Тимошенко і Янукович поділили вибори і 10 мільярдів
Вивісивши синьо-жовті банери з написами на кшталт «Умом Россию не понять», вони закликали український парламент дати консолідовану відповідь на «інформаційну агресію з боку Росії». Перед цим представники НУНС зареєстрували в парламенті проект ухвали про реакцію ВР на відому заяву російського президента Дмитра Медведєва на адресу його українського колеги.
Проте депутатів, що зібралися на позачергове засідання, більше цікавили інші речі: вилучення у Нацбанку 10 мільярдів гривень на потреби Євро-2012 і нові правила виборів президента країни.
Два пакети законодавчих змін на цю тему ВР прийняла в липні. Тоді в ім'я активізації підготовки до Євро-2012 депутати від ПР і БЮТ вирішили знайти додатково 9,8 млрд. грн. Знаходити гроші почали в Нацбанку. За підрахунками уряду, цього року НБУ мав отримати прибуток саме на цю суму, і Нацбанк зобов'язали передати її до держбюджету.
Проте Віктор Ющенко висловив упевненість в тому, що ці цифри не просто завищені, а завищені в півтора десятки разів. Як стверджують представники президентського секретаріату, реальні прибутки НБУ в поточному році становитимуть не більш як 0,7 млрд. грн. Таким чином, на Банковій не сумніваються, що йдеться про спробу банально «надрукувати» гроші, яких бракує, що може призвести до посилення і без того помітної інфляції.
До того ж, як стверджують опоненти уряду, ці кошти неможливо буде освоїти: адже витратити їх треба буде до кінця року, а це не такий вже тривалий термін. Тому в парламентських кулуарах під час голосування за цей законопроект відкрито лунало слово «дерибан»: малося на увазі, що зацікавлені особи від Кабміну, ПР і БЮТ мають намір «освоїти» ці кошти у зовсім не передбачений законом спосіб.
Що стосується змін у закон про вибори президента, то «Главред» про них детально розповідав тут.
Обидва закони Президент ветував у серпні, коли вже спливав 15-денний термін, протягом якого глава держави зобов'язаний або підписати закон, або повернути його у ВР. У відповідь БЮТ надав 151 депутатський підпис під проханням про проведення позачергової сесії парламенту. Джерела «Главреда» в БЮТ не приховують, що прихильники Юлії Тимошенко підготувалися до цього заздалегідь: за деякими повідомленнями, підписи за проведення позачергової сесії ще з липня зберігалися чи то в сейфі віце-прем'єра Олександра Турчинова, чи то в заступника голови фракції Андрія Кожем’якіна.
14 серпня спікер Володимир Литвин підписав розпорядження про проведення позачергового сесійного дня 21 серпня – в останню п'ятницю перед тривалими вихідними. Проте рішучість ПР і БЮТ подолати два принципові президентські вето мало не натрапила на традиційну для цих сил проблему взаємної довіри. Привід для того дала особисто Юлія Тимошенко.
Спір на 10 мільярдів
Саме уряд ще 22 липня схвалив такий собі список об'єктів, на які повинні були піти гіпотетичні 9,8 мільярда Нацбанку. Відомо про це стало тільки 19 серпня, коли світ побачила ухвала, що вводили в дію рішення Кабміну від 22 липня.
На погоджувальній раді вранці в п'ятницю депутаты-«регіонали» з обуренням заявили, що ця ухвала категорично неприйнятна для їхньої політичної сили. Як оголосив представник ПР Олександр Єфремов, в затвердженому Кабміном списку нібито є «об'єкти, які не мають анінайменшого відношення до Євро-2012».
Лідер комуністів Петро Симоненко тут же виступив з традиційним викриттям олігархів, що намагаються «роздерибанити» ще не виділені гроші, і зажадав у разі ухвалення закону доручити Генпрокуратурі і ГоловКРУ простежити за витрачанням коштів. Цікаво, що після погоджувальної ради Петро Миколайович у коментарі «Главреду» висловив думку, що Євро-2012 в Україні взагалі... не буде. «Держава підготовкою до Євро не займається абсолютно, тому що нинішня влада і не може, і не хоче цим займатися», - пояснив свою думку лідер КПУ.
БЮТ відреагував на демарш «регіоналів» симетрично. «Якщо «Регіони» не підтримають подолання першого вето (на зміни до бюджету. – Авт. ), ми не голосуватимемо по другому (на зміни в закон про вибори президента. – Авт. )», - заявив на погоджувальній раді глава фракції Іван Кириленко.
У підсумку, ледве почавшись вранці, позачергове засідання закрилося до другої години дня.
Весь цей час депутати від «Регіонів» запевняли пресу, що проголосують тільки після скасування ухвали Кабміну про об'єкти, на які підуть 9,8 млрд. грн. У свою чергу, Андрій Кожем’якін заявив, що це неможливо: в уряді попросту немає кворуму для ухвалення рішень.
Фракція НУНС традиційно розкололася. Частина лояльних до Віктора Ющенка депутатів похмуро налаштовувалися на безвиграшний бій, а частина взагалі залишили сесійний зал – зокрема, про відхід учасників групи «За Україну!» оголосив В’ячеслав Кириленко.
Нагадування ще одного «нашоукраїнця», Юрія Костенка, про необхідність прийняти все-таки заяву з приводу російського втручання в українські внутрішні справи, майже ніхто не почув.
Весь цей час вищі керівники БЮТ і ПР гарячково шукали вихід із становища, що створилося. За чверть перша дня стало відомо, що Тимошенко збирає Кабмін на закрите засідання: всупереч заяві Андрія Кожем’якіна, кворум дивним чином з'явився. Ще за півгодини по Раді промайнула чутка, що Тимошенко залишила будівлю уряду і прибула до парламенту. Представники оточення прем'єра, що дійсно спостерігалися в кулуарах, ці чутки заперечували. Проте, як стало відомо незабаром, відкриття закритого засідання Кабміну справді затримувалося.
Врешті-решт, після ще однієї півгодинної перерви, сторони досягли компромісу. Верховна Рада 384 голосами подолала вето Віктора Ющенка на закон про переведення до держбюджету з Нацбанку 9,8 млрд. грн. «За» проголосували практично поголовно всі фракції і навіть 20 депутатів від НУНС – хоча, як було добре видно, в залі були присутні не більш як півтори сотні людей.
При цьому депутати також прийняли спеціальну ухвалу, якою доручили Кабміну витрачати гроші тільки на потреби підготовки до Євро-2012, відповідно до ст. 34 закону про держбюджет-2009. Держказначейство і Рахункову палату цією ухвалою зобов'язали стежити за витрачанням коштів і щокварталу інформувати парламент про результати своїх спостережень. В ухвалу навіть внесли пункт, яким уряду було спеціально вказано на «неприпустимість нецільового використання коштів» (цей пункт викликав гомеричний регіт частини «нашоукраїнців»).
Відразу після цього перший віце-спікер Олександр Лавринович повідомив депутатів, що Кабмін скасував свою ухвалу від 22 липня про перелік об'єктів підготовки до Євро-2012. Обидві дії були явно синхронізовані: керівники двох найбільших фракцій диригували голосуванням, не віднімаючи вуха від мобільних телефонів.
Останній бастіон Президента
Після цього доля другого вето була очевидною. Прихильники чинного законодавства про президентські вибори спробували, правда, чинити мінімальний опір. «Невже ви вже забули 2004 рік?!» - емоційно вигукувала з трибуни представник Президента в парламенті Марина Ставнійчук, перераховуючи положення нового закону, які, на думку Ющенка, сприятимуть фальсифікації виборів. У відповідь депутати від «Регіонів» ображено зашуміли.
«Нашоукраїнець» Юрій Ключковський спробував змусити Володимира Литвина анулювати голосування через наявні, на його думку, процедурні порушення. У відповідь «регіоналка» Олена Лукаш зажадала взагалі не розглядати пропозиції Віктора Ющенка до багатостраждального закону, оскільки вони нібито «ніяк не стосуються суті питання» і взагалі є «простою горою паперу».
В результаті протягом двадцяти хвилин парламентарії послідовно відхилили всі 18 президентських поправок і із задоволенням подолали вето. «За» пропозиції Віктора Ющенка послідовно голосували тільки від чотирьох до тринадцяти найстійкіших «нашоукраїнців». За те, щоб нові правила президентських перегонів стали законом, проголосувало 325 депутатських карток.
Таким чином, до 5 вересня Віктор Ющенко повинен або підписати закон, або це за нього зробить Володимир Литвин. Згідно з новим законом, президентська кампанія розпочнеться 19 жовтня і триватиме 90 днів.
Але про все решта з повною упевненістю говорити зарано: на Банковій вже заявили, що Віктор Ющенко обов'язково звернеться з приводу нового закону до Конституційного суду.
На питання «Главреда» про те, чи вірить він у скасування закону Конституційним судом, заступник глави Секретаріату Президента Ігор Попов засмучено відповів: «Я вірю тільки в Бога!». Але, охоловши, заявив, що звернення до КС буде обов'язково – і не лише від Президента, але і «від деяких народних депутатів». Причому, на думку Попова, КС може скасувати як окремі положення, так і весь закон – якщо виявить процедурні порушення при голосуванні за подолання вето (докладніше про цю можливість дивіться тут).
Щоправда, Руслан Князевич – один з небагатьох депутатів, що принципово підтримали всі поправки Ющенка в сесійному залі, – в коментарі «Главреду» припустив, що, швидше за все, КС визнає неконституційними тільки деякі положення закону. Зокрема, на думку Князевича, це може стосуватися правил голосування громадян за кордоном і принципів формування виборчих комісій.
«Як виходити з цієї ситуації Верховній Раді, мені сказати важко: виникне правовий вакуум», - сказав Князевич. Інші депутати – як Олександр Єфремов від ПР – не такі песимістичні: на його думку, якщо КС скасує окремі положення закону, парламент зможе проголосувати їх у новій редакції у вересні. А БЮТівець Андрій Портнов взагалі висловив упевненість, що КС не повинен розглядати це питання, оскільки «жодне з виборчих питань не регулюється Конституцією – це рівень закону».
Втім, не факт, що будь-який вердикт КС зробить закон якіснішим. Як повідомив «Главреду» депутат від БЮТ Андрій Шевченко, в цій фракції вже розуміють, що деякі зміни в закон доведеться вносити у будь-якому разі, оскільки в нині прийнятому варіанті є чимало технічних «накладок». «Наприклад, там говориться, що кандидатури членів місцевих виборчкомів подаються за 50 днів до виборів, але що самі ці комісії формуються за 60 днів», - навів приклад депутат.
Таким чином, битва за правила виборів президента ще далеко не закінчена. Як і спори з Росією, до відповіді якій депутати в свій позачерговий робочий день так і не дійшли.
Фото Владислава Мусієнка, «Главред»
