Мін’юст змінив систему реєстрації друкованих ЗМІ

Міністерство юстиції розробило поправки до закону про друковані засоби масової інформації, якими передбачається спростити процедуру реєстрації нових ЗМІ. У разі ухвалення документа Верховною Радою для реєстрації видання його засновникові необхідно буде надати лише три документи: заява про реєстрацію ЗМІ, копії документів про реєстрацію юридичної особи і цивільного паспорта. Зараз реєструючий орган може зажадати від засновника цілий ряд документів, «що підтверджують цивільну правоздатність і дієздатність».

«Наприклад, зараз для реєстрації треба надавати, крім інших документів, нотаріально завірену копію статуту юридичної особи, хоча цей статут для проведення державної реєстрації, по суті, не потрібний, – пояснює директор департаменту легалізації і регулювання бюро кредитних історій Мін’юсту (підрозділ, який займався розробкою поправок) Олена Семеркина. – Таким чином, засновники зможуть заощадити, оскільки нотаріально завірити статут іноді коштує пристойні гроші».

Поправки передбачають зменшення реєстраційного збору з 50 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (з 850 до 170 грн). За словами пані Семеркиної, Мін’юст пропонує також ввести термін дії свідоцтва про держреєстрацію друкованого ЗМІ – від трьох до п'яти років. «Зараз у реєстрі Міністерства юстиції знаходяться тисячі видань, які виходили раніше, але не виходять зараз, або не видавалися взагалі. Вони висять мертвим вантажем, «бронюючи» брендові імена і існуючи тільки номінально. Якщо ми введемо термін дії свідоцтва про держреєстрації, їх можна буде вилучити з реєстру, а назви, що звільнилися, можуть використовувати ті, хто дійсно хоче випускати видання», – зазначила Олена Семеркина.

Крім того, запропонованими поправками передбачаються підстави для відмови в реєстрації друкарського ЗМІ. Як розповіла Семеркина, так звана «зупинка терміну розгляду документів на реєстрацію» можлива у тому випадку, коли видання реєструється групою співзасновників: «Іноді вони не можуть зібратися разом або забувають прислати в міністерство всі необхідні для реєстрації документи, через що ми вимушені зупиняти реєстрацію і їхні заяви лежать у нас місяцями».

Опитані виданням експерти позитивно ставляться до цієї ініціативи. «Уся ця паперова метушня нікому не потрібна і лише віднімає час. Я знаю, що в США той, хто хоче видавати газету, просто відправляє поштою лист на встановленому бланку і чекає відповіді», - заявив Ъ глава Національної спілки журналістів Ігор Лубченко. Його підтримує і юрист Української асоціації видавців друкарської преси Олександр Дьяченко. За його словами, в більшості західних країн взагалі немає реєстрації. «Замість неї існує повідомна система. Сподіваюся, з часом і ми до цього прийдемо», – сказав Дьяченко.

Версiя для друку