Секс-скандал зі збоченнями
Винна в тому, зрозуміло, політика. Люди, причетні до розкручування скандалу, сьогодні стверджують, що тільки завдяки політиці вдалося змусити правоохоронців все ж таки узятися за справу. Можливо, це і так, але очевидно й інше – коли б не політична складова, в цій справі сьогодні була б значно менше брехні.
На жаль, «розділити» політику і кримінал у цьому випадку вже неможливо: ініціатори переведення справи в публічну площину зробили все, змігши залишитися в тіні.
Майже за тиждень після початку скандалу в справі й досі залишається надзвичайно мало фактів. По-перше, це дані двох медичних оглядів і експертизи, які підтверджують, що двоє дітей з сім'ї П., хлопчик і дівчинка, могли піддаватися сексуальному насильству зі збоченнями. Причому насильство могло продовжуватися протягом трьох років. Тобто початися, коли хлопчикові було дев'ять, а дівчинці – шість років від народження.
По-друге, є дані опитування дітей на поліграфі (детекторі брехні). Згідно з даними приладу, що вже потрапили в пресу, діти підтвердили факти насильства. За їхніми словами, злочини групового характеру скоювалися в 2006 – 2009 рр. на квартирі в Києві, а також у 2008 р. – на території Міжнародного дитячого центру «Артек» в Криму, в готелі «Адалар».
По-третє, за підозрою в цьому злочині в серпні затримано прийомного батька обох дітей, журналіста Дмитра П. Зроблено це за наполяганням його колишньої дружини і прийомної матері дітей - Олени.
Нарешті, документальні джерела свідчать, що Олена П. вперше звернулася в міліцію ще 16 квітня – за фактом розбещення прийомної дочки Дмитром П. Проте згодом мова вже йшла про групові згвалтування дітей, які до того ж нібито знімали на камеру. При цьому Дніпровський РУ ГУ МВС столиці 24 квітня і 1 червня двічі відмовив у порушенні справи за заявою Олени П..
У червні слідство все-таки почалося, і трохи більш ніж за місяць за рішенням прокуратури справу передали в спецуправління ГУ МВС в Києві. Проте 25 серпня справу витребували в МВС, де вона й понині.
Все решта в цій справі на сьогоднішній день – лише заяви зацікавлених сторін, що викликають різний ступінь довіри.
«Доказ» із камери?
Поштовхом до скандалу стали заява народного депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка і негайна поява в Інтернеті двох документів, що називають імена потерпілих і «винуватців» злочину. Історія із заявою і фотокопіями викликає багато питань, але про це нижче.
Що ж до змісту документів, то це, по-перше, звернення Олени П. до народного депутата від фракції БЮТ, члена комітету з питань правосуддя Григорія Омельченка. По-друге – звернення самого Омельченка до Президента України з проханням вплинути на слідство, яке не хоче виконувати свої обов'язки.
Як сказано у зверненні матері, датованому 22 серпня, діти «на допиті упізнали своїх насильників і дали відповідні свідчення». Олена П. називає впізнаних: за її словами, це – генеральний директор МДЦ «Артек» Борис Новожилов, головний лікар «Артека» Генріх Ратт, «колишній методист» Дмитро Лепешев і ведучий геологічного гуртка Володимир Дунаєв.
Організатором (і теж учасником оргій) Олена П. називає свого колишнього чоловіка Дмитра, що перебуває сьогодні під арештом. Як вказано в тому ж документі, в ході слідства було вилучено персональний комп'ютер Дмитра. За даними провайдера інтернет-послуг, стверджує Олена, було виявлено близько 30 порносайтів, на які заходили з цього комп'ютера. А з пам'яті машини відновили понад 30 тис. порновідео і порнофото, серед яких тепер шукають зображення дітей сім'ї П.
Нарешті, пасаж у твердженнях Олени П., що додав всій справі яскравого політичного забарвлення, звучить так: «Я знаю, що мій колишній чоловік… розповідає в камері про всіх учасників оргій, називає прізвища і суми, які він отримував, продаючи власних дітей. Я знаю, що він розповідає про оргії з іншими дітьми також священика Вадима Паєвського (Уманська єпархія) і народного депутата Віктора Уколова (фракція БЮТ)».
У всіх цих заявах є сумнівні моменти. По-перше, сама ж Олена П. указує, що «допит», на який вона посилається, провела вона сама. При цьому мати стверджує, що зробила відеозапис цього допиту, який тепер у неї всіляко намагається отримати міліція, котрій вона не довіряє.
Залишається невідомим, як саме діти впізнавали співробітників «Артека». Очевидно, це було можливо тільки по фотографіях. Крім того, незрозуміло, звідки у матері відомості про те, що «розповідає» її чоловік у СІЗО.
Вночі в п'ятницю на ефірі програми «Шустер.Live» відомий адвокат Тетяна Монтян заявила, що Олені П. про це по телефону розповіли… сусіди по камері Дмитра, які зацікавилися, треба розуміти, специфічною статтею звинувачення. Причому «в'язні» з СІЗО нібито зідзвонювалися з жінкою кілька разів, передаючи їй твердження колишнього чоловіка. Пані Монтян не виключила, що для вибивання цих тверджень сусіди по камері застосовували до Дмитра П. силу. А ось що в результаті залишилося незрозумілим – так це, чи розповідає підозрюваний і на допитах те ж саме, що і в камері? Якщо, звичайно, все взагалі саме так і було.
Депутат до депутата
За словами Тетяни Монтян, вона оформила контракт з Оленою П. на надання «юридичних консультацій». Коли це відбулося, залишається невідомим. За її словами, зайнятися справою «суто по-людськи» попросили якісь знайомі депутати. Поспілкувавшись з Оленою П. і її дітьми, пані Монтян дійшла висновку про повну правдивість жахливих звинувачень, а від почутого навіть почала погано спати.
На ефірі в шоу Шустера адвокат, за великим рахунком, переказала власну прес-конференцію, розшифровка якої є в її блозі. У всіх цих виступах пані Монтян висловлює цілковиту упевненість в вині трьох депутатів – згаданого вище Уколова, а також Сергія Терьохіна (екс-міністр економіки в першому уряді Тимошенко) і непублічного депутата Руслана Богдана, всі – члени БЮТ.
Терьохін і Богдан не згадуються в жодному з опублікованих на сьогодні документів. Проте в мережевих ЗМІ їхні імена почали фігурувати вже в перший день скандалу.
Окремо варто згадати публікацію газети «Україна молода» від 15 жовтня. У цій публікації видання посилається на стенограму того самого аматорського відеозапису, який зробила мати. За даними УМ, на ній діти називають своїми насильниками якихось «дядька Сашу і Володю». Тим часом, серед осіб, що фігурують на сьогодні в скандалі, є один Володимир і жодного Олександра, а самої стенограми сьогодні в Мережі немає.
Також газета посилається на звернення депутата Омельченка в Генпрокуратуру і до прем'єр-міністра. Зокрема, саме з них газета черпає інформацію про те, що діти впізнали трьох депутатів за фотографіями всіх 450-ти парламентаріїв, роздрукованих матір’ю з сайту Верховної Ради. Мати ж пішла на це після того, як у слідство «почав дивно втручатися» депутат Уколов.
Те, що такі звернення були, сьогодні підтверджено всіма учасниками скандалу, включно з Омельченком. Проте в Інтернеті вивішувалося лише одне з них – до Президента - і нічого подібного там не сказано. Це, звичайно, ще не привід ставити під сумнів версію Олени П. Натомість серйозний привід замислитися про джерела «зливу» закритих депутатських запитів пана Омельченка.
Повертаючись до тверджень пані Монтян, не можна не згадати і ще про одне: нібито діти свідчили, що окрім них жертвами педофілів ставали інші, «старомодно одягнені» діти. Наскільки можна судити, мова йде саме про події в «Артеку» - хоча головним чином насильство відбувалося в Києві.
Як упевнена пані Монтян, йдеться про дітей з дитбудинків, що «пояснює небачену щедрість бюджету, за рахунок якого цих дітей щороку возять до «Артека». В цілому, Тетяна Монтян абсолютно упевнена, що в МДЦ «бізнес» педофілії поставлено на найширшу ногу – хоча в опублікованих матеріалах справи свідчень із цього приводу немає.
«Артеківський» слід
Позиції сторін щодо причин конфлікту в сім'ї П. озвучено вже неодноразово. Версія Олени П. зрозуміла: 16 квітня вона звернулася в міліцію з приводу розбещення дочки, а 8 і 9 травня діти вперше розповіли їй про роки знущань. Після цього Олена з жахом подала на розлучення і знову звернулася в міліцію. Але правоохоронці всіляко не бажали порушувати справу, і мати почала звертатися до політиків і керівників держави.
До речі, на думку Тетяни Монтян, ці звернення адресати уважно вивчали: наприклад, генерал Геннадій Моськаль, що став начальником Кримської міліції через два дні після звернення Олени П. до Юлії Тимошенко, був призначений саме для приховування слідів злочину БЮТівських депутатів...
Є й версія протилежної сторони. Так, мати Дмитра П. Раїса Дмитрівна, що виступила минулого тижня з кількома інтерв'ю в різних газетах, наполягає, що вся справа в бажанні Олени П. відібрати квартиру чоловіка і його колекцію антикваріату. Нібито такі погрози вже лунали з її боку на адресу Дмитра. Особливо після того, як у Олени з'явився бойфренд – теж журналіст, на ім'я Артем Дегтярьов.
Приятелі Дмитра П. також наполягають в пресі на цій версії. У свою чергу, гендиректор «Артека» Борис Новожилов на прес-конференції в Києві описав ситуацію з боку. Він розповів, що не був знайомий ні з депутатами, що фігурують у справі, ні з дружиною Дмитра П., самого ж його прийняв на півставки головним редактором артеківського журналу.
- У березні поточного року до мене прийшов Дмитро П., він якраз здавав черговий номер журналу. У нього були порізані вени на руках, весь неохайний, блідий. Я запитав, що трапилося? Він сказав, що дружина звинувачує його в жахливих злочинах і зі своїм новим партнером шантажує його. <.>. У травні треба було здавати новий номер. Тоді він сказав, що з дружиною вони знову разом і все добре. Потім у вересні, коли він сидів у СІЗО, він зробив два дзвінки. Один – керівникові прес-служби, другий, – докторові Ратту. Про це мені сказала керівник прес-служби.
Пан Новожилов при цьому не береться міркувати про винність чи невинність Дмитра. Але категорично відкидає вину свою або когось із співробітників «Артека».
Одному з авторів цих рядків вдалося зв'язатися зі шкільною приятелькою, що досить довго працювала в «Артеку». Її звуть Тетяна Чеховська-Косцова, і в 2006 р. вона була помічником Бориса Новожилова, а зараз проживає в Києві. Перебуваючи в тривалій відпустці по догляду за дитиною, Тетяна від пана Новожилова сьогодні не залежить, а крім того, не схильна зображувати цю людину в суто позитивних тонах (конфліктів у них, за її словами, не було, але співпраця була «не особливо комфортною»). Проте в можливу вину гендиректора Тетяна не вірить.
- Борис Новожилов став директором «Артека» у вересні 2006 року», - розповіла Тетяна, - Незабаром після його призначення в Держуправління справами пішли листи про те, що Новожилов – нібито алкоголік і наркоман. Ці листи були підписані реальними іменами співробітників «Артека», але ці люди потім за чашкою кави запевняли, що не писали нічого подібного. Через три місяці така сама серія листів повторилася.
За словами Тетяни, у результаті Новожилов сам розповсюдив серед співробітників копії листів. При цьому вона, постійно спілкуючись із шефом і будучи психологом за освітою, абсолютно упевнена, що ніякої схильності до алкоголю або наркотиків гендиректор не має. «Тому коли спалахнув нинішній скандал, я відразу пригадала ту історію. Думаю, це пов'язано з протистоянням навколо «Артека». Наші співробітники добре знають, що «наїзди» на Новожилова продовжуються всі три роки», - говорить Тетяна.
Боротьба за «Артек» дійсно не є таємницею. Сам Новожилов неодноразово пояснював її зацікавленістю впливових людей із Києва в дорогоцінній кримській землі, якої у табору, – 209 гектарів. До речі, в ході нинішнього скандалу міністр Луценко заявив, що, мовляв, скандал «показав» необхідність вивести «Артек» з-під контролю Держуправління справами – тобто Президента.
Ще один аргумент Тетяни – перелік співробітників «Артека», які нібито брали участь в оргіях. «Це дуже різні люди, і між ними ніколи не було якихось тісних стосунків. Той же Ратт – до речі, він вже не головлікар, оскільки йому 72 роки – це такий собі добрий дідусь, він завжди добровільно допомагав всім співробітникам, якщо у когось у сім'ї хтось захворіє, і з Новожиловим у них були тільки робочі відносини. А Лепешев взагалі звільнився сім років тому», - сказала співрозмовниця «Главреда» (за словами Монтян, Олена П. останнього факту не заперечує, але упевнена, що Лепешев брав участь в злочинних діяннях колишніх колег, приїжджавши до Криму. – Авт.).
Удар у пропаганду
Ще один цікавий штрих: Тетяна Чеховська-Косцова запевняє, що депутат Колесніченко регулярно останніми роками з'являвся в «Артеку» і проводив там чимало часу. Хоча про рід його занять в таборі вона не знає. Нагадаємо, саме депутат Колесніченко першим надав справі публічності, заявивши через прес-службу ПР, що слідство, в якому можуть бути замішані народні депутати, гальмується, і він має намір надати йому розголосу.
При цьому пан Колесніченко заявив, що до нього звернулася мати двох «згвалтованих в «Артеку» дітей. Проте з'ясувалося, що це не зовсім так: надалі депутат говорить вже про інші джерела, розкривати які не бажає.
- Про цю справу я дізнався за два дні до публікації матеріалу. До мене звернулися люди, що мають безпосередній стосунок до цієї справи. Після аналізу матеріалів і спілкування з депутатами, які вже цією справою займалися, мені стало зрозуміло, що справа дійсно гальмується. І я зробив заяву, - розповів пан Колесніченко «Главреду».
- В результаті відбулося саме те, на що ми розраховували – почалися слідчі дії, а Луценко визнав, що справа блокувалася, - підкреслив депутат.
Втім, у інших учасників свій погляд на ситуацію. Так, Тетяна Монтян публічно назвала наданна справі розголосу «ідіотизмом», а на питання про те, чи розслідували б справу, якби факти не вийшли на публіку, на своїй прес-конференції відповіла «безумовно».
- Все закрутилося кількома днями раніше, і «злив» був абсолютно недоречний, - підкреслила Монтян.
Депутатів, які «вже цією справою займалися», відомо як мінімум троє. Це – той самий начальник ГУ МВС у Криму Геннадій Моськаль, вже згаданий Григорій Омельченко і колега пана Колесніченка по фракції Олена Лукаш. Всі вони свого часу отримували звернення Олени П. як члени парламентського комітету з питань правосуддя.
- Отримавши від представників матері особисто в руки документи про цю трагедію, я і мої помічники негайно відреагували. Мої звернення були розглянуті, а ухвала про відмову в порушенні кримінальної справи скасована, - розповіла «Главреду» пані Лукаш.
- Спокуси зробити ці документи сенсаційними, публічними у мене не виникло, оскільки я керувалася принципом «не нашкодь». Ніякої політики - чистий кримінал, - підкреслила депутат.
Втім, за її словами, сьогодні треба думати вже не про доцільність заяви депутата Колесніченка, а про забезпечення розслідування. Для цього, упевнена опозиціонерка, справу потрібно передати з МВС у Генпрокуратуру – адже саме МВС досі гальмувало слідство. До того ж, нагадує пані Лукаш, не так давно глава міліції Юрій Луценко вже намагався вигородити депутата від БЮТ Віктора Лозінського.
Про Лозінського нагадує сьогодні і депутат Колесніченко. Таким чином, політики – можливо, несвідомо – все ж таки самі переводять справу в політичну площину. До речі, якщо юридичні перспективи справи поки незрозумілі, то політичний результат вже є: Віктор Уколов, що керував у БЮТ контрпропагандою, ще 15 жовтня заявив, що відходить від справ і виїжджає з Києва. Як стало відомо «Главреду», не з'являється на роботі і його дружина, що працювала по тому ж напряму.
Інша річ, що міліції обгрунтовано можна закидати і (як мінімум) непрофесіоналізм. Як нагадує Олена Лукаш, саме міністр Луценко вперше публічно оголосив про те, що діти Дмитра і Олени – прийомні. При цьому, указує депутат, міністр порушив відразу три статті КК – про таємницю досудового слідства, таємницю усиновлення і недоторканності приватного життя. До того ж зловживши службовим становищем.
Про що мовчать
Першими, тим часом, розкрили таємницю досудового слідства і порушили презумпцію невинності інтернет-ЗМІ, що опублікували документи, про які йшлося на початку цього матеріалу. Сайти «Рупор» і «Фром-юей» нібито отримали ці матеріали «поштою» і, враховуючи заяву Колесніченка, опублікували їх як суспільно значущу інформацію. На жаль, «не додумавшись» заретушувати прізвища – зокрема, прізвища потерпілих.
Якщо тепер виявиться, що хоч би один із «обвинувачених» невинен, компенсації йому і його сім'ї вимагати буде ні в кого. Тим часом, з'ясувати джерела, з яких інформація потрапила в ЗМІ, правоохоронцям було б технічно нескладно. Це як мінімум допомогло б розділити «політичну» і власне кримінальну частини скандалу, а також дещо стримати запал любителів «зливу». На жаль, про цей момент ніхто не згадує – всі обмежуються моралізаторством на тему журналістської етики.
Адже гендиректор «Артека», якщо вірити його прес-службі, вже потрапив до лікарні з серцевим нападом. А дітям, та й самій Олені П., тепер украй важко буде жити де б то не було в Україні.
Не говориться і ще про один украй важливий факт: загрозу життю Дмитра П. Його колишня дружина справедливо стверджує, що в небезпеці насамперед життя її і дітей – особливо якщо її заяви правдиві (хоч би в частині звинувачення політиків). Але в небезпеці й життя ключового обвинуваченого, причому за будь-якого варіанту – і якщо звинувачення помилкові, і якщо вони істинні.
Треба сподіватися, правоохоронці усвідомлюють те, що втратити такого важливого свідка вони не мають права, скільки б потім це не звалювали на сусідів по камері, що «розправилися з педофілом». Навіть якщо це буде правдою.
В принципі, те, що відбувається може мати тільки три пояснення. Перше – вся ця справа фальшивка від початку до кінця. Друге – всі звинувачення обгрунтовані. І третє – правдою є лише частина цих звинувачень.
Проти першого варіанту говорять дані експертиз, які, до речі, не намагається заперечувати жоден з прихильників «обвинувачених». А також – поведінка Віктора Уколова, що спочатку намагався завуалювати своє давнє знайомство з Дмитром П., а потім втік з Києва (якщо не з країни).
Але є неясності і з другим варіантом. Три депутати, журналіст, кілька нинішніх і колишніх співробітників «Артека» плюс священик – це не лише дуже дивна компанія. Це ще й дуже вузька компанія для організації цілого «бізнесу», про який говорить, – нібито зі слів Олени П. – адвокат Монтян. Тим більше, якщо в «бізнес» залучали ще багато дітей.
Підтвердити будь-яку з версій може виключно слідство і суд. Але бодай якийсь шанс на це є тільки за умови збереження свідків і доказів. Якщо публічність у цій справі і може чомусь посприяти, то саме цьому.
