Грузія: Пластика для урядового обличчя. Чи допоможе?
Щоправда, колишньому міністрові, а в більш далекому минулому послові Грузії в США, президент підготував місце свого радника з питань зовнішньої політики. Уже вкотре повторюється процедура омолодження грузинського уряду.
Економимо на ботексі. Беремо молодих
Грузинський уряд виглядає дедалі краще. 27 серпня на пост міністра оборони Грузії був призначений 29-річний Бачо Алахая, який раніше очолював Департамент виконання покарань. Для Грузії такі молоді чиновники вже не новина. На пальцях не полічити, скільки молодих прийшло в політику разом з Михайлом Саакашвілі і скільки мінялося на ще молодших. І така тенденція характерна не лише для відомств, а й для місцевих властей. Наприклад, сумнозвісним регіоном Шида Картлі, в який входить м. Горі, керує зовсім молодий губернатор, якому лише 28 років, Володимир Вардзалашвілі. На його юні плечі ліг тягар війни в повному його обсязі: це й розмінування територій, і будівництво будинків для біженців, і відновлення зруйнованих будинків жителів регіону і, звісно ж, будівництво доріг.
А, наприклад, кабінет міністрів Грузії очолює 34-річний Ніка Гілаурі. Минулого тижня прем'єр-міністр Грузії розгнівався на 35-річного підлеглого Лашу Жванію і звільнив його з поста міністра економічного розвитку Грузії.
Нинішні кадрові перестановки в грузинському уряді майже повторюють ротацію міністрів в кінці 2008 року. Тоді портфелів позбавили міністра закордонних справ і міністра оборони, а РНБО залишилася без глави. А зараз дежав’ю. І цілком імовірно, що звільнення, які вже мають місце, - тільки початок великої зачистки в уряді та інших державних структурах.
Пояснити такі дії Михайла Саакашвілі ще торік намагалася опозиція. Мовляв, Саакашвілі поводиться, як Шеварднадзе перед «революцією троянд» і, відчуваючи невідворотну поразку, в істериці змінює людей довкола себе. Аналітики ж в кінці 2008 р. стверджували, що перестановки в уряді на той момент потрібні були для відволікання уваги від відставки постпреда Грузії в ООН Іраклія Аласанії, який тепер очолив опозицію.
Бекграунд. Для тих, хто не нудьгує від цифр
Якщо говорити загалом про омолодження уряду Грузії, враховуючи і нещодавні відставки, не можна забувати про цілий комплекс зовнішніх і внутрішніх чинників, які сприяли цьому.
У серпні 2008 року Грузія перебували у стані війни з Південною Осетією. Як наслідок – дуже сильний удар по економіці Грузії як через матеріальні збитки, завдані бойовими діями, так і через віддалення перспективи розвитку і отримання інвестицій. Загальні матеріальні збитки були оцінені в 1 млрд доларів, а це майже 8% внутрішнього валового продукту Грузії. Головним чином постраждали військові об'єкти. Навіть Тбілісі дістав удар, як-то кажуть, у самісіньке в око. Столичний завод військової авіації бомбили у кілька етапів. Також багато клопоту виникло і після вибуху залізничного моста в 40 кілометрах від Тбілісі – адже ця споруда була важливою не лише для Грузії, а й для сусідніх країн.
Особливо постраждав регіон Шида Картлі, куди входять міста Горі, Хашурі, Карелі, Каспі. Як відомо, тут бомбили не лише військові частини, а й будинки мирних жителів.
Війна завдала величезних збитків розміром у 1 млрд доларів маленькій 4-мільйонній Грузії. Тому для того, щоб розв’язати всі ці проблеми, біля керма має бути команда професіоналів. Кошти, які виділив Вашингтон (1,06 млрд доларів), Євросоюз ( 500 млн), МВФ ( 750 млн), мають бути направлені в правильне русло і використані максимально раціонально.
8 серпня 2009 року в м. Горі, в своєму виступі до річниці війни Михайло Саакашвілі заявив про те, що мирним шляхом і за підтримки світової спільноти досягне об'єднання Грузії. За словами президента, саме економічне відродження Грузії є однією зі складових цієї мирної боротьби за повернення втрачених земель.
Тобто для того, щоб повернути «блудних дітей» своїх, Грузія повинна стати економічно найпривабливішою країною в Кавказькому регіоні. Конкуренцію в цьому їй поки що складає тільки одна країна - Росія.
Зробивши багато висновків з війни, нинішнє грузинське керівництво розуміє, що лише доларом, а не порохом прихилить до себе Абхазію і Південну Осетію. Країна, яка стане інвестиційно привабливою, економічно стабільною і обороноздатною зможе конкурувати з Росією. Абхази і осетини швидше захочуть мати паспорт маленької, але процвітаючої Грузії, ніж безкрайньої, але безладної Росії.
Возз’єднана Грузія, станом на сьогодні, - це лише сни, які літають над президентським палацом у Тбілісі. Тоді як там, внизу, на землі, літають міністерські портфелі. А десь там, ще нижче, опозиція впевнено повторює, що звільнення одного міністра нічого не змінить і для наведення в країні порядку потрібні перевибори до парламенту.
Хоч би там як, але на цьому кадрові перестановки в уряді не закінчаться і можна сміливо прогнозувати вільний політ ще як мінімум двох міністерських портфелів.
Дисморфобія замість епілогу
У Грузії тепер все молоде. І свято молодого вина, і молодий президент, і молоді міністри. До того ж в Грузії тепер все нове і красиве: нові готелі, дороги, аеропорт, будинки, містечка. Навіть президентський палац зовсім новий. На всіх парусах рухається ця маленька, але горда кавказька країна на Захід. Нинішнє керівництво Грузії ніяк не може зупинитися - все чепуриться і чепуриться перед НАТО і ЄС. І все мало їй та мало. Таке враження, що грузинська владна верхівка страждає політичною дисморфобією – патологічним невдоволенням собою і своєю (політичною) зовнішністю. Там підтяжечку, тут ліфтинг, там силіконом підкачати, а де не допоможе - і зовсім поміняти на нове обличчя. Щоб добре виглядати, Грузія готова вдатися до будь-яких методів «політпластичної хірургії». А, як відомо, у людей, які страждають дисморфобією, пластична хірургія викликає залежність. Невміння зупинитися приводить таких людей до страшного кінця – те, що раніше робило пацієнта красивим, в надлишку одного чудового дня перетворює красеня на потвору.
У гонитві за «західною обкладинкою» Грузія може дуже захопитися, і чергова підтяжка зіпсує ту обкладинку, до якої йшли багато років. Адже чергова «політпластика» може бути вже не зовсім доречною і вдалою. Черговий міністр може бути перспективним на перший погляд, але на ділі недосвідченим. А в пластичній хірургії, як і в «політпластиці», один зайвий міліметр може стати катастрофою. У будівництві нової могутньої держави грузинський уряд повинен пам'ятати, що надмірне прагнення до кращого не завжди на краще. І прислухатися до старовинного прислів'я: «що занадто, то не здраво».
