«Казус Кислинського» - удар по Ющенку, Наливайченку чи Балозі?
Місяць тому один із впливових депутатів від Партії регіонів у розмові «офф-рекордз» так сказав кореспондентові «Главреда» про начальника кримської міліції Геннадія Москаля: «Поки що вся його діяльність – дрібниці. Але якщо він зачепить в Криму дійсно серйозних людей, і зачепить серйозно, то відповідь теж буде дуже серйозна. Він це знає».
Відтоді ніяких особливо серйозних справ по Криму на публіку справді не виносили. Сам Москаль запевняє, що просто ще зарано – мовляв, оперативна робота триває, і ось коли вона завершиться, декому буде непереливки.
А тим часом генерал зробився завсідником газетних шпальт і телеефірів, викриваючи, часом несподівано, окремих діячів сучасності за межами АРК. Саме від слів Москаля «постраждав» і, ймовірно, назавжди втратив кар'єрну перспективу заступник голови Служби безпеки України Андрій Кислинський, спійманий на фальсифікації диплома про вищу освіту.
«Справа Кислинського» не стала (поки що?) бомбою, здатною підірвати передвиборну ситуацію. Враховуючи замараність всіх без винятку громадян, що претендують на перемогу у президентських виборах, вона навряд чи могла нею стати. Проте саме ця справа набула, в ході розслідування «Главреда», специфічного забарвлення, здатного вдарити по одній з небагатьох більш-менш дієздатних держструктур, від яких, без перебільшення, залежить існування Держави Україна.
Вже згаданий начальник ГУ МВС України в Криму Геннадій Москаль першим розкрив фальсифікацію диплома пана Кислинського про вищу освіту (істфак КНУ Шевченка). Як стало відомо «Главреду», для цього пан Москаль в липні-серпні направив в університет кілька депутатських запитів.
Як підтвердила «Главреду» завархівом КНУ Ніна Потапенко, у відповідь на один з таких запитів ректор КНУ Леонід Губерський нарешті віддав розпорядження підняти архіви. Як з'ясувалося, генерал Москаль мав рацію: Андрій Кислинський не вступав в «універ» у 1994 році, і не отримував диплом у 2000 р. Хоча саме ці дати значаться в його дипломі, представленому під час вступу на держслужбу.
Довідка. Андрій Кислинський з 2005 р. керував Фондом «Україна-3000», яким опікується дружина Президента. Пізніше був помічником, керівником офісу, заступником глави Секретаріату Президента. З 20 червня 2009 р. – заступник голови СБУ, що займається роботою з архівами СБУ. Влітку 2008-го став першим чиновником, який звинуватив прем'єр-міністра Юлію Тимошенко в державній зраді на користь Росії.
Сьогодні відсутність у пана Кислинського диплома про вищу освіту підтвердив не лише університет, де він нібито навчався, а й особисто міністр освіти Іван Вакарчук. У свою чергу, заступник міністра Максим Стріха, фізик за освітою, вказав, що диплом Кислинського навіть оформлений неправильно: замість «викладача історії» там вказана спеціальність «викладач історичних дисциплін».
Нарешті, диплом пана Кислинського датований 30 червня 2000 р. – але того року всі дипломи на істфаку видавалися 16 червня. В зв'язку з цим депутат від БЮТ Андрій Портнов заявив, що пан Кислинський має постати перед судом за шахрайство і розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Адже, як держслужбовець, яким він не має права бути без вищої освіти, Андрій Кислинський протягом кількох років отримував відповідну зарплату і преміальні.
А інший БЮТівець, Володимир Пилипенко, направив в Генпрокуратуру звернення про арешт Кислинського за «підробку документів».
13 жовтня організатор скандалу Геннадій Москаль (який, до речі, в 2007 р. працював заступником голови СБУ при в.о. глави Валентині Наливайченку) розповів «Главреду» про своє бачення проблеми.
Геннадію Геннадійовичу, якого кінцевого результату ви хочете домогтися в «справі Кислинського»? Депутат Портнов, наприклад, пропонує віддати його під суд за незаконно отримані зарплати…
Мене вражає в цій справі упертість Служби безпеки. Ну, як мовиться, згоріла ковдра – горіти й блохам. Ні, вони рятують бліх! Вони що, самі не могли, ще приймаючи Кислинського на роботу, зателефонувати на історичний факультет? Я ж ось подзвонив! А мені там говорять: Геннадію Геннадійовичу, та якби він у нас навчався, у нас би висів його портрет! Ми ж, кажуть, пишаємося своїми високопоставленими випускниками – наприклад, Литвин наш випускник, Табачник... А цього Кислинського ніхто у нас не бачив...
А депутат Портнов має рацію, як юрист. Адже сталося не просто надання неправдивих відомостей. Це ще дурнички. Але воно призвело до тяжких наслідків: держава виплачувала Кислинському гроші як дипломованому фахівцеві!
Про це вже багато сказано, але не сказано про інше – якщо пан Кислинський представив неправдиві відомості в СБУ, то він незаконно отримав допуск до державної таємниці.
Тут яка ситуація: кожна людина, яка стає заступником голови СБУ, проходить найсуворішу перевірку. Перевіряють все, від діда-прадіда! І це ж сама СБУ повинна перевірити, а не якась Держслужба. А якщо він виявиться агентом парагвайської розвідки?!
Тому я в цьому випадку хотів просто показати, хто нами керує!
Показати – це дуже добре, але хто і яку має нести відповідальність?
Насамперед, я вважаю, керівництво Служби мусить зібратися і дружно подати у відставку.
Тобто це удар по панові Наливайченку?
Всі повинні подати! У Кримінальному кодексі вказані різні форми провини: є намір, а є злочинна недбалість. Тобто знав, але нічого не робив. То якщо вже стало відомо, що він (пан Кислинський. – Авт.) ніде не вчився, то повинна ж хоча б служба внутрішньої безпеки СБУ швиденько збігати в університет і встановити, в чому справа! І тоді ухопити його за шкирки і копняком вигнати!
А вони? Вже Вакарчук (міністр освіти. – Авт.) все сказав. Ні, їм ще повинен сказати Мотренко (глава Головдержслужби. – Авт.). А після Мотренка буде Петренко, а потім – ще хтось?
Я це розумію так, що Банкова не дає СБУ добро на визнання. Не можуть на Банковій чесно сказати, що беруть на службу чортзна-кого, і відразу – просто в заступники до Балоги (екс-глава Секретаріату Президента. – Авт.), потім в СБУ.
До речі, а як бути з Віктором Балогою? Адже він теж відповідальний…
(Сміється). Ну, Балога виходив з того, що його заступники мають бути дурніші, ніж він сам. У нього такий підхід скрізь був, де він працював, ще із Закарпаття. У нього спілкування завжди було специфічне: йди ти туди-то до того-то... Самісінький мат-перемат.
Хто ще повинен відповісти за ситуацію з паном Кислинським?
Слід визнати недійсними як мінімум три укази Президента: про присвоєння Кислинському рангу держслужбовця, про його призначення заступником голови Секретаріату і про його призначення в СБУ. Це як мінімум. І відшкодувати збитки державі. Я думаю, за ці роки там добрий мільйон набрався на зарплаті та преміях.
Проте, як з'ясував «Главред», гру «в диплом Кислинського» можуть вести з більш далеким прицілом. Поспілкувавшись з деякими юристами і колишніми високопоставленими співробітниками СБУ, ми дійшли висновку, що постраждати через виниклий скандал цілком можуть нинішні керівники спецслужби.
Вся справа – в колізії законодавства і прийнятих нормативних актах. Згідно з законом про СБУ, всі заступники голови СБУ є членами колегії СБУ. А саме на цій колегії обговорюються найрізноманітніші питання, зокрема – якщо на ній немає спеціально запрошених осіб не з спецслужби – які підпадають під закон про охорону держтаємниці.
Теоретично, заступник голови СБУ Кислинський не міг не брати участі в колегіях СБУ. Таке посадове право йому гарантоване як законом, так і відповідними указами Президента України.
Але практично це означало б, що пан Кислинський міг дістати доступ до держтаємниці на основі фальшивих документів. А це вже пахне кримінальною відповідальністю не тільки і не стільки для пана Кислинського, скільки для тих, хто підписував документи на його допуск за «формою №1» - тобто доступ до державної таємниці будь-якої важливості. Як справедливо зазначає пан Москаль, такий доступ апріорі надається кожному заступникові голови СБУ.
Тим часом, як повідомила «Гавреду» глава прес-служби СБУ Марина Остапенко, перевірку пана Кислинського під час призначення в спецслужбу не проводили.
Як пояснили експерти «Главреда», таке справді можливо, проте лише в єдиному випадку: якщо кандидат на роботу в спецслужбу мав допуск вищого порядку перед приходом на нове місце роботи, якщо цей допуск не закінчився, і якщо між моментом звільнення з попереднього місця роботи і приходом на нову роботу минуло менше року.
«Форма №1» видається на п'ять років (це «найкоротший» допуск, оскільки він дає доступ до найбільш утаємничених держтаємниць). Якщо навіть пан Кислинський отримав його, ледве з'явившись на Банковій вперше – як помічник Президента – то й тоді термін цього допуску не закінчився до його призначення в СБУ в 2009 році.
Крім того, між звільненням пана Кислинського з Секретаріату Президента і його призначенням в СБУ року не минуло – та що там, минуло всього лише 5 днів.
Таким чином, за встановленою процедурою, особу пана Кислинського під час влаштування в СБУ перевіряти, дійсно, були не зобов'язані. Досить було запитати матеріали щодо попереднього допуску від керівника організації, де пан Кислинський працював перед тим. Тобто – від глави СП.
Але тут є дві інтриги. Перша полягає в тому, що перевірку громадянина для надання йому допуску до держтаємниці все одно проводить СБУ. Тобто якщо спецслужба і не помилилася при «вступі» Кислинського до її лав, вона все одно помилилася ще при його приході у владу. Якщо, звичайно, це була саме помилка.
Друга інтрига полягає в тому, що приймав Кислинського на роботу – а значить, і подавав документи на його допуск до держтаємниці - глава СП Віктор Балога. А ось звільнили пана Кислинського при Вірі Іванівні Ульянченко. І саме до неї СБУ повинна була звернутися по документи на пана Кислинського після 20 червня 2009 року, коли Президент Ющенко призначив Кислинського заступником голови спецслужби.
…У всій цій історії досить багато муті. Показово, що колишні та нинішні високопоставлені співробітники СБУ з великими зірками на погонах говорять на цю тему украй неохоче. «Я не хотів би чіпати цю неоднозначну тему, оскільки вона здатна завдати шкоди залишкам Служби», - карбував один з опитаних «Главредом» екс-заступників голови СБУ, що працює нині в іншому держоргані. «Це дуже слизька тема», - погоджувалися інші.
Як бачимо, в спецслужбах «колишніх» не буває. І, мабуть, це правильно.
Але не генерали – відставні та чинні – винні в такому «падінні» СБУ. Не дарма все ж таки СБУ залишається єдиним силовим органом влади (окрім Управління держохорони), на який вирішальний вплив має глава держави. Саме він у червні подав кандидатуру пана Кислинського в СБУ, а набагато раніше – наблизив його до себе, навряд чи підозрюючи, який скандал це викличе під завісу його президентства.
І навряд чи цей скандал можна буде вгамувати простим звільненням пана Кислинського на колегії СБУ. У якій він сам, до речі, має право брати участь згідно із законом.
«Главред» готовий надати свої сторінки всім згаданим у цій статті особам і організаціям, щоб вони висловили свій погляд на скандал, що спалахнув.
