Тимошенко виграла рекламний спір на 40 мільярдів
У вівторок Верховна Рада, що знов відкрилася, провела тільки три голосування. Але результативним виявилося лише одне – і Рада закрилася в звичному для неї стані «кота Шредінгера», про якого невідомо, живий він чи мертвий на даний момент часу.
Відкриття парламентської сесії пройшло в традиційному антуражі, ніхто навіть не міняв, як це періодично трапляється, поєднання прапорців на депутатських місцях: комуністи і «регіонали» залишилися з партійними, БЮТівці – зі спареними комплектами біло-серцевих і державних, а в рядах «нашоукраїнців» сиротливо виднілися кілька державних без щонайменшої партсимволіки взагалі.
Відкриваючи сесію, спікер Володимир Литвин висловився за проведення найближчим часом спеціального засідання парламенту за участю керівництва Кабміну і особисто Президента. Такий формат роботи ВР дійсно передбачений законами України, але особливої цікавості цій пропозиції додавав той факт, що цю вимогу на вчорашній погоджувальній раді висували «регіонали». Саме вони бажали побачити на парламентській трибуні якщо не Віктора Ющенка, то хоч би Юлію Тимошенко. Офіційно це пояснювалося необхідністю звіту про витрачання держкоштів і позик МВФ.
Оскільки спікер Литвин нібито підтримав цю ідею, можна було сподіватися, що прогнозоване багатьма – зокрема «Главредом» - блокування ВР сьогодні може й не відбутися. Проте дуже скоро кулуарами промайнула чутка: «Фракція Литвина «Регіони» не підтримає!». Це означало, що блокуванню, швидше за все, бути.
Інтрига полягала ось у чому. Як повідомляв вчора «Главред», Партія регіонів, послідовно обстоюючи імідж головної опозиційної сили, на погоджувальних радах в понеділок зажадала радикального перегляду держбюджету у бік підвищення соціальних виплат.
За розрахунками «регіоналів», з 1 вересня поточного року мінімальна зарплата в країні повинна була становити 1500 грн., а мінімальна пенсія – 1300 грн. Виступаючи на брифінгу в понеділок, лідер ПР Віктор Янукович запевнив, що знайти ці кошти неважко – адже «влада досі не платила підвищені зарплати і пенсії, а значить, наекономила достатньо».
У вівторок цю думку розвинув однопартієць Олександр Єфремов. За його словами, уряд зберігає близько 40 млрд. грн. на рахунках Держказначейства. За розрахунками фахівців «тіньового уряду» (який, щоправда, не збирався досить давно), цих грошей цілком має вистачити на заплановане опозицією підвищення соцвиплат.
«Наші розрахунки ґрунтуються на розрахунках уряду про мінімальний прожитковий мінімум», - запевнив журналістів пан Єфремов. – «А цей мінімум базується на задоволенні мінімальних фізичних потреб людини». Таким чином, на думку депутата, ті, хто не голосує за цей закон, вбивають громадян України в самому буквальному розумінні слова.
Проте проблеми, як воно звичайне і буває, виникли не на ґрунті любові/нелюбові до людини, а на ґрунті поваги/неповаги до процедури. Як з'ясувалося, 1 вересня «регіонали» були сповнені рішучості домогтися голосування за свій законопроект в найпершу чергу – тобто ще навіть перед формуванням порядку денного.
Марно Володимир Литвин запевняв, що до порядку денного включать всі законопроекти, «зареєстровані станом на 10 ранку 1 вересня». Марно він же переконував опозицію в тому, що їх законопроект стоїть у цьому переліку найпершим (що відповідало правдою). Марно, нарешті, спікер удався до «тонких натяків на товсті обставини», вигукнувши:
- Як шукати компроміс? Збирається погоджувальна рада і нічого не вирішує, тому що є установка і з того і з того боку – розвалити, розбити цю Верховну Раду. Як знайти для вас аргументи?!
Все було марно: «Регіони» наполегливо стояли на своєму.
- На порядку денному на всю сесію – понад тисяча законопроектів, - гаряче пояснював у кулуарах «регіонал» Михайло Чечетов. – Тобто Володимир Михайлович (Литвин. – Авт.) зшив такий великий мішок, куди засунув всі ці законопроекти. І якщо ми їх проголосуємо, він зможе, як факір, витягувати з цього мішка протягом всієї сесії саме ті законопроекти, які підкаже йому сила, що займається сьогодні роботою спікера!
Як заявив пан Чечетов, таким чином спікер Литвин намагається «маніпулювати депутатами», і саме щоб уникнути цього, ПР вимагає, щоб порядок денний голосувався окремо для кожного пленарного тижня. На питання кореспондента «Главреда» про те, як це позначиться на продуктивності роботи парламенту, «регіонал» не відповів, натомість відповів на інше:
- Михайло Васильович, а чи можете ви назвати ту силу, яка, за вашим висловлюванням, «займається» роботою голови парламенту?
- БЮТ, яка ж іще.
Найцікавіше, що БЮТ цього дня дійсно показав свою силу. Спочатку, об 11.07, депутати не змогли затвердити порядок денний на всю сесію; «за» проголосували тільки 207 парламентаріїв. За майже цілковитої підтримки «тимошенківців» порядок денний підтримали тільки 31 депутат від НУНС.
Тим часом у повному складі за неї проголосувала фракція Блоку імені Литвина.
Тому немає нічого дивного в тому, що після тридцятихвилинної перерви, коли Володимир Михайлович поставив питання на голосування знову, проект ухвали набрав вже 234 голоси (за необхідних 226). Цю ухвалу підтримали поголовно навіть депутати фракції НУНС від «Єдиного центру» - структури, останнім часом теж чимось схожої на згаданого вище «Шредінгерівського кота» - підтримали всупереч відсутності деяких із них у сесійному залі, що було видно неозброєним оком.
Але найцікавіше почалося (і закінчилося), коли Володимир Литвин разом зі своїм другим заступником Миколою Томенком (БЮТ) зникли з президії, вділивши вести засідання першому віце-спікерові, «регіоналові» Олександру Лавриновичу.
- Ставиться на голосування, - похмуро повідомив пан Лавринович – законопроект про внесення змін до Закону «Про державний бюджет України»…
Мова йшла про багатостраждальне підвищення мінімальних пенсій і зарплат. Народні обранці чудово розуміли, ЩО ставиться на голосування – навіть без оголошення головуючого. Микола Мартиненко, що де-факто керував фракцією НУНС за відсутності В’ячеслава Кириленка, практично злинувся над рядами, склавши руки в заборонний знак. «Куратори голосувань» від БЮТ, навпаки, ніяких знаків не подавали: члени цієї фракції явно й без того були чудово обізнані про свою точку зору. Принаймні в аудіовізуальних підказках вони, безумовно, не мали потреби.
Так і сталося, що законопроект про підвищення зарплат до 1500 грн. і пенсій – до 1300 грн., набрав у сесійному залі всього лише 200 голосів. Розчарований Олександр Лавринович навіть не демонстрував результати голосувань по фракціях: він відразу ж оголосив перерву на 30 хвилин. А підбадьорені представники «Регіонів» нарешті потяглися до парламентської трибуни.
Втім, блокування навіть не було схоже на блокування: захищати трибуну ніхто і не збирався. Можливо, результат у вигляді відсутності результату влаштовував всіх.
- Наші колеги з коаліції, як ми і чекали, не виконали своїх обіцянок, - розповідав у кулуарах Олександр Єфремов. – Ми подивилися, як голосував Блок Литвина, і були надзвичайно здивовані.
У свою чергу, БЮТ висловлював гучне незадоволення тим, що парламент так і не прийняв ухвалу про проведення на поточному тижні позапланових засідань. Соратники Юлії Тимошенко наполягали на цьому протягом тих самих вчорашніх погоджувальних рад.
Але, як з'ясувалося, у БЮТ в даному випадку є універсальний козир.
- Фракція БЮТ не просто наполягає, а вже підготувала 150 підписів для позачергового засідання. Зараз йде реєстрація позачергового засідання, і воно відбудеться в п'ятницю, 5 вересня, - повідомив неформальний глава фракції Андрій Кожем’якін (зайвий раз підтвердивши цим чутки про те, що в БЮТ є необмежена кількість підписів 150 депутатів на «білих» бланках, в які керівництву досить просто вписати необхідні вимоги, – від ухвалення будь-якої ухвали до складання депутатських мандатів).
Як вже повідомляв «Главред», на такому засіданні БЮТ сподівається подолати вето Президента назміни в Бюджетний кодекс, які радикально перерозподіляють повноваження між центральним і місцевими бюджетами.
Проблема в тому, що подолання вето неможливе без участі ПР. Тоді як самі «регіонали» згодні шукати компроміс тільки за умови ухвалення украй невигідного для уряду закону про підвищення соціальних виплат.
З погляду чистої теорії, дві провідні парламентські сили могли б домовитися про якийсь «обмін». Але це було б можливо тільки в тому разі, якби представники цих сил реально ставили б основним завданням свої законопроекти. Поки такого враження не виникає – виникає абсолютно протилежне.
Як відверто висловився той же Олександр Єфремов, «Якщо ми ставимо питання, яке потім не вирішуємо, то ми хоч би показуємо людям, хто справді дбає про їхні інтереси». Тобто мова йде про звичайну рекламу – адже ніхто досі не чув, щоб конкуруючі фірми знаходили компроміс у вигляді взаємної реклами одне одного.
