Все проти гривні
Новий виток падіння гривні став очевидний в середу, 2 вересня. Якщо вівторок на міжбанківському валютному ринку закінчився на рівні 8,48/8,53 грн\$, і нічого не провіщало різких змін, то вже в середу об 11 ранку курс перемахнув рівень 8,5/8,6 грн\$. У зв'язку з чим вже до обіду в деяких кіосках і банках курс підтягся до 8,7. Вечір середи на безготівковому ринку зупинив падіння української валюти на позначці 8,59/8,65 грн\$., дещо зменшили свої апетити і учасники готівкового ринку, вимагаючи від населення в середньому 8,69 і пропонуючи «темнозеленую валюту» по 8,55 гривні.
Четвер лише продовжив тенденцію, у підсумку безготівковий ринок закрився увечері на рівні 8,8 грн\$., при цьому пікові котирування, за словами операторів ринку, досягали рівня 8,85 гривні. Чергові панічні настрої серед населення посіяв вечір четверга, «порадувавши» цифрами «8,9» в кіосках.
Лише в п'ятницю курс на міжбанківському валютному ринку дещо заспокоївся: дійшовши до рівня 8,895, відкотив до позначки 8,85 грн\$. Піковий рівень готівкового ринку – 8,95.
Для повноти картини необхідно зазначити, що Національний банк України (НБУ) не виходив цими днями з інтервенціями на ринок. І це лише підстебнуло загальну істерію.
Що взагалі коїться
З одного боку, існує цілий ряд об'єктивних чинників, які сприяли такому розвитку ситуації. «Початок осіннього періоду, збільшення ділової активності та негативні очікування, що накопичилися, заяви МВФ про можливу відмову в наступному транші, політична ситуація в країні, необхідність перед учасниками ринку проводити оплати по валютних корпоративних боргах», - перераховує причини зростання курсу директор казначейства ВАТ «Ерсте Банк», Роман Бондар.
Водночас, стимулом до різкого стрибка курсу стала низька активність НБУ в проведенні інтервенцій з продажу валюти. «Наразі на ринку мало хто продає, майже всі купують, зараз це класична істерія. Але для неї є підстави. Регулятор (НБУ. – Ред.) щодня щось закручує, що призводить лише до збільшення попиту. Всі буквально запасаються валютою», - пояснює начальник відділу торгівлі казначейськими продуктами ВАТ "Міжнародний інвестиційний банк" Юлія Прищепа.
Якщо є панічні настрої серед банкірів, то що вже говорити про звичайне населення. «Зростання курсу долара останнім часом пояснюється ще й черговим витком істерики серед населення», - вважає начальник відділу стратегії ОТР Банк, Євген Зіновьєв.
На думку експерта з OTP, економіка зіткнулася з само посиленням процесу: зростання курсу долара провокує попит на долар, у свою чергу, попит на долар викликає зростання курсу долара і так далі по колу.
Тому за цих умов дії НБУ з мобілізації гривні з ринку не приводять до успіху, тому що курс зростає переважно за рахунок скорочення пропозиції валюти (об'єм торгів на міжбанку не зростає).
Сміхотворними на цьому тлі виглядають аукціони НБУ «для населення». Як відомо, головний банк країни продав на останніх аукціонах $ 340 млн. комерційним банкам, за умови подальшого продажу валюти населенню за курсом не вище 8,16 грн./$.
З одного боку, регулятор дуже пильно стежить за використанням цих коштів, тому, якщо украй потрібні долари, у ряді банків до 10-ї ранку їх дійсно можна придбати за курсом 8,14 – 8,16 грн./$. Правда, доведеться пригадати настрій черг кінця перебудови, з усіма наслідками, що з цього витікають. З іншого боку, немає жодної можливості контролювати ці кошти далі, і велика їх частка протягом кількох годин повертається в банківську систему, але вже за ринковим курсом.
Чиновники шукають крайнього
У четвер вранці, мало не єдиний після прем'єра, звичайно, високопосадовець, що залишився в уряді, орієнтується в ситуації, - в.о. міністра фінансів Ігор Уманський заявив, що Міністерство фінансів України не бачить об'єктивних причин для зниження курсу гривні по відношенню до долара. "Об'єктивних причин або економічних чинників у такій ситуації на валютному ринку просто немає", - відрізав він.
Крім того, пан Уманський затаврував ганьбою експертів, які пов'язують нинішнє падіння курсу гривні із закупівлями доларів НАК "Нафтогаз України". "Інсинуації на цю тему точно некоректні. НАК ніколи не виходив на валютний ринок з пропозицією або збором валютних коштів", - сказав він.
Глава Мінфіну упевнений, що ситуацію повинен узяти під контроль Національний банк України, у якого для цього є всі можливості.
Керівництво головного фінансового регулятора - НБУ, як завжди, не вважає за необхідне коментувати «всілякі дрібниці».
Натомість це активно роблять політики. На думку лідера фракції БЮТ у парламенті Івана Кириленка, падіння курсу, зокрема, пов'язане з діяльністю дочірніх банків іноземних кредитно-фінансових структур.
"Від того, що ми продали половину банків іноземцям, Україна виграла чи програла? Ці іноземці привезли валюту і роздали валютні кредити. У Австрії валютний кредит давався під 3%, а тут - під 13%. Роздали під споживчі кредити. А зараз, скільки борг цих банків?" - скаржився пан Кириленко в ефірі одного з телеканалів у середу ввечері.
"Чому піднявся курс долара? Та тому що зараз вже борги треба віддавати "матерям" (материнським компаніям. – Ред.), які перебувають за кордоном. Вони прийшли на валютний ринок, а валюти немає, а у нас все підв'язано під курс долара, і відразу нафта подорожчала, бензин подорожчав", - вважає депутат.
Крайніх серед банків шукає і екс-спікер парламенту, народний депутат Арсеній Яценюк. Він вважає, що крім "безглуздої політики Кабінету Міністрів і Національного банку", через яку з вересня минулого року гривня звалилася з 5 грн./$1 до 9 грн./$1, на ринку ще діють валютні спекулянти. "Вони всім відомі", - додав він.
До слова, не можна сказати, що вони всім відомі. Наприклад, самі банкіри стверджують, що немає постійної групи спекулянтів. Вони залежать від часу і ситуації на ринку, і напевно це робиться не без «добра» Національного банку.
Нацбанк і паніка врешті-решт зміцнять гривню?
Позиція головного фінансового контролера, яким є НБУ, в цій ситуації взагалі вельми своєрідна. Його низька активність на ринку в проведенні інтервенцій з продажу валюти, жорсткі та не завжди прозорі дії з обмеження для фінкомпаній на ринку.
«Чого можна чекати від регулятора, від якого в один і той самий день, з однією датою, приходять дві телеграми, одна підписана главою Нацбанку Стельмахом, інша - першим заступником глави Шаповаловим. А коли востаннє був офіційний коментар від глави НБУ щодо ситуації на ринку?» - засмучується голова казначейства одного з провідних комерційних банків.
Багато питань у учасників ринку викликають і нові кадрові перестановки в НБУ. Колишній глава Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку – Анатолій Балюк з 1-го вересня призначений виконавчим директором з питань валютного контролю і регулювання. «Багато гравців позитивно сприймають саму посаду Анатолія Івановича, але це зумовлює додаткові нововведення в роботі Нацбанку на валютному ринку. Крім того, не варто забувати, що саме при Балюку ГКЦБФР перетворилася з повноцінного регулятора на ринку на болото з непрозорими правилами для своїх і чужих», - досадує експерт.
За такого стану справ і надходження нової інформації про відмову МВФ надавати черговий транш можливе подальше зростання курсу. «Та цілком може бути і 9, і може бути навіть 10, якщо комусь буде дуже вигідно, навіть 12. Але потрібно розуміти, що це курс, створений панікою, роздутий курс. З певною затримкою ця сама паніка колихне курс у зворотний бік і, швидше за все, буде відкат до рівня, ймовірно навіть до 8,5 гривні за долар», - говорить Юлія Прищепа.
Біда лише в тому, що ніхто з банкірів, аналітиків і чиновників не каже, коли настане цей піковий момент, з якого гривня почне своє переможне зміцнення. Більшість погоджуються лише в трьох питаннях, усі з психологічним відтінком. По-перше, гривня точно зміцниться після президентської кампанії. По-друге, психологічною стелею навіть для спекулянтів є курс 9 грн\$, принаймні на короткостроковий період.
І найголовніше, надалі курс зможе залишатися стабільним лише за умови, що Національний банк почне використовувати всі свої інструменти - від інтервенцій до моральної підтримки банків, економіки та населення.
