Вибори оскаржать через «проблему Писаренка»?
Виборы президента обіцяють бути непростими – загрози їх зриву з’явилися ще перед стартом виборчих перегонів. Одну з «мін» закладено в самому серці виборчого процесу – в Центральній виборчій комісії. І сторона, що програє, цілком може активізувати «заряд» відразу після виборів.
Суть проблеми полягає в тому, що один із членів ЦВК – Анатолій Писаренко – в березні поточного року досяг 65-річного віку, що, згідно з законом про ЦВК, є підставою для припинення його повноважень. Проте Писаренко продовжує брати участь у роботі комісії і голосувати на її засіданнях. В той же час, легітимність його дій викликає сумніви: є рішення суду, за яким Писаренко не має права далі перебувати у складі комісії; окремі члени ЦВК також упевнені, що він на своїй посаді незаконно. У контексті наближення виборів нерозв’язання цієї колізії може призвести до того, що легітимність дій всієї ЦВК може бути оскаржена у будь-який момент (адже один з її членів не мав права голосувати). Як наслідок, під сумнів будуть поставлені всі рішення Центрвиборчкому, зокрема й результати президентських виборів.
Спроби вирішити проблему останнім часом робляться, проте процес триває досить мляво. Відповідно до закону Президент 10 березня вніс до Ради проект ухвали про звільнення Писаренка. 20 березня розгляд цього питання внесли до порядку денного. Потім – на вимогу лідера фракції БЮТ Івана Кириленка - питання було знято. 1 квітня погоджувальна рада депутатських фракцій за рекомендацією комітету ВР з державного будівництва і місцевого самоврядування ухвалила рішення про доцільність розгляду цього питання тільки одночасно з розглядом подання Президента України про призначення нового члена ЦВК.
Про невирішену проблему депутати відразу ж «забули» і більше до неї не поверталися. В той же час, сам Писаренко з середини червня відновив участь у засіданнях комісії, що і робить досі.
Природно, наближення початку виборчої кампанії не могло не привернути уваги зацікавлених сторін до цієї проблеми. Першими прокинулися «регіонали» в особі депутата Владислава Лук’янова, що подав позов до Окружного адмінсуду Києва з вимогою визнати участь Писаренка в засіданнях ЦВК неправомірною, і 21 вересня суд його задовольнив. Писаренко, у свою чергу, здаватися не збирався і подав апеляцію, чим тимчасово припинив набуття чинності судового рішення. 3 жовтня з листом до Президента звернувся вже спікер Володимир Литвин, який попросив Ющенка внести у ВР подання на нового члена Центральної виборчої комісії, Олександра Осадчука, який зараз є секретарем фракції Блоку Литвина в парламенті. У відповідь на це заступник глави Секретаріату Президента Марина Ставнійчук заявила, що Президент внесе відповідне подання тільки після того, як парламент звільнить Писаренко і в ЦВК з'явиться вакансія. Ніякої реакції у відповідь з боку парламентаріїв досі не було. Таким чином, проблема залишається замороженою, що може негативно позначитися на всьому виборчому процесі та його результатах.
Сам Анатолій Писаренко в коментарі «Главреду» заявив, що залишати свою посаду добровільно не має наміру. «Я беру участь в засіданнях комісії, зустрічаюся з виборцями, за мною закріплено дві області, я не можу кинути цих людей напризволяще», - сказав Писаренко. На думку Писаренка, звільнити його може лише той, хто прийняв його на роботу – Верховна Рада – і поки таке рішення не ухвалено, він виконуватиме свої обов'язки.
Думки поділилися
Проте колега Писаренка по ЦВК Михайло Охендовський упевнений, що відсутність ухвали про звільнення Писаренка не є приводом для продовження ним роботи в комісії. «Є різні підстави для дострокового припинення повноважень члена ЦВК – об'єктивні і суб'єктивні. Наприклад, чи порушив член ЦВК присягу – питання суб'єктивне і потребує юридичної оцінки з боку голови ЦВК, Президента і Верховної Ради. Рішення про звільнення в цьому випадку може бути ухвалено лише в тому разі, коли всі оцінки співпадуть. А ось досягнення 65-річного віку – подія об'єктивна і ні від чиєї волі не залежить. Хто зараз може сказати, що Анатолію Аркадійовичу ще не виповнилося 65 років? Так само нікому не спаде на думку стверджувати, наприклад, що член ЦВК, який втратив громадянство України або визнаний недієздатним за рішенням суду, може продовжувати роботу в комісії до ухвалення постанови ВР про його звільнення. Це – абсурд», - вважає пан Охендовський.
«У тих ситуаціях, коли мова йде про настання, підкреслюю, об'єктивних фактів, з якими закон пов'язує дострокове припинення повноважень члена ЦВК, ухвала ВР є лише формальним, організаційно-технічним документом, необхідним для звільнення людини з роботи. Поки такої ухвали немає, Писаренко може приходити на роботу, навіть може, якщо вважає це для себе допустимим, отримувати зарплату, але виконувати обов'язки члена ЦВК, зокрема брати участь в засіданнях, він не має права. Максимально можливий термін його перебування на держслужбі закінчився і законно продовжити цей термін вже неможливо», - пояснив свою позицію член ЦВК. «Мою думку поділяють більшість членів ЦВК. Дуже б не хотілося, щоб «питання Писаренка» було законсервоване до моменту встановлення результатів виборів, а потім використане для їх оскарження», - додав Охендовський.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера іншої думки. «Згідно з законодавством, і прийняти, і звільнити члена ЦВК може лише Верховна Рада. Єдиний випадок, коли рішення ВР не потрібне – це смерть члена ЦВК», - сказав Магера. Коментуючи ситуацію з рішенням суду, яке усунуло Писаренка, Магера заявив: «В той же час, якщо апеляційний суд залишить в силі рішення суду першої інстанції про незаконне перебування Писаренка на посаді члена ЦВК, Анатолія Аркадійовича від роботи в комісії буде усунено. Це рішення суду буде своєрідним «захистом» для Писаренка, якщо хтось вирішить внести до Ради ухвалу про порушення ним присяги, тому що він не ходить на роботу. Але поки рішення апеляційного суду немає, Писаренко ходити на роботу зобов'язаний».
Колишній голова ЦВК Ярослав Давидович вважає, що однією з причин виникнення цієї правової колізії є недосконалість законодавства. «Коли, наприклад, досягає пенсійного віку суддя, то в законі чітко прописано: він може виходити на роботу, отримувати зарплату, займатися якимись адміністративними справами, але ухвалювати рішення вже права не має. А ось відносно членів ЦВК такої процедури немає», - сказав Давидович.
На думку професора права Віктора Мусіяки, звільнення Писаренка – справа Верховної Ради. «Звільнити Писаренка повинна Рада, перед цим обов'язково розглянувши всі формальні підстави. А раптом Писаренко представить документи, які доводять, що йому неправильно записали рік народження, і насправді він молодший?» - вважає Мусіяка. Юрист упевнений, що якщо суд останньої інстанції прийме рішення про незаконне перебування Писаренка на посаді, оскаржувати ухвалені за його участі рішення підстав не буде. «Рішення суду поширюється на правовідносини, що виникають після рішення. І оскаржити потім діяльність Писаренка, поки він перебуває на своїй посаді на законних підставах, як на даний момент, підстав немає», - сказав Мусіяка.
Директор Центру соціально-політичного проектування Вікторія Підгірна вважає, що ключовим є питання про те, чи буде голос Писаренка вирішальним. «Якщо в ЦВК складеться ситуація рівності голосів, і голос Писаренка вплине на ухвалення рішення, сторона, що програла на виборах, цілком зможе використати це як один з інструментів заперечування результатів виборів», - вважає Підгірна.
Ймовірність того, що колізія вирішиться до виборів, невисока. «Звичайно, всі сторони, в першу чергу Юлія Тимошенко, повинні бути зацікавлені в розв’язанні ситуації до виборів. Але це залежить від можливості досягнення компромісу в парламенті. Поки що такого компромісу немає», - заявляє директор Центру соціально-політичного проектування Вікторія Підгірна.
Як говорить Михайло Охендовський, у цьому питанні виникло замкнуте коло. «Представники окремих фракцій так званої коаліції в парламенті заявляють, що не проголосують за відставку Писаренка, поки Президент не внесе кандидатуру йому на заміну, а у Президента заявляють, що внесуть подання на нового члена ЦВК тільки після того, як парламент звільнить Писаренка». Сам Писаренко особливо поспішати зі своєю відставкою не має наміру. «Ми поки що подали лише офіційне звернення до апеляційного суду, чим припинили дію суду першої інстанції. Для подачі повноцінної апеляції ми ще готуємо документи», - повідомив «Главреду» Писаренко.
Чи вдасться оскаржити результати виборів через «проблему Писаренка» - питання спірне, однак те, що сторона, яка програє, спробує це зробити – поза сумнівом.
