Сер Стюарт Елдон: «НАТО не потрібно нічого "пропонувати" Росії, щоб вона прийняла членство України в Альянсі»
Пане Елдон, НАТО сьогодні має чималі проблеми зі своєю операцією в Афганістані: починаючи від кількості жертв, закінчуючи небажанням багатьох європейських країн надсилати війська. Чи означає це, що Альянс неспроможний діяти ефективно за географічними межами євроатлантичної зони?
Так, дії в Афганістані на сьогодні є найбільш важливою операцією НАТО. Її мета – створити стабільність і безпеку та підтримати державу, перед якою стоїть складне завдання – придушення жорстокого екстремізму в країні. Усі союзники НАТО та багато країн-партнерів, включаючи Україну, роблять свій внесок у ці важливі зусилля.
Відбудова країни, що спустошена десятиліттями війни, – це тривала справа, але ми вже бачимо значний прогрес не лише у соціальному та економічному планах, але й також у досягненні безпеки у деяких найбільш складних районах. Талібан вже більше не розглядають як альтернативу, що заслуговує довіри. Чотири з шести мільйонів біженців повернулися. Зараз 85% афганців мають доступ до базової медичної допомоги, а рівень дитячої смертності зменшився. Однак цей успіх досягнутий великою ціною. Смерть будь-кого з наших відважних і професійних військовослужбовців є трагедією.
Афганістан демонструє те, що Альянс повинен продовжувати розвивати свою здатність боротися із загрозами для безпеки своїх членів, де б вони не виникли. Безпеку в євроатлантичній зоні не можна розглядати ізольовано від небезпеки будь-де.
Подальше розширення НАТО за рахунок України та Грузії відповідає інтересам Альянсу? Чому?
Коротка відповідь – так. НАТО дотримується принципу «відкритих дверей» щодо розширення. Іншими словами, будь-яка європейська держава, яка зацікавлена у членстві та яка може просувати принципи Договору та сприяти безпеці Північноатлантичної зони, може стати членом НАТО. Процес, який проходить зараз Україна в рамках Щорічної національної програми, включає принципи, на яких засноване НАТО, та допомагає створити більш безпечну та стабільну євроатлантичну зону. Україна також дбає про безпеку через свою участь у всіх без винятку операціях НАТО.
Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен готує новий старт у відносинах з Росією. Чи є, на ваш погляд, річ, яку НАТО могло б запропонувати Росії, аби вона закрила очі на розширення Альянсу за рахунок України?
Відносини НАТО з Росією не будуються за рахунок фундаментальних цінностей Альянсу. Генеральний секретар НАТО зазначив у своїй останній промові про відносини між НАТО та Росією, що розширення Альянсу не слід розглядати як загрозу Росії. Навпаки, переваги, які приносить розширення – стабільність та процвітання, сприяють безпеці і Росії також. У результаті НАТО не потрібно нічого «пропонувати» Росії, щоб вона прийняла членство України в Альянсі. Членство є виключно вибором України, і Росія не має права накладати вето на зовнішню політику України чи на критерії членства НАТО.
Чи готове НАТО відмовитись від задекларованого в підсумковому документі Бухарестського саміту розширення за рахунок України та Грузії заради гарних відносин з Росією?
Як я сказав раніше, НАТО не розглядає розвиток відносин із Росією як такий, що відбувається за рахунок фундаментальних цінностей Альянсу, включаючи розширення. Не може бути й мови про те, що політика «відкритих дверей» НАТО змінюється або рішення прийняте на саміті в Бухаресті про те, що Україна стане членом НАТО, забуте. Україні потрібно продовжувати впроваджувати реформи, необхідні для отримання членства.
Ви вірите в життєздатність ініційованої Росією європейської системи колективної безпеки?
Покращена європейська безпека є корисною для всіх, і ми завжди відкриті для обговорення нових ідей. Але в НАТО, ЄС та ОБСЄ ми вже перевірили і випробували всі механізми забезпечення безпеки у Європі, і для нас наразі важливо, щоб вони не були підірвані. Також дуже суттєвим для нас є те, щоб будь-які обговорення майбутнього європейської безпеки включали усі аспекти нашої безпеки, зокрема права людини та верховенство права. Процес ОБСЄ, який розпочався у Корфу, якраз це і робить, і він повинен бути основним місцем проведення діалогу з європейської безпеки.
Наскільки перспективною є Європейська політика безпеки та оборони, яку зараз активно «пропагує» в Україні прем’єр Юлія Тимошенко? Чи може оборонна політика ЄС скласти серйозну конкуренцію НАТО? Якщо так, то протягом якого часу це може відбутись?
Великобританія вважає, що НАТО та ЄС взаємно посилюють та доповнюють одне одного. Ми обираємо найбільш доречну організацію для виконання певного завдання. Іноді це НАТО, як у випадку з воєнною місією в Афганістані, іноді це ЄС, як у Чаді та Боснії (остання відбулася із залученням ресурсів та можливостей НАТО). Важливо, що ми продовжуємо посилювати відносини НАТО з ЄС, а також з ООН та регіональними організаціями, як-от Африканський Союз.
Яка безпекова модель може бути, на ваш погляд, найперспективнішою для України?
Я сподіваюсь, що Україна продовжить свій шлях до євроатлантичної інтеграції. Ми підтримуємо бухарестське зобов’язання одного дня привітати Україну в НАТО. Що насправді ще важливо зараз – так це те, щоб Україна продовжувала впроваджувати реформи, які необхідні для отримання членства. Ці реформи необхідні, не тільки для вступу до НАТО, але й для зміцнення демократії в країні.
