Україна-МВФ: Примус до співпраці
На сьогодні Україна отримала три транші кредиту Міжнародного валютного фонду на загальну суму 10,6 мільярда доларів. Якою ціною обходиться нам цей кредит? Наскільки раціонально використовуються ці кошти? Чи зможемо ми розплатитися по боргах? Чи варто продовжувати співпрацю? Чому МВФ формуватиме державний бюджет України?
На ці питання у режимі прес-конференції у «Главреді» відповіли: екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Країна третього світу - Україна - «підсіла» на «ін'єкції» МВФ
На думку Сергія Яременка, сьогодні, майже через рік після прояву перших ознак світової кризи, Україна перебуває набагато далі від вирішення своїх економічних проблем, ніж на його початку. Не допоміг у цьому і кредит МВФ, - вважає він. Економіст впевнений, що конфлікт було закладено відпочатку, коли «ми прийняли документ про стабілізаційний фонд і стенд-бай разом, які не могли зростися внаслідок різних підходів до вирішення цих проблем».
Більше того, Сергій Яременко впевнений, що гроші Міжнародного валютного фонду відіграли роль «наркотику» для української економіки й перетворили країну на «сіамського близнюка» Фонду. Залежна Україна сьогодні «не може відірватися від свого лікаря, який ставив діагнози і давав ліки, що не могли привести до іншого», - говорить Сергій Яременко.
«Лікування» України грошима МВФ призвело до того, що країна стала «ще більш ослабленою і нездатною пересуватися самостійно». «Вона вже вимагає постійних ін'єкцій ззовні у вигляді траншів кредиту МВФ. Будь-яке припинення такої діяльності чревате великими наслідками».
Економіст розповів, що модель МВФ є застарілою, закостенілою, і навіть уроки світової фінансово-економічної кризи не пішли їй на користь. Зокрема, «транші МВФ по своїй економічній суті не стосувалися економічного сектора, тобто реальної економіки, а стосувалися лише фінансового сектора. По суті, це було систематизацією боргових зобов'язань - перехід від боргів корпоративного сектора банків і економіки до державного боргу у вигляді заборгованостей по траншах МВФ».
Але для країн третього світу цю модель продовжуватимуть використовувати. Сергій Яременко переконався, що «ми тепер відносимося до третіх країн - тепер уже чітко». Зважаючи на залежність України від МВФ, навіть розуміючи на експертному рівні всю неспроможність пропонованої моделі співпраці, ми їй підкорятимемося. Незважаючи на те, що вона «заведе нас у безвихідь», позбавивши «довгих грошей» і перспектив бачення ринку у майбутньому.
МВФ закриває очі і продовжує танцювати зі своїм «сіамським близнюком»
Міжнародний валютний фонд опинився у досить непростій ситуації, - розповів Сергій Яременко. З одного боку, МВФ висуває низку вимог для отримання кредиту. З іншого боку, ці вимоги апріорі нездійсненні. Наприклад, «нульовий дефіцит бюджету неможливий», - вважає економіст.
Будучи зацікавленим у наданні Україні кредиту (про що - далі), МВФ був змушений знизити планку своїх вимог. Зокрема, нульовий дефіцит бюджету перетворився на 3-4-процентний.
«З формального погляду МВФ не може давати кредит», - говорить Сергій Яременко. Але у Фонді готові пограти у гру: «всі розумітимуть, що ми вдаємо, що робимо, а МВФ вдаватиме, що він розуміє, що це робиться саме так, як це потрібно. Тому що, з погляду практичного, це здійснити неможливо».
А тому - «цей танець сіамських близнюків продовжуватиметься».
Навіщо Фонду підтримувати Україну? Щоб вона не потопила Європу
Говорячи про перспективи співпраці Фонду з Україною, Ярослав Жаліло зазначив: «Потрібно розглядати це питання з двох боків: наскільки МВФ здатний відмовитися від співпраці, наскільки Україна здатна відмовитися від співпраці».
Як розповів економіст, перших три транші кредиту «було важче не взяти, ніж взяти». Ярослав Жаліло не сумнівається у тому, що МВФ був зацікавлений у наданні нам кредиту.
Чому МВФ так вподобав Україну? Відповідь банальна і проста: Україну потрібно тримати на плаву, щоб вона не потопила всю Європу. Завдання Фонду - «забезпечити стабільність світової фінансової системи і, насамперед, стабільність фінансових систем основних країн, які є акціонерами цього Фонду».
Але відносно четвертого траншу кредиту Ярослав Жаліло висловив не настільки оптимістичні прогнози. Економіст вважає, що восени Фонд суттєво «зменшить оберти» і буде вимогливішим до кредитора. Серед них головними будуть такі: бюджет-2010 з дефіцитом не більше 3% і антиінфляційна політика Нацбанку.
Бюджет-2010: Україна навіть цього не може зробити самостійно
Сергій Яременко заявив, що на сьогодні уряд і Національний банк «не мають жодної послідовної політики, заснованої на певній меті, підході, методиці і, головне, спільних діях». На думку економіста, саме це стало причиною того факту, що державний бюджет України на 2010 рік складатиме МВФ.
«Хто замовляє музику, той і танцює», - нагадав Сергій Яременко стару істину. Четвертий транш кредиту МВФ потрібний, час обмежений, тому «наступного року буде закладено таку саму модель розвитку, як і цього, що є катастрофічним для економіки України», - сказав він.
Аналізуючи ситуацію, Сергій Яременко визнав: «ми перетворилися із суб'єкта міжнародного права в об'єкт».
Економіст нагадав, що однією з головних умов складання бюджету є «уявлення про те, якою буде курсова політика». Але Національний банк вже два роки, «не виконуючи конституційні вимоги», тримає цю інформацію у секреті. Більше того, «такий вид самостійності Національного банку призводить до роз'єднання, до взаємної ворожості й до абсолютної некоординованості дій».
Виходячи з такого стану справ, Сергій Яременко впевнений, що рано чи пізно Україна прийде до стану, коли «необхідна буде консолідація гілок влади - монетарної та економічної».
Економіст розповів, що така практика була застосована у післявоєнній Франції, коли Міністерство економіки й Національний банк злилися в одну структуру. І тієї ж хвилини всі суперечності знялися самі собою.
Продовжуючи тему «злиття», Сергій Яременко розповів, що, на його думку, дуже корисним було б злиття і вищих керівників держави - «з'єднання прем'єра і президента в одній особі може вирішити економічні проблеми в Україні», - сказав він.
Україна лежить на дні. Щоб вибратися, необхідно порушити табу Фонду
Ярослав Жаліло порівняв економіку України з кулею, яка лежить на дні безодні. Цей стан можна назвати «стійкою рівновагою», але хіба така «рівновага» радує? «У нас немає сил для того, щоб цю кулю штовхати на етап економічного підйому», - сказав він.
Для того щоб не опуститися ще нижче (хоча, куди вже нижче?), Ярослав Жаліло закликає… не виконувати Меморандум МВФ. Щоб забезпечити підйом вітчизняної економіки, «принаймні, синхронно зі зростанням світової економіки», економіст пропонує зробити низку кроків, які суперечать моделі поведінки Фонду.
Перше, від чого треба відмовитися, - це жорстка регуляція валютного ринку. «У нинішніх умовах, коли економіка стабілізувалася і помалу починає проявляти тенденції зростання, має відбуватися випереджаюче зростання імпорту», - сказав економіст.
Другий «акт непокори» МВФ - зміна підходів до банківської регуляції. «На сьогодні Національний банк змушений зосередитися лише на питаннях інфляційного збалансування і балансування ліквідності банків, щоб, принаймні, не допустити їх колапсичного сценарію. Але питання економічного зростання, питання подолання монетарного дефіциту, впровадження інструментів, які б збільшували внутрішній попит, фактично не розглядаються», - сказав економіст.
Третє - не погоджуватися з МВФ у плані формування бюджету на 2010 рік. «Тут ми бачимо досить парадоксальну ситуацію. З одного боку, уряд активно декларує, що він веде антикризову політику, досягає значних успіхів. З іншого боку, ми бачимо, що уряд повністю дистанціювався від такої надпотужної складової антикризової політики, присутньої практично в усіх країнах світу, як фіскальна політика».
Втручання Фонду у процес формування державного бюджету Ярослав Жаліло вважає не чим іншим, як «відмовою від суверенітету України у внутрішній політиці».
Економіст вважає, що політика уряду має бути зосереджена на «фінансуванні бюджетного дефіциту і структурі бюджетних витрат». «І тут на кризовий період допустимо говорити про зростання запозичень і про підвищення розмірів бюджетного дефіциту до певних збалансованих рівнів, але у будь-якому випадку не орієнтуватися на балансування бюджету з метою мінімізації інфляційних або інших негативних тенденцій», - говорить він.
Крім того, на думку Ярослава Жаліла, варто проігнорувати табу на підвищення соціальних стандартів, які висуваються МВФ. «Реформування системи соціальних витрат в Україні необхідне, у тому числі, у напрямі впорядкування і підвищення цільового апарату соціальних пільг. Але не кризовий період є найвдалішим моментом для того, щоб здійснювати такі перетворення».
Можна брати участь у футбольному матчі у ролі м'яча. Але навіщо?
І все-таки: навіщо він потрібний Україні, цей МВФ? Не повірите - заради престижу.
Принаймні, саме такого висновку дійшли гості «Главреда». Сергій Яременко вважає, що міжнародні фінансові організації саме для того й створюються - «щоб країни, які співпрацюють з ними, зростали у своїх очах». А оскільки Україна завжди підкреслювала свій «європейський вибір», не попрацювати з МВФ вона не могла. «Ми вступаємо у всі організації, щоб бути хоча б за формальними ознаками схожими на справжніх принців», - сказав Сергій Яременко.
Ярослав Жаліло додав: «У нас є бажання за будь-яку ціну брати участь у МВФ, СОТ тощо. Але важливо не стільки те, щоб брати участь у грі, а те, у ролі кого ти береш участь. Можна брати участь у футбольному матчі у ролі м'яча, але я не думаю, що це мрія для будь-якої країни».
«Я гадаю, з МВФ необхідно співпрацювати, - сказав він, - але це має бути співпраця у форматі активної участі у формуванні нашої власної економічної політики».
Стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
Експерт: МВФ і Україна - сіамські близнюки
Експерти: Кредит МВФ було легше взяти, ніж не взяти
МВФ загрожує суверенітету України?
Долар не коштуватиме більше 20 гривень - експерт
Президенту і прем'єру пропонують злитися
