Тимошенко створюють спецслужбу
Точніше, може чекати, якщо держава докладе належних зусиль до дотримання закону «Про основи запобігання і протидії корупції», який має набути чинності саме в перший день 2010 року.
Згідно з цим законом, держслужбовцям не можна буде призначати на «хлібні» посади своїх родичів, отримувати дуже дорогі подарунки і ходити в костюмах від кутюр, декларуючи жебрацькі доходи. Давно назрілий документ готували за допомогою зарубіжних фахівців кілька років, а прийняти його Верховна Рада сподобилася тільки два місяці тому, відклавши на півроку набуття чинності. Тим часом у виконавчій владі розгорнулася конкуренція за те, хто і як контролюватиме втілення високого почину в життя.
Політична антикорупція
Напередодні засідання Кабінету Міністрів 26 серпня в пресі з'явилися повідомлення про створення у виконавчих структурах якоїсь «антикорупційної вертикалі». Приводом для того став проект ухвали уряду, яким передбачено створити спеціальні антикорупційні підрозділи не лише в кожному міністерстві або відомстві «в центрі», але і в державних адміністраціях на місцях.
Від такої ініціативи не в захваті не лише ті, кого, ймовірно, повинні будуть перевіряти новостворені «внутрішні контролери». Гомін поповз у лавах вже існуючих контрольних організацій – насамперед, Головного контрольно-ревізійного управління України, де не бачили сенсу в появі конкурента.
Не зраділи новим віянням і в профільному Міністерстві юстиції, яке вже не перший рік розробляє законодавчу основу реформування антикорупційних структур.
Більш того: питання відразу набуло несподіваного політичного забарвлення. Вся річ у тому, що керівником нової вертикалі, згідно з проектом ухвали, має стати уповноважений Кабміну з питань антикорупційної політики Юрій Сухов.
Колишнього заступника голови Держкомнацміграції Юрія Сухова було призначено на нинішню посаду наприкінці квітня – коли її, власне, і створили. Вже на початку липня уповноважений потрапив у скандал, пов'язаний з внутрішньою боротьбою в лавах Блоку Юлії Тимошенко.
Тоді надбанням гласності став лист керівника апарату уповноваженого з антикорупційної політики Олександра Моргуна, направлений прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко. У листі пан Моргун стверджував, що його безпосередній шеф збирає компромат на знаного БЮТівця Андрія Портнова. Спостерігачі пов'язали це із загостренням конкуренції груп впливу усередині блоку.
Цього року раніше всесильну, хоча і вельми умовну «групу Портнова», який займається в БЮТ юридичними питаннями (і супроводом важливих судових процесів – на зразок судів з приводу незаконності виборів) потіснила не менш умовна «група Кожем’якіна». Колишній заступник Олександра Турчинова в СБУ, Андрій Кожем’якін сьогодні диригує голосуваннями фракції в парламенті і набуває дедалі більшого контролю за «доступом до тіла» глави уряду.
Такий стан справ засмучує багатьох депутатів БЮТ. У травні один з представників «групи Портнова» Святослав Олійник вступив з Кожем’якіним в публічне зіткнення, спробувавши виступити з парламентської трибуни із заявою, яка не була завізована генералом. У ході словесної перепалки Олійник обізвав Кожем’якіна «солдафоном», за що той зажадав виключити його з фракції; ситуацію довелося розрулювати особисто Юлії Володимирівні.
Тим часом, Юрій Сухов, за твердженням джерел у БЮТ, є не тільки креатурою, але і добрим приятелем Андрія Кожем’якіна. Деякі недоброзичливці останнього навіть стверджували навесні, що посада антикорупційного уповноваженого була спеціально «винайдена» для розширення зони впливу Кожем’якіна – хоча в принципі запровадження подібного інституту давно вимагають від України європейські структури.
У будь-якому випадку, переоцінити роль пана Сухова у разі ухвалення підготовленої ним же ухвали буде складно.
Чи є між товаришами згода?
26 серпня Кабмін цю ухвалу, всупереч очікуванням, не прийняв. Тим часом уряд іншою ухвалою затвердив план антикорупційної діяльності аж до 2012 року. Серед іншого цей план передбачав також і створення нової антикорупційної вертикалі у всіх органах виконавчої влади.
Опоненти її створення продовжують наполягати, що мова фактично піде про, свого роду, «таємну службу», яка замість боротьби з корупцією почне збирати компромат на чиновників всіх рівнів, – і не факт, що саме для прем'єр-міністра, або тільки для неї.
«У нас було дуже багато зауважень до цього проекту ухвали Сухова. Вже не пам'ятаю скільки – але можете собі уявити, якщо в цьому документі і без того цілих чотирнадцять сторінок», - розповіло «Главреду» джерело в Мін’юсті.
«Поки що невідомо, який буде остаточний вигляд ухвали. Але в такій формі, як я її пам'ятаю, це буде занадто… Така антикорупційна служба може використовуватися для того, щоб «того любити, а під цього копати». А результати роботи будуть такі самі, як у випадку з Єхануровим», - додало джерело. (Нагадаємо, екс-міністра оборони Юрія Єханурова парламент звільнив після заяв Юлії Тимошенко про корупцію в Міноборони; свої заяви Тимошенко зробила на підставі даних ГоловКРУ, яке після відставки Єханурова визнало переважну більшість своїх звинувачень безпідставними).
Не виключає чогось подібного і депутат Святослав Олійник, колишній адвокат і опонент Андрія Кожем’якіна в БЮТ. «Я б починав боротьбу з корупцією з підвищення професійного рівня влади і жорстких критеріїв відбору чиновників», - сказав він у коментарі «Главреду». – «Самі по собі такі структури можуть використовуватися як за прямим призначенням, так і задля політичних інтересів або інших, не передбачених законом цілей. Нерідко так і відбувається, ось чому я і кажу про те, що починати треба з більш загальних підходів».
Втім, пан Олійник сьогодні не схильний критикувати соратників, навіть якщо вони теоретично і можуть використати службове становище для «не передбачених законом цілей». «Я не хотів би говорити від імені пана Кожем’якіна або когось іншого – я можу сказати тільки від себе: можливо, нам з однодумцями належало б менше уваги приділяти чужій діяльності, а спокійно займатися своїми напрямами», - описує він свій конфлікт тримісячної давності.
«Команді БЮТ внутрішні конфлікти не потрібні», - резюмує депутат.
Що стосується іншої сторони, тобто уповноваженого Кабміну з антикорупційної політики, то він відмітає всілякі підозри в політичному підтексті питання. «У мене навіть немає оперативних ресурсів, як я можу стежити за всіма підряд? Весь мій штат – п'ятеро людей, які аналізують документи і готують висновки», - сказав Юрій Сухов «Главреду».
При цьому, щоправда, він визнав, що в майбутньому і повноваження, і штат його підлеглих можуть розширитися. Адже їм треба буде не лише стежити за відсутністю корупційних ознак в нормативних актах влади (як це робиться зараз). Але і встановлювати факти конфлікту інтересів держслужбовців, відстежувати співвідношення їхніх доходів і витрат, спостерігати за дотриманням інших норм закону «Про запобігання корупції». І навіть направляти свої матеріали не тільки керівникам чиновників, що проштрафилися, але і безпосередньо – в правоохоронні органи.
Правда, указує пан Сухов, всі ці процедури поки що не опрацювали. Власне, цьому і має послужити скандальна ухвала Кабміну укупі з іншими актами. І Юрій Сухов не заперечує, що на час затвердження ухвала може помітно змінитися.
До політичної природи того, що відбувається, уповноважений Кабміну у боротьбі з корупцією ставиться, за його власними словами, філософськи. «Ніякого компромату на Портнова або ще на когось я не збирав, що ж до мого колишнього керівника апарату, то він виявився людиною абсолютно непорядною», - сказав пан Сухов (одночасно з листом до Тимошенко Олександр Моргун написав заяву про звільнення за власним бажанням).
«Я думаю, його просто хтось використовував. До речі, сам він – донецький», - згадує ті події Сухов.
Уповноважений Кабміну упевнений також, що нова структура під його можливим підпорядкуванням не складе конкуренції існуючим контрольно-ревізійним органам. «Буквально перед вашим дзвінком я говорив з керівником ГоловКРУ Миколою Сивульським. Він дійсно написав мені листа зі своїм баченням процесу, але ми поспілкувалися дуже продуктивно, і домовилися, що все погоджуємо в робочому порядку», - запевнив співрозмовник «Главреда».
Як завжди, хочемо, як краще
Незважаючи на «сирість» проекту «антикорупційної вертикалі», ніхто в уряді не заперечує, що щось подібне створювати потрібно – і для посилення боротьби з корупцією, і для виконання зобов'язань перед Європою. Хоча так само ніхто не заперечує, що процес просувається досить повільно.
«Близько трьох років тому американська організація Millenium Challenge Corporation надала грант, в рамках якого ми вивчали можливість створення таких відділів внутрішніх розслідувань. Але тільки в деяких «пілотних» відомствах – в Прикордонній службі, Мінохоронздоров'я, Міністерстві юстиції», - розповів «Главреду» директор департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність і антикорупційну політику Мін’юсту Руслан Рябошапка.
«Перший проект ухвали був розроблений за допомогою американських експертів і нашої неурядової організації – Центру правових реформ. Ми дуже багато шишок на цьому набили, тема була абсолютно нова…» - розповів він.
За словами пана Рябошапки, такі структури існують в багатьох західних країнах. Правда, правознавець згоден, що підпорядкування всієї «антикорупційній вертикалі» одному урядовцеві нелогічне. «У тій самій Америці в кожному відомстві подібними відділеннями керує людина, яку призначають ззовні, – президент і парламент. Вони незалежні від «свого» міністра», - роз'яснив пан Рябошапка.
Водночас, за його словами, свої обмеження накладають українське законодавство і вітчизняна структура міністерств і відомств: створити в будь-якому відомстві відділення, непідконтрольне його голові, практично неможливо.
Очевидно, цим і пояснюється бажання прем'єра контролювати все через вірну людину. Більш того: у Кабміні регулярно виникає ідея про те, щоб «антикорупційну вертикаль» контролювала особисто Юлія Володимирівна. Щоправда, в те саме вітчизняне законодавство ця ідея не вписується: нічого подібного функції глави уряду не передбачають.
