«Він сказав «Поїхали!»…
Інтервал руху електрички – 15 хвилин. Графік руху – тільки в години-пік і лише в робочі дні: з 6.00 до 9.00 і з 17.00 до 20.00. Поки на маршруті буде два електропоїзди, кожен по шість вагонів. Отож троєщинський люд вже поприколювався з нової транспортної затії міської влади, прозвавши маршрут «дитячою залізницею»!
Хоча, задля справедливості, слід сказати, що добрий початок – половина діла: сьогодні і начальник «Київпастрансу» Микола Ламбуцький, і сам керівник Південно-західної залізниці Олексій Кривопішин запевняли Леоніда Черновецького, що скоро все буде так, як планувалося ще наприкінці 1990-х років. Тобто, повезе міська електричка киян і гостей міста на відстань так званого Північного півкільця – від Дарниці й до Борщагівки. Цілих 9 станцій, або пересадкових вузлів, декілька пар поїздів (один склад, до речі, бере «на борт» відразу аж 1,5 тисячі пасажирів. Загалом, перспективна справа – за відсутністю грошей ні в міській, ні в державній казні, ні на будівництво в найближчі років із десять повноцінного метро на Троєщину, ні на будівництво двійко-трійко мостів, що з’єднують правий і лівий береги і позбавляють місто виснажливих транспортних пробок, особливо в ранкові та вечірні години-пік.
Принаймні скептикам можна бодай заперечити, що навіть така, з розряду «дитячої залізниці», електричка – краще, ніж взагалі нічого. Тим більше, і залізничники, і шляховики, і влада так старалися! Від зупинки громадського транспорту «Масив Райдужний» убік Русанівських дач, по вулиці Марка Черемшини, буквально за лічені місяці з'явилася нова дорога для комфортного руху автобусів до станції електрички «Троєщина» і від станції. Уздовж самої автотраси, по берегах мальовничого озерця, влаштовано кілька барвистих дитячих майданчиків, та і взагалі облагорожена прилегла до нової дороги територія.
Спеціально виділені спарені, двосалонні, автобуси для нових маршрутів - № № 59, 60, 61, які якраз і розвозитимуть троєщинських пасажирів до станції і навпаки. Інтервал руху – максимум 4 хвилини. Причому, як розповів згадуваний вище Ламбуцький, ці маршрути влаштовані так, щоб уникнути пробок, тому дістатися до електрички, наприклад, з найвіддаленішої точки Троєщини, десь з вулиці Сабурова, можна буде максимум за 15 хвилин, а з початку масиву Троєщина – всього за 7 хвилин. Плюс до 7 хвилин – поїздка на електричці (до речі, перший потяг разом з мером, його численною свитою, не менш численною армією преси і «люблених бабусь» відразу побив рекорд швидкості – від «Троєщини» до «Київ-Петрівки» доїхали всього лише за 5 хвилин з невеликим хвостиком).
Для порівняння, знову ж таки за інформацією начальника «Київпастрансу»: сьогодні шлях від вул. Сабурова до станції метро «Петрівка» в маршрутці, автобусі або тролейбусі, забирає, в кращому разі, 30 хвилин, у разі заторів (без яких, на жаль, не буває!) на Московському мосту – всі 60 хвилин! А пуск електрички скоротить мінімум 30-40% часу пасажирам. Та і по грошах вигідно буде – транспортники випустили спеціальний квиток за 2 гривні, так званий єдиний, купивши який пасажир має право проїхати по ньому в автобусі та електричці. Компостується цей квиток з двох кінців: на одному ставиться «відмітка» в автобусі, на іншому кінці – в електричці. До речі, для мера приберегли квиток з номером 001, який Черновецький «придбав» у кіоску на зупинці «Масив Райдужний», закомпостував і – залишив собі на згадку.
Цікаво, що поки ніхто не знає, чи будуть троєщинці та іже з ними активно користуватися електричкою. У цьому мерові та журналістам признався сам начальник «Київпастрансу», зазначивши при цьому, що «але такого, щоб не відвезти людей – не може бути!».
Мер на цьому пафосному заході – з групами мерської підтримки, з різнобарвними кульками, з оркестром, дівчатками-барабанщицями і т.д. і тому подібне – був якийсь нетипово нудний. Говорив з папірця – про те, як столична влада піклується про добробут киян, хоча у киян і вкрадено аж 7,5 мільярда гривень з міського бюджету. Обіцяв журналістам відповісти на всі запитання, зокрема – про тарифи, але, проїхавшись в електропоїзді, якось поникнув, і швидко ретирувався в свій Роллс-Ройс. Єдиний зворушливий момент – Леонід Михайлович пішов у натовп «люблених бабусь» поговорити і пообніматися – і той був зіпсований: декому з журналістів вдалося підслухати, що перед цим мер тихенько запитав у свого першого заступника Дениса Басса, чи наші це активісти, і, отримавши підтвердження, сміливо кинувся до «бабусь»! Хоча найбільше з мером хотіли поспілкуватися якраз інші – ті самі дачники, повз будинки яких пролягла нова дорога, що зіпсувала екологію цього куточка природи. На жаль, їм завзяті «активісти» навіть протестні плакати порвали.
До речі, навіть на прохання преси, так би мовити, символічно пустити перший потяг в путь, сказавши що-небудь «вічне» типу «Поїхали!», не відгукнувся. Мовляв, це так недемократично, так по-совєтськи, нехай, мовляв, начальник залізниці, який тут же їде, розпоряджається. Щоправда, коли поїзд рушив, мер не стримався: «Ну, ось і їдемо…».
