Фармацевтична війна
Хоч як це сумно визнавати, але сьогодні дорожчає практично все. І до цього ми навіть починаємо звикати. Коли щодня ціни зростають на цукор або хліб, ми вже й не дивуємося. Але коли на тлі загального подорожчання стрімко зростають ціни на ліки, українці переймаються питанням: як навчитися економити на здоров'ї? Останнім часом і справді ліків стали купувати менше. Тим часом ціни на медикаменти ще підвищуватимуться. Прогноз експертів: на середину осені намічається черговий етап подорожчання – приблизно на 30%.
Але сьогодні питання не лише в подорожчанні. Вже зараз люди, хворі на ВІЛ, туберкульоз, онкологічні і серцево-судинні захворювання, зіткнулися з проблемою відсутності ліків. Подібний дефіцит – наслідок доволі складних відносин між фармацевтами і державою. Тільки от людині, яка потребує ліків як повітря, найменше хочеться вникати в тонкощі конфліктної ситуації. Їй важливо одне – як вона житиме в умовах дефіциту.
Напруга на ринку
А розібратися в ситуації необхідно. Всі пам'ятають, як в жовтні минулого року медпрепарати різко зросли в ціні. Імпортні ліки подорожчали на 50-70%. Так постачальники, у всьому звинувачуючи стрімко зростаючий долар, спробували врахувати всі можливі ризики. Вітчизняні виробники також підняли ціни на свою продукцію, запевняючи, що використовують виключно імпортну сировину. У справу втрутилася держава. Тоді була створена Державна інспекція з контролю за якістю лікарських засобів (постанова Кабміну від 20 грудня 2008 року №1121). Її завдання: здійснювати держконтроль за дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення належної якості лікарських засобів і медпродукції (під час забезпечення населення і закладів охорони здоров'я), а також щодо їх обороту (реалізації, зберігання, транспортування, застосування, утилізації і знищення).
Також інспекція повинна контролювати виробництво ліків, їх ввіз і вивіз, розробляти законодавчі ініціативи. До речі, згідно зі статтею 14 Закону України «Про лікарські засоби», офіційний орган контролю якості ліків – інспекція Міністерства охорони здоров'я, структура, яка підпорядковується Кабінету Міністрів.
Проте на основі отриманих повноважень Держінспекція намагалася обмежувати націнку майже на вісім тисяч препаратів. Але після зимових страйків фармацевтів нововведення торкнулися набагато меншої кількості найменувань. Але все одно таке втручання призвело до ще більшого дефіциту медикаментів.
Ринок ліків досі лихоманить від спроб регулювати його адміністративним шляхом. Фармацевти дивуються, як можна втручатися в ринкові закони і за рахунок чого реально намагатися встановлювати ціни, якщо не передбачені жодні компенсації.
Активісти, деякі представники фармгалузі вже були готові виходити на страйк. Щоправда, дізнавшись, що прем'єр-міністр Юлія Тимошенко в найближчому майбутньому згодна обговорити існуючу проблему, відклали акцію протесту, щоб належним чином підготувати свої пропозиції, зокрема, ввести контроль якості в систему реєстрації, як це відбувається в Європі, щоб ця система була здатна захистити інтереси всіх учасників ринку. Але, за словами Олени Прудникової, голови Комітету порятунку фармацевтичної галузі України, основна їх вимога – звільнення всіх чиновників, які керують Держінспекцією. І якщо Юлія Тимошенко не призначить конкретної дати аудієнції фармацевтам найближчим часом, ті вийдуть під стіни Кабміну, можливо, вже 23 вересня.
«Починаючи з лютого, дуже різко змінювалися правила гри на фармринку, – говорить Олександра Кужель, голова Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва. – І єдине, що на ньому не корумповане, – це реєстрація ліків. Тільки наших фахівців, єдиних серед країн СНД, запрошують на всі європейські форуми. В Україні працюють професіонали, які якісно роблять свою роботу. Основна маса питань виникає до Державної інспекції, яка контролює якість на ринку. Наш комітет також перевірив їх діяльність. Як виявилось, дуже багато зауважень по правилах видачі ліцензій, по контролю за ліцензійними умовами, по паспортах аптек (документ про відповідність приміщення аптеки встановленим нормативам). Ми, звісно, розуміємо, що інспекція все ще в процесі становлення, але все одно порядок наводити треба швидше. Ми не проти того, що ця інспекція створена. Я вважаю, найголовніше – потрібно правильно сформувати її регуляторне поле. І мають бути виписані чіткі інструкції».
Непрозорий контроль
До пуття незрозуміло, чому після реєстрації лікарського засобу фармацевти не можуть його постачати в аптеки, а повинні знову проходити процедуру підтвердження якості кожної партії. Річ у тому, що згідно з тим же законом «Про лікарські засоби», щоб ліки можна було продавати в аптеках, має бути лише сертифікат якості і свідоцтво про реєстрацію засобу. Олена Прудникова наполягає, що саме з вини вищезазначеної інспекції сьогодні вже сотні найменувань медикаментів не були зареєстровані в Україні.
«Під приводом боротьби за якість під час ввозу зупинено один мільйон упаковок, – говорить голова Комітету порятунку фармацевтичної галузі України. – Ліки були направлені на повний контроль з причин, що не мають до якості жодного стосунку. Йдеться про маркування: колір упаковки або шрифт комусь не сподобався (є відомості, що більше 700 одиниць анальгетику місцевої дії не потрапить на прилавки аптек тому, що дещо зміщений штамп з указуванням номера серії, дати виготовлення і терміну придатності). На підставі цього кожна серія ліків блокується. За нашими розрахунками, таким чином за останні півроку Держінспекція з контролю якості ліків заробила більше ніж 200 мільйонів гривень».
За словами голови Комітету порятунку фармацевтичної галузі України, сьогодні наші покупці 10% від вартості ліків, а це приблизно один мільярд гривень, платять нашим чиновникам. «Створені незаконні адміністративні послуги вартістю від 16 тисяч до 150 тисяч гривень. Це оформлення всіх реєстраційних, сертифікаційних, консультативних процедур. Раніше, на етапі від ввозу лікарських засобів до їх реалізації в аптеці, це було коштом держави. Тепер фірмам-постачальникам незрозуміла ця непрозора система контролю, – говорить Прудникова. – Вони не бачать економічного сенсу працювати в Україні. Дефіцит же призводить до «чорного» обороту ліків. І, природно, підвищення цін станеться не у відсотковому співвідношенні, а в кілька разів».
До речі Петро Багрій, президент Асоціації фармвиробників України, говорить про реальну відсутність матеріально-технічної бази в лабораторіях і подорожчання послуг інспекції з контролю якості.
Ціноутворення
Ще одне нововведення – встановлення граничної вартості ліків. «Ми пропонуємо створити спеціальні довідники для того, щоб споживач розумів, які реальні ціни на той або інший медикамент того або іншого виробника», – говорить Геннадій Падалко, голова Держінспекції з контролю за якістю лікарських засобів. У такому довіднику, який, імовірно, помістять в «Куточку споживача», буде вказана вартість ліків від виробника і ціни з урахуванням всіх надбавок. У разі якщо продавці почнуть завищувати ціни, їх чекають штрафи. Але ініціатива може набрати чинності після схвалення в Міністерстві економіки, а воно мовчить.
«В Україні більше 80% всіх ліків, що реалізовуються, – це дешеві препарати. Вони дають тільки 30% прибутку, – стверджує Віктор Чумак, директор Державного фармцентру МОЗ. – І лише 20% – приносять надприбуток, тобто 66%. Таким чином, досягається рівновага межу бізнесом і споживачами. Споживач, не маючи можливості придбати дорогі препарати, купує ті 80%, які доступні».
За словами Чумака, якщо держава візьметься за регулювання цін на ліки, то першими на черзі будуть саме надприбуткові. Саме на них збиватимуться ціни. «А що робити фармринку, де 80% дешевих ліків? В результаті вони або зникнуть з ринку взагалі, що призведе до дефіциту, або фармвиробники будуть вимушені піднімати ціни. Вже зараз пішли перебої з дешевими препаратами. Крім того, піднімаються і ціни».
«Що стосується процедури реєстрації ціни, то ми вважаємо, що цей проект постанови зроблений з порушенням чинного законодавства України, – вважає президент Асоціації фармвиробників України. – Він абсолютно неприйнятний в умовах ринку, в умовах нестабільності курсу валюти. Це призведе до колапсу, до зупинки виробництва».
На думку Олександри Кужель, введення граничної вартості препаратів виправдане лише в тому разі, якщо ліки проходять по держзакупівлях, де контроль має бути дуже жорстким. Але і в такому разі важливо, щоб учасники ринку самі вийшли з пропозицією щодо мінімальному переліку необхідних для життя ліків, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, який має бути в кожній аптеці.
«Самі фармацевти не заперечують проти реєстрації цін, – говорить Олександра Володимирівна. – Але це повинно відбуватися дуже прозоро. Важлива декларативність. Єдине, що нам незрозуміло, це коли в одному місті, але в різних аптеках ціна на одні і ті самі ліки може відрізнятися у кілька разів. А це погано, особливо, якщо ці ліки входять в список життєво необхідних».
Який вихід з існуючої ситуації? Наразі однозначно сказати важко. Єдине, що можна стверджувати: на 100% замінити імпортні ліки українськими аналогами не можна, оскільки останніх просто немає. Хоча криза і зниження платоспроможності українських громадян примушує їх купувати дешевші вітчизняні препарати.
При цьому думки експертів щодо відповідності якості імпортних і українських товарів відрізняються. Одні вважають, що за якістю українські препарати нічим не поступаються аналогічним імпортним, оскільки виготовляються з тієї ж імпортної сировини, інші – наполягають на зворотному. Зокрема, пані Олена наводить приклад, чому деякі вітчизняні ліки-аналоги в 40 разів дешевші. «Річ у тому, що наші ліки в основному виготовляються з субстанцій, завезених з Китаю, – говорить вона. – Про який ефект можна говорити? Яка ціна, такий і ефект. Держінспекція повинна серйозно підходити до питання перевірки субстанцій, з яких виробляються дешеві ліки».
Зрозуміло одне: як і в будь-якій війні, у війні фармацевтичній страждають прості люди.
