Перспективи вступної кампанії-2010
Міністерство освіти і науки офіційно оповістило нові Умови прийому у вищі навчальні заклади України. Новацій у них багато, але значно менше, ніж очікувалося.
Процедурні моменти
Мабуть, головною новацією майбутньої вступної кампанії стане тестування винятково українською мовою. Представники національних меншин, які перед тим два роки поспіль могли писати тести своїми мовами, тепер користуватимуться лише словником термінів.
«У липні Міністерство юстиції зареєструвало умови проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань, де сказано, що всі тестові завдання мають бути написані державною мовою, – каже міністр освіти і науки Іван Вакарчук. – Це означає, що в 2010 році тести перекладати ніхто не буде. За три роки молоді люди мали можливість вивчити відповідну термінологію тієї дисципліни, яку вони хочуть складати. Правда, цей факт не позбавляє нас від політичних дебатів із цього приводу».
Щоб претендувати на звання першокурсника вишу ІІІ-IV рівнів акредитації в 2010 році в обов'язковому порядку треба принести сертифікат про результати зовнішнього незалежного тестування не по двох предметах, як це було торік, а по трьох. Два з яких обов'язкові. Це – українська мова і література, а також математика або історія України (який саме сертифікат вимагати, вирішує не МОН, а безпосередньо виш). Третій сертифікат – з профільного предмету.
Відбулися зміни і в термінах прийому заяв і документів, конкурсного відбору і зарахування на навчання. Так, тестування починатиметься не наприкінці квітня, як це було минулого року, а 1 червня. Триватиме воно до 25 червня. Після чого майже три тижні піде на перевірку. Не пізніше ніж 14 липня варто чекати оголошення результатів. Наступного ж дня виші починають приймати документи. Потенційні абітурієнти мусять укластися в короткі терміни – два тижні. Причому менше часу у тих, хто обрав творчі спеціальності або спортивні виші. З 15 по 22 липня вони подають документи, а з 23 по 31 липня проводитимуться творчі конкурси. Зарахування у виші «на бюджет» має відбутися до 10 серпня.
Мінімальний прохідний бал за наслідками тестування залишився на колишньому рівні – 124. Але, як і тогоріч, кожен виш за своєю ініціативою може підвищувати його. До того ж конкурсний бал може складатися не лише з результатів, зафіксованих у сертифікаті, а й із підсумків творчого конкурсу, вступного іспиту або інших показників, які визначає виш. Понад те, під час вступу враховується і середній бал атестата за 12-бальною шкалою. Тобто його приплюсовують до балів тестування. Саме цей факт змусив замислитися, а чи не буде зловживань з боку педагогів, які, знаючи, що від них залежить майбутнє школярів, свідомо занижуватимуть шкільні бали, щоб батьки наймали багатьох із них як репетиторів. Навіть сам міністр Вакарчук не виключає такої можливості, але при цьому застерігає: «Середній бал атестатів враховуватиметься тільки при майже рівних балах, отриманих при тестуванні».
Цікаво, що обіцяних обмежень кількості заяв у різні виші так і не сталося. Абітурієнт може так само подавати документи, куди йому заманеться – в необмежену кількість вишів і на необмежену кількість спеціальностей. «Але приймальна комісія конкретного навчального закладу має право визначати кількість напрямів для кожного абітурієнта, – говорить міністр. – Це буде записано в правилах прийому кожного вишу, які повинні бути затверджені інститутами і університетами до 1 листопада».
Ще одне нововведення – під час вступу до магістрату відтепер треба складати іспит з іноземної мови.
«Оригінальні» пільговики
Ніяких жорстких обмежень і для пільговиків наступного року не буде. «Вони можуть вступати в будь-який навчальний заклад, – говорить міністр. – Але вони повинні принести виключно оригінали документів. Тобто, якщо молода людина вирішила вступати до вишу, то вона може обрати лише один. Таким чином, не буде великої кількості заяв від пільговиків під час вступу на найпрестижніші спеціальності, і ми зможемо реально оцінювати кількість людей з обмеженими можливостями. Також пільговик може змінити своє рішення і, забравши оригінали документів, перенести їх в інший виш». Міністр Вакарчук переконаний, що не треба сприймати інвалідів, чорнобильців і сиріт як ворогів, ситуацію треба розглядати під іншим кутом. «Ми не скорочуємо кількість абітурієнтів-інвалідів. Більш того, якщо в 2008 році їх було 3,7%, то в 2009 році завдяки закону про престижність шахтарської праці їх стало 4,5%, – повідомляє Вакарчук. – Але це все діти, які потребують допомоги. Можливо, багато з тих, хто сьогодні стають студентами, ще кілька років тому не змогли б цього зробити, їх не допускали, різними способами виштовхували з вишів. А зараз у них така можливість є».
Отже, наступного року університети повинні формувати рейтинги за певним принципом. На першому місці – особи, яких можна зараховувати поза конкурсом (за умови, що в їхніх сертифікатах буде бал не менше 124). Мова йде про тих, хто Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має таке право, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, інвалідів І-ІІ групи, чорнобильців, дітей, батьки яких загинули або стали інвалідами на вугільних підприємствах (на гірські спеціальності), дітей військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов'язків. До цього списку можна додати членів сімей шахтарів і рятувальників, які загинули в результаті аварії на шахті ім. Засядька.
На другому місці в рейтингу – ті, кого рекомендують зарахувати за наслідками співбесіди. А це – решта чорнобильців. На третьому місці – абітурієнти, які досягли успіхів у вивчанні профільних предметів, а також призери всеукраїнських і учнівських міжнародних олімпіад. Четверті в рейтингу претенденти на зарахування за конкурсом.
У разі ненаписання зовнішнього тестування за наслідками вступних іспитів виші також приймають у студенти. Таке право мають: військові Збройних сил України та інших законних військових формувань, службовці правоохоронних органів спецпризначення, службовці Держспецслужби транспорту, військовослужбовці строкової служби, звільнені в запас у рік вступу до вишів, а також військовослужбовці, які служили за контрактом (на заочну форму навчання), особи, що мають захворювання, які можуть стати перешкодою для проходження тестування.
Зі списку пільговиків виключені переможці Малої академії наук. «Це вимога Асоціації ректорів вишів», – коментує Вакарчук.
Як ми бачимо, нові Умови прийому у вищі навчальні заклади не надто відрізняються від попередніх. Так, вони більш структуровані і зрозумілі. Але головне – в них і досі немає відповіді на питання. Що робити, якщо абітурієнти хочуть подавати документи в сто вишів відразу, штучно створюючи ажіотаж? Як діяти, якщо, наприклад, на п'ятнадцять бюджетних місць на напрям підготовки «туризм» претендуватимуть п'ятнадцять пільговиків одночасно? Щоправда, в цих напрямах у Міністерстві освіти і науки не можуть робити рішучих кроків – будь-яке обмеження – порушення законів.
