Киянам загрожує отруєння діоксином?
Тривожний дзвінок продзвенів рано вранці у вівторок – кияни почали скаржитися на дивний дим, що затягнув Лівий берег столиці. Як виявилося згодом, сталося загоряння на 150 га мулових полів Бортницької станції аерації, розташованої в п'ятнадцяти кілометрах від Києва. Особливу увагу на цей інцидент ЗМІ звернули лише в четвер, коли питання про ситуацію на станції було порушено на засіданні Київради, адже весь цей час пожежа не припинялася. Багато жителів Лівого берега столиці весь цей час скаржилися на погане самопочуття і різь в очах. Річ у тому, що на мулових полях, призначених для переробки каналізаційних відходів, за довгі роки зібралася маса токсичних речовин, і ці речовини унаслідок пожежі потрапили в повітря.
Думки фахівців щодо виниклої через пожежу небезпеки для здоров'я киян розділилися: на думку еколога Сергія Василюка, хімічні речовини, які використовуються в процесі переробки відходів, під час загоряння виділяють в повітря діоксин і сотні інших шкідливих з'єднань, які впливають на легені, кров і печінку, до того ж можуть сприяти розвитку ракових клітин.
А на думку директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, висловлену виданню «www.tochka.net», інцидент на мулових полях призвів до того, що горить «майже вся таблиця Менделєєва». Втім, за словами фахівця, ніякого діоксину там точно немає.
Київська влада, у свою чергу, заявляє, що жодної небезпеки немає і граничні концентрації отруйних речовин в повітрі не перевищені.
Як за будь-якої НП, ця пожежа відразу породила безліч різноманітних чуток щодо її причин і можливих наслідків для громадян. У київському управлінні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій спершу спробувала списати інцидент на недбалість лісничих, «які зрізали дерева і спалювали пні». При цьому, за словами представників МНС, «на 13:00 вівторка пожежу було ліквідовано». Проте дійсність говорила протилежне: дим над Лівим берегом на той час не розсіявся.
Наступною виникла версія про мисливців, які розпалили вогнище на мисливських угіддях, що примикають до очисної станції, – але і це пояснення незабаром було відкинуто. У самому лісництві запевняли, що не винні, і списували провину на господаря однієї з довколишніх ділянок, переданих в приватне користування, мовляв, той «вирішив випалити торф'яне болото».
Але на даний момент головною версією подіїї, за заявами МНС, є порушення правил пожежної безпеки працівниками станції під час проведення технічних робіт – сливання води з одного з мулових полів.
Надвечір четверга гендиректор «Київводоканалу» Ярослав Філатов заявив, що причину пожежі нарешті встановлено - на глибині 4 метри зажеврів торф, а причиною спалаху є «багаття на території, пікніки тощо». За словами Філатова, остаточно пожежу буде ліквідовано через три дні, і ніякої небезпеки здоров'ю киян цей інцидент не несе.
Слід зазначити, що Бортницька станція аерації не вперше стає темою публікацій українських ЗМІ, зокрема і на «Главреді». Київські власті самі неодноразово указували на критичний стан станції, а перший заступник мера Анатолій Голубченко навіть називав її «одним із найбільш екологічно небезпечних об'єктів столиці».
Як відомо, першу чергу БСА було введено в експлуатацію в 1965 році. Проектна потужність станції – 1,8 млн. м. куб. стічних вод на добу. Щодня Бортницька станція складає на мулові поля близько 12 тис. куб. м. пульпи, з якої 80% повертається на БСА як освітлена рідина, яка потребує повторного очищення. Резерв вільних полів відсутній.
