму прес-конференції читайте тут Читайте також:
