Коли росте долар, знайте: Стельмах знов малює гроші

«Главред», 28.08.09 // 17:59
Україна наближається до внутрішнього дефолту

Протягом останніх тижнів українці спостерігають дорожчання долара, здешевлення гривні. Із запитаннями – хто винен? І що робити? – «Главред» звернувся до відомих економістів - директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бурковського та старшого дослідника того ж інституту Віталія Кравчука.

Пропонуємо до вашої уваги вибрані оцінки, поради та прогнози експертів, що прозвучали під час прес-конференції в «Главреді».

Нацбанк і уряд гірші за валютних спекулянтів

Олег Соскін: «Як ми і передбачали, криза не зупиниться, скільки б «вона не працювала». Чим більше зараз будуть говорити, що нема девальвації і не буде другої фази кризи, це не буде відповідати дійсності. Різні експерти починають розповідати, що винні у всьому прості громадяни і спекулянти. Прості громадяни - тому що вони купують долар, а спекулянти - тому що вони розкачують гойдалку. Я думаю, що головні винуватці - це НБУ – Стельмах, Шаповал і всі інші. І той же уряд. Юлії Володимирівні треба зрозуміти, що неможливо поєднати функцію прем’єра і функцію кандидата в президенти – це дві непоєднувані речі».

Юлія Володимирівна друкує облігації, а країна сама себе пожирає

Олег Соскін: «Є два фактори, які сьогодні роблять девальвацію гривні. Перше – це фактори з боку уряду. Відомо, що уряд на сьогоднішній день має повне банкрутство державного бюджету. За перше півріччя дефіцит державного бюджету склав 30 мільярдів гривень – це річний показник. Отже, казна уряду порожня. В місяць він повинен збирати 800 мільйонів гривень, бажано, мільярд, для своїх видатків. Щодня в казначействі на рахунку не більше 200 мільйонів гривень.

Друге. Якщо брати сім місяців 2009 року і сім місяців 2008 року, падіння ВВП - 25%. Падіння індексу базових галузей і промислового виробництва - на рівні 30% за цей же період.

Ми повинні говорити, що уряд не має достатньо грошей для поповнення бюджету. Що робить Тимошенко? Вона друкує боргові зобов’язання уряду. 3 листопада 2008 року в обігу знаходилося облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 8 мільярдів гривень. 25 серпня в обігу знаходиться майже 70 мільярдів гривень ОВДП. Таким чином, за десять місяців уряд збільшив свій борг на 62 мільярди. Під ними нічого немає, тому що за сім місяців цього року ми маємо сукупний дефіцит платіжного балансу 8,2 мільярди доларів.

Що таке сукупний дефіцит платіжного балансу? Це те, скільки країна створила на рівні юридичних і фізичних осіб і скільки вона спожила. Спожили ми на 8,2 мільярди більше, ніж створили. Отже, ми фактично, країна, яка сама себе пожирає.

Дехто каже, що це не страшно, що інші країни мають більший дефіцит платіжного балансу. Може, вони і мають, але вони до цього мають сотні мільярдів чи трильйонів доларів ВВП. На сьогоднішній день ВВП України складає максимум 40 мільярдів доларів за сім місяців. Тобто, якщо ми маємо уже 8,2 мільярдів доларів в дефіциті і 40 мільярдів ВВП, то це уже означає, що у нас п’ята частина ВВП - це дефіцит. Додайте до цього подвоєння державного боргу, який сьогодні вже зашкалює і підбирається до 30 мільярдів доларів, з трьома траншами МВФ і Світового банку. Додайте до цього корпоративний борг – 70 мільярдів доларів – це, фактично, річний ВВП. Додайте інфляцію при падінні виробництва і ВВП.

Таким чином, ми фактично наближаємось до внутрішнього дефолту».

Коли росте долар, це означає лише одне: Нацбанк знов малює гроші

Олег Соскін: «Тепер давайте розглянемо фактор падіння гривні з боку дій Нацбанку. Сьогодні у НБУ з грошима МВФ золотовалютний запас складає 29 мільярдів доларів. Я хотів би нагадати, що на кінець серпня ми мали 38 мільярдів доларів золотовалютних запасів. З початку 2009 року НБУ витратив понад 7 мільярдів доларів своїх золотовалютних запасів. Якщо відняти гроші, які дав нам МВФ, то фактично НБУ буде мати 22-23 мільярди доларів. Плюс – ми знаємо, що уряд продає свої золотовалютні резерви Національному банку, тому що йому потрібна гривня.

Отже, НБУ емітує гривню, він наповнює грошові канали гривнею.

Найгірший показник - це готівка. Готівки у нас в обігу на кінець червня було 153 мільярди гривень. Це фактично цифра на початок січня 2009 року.

Тому, коли кажуть, що піднімається курс долара, то це означає тільки одне - що є величезна маса надрукованої Національним банком готівкової гривні. Якщо у тебе ВВП впав на 25%, якщо дефіцит фінансового рахунку 7 мільярдів, якщо дефіцит зовнішньоторговельного балансу 1,2 мільярди, якщо впали всі експертні галузі, якщо на сотні мільйонів зменшується трансферти від остарбайтерів і мільйони їх повертаються назад, то ти не маєш права друкувати гроші. А Національний банк не вилучає гривню з обігу - ні готівкову, ні безготівкову.

Тому я кажу - Стельмах, разом з Ющенко – це злочинці».

«Українців тримають за лохів і розповідають: «ви ж не йдіть у валютні кіоски». Так ви гривню звідти вилучіть, будь ласка, приведіть у відповідність ваші золотовалютні запаси і гривневі запаси, і тоді проблем не буде з курсом. Але тоді ж красти не можна, тоді не можна рефінансувати свої банки, які належать кланам, і тоді неможливо буде друкувати облігації внутрішньої державної позики».

«Чому сталося останнє падіння гривні? Якщо ви відкриєте ОВДП, які знаходяться в обігу, то на 3 серпня їх було 51 мільярд, а на 10 серпня стало майже 70 мільярдів. 10 серпня було випущено майже 18,5 мільярдів гривень ОВДП. Це причина, чому «полетіла» гривня.

Чого ж Юлія Володимирівна про це не говорить? Що не можна поповнювати статутний капітал банків («Родовід», «Київ», «Укргазбанк») за рахунок ОВДП. Вони дали в статутний фонд облігаціями, а не «живими» грошима, які потім пред’явили для викупу Національному банку. Що в результаті відбулося? З’явились нові гроші, гривня, яка перетекла потім в готівку. Готівка пішла на руки. З рук – на валюту».

Досить мовчати. Час діяти!

Олег Соскін: «Так скільки ж ми будемо мовчати? Скільки будемо їсти цю локшину, яку нам вішають на вуха?

Я думаю, що настав момент, коли треба робити наступне.

Перший крок – все-таки ввести модель currency-board - це так званий валютний комітет. Потрібно прив’язати гривню до спеціальних прав запозичення. Це умовна валюта МВФ, корзина чотирьох валют – долар, євро, фунт і єна - в певній пропорції. Якщо ми прив’яжемось до цієї корзини, до цих СДР (спеціальних прав запозичення), то тоді гривня не буде весь час коливатися, і нас не буде лихоманити. Тоді Нацбанк не матиме права випускати більше гривні, ніж суми спеціальних прав запозичення. Тоді зразу відрізається основа для штучної девальвації гривні.

Друге – бездефіцитний консолідований бюджет. Скорочення дефіциту, негайно. Міліцію скоротити вдвічі. Ці «орли Луценка» нікому не потрібні, цей зоопарк – «Кобра», «Беркут», «Ягуар» і «Кащей Безсмертний». Вони не потрібні, ці люди. Вони нічого не продукують.

Далі. Треба зробити санацію бюджету 2009 року, негайно.

Наступник крок – відпустити малий бізнес. Треба відмінити положення, яке зробив ще Пинзеник разом з Юлією Володимирівною. Вони ввели обмеження на малий бізнес на єдиному податку 300 тисяч гривень на рік. Це смішно, це обіг менше 30 тисяч євро на рік для малого підприємства. Нема умов для розвитку підприємництва.

Дайте розвиватись містам, зніміть від них перепони: землю вони не можуть продавати, робити аукціони, інвестзони робити не можуть. Розпустіть купу репресивних органів, які сьогодні не дають можливості розвиватись місцевому самоврядуванню.

Якщо не буде змінена зараз парадигма, буде не тільки 10, буде 15, може навіть 20 гривень за долар до кінця року».

Національний банк попереджають, а він мовчить і не поспішає

Ігор Бураковський: «Зрозуміло, що девальвація має під собою багато об’єктивних причин. В цьому сенсі ми повинні виходити з того, що слабка економіка, в якій відбуваються кризові процеси, за визначенням не може мати сильну валюту».

«Якщо мова йде про пікову девальвацію, то піки знімаються виключно короткостроковими інтервенціями Національного банку України. Ми можемо потім говорити, хто кому що винен, але якщо ми хочемо поступово девальвувати валюту, не створювати панічні настрої, це має бути дуже продумана і дуже чітка інтервенціоністська стратегія НБУ.

Чи можна було це попередити? Думаю, що можна було. І багато писалося, в тому числі із посиланням на моїх експертів, про те, що Україну очікує друга хвиля девальвації. Очевидно, треба було тримати резерви напоготові і бути готовими втручатися дуже швидко.

Мова не йде про те, щоб «завалити» валютний ринок золотовалютними резервами Нацбанку і «збити» гривню до 4-5. Мова йшла про те, щоб зрізати ці пікові речі, знімати питання паніки і знімати питання, пов’язані з валютними спекуляціями. Хочемо ми цього або ні, але нестабільні коливання валют – це надзвичайно сприятливий грунт для валютних спекуляцій.

Звідси моя друга теза. На сьогоднішній день ми, в основному, коментуємо заяви уряду. Це дуже правильно. Але я хотів би сказати, що у нас є великий дефіцит комунікації з боку Національного банку. Вони повинні пояснювати дії, вони повинні пояснювати своє бачення, а не говорити про те, що народ побіг і почав купувати валюту і створювати паніку.

Тест на відверте спілкування сьогодні НБУ не витримує. Це дуже важливо. Тому що ключова проблема на сьогоднішній день – це питання довіри і питання настроїв».

До президентських виборів Верховна Рада займатись економікою не буде. У депутатів є більш серйозні проблеми

Ігор Бураковський: «Напередодні президентських виборів в парламенті, де вже 5-7 офіційно заявлених кандидатів, не буде створено ніяких стратегічних речей, не будуть вони прийняті. І не зможуть вони бюджет переглянути. Я більш ніж впевнений, що якщо ми сьогодні підемо у Верховну Раду і запропонуємо скоротити витрати державного бюджету, вони будуть тільки збільшені. Ми знаємо про ці ініціативи з боку різних політичних сил. Тому, на жаль, в цьому сенсі ми є заручниками тієї політичної ситуації, яка існує на сьогоднішній день».

Непопулярні кроки: витіснити долар з країни, визнати банки банкрутами

Ігор Бураковський: «Є кроки, які реально можна зробити за цих умов».

«Якщо ми впевнені в тому, що нам треба зрізати пікові коливання девальвації, блокувати різного роду очікування істерично-спекулятивного плану, які також існують на сьогоднішній день, то, з одного боку, має бути політика комунікації, політика випередження НБУ. Треба виходити з інтервенціями не після того, як ринок вже розбалансований, а до того. Логіка показує, що на випередження треба менше валютних резервів, ніж потім на гасіння усієї пожежі.

Ще один момент, про який ми теж повинні говорити – очевидно, враховуючи наші проблеми, ми повинні вимагати не тільки жорстких і непопулярних заходів від уряду, а й з боку нашого національного регулятора  - Національного банку України.

Непопулярні кроки, з моєї точки зору, можуть бути наступними.

Очевидно, треба думати над питаннями, пов’язаними із валютними обмеженнями. Це дуже непросте питання. Валютні обмеження повинні, з одного боку, збивати спекулятивний потенціал. Ми також повинні говорити про те, що треба з’ясувати: ми залишаємося доларизованою державою чи все ж таки намагаємось якимось чином витискати долар з внутрішнього обігу і таким чином розширювати можливості впливу на національний ринок. Це принципове питання».

«Я думаю, що серед непопулярних кроків треба мати чітку стратегію, чітке бачення банкрутства українських банківських установ. Я абсолютно погоджуюсь з паном Соскіним в тому сенсі, що 180 з чимось банків – це перебір для української економіки, навіть за нормальних часів. Ясно, що тут треба зважувати дуже багато речей, в тому числі кількість депозитів фізичних осіб і т.д. Але ясно, що ця процедура має бути ефективною, вона має бути відносно простою і вона має бути досить швидкою у часі». «Процедура банкрутства – це процедура оздоровлення. Ясно, що вона не буває без втрат. Але ми думаємо, що є тільки рефінансування, тільки рекапіталізація. Є також і процедура банкрутства, про яку треба говорити.

«Ясно, що мають бути пріоритети, певні принципи, ясно, що во главу угла має бути поставлене питання ефективного використання коштів платників податків, але це, очевидно, інший рівень політичної культури, який на сьогоднішній день для України є абсолютно недоступний».

Решта причин девальвації гривні

Віталій Кравчук: «З приводу того, що у нас дуже багато випускається гривні в обіг і що через те, що у нас цієї гривні дуже багато, відбувається девальвація. В нас таки дійсно дуже багато випускалося гривні. Значна частина її була успішно обміняна на долари, пішла по розрахункам по зовнішнім боргам або переведена в готівкові долари і зберігається у нашого населення. Якраз через це у нас кількість гривні, яка були в готівковому обігу в кінці року, і зараз коливається, але залишається на приблизно тому самому рівні.

Другий момент - це те, що політика нашого уряду, НБУ має відношення до коливання нашого курсу. Все ж таки суттєвим фактором девальвації є те, що у нас доволі обмежена пропозиція доларів, які надходили за рахунок експорту, який в нас стабілізувався на низькому рівні, або за рахунок припливу капіталу. Той капітал, який іде в Україну, в основному, йде на рефінансування існуючих зобов’язань. Тому потрібно розуміти, що в значній мірі девальвація гривні - це є функція зовнішніх факторів і функція значного попиту з боку малого бізнесу, завищеного попиту на готівковий долар. Тому що на безготівковому сегмент ринку, якщо подивитися статистику, принаймні, за липень, попит і пропозиція були більш менш збалансовані. Основний дисбаланс у нас йшов саме на готівковому ринку».

«Ринок у нас є дуже маленьким, його денний оборот на міжбанківському ринку виміряється 1-2 сотнями мільйонів доларів. І тому незначне збільшення попиту з боку населення достатнє, щоб коливати ринок».

Дві умови для припинення девальвації: купити усі долари або лишитись без гривні

Віталій Кравчук: «Коли у нас закінчиться хвиля знецінення гривні? Це, в першу чергу, і відповідне питання, коли населення буде задоволене кількістю наявних у них доларів, або коли закінчиться гривня, яку вони готові на це витратити.

Моя точка зору полягає в тому, що девальвації, яка вже відбулася, вже було достатньо, щоб було менш вигідним купляти долар». «Тому мені здається, що якщо не буде продовжуватися паніка, у нас зовсім не обов’язково повинна продовжуватися велика девальвація, яка призведе до падіння до 15, до 20 гривень за долар.

При умові того, що у нас не буде подальших потрясінь, є ймовірність того, що ситуація на ринку стабілізується і ми побачимо коливання меншого масштабу».

«В умовах того, що НБУ зараз працює в межах програми разом з МВФ, він працює в межах обмеженої кількості доларів, які є в інтервенції. В цій мірі, якій він умови цієї програми виконує, ми будемо бачити, що НБУ не буде повністю згладжувати коливання, коливання будуть і далі. Тому потрібно розуміти також, що стабільний курс, скоріше, буде рідкісним явищем.

Коливання можуть бути в двох напрямках, тому, що коли ми говоримо про спекуляції, то найбільшу віддачу на спекуляцію ми отримаємо тоді, коли коливання в одному напрямку, потім в другому. Очевидно, що, коли курс досягне певної межі, зацікавленість спекулятивних елементів буде, можливо, змінить напрямок. Це теж потрібно враховувати. Це може бути фактором для стабілізації гривні на рівні, близькому до існуючого, або не сильно слабшого, ніж є зараз.

Я б менше звинувачував уряд чи спекулянтів, а виходив би з того, що, в першу чергу, курс у нас визначається зовнішніми умовами – з одного боку, і з іншого - очікуваннями населення». «Настрої і зовнішні умови – це першопричина того, що ми бачили за останні кілька місяців».

Стенограму прес-конференції читайте тут

Читайте також:

Эксперт: Украина – страна, пожирающая сама себя

80% украинских банков - банкроты

В январе доллар будет стоить 20 гривен?

РЕКЛАМА
Думки наших читачiв
РЕКЛАМА

Работа в Киеве и Украине

Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Завантаження...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
РЕКЛАМА