Тігіпка і Мороза розвели ідеї і гроші
Із діалогу переговори остаточно перетворилися на торг, де найвагоміший аргумент – гроші і майбутні мандати. Надії на альянс СПУ і Тігіпка остаточно «поховали» ідеологічні тертя.
Як відомо, спочатку соціалісти мали намір брати участь у «Лівому блоці», орієнтованому на підтримку на президентських виборах Петра Симоненка. Проте в останню мить «Лівий блок», ініційований КПУ, було створено без участі Соцпартії. Остання віддала перевагу тандему з бізнесменом Сергієм Тігіпком.
На засіданні політради СПУ 11 вересня 14 партійців висловилися на користь кандидатури Тігіпка, троє голів обласних організацій СПУ виступили за союз з комуністами, п'ятеро – підтримали кандидата від СПУ Валентину Семенюк-Самсоненко. Наступного дня це рішення схвалив з'їзд партії.
В умовах хронічного недофінансування і відсутності в осяжному майбутньому перспектив, повідомлення про співпрацю з бізнесменом було сприйнято «на ура», особливо, серед молоді і прагматичного крила партії. Шанс знову потрапити до парламенту і місцевих рад на той момент переважив усі ідеологічні розбіжності, а Тігіпка навіть приписали до однодумців, що «поділяють принципи Соцпартії».
За розповідями очевидців, одним із найактивніших лобістів кандидатури Тігіпка був Микола Рудьковський. На з'їзді він довго добивався слова, а коли отримав його, вимовив полум'яний спіч на адресу бізнесмена. Більш того, Рудьковський навіть виявив готовність профінансувати всі витрати чернігівського партійного осередку СПУ на виборах, якщо рішення партії буде на користь Тігіпка.
Коли «партія сказала треба», Мороз відповів – «так», і формально переговори розпочалися. Опитування «Главреда» серед соціалістів показало, що в партії з приводу цього альянсу склалися дві домінуючі позиції. Одна частина партійців плекала ілюзії про відродження СПУ і отримання депутатських мандатів за списком «Блоку Тігіпка». Інша – не бажала втрачати можливості заробити на виборах у зв'язку із залученням в партію коштів банкіра.
Проте дуже скоро стало очевидно, що діалог про співпрацю застопорився. 16 жовтня, за три дні до старту президентської кампанії, Олександр Олександрович в коментарі «Главреду» підтвердив відсутність конкретних результатів за підсумками зустрічей з Тігіпком. «Процес переговорів із Тігіпком остаточно не припинено, проте актив партії схиляється до необхідності самостійної участі СПУ у виборчій кампанії. Мотиви зрозумілі: партія не повинна мимоволі опинитися в політичному таборі опонента», – констатував лідер СПУ.
СПУ не долічилася грошей
Витоки інформації зі штабу СПУ указували на те, що ідейні суперечності є однією з трьох основних причин фіаско переговорів. Дві інші – гроші та депутатські мандати.
Прагматичний Тігіпко розраховував отримати від СПУ допомогу у вигляді партійних структур і «людського ресурсу» (агітаторів, членів комісій, спостерігачів, депутатів-соціалістів у місцевих радах), відкинувши все, що видавалося йому зайвим, – антирейтинг Мороза і центральний апарат.
З огляду на це банкір висунув ультиматум: він фінансує безпосередньо організації СПУ в тих областях, де у нього немає своїх штабів. Решта осередків партії або формально розпускаються, або утримуються за рахунок коштів Соцпартії.
Цю інформацію фактично підтвердив «Главреду» секретар політради СПУ з оргроботи Олексій Малиновський, обізнаний із деталями переговорів. За його словами, Тігіпко виявив цікавість до партійних структур СПУ в 5-7 областях. «Сергій не бачив можливості повністю задіювати СПУ на виборах», – признався Малиновський.
Соціалістів, із зрозумілих причин, такі умови не влаштували. По-перше, Тігіпко погоджувався фінансувати потрібні йому осередки безпосередньо, тоді як «верхівка» СПУ розраховувала, що гроші розподілятимуться через центральну партійну касу СПУ. По-друге, фінансова допомога банкіра могла обернутися для Мороза втратою впливу на вказані осередки. Принцип «хто платить, той і музику замовляє» в політичному житті країни з'явився не вчора.
У відповідь соціалісти спробували нав'язати свій формат переговорів: або вся партія бере участь у виборчій кампанії (і відповідно для Тігіпка збільшується фінансовий тягар), або ніякого союзу не буде. Домовитися сторони так і не змогли.
Соціалістів підвели апетити
Питання квоти СПУ в списку блоку Тігіпка на майбутніх парламентських виборах теж стало однією з причин, з якої застопорився союз капіталу і «лівих ідей».
Тут доречно буде нагадати невдалий досвід переговорів Мороза і Симоненка. Нині соціалісти вже не роблять таємниці, чому цей тандем не склався – не домовилися про квоти. Згідно з попередніми домовленостями, в кожній «десятці» списку «Лівого блоку» комуністам відходило п'ять місць, і по одному місцю – СПУ, СДПУ, «Справедливості», «СЛС» і ПСПУ. Якби на виборах «Лівий блок» набрав 30 мандатів, соціалістам дісталося б усього 3 місця.
Такі умови СПУ, природно, не влаштували. Малого того, що її прирівняли до «карликових» партій типу «Союзу лівих сил» Василя Волги або «Справедливості» Станіслава Ніколаєнка (до речі, обидва – екс-соціалісти), так ще й грошей на вибори не дали. У «Лівому блоці» всі витрати на виборах СПУ зобов'язана була оплачувати самостійно, не маючи 100% гарантій отримання місць у списку.
Блокування з Тігіпком на той момент виглядало найпривабливішим з усіх наявних варіантів. На думку Малиновського, якби Соцпартія «поставила Тігіпку умову – віддати їй 50% місць у списку на майбутніх виборах, це його влаштувало б». Проте, підкреслив соціаліст, сторони «загрузли» в ідейних розбіжностях.
Ідеологія чи тверезий розрахунок?
Закладена в союзі Соцпартії і Тігіпка ідеологічна «бомба» включає три основні суперечності.
Суперечність перша – Тігіпко всюди себе позиціонує як прихильник «сильної президентської моделі». А Мороз? Правильно, є переконаним прихильником парламентської республіки і автором «політреформи», що ознаменувала перехід до парламентсько-президентської республіки.
Суперечність друга – така сама нерозв'язна на даний момент, як і перша. Соціалісти наполягають: ринку землі не повинно бути. Держакти на земелю держава повинна викупити у селян. Після чого держава-власник здає землю в оренду різним суб'єктам господарювання. Для ліберала-«ринковика» Тігіпка такий підхід – суцільна дикість.
І, нарешті, суперечність третя – кого підтримати в другому турі президентських виборів. Логічно припустити, що Тігіпко, який працював радником прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і співголовою ради інвесторів при Кабінеті Міністрів, у другому турі президентських виборів підтримає саме ту, яка працює». Недаремно багато ЗМІ навіть називали його «технічним кандидатом» Леді Ю, хоча банкір всіляко відхрещувався від такого статусу.
Іронія моменту полягає в тому, що саме Тимошенко в 2006 році позбавила Мороза політичного майбутнього після входження СПУ в «антикризову» коаліцію з Партією регіонів і КПУ. «Бренд» «Мороз – зрадник» винайшла саме Леді Ю. Тому СПУ ні за яких умов не підтримає кандидатуру нинішнього прем'єра, що фактично підтвердив «Главреду» Мороз, не називаючи, правда, прізвища Тимошенко.
«Розраховувати на перемогу в президентській кампанії, як реаліст, Тігіпко не може. Напевно, він сподівається з часом на підтримку від фаворита президентських перегонів. Хто буде цим фаворитом? Якщо для нього це має менше значення, то для партії, а значить, і для мене, це питання не другорядне. Така тривога виникла у нас і під час переговорів з комуністами, – заявив лідер СПУ.
Кандидат для галочки
У ході опитування членів СПУ народилася ще одна версія «збою» переговорів: ключові фігуранти не зацікавлені в оформленні альянсу. У Тігіпка є варіанти, з ким йти на вибори. Раніше в ЗМІ він натякнув, що, можливо, його підтримає партія «Трудова Україна». Також йшла мова про створення під нього партії «з нуля». Антирейтинг СПУ йому не дуже-то й потрібен, а домовитися про допомогу соціалістів на місцях можна і без офіційної підтримки його кандидатури з'їздом СПУ.
Що стосується Мороза, то не виключено, що він грає в свою гру. «Переговорам зашкодили дуже великі претензії Мороза. Можливо, він пропонував навіть свідомо неприйнятні варіанти: він залишається керівником партії, а Тігіпку і його людям запропонували в неї вступити. Ясна річ, що вони відмовилися», – поділився з «Главредом» своїми міркуваннями екс-завідувач ідеологічним відділом СПУ, соціаліст Михайло Коропатник.
У підсумку Соцпартія опинилася на роздоріжжі: питання підтримки Симненка відпало, а до союзу з Тігіпком, на жаль, не дотягли. У СПУ, що переживає важкі часи, список варіантів невеликий:
I. Висунути свого кандидата на виборах;
II. Підтримати когось ще, окрім Тігіпка;
III. Відмовитися від участі в кампанії.
На сьогоднішній день, згідно з рішенням з'їзду 2008 року, офіційним кандидатом у президенти від СПУ є Валентина Семенюк-Самсоненко. Опитані «Главредом» партійці в один голос оцінюють її шанси на участь у перегонах як «невисокі». У неї немає вирішальної переваги в політраді партії, і, швидше за все, вона діятиме так, як їй скаже Мороз.
Співрозмовники «Главреда» в СПУ не виключили можливої участі в президентських перегонаах Олександра Олександровича, хоча ілюзій з приводу його перспектив на виборах ніхто не має. За словами Малиновського, партії варто почати розкручування нових осіб, якщо вона ставить собі за мету зміну іміджу в очах виборця. Тим паче, що раніше сам Мороз обіцяв поступитися місцем біля «керма партії», коли вона повернеться до парламенту. Серед можливих наступників, які могли б із часом зайняти крісло лідера СПУ, він назвав Валентину Семенюк-Самсоненко, Віктора Субботіна, Олексія Малиновського і Степана Бульбу.
Колишній союзник Мороза по «антикризовій коаліції» – Віктор Янукович, за інформацією з відкритих джерел, збирає пул партій, які висунуть його єдиним кандидатом. Потенційно в ньому могла б взяти участь СПУ, навіть у статусі «однієї з багатьох партій». Разом з тим, поки, за словами Коропатника, таке питання не обговорювалося.
Але повністю виключати цей варіант не можна. «Торги про підтримку якогось кандидата СПУ вестиме до останнього», – зазначив у коментарі «Главреду» екс-соціаліст Євген Філіндаш. Правда, умови, пропоновані «регіоналами», гірші, ніж ті, які висунув Тігіпко: п'ять місць у списку на парламентських виборах, які отримають Мороз і Ко. Проте працювати на їх результат буде вся партія, зауважив Філіндаш.
«Наймінорніший» варіант для СПУ – відмовитися від участі у виборах, що обіцяє їй безславний кінець. Але, як запевнив Мороз, «партія буде суб'єктом виборчого процесу».
Часу на роздуми у соціалістів залишилося зовсім небагато: 25 жовтня з'їзд СПУ повинен ухвалити остаточне рішення з приводу участі у виборах.
Наполегливі спроби зв'язатися з Сергієм Тігіпком успіхом не увінчалися. Але «Главред» готовий надати йому можливість висловити свою точку зору з приводу зриву переговорів з Олександром Морозом.
