Україна стала в рази більш незалежною від Росії. Від дружньої Росії

Тетяна Гайжевська, «Главред», 21.08.09 // 18:07
Українці більше не будуть гапликами і недолюдьми. Імперії немає вороття

За три дні незалежній державі на ім’я Україна виповнюється 18 років. Але чи можна вважати повнолітню країну дійсно незалежною? А нас, її громадян?

Звичайно, це питання великою мірою є риторичним, але, але, але… «Главред» спробував знайти відповідь на нього і запросив на прес-конференцію першого Посла України в Росії Володимира Крижанівського та заступника директора Інституту соціології НАНУ Миколу Шульгу.

Свого часу Володимир Крижанівський брав участь у історичному підписанні угоди про створення СНД у Біловезькій Пущі (до речі, слово «співдружність» запропоноване саме ним), а Микола Шульга був головою Комітету з питань державного суверенітету та доповідав Декларацію.

Україна-1991 і Україна-2009: чогось досягли, щось «профукали»

Володимир Крижанівський зізнався, що 1991 року не міг і подумати про те, як зміниться країна за 18 років незалежності. Причому, як у позитивному, так і в негативному сенсі. На його думку, незалежна Україна дуже далеко «від’їхала» від свого радянського минулого.

Серед позитивних, «величезних, неймовірних» зрушень Володимир Петрович назвав зміни, що відбулися із людьми. «Люди змінилися неймовірно, люди стали розкуті», - каже він. Разом з тим, з’явилася свобода слова, і тепер можна говорити про все. Це щодо позитивів.

Щодо негативів – вони також присутні. Оскільки «спадщина тяжіє над нами», менталітет українців змінився мало. Принаймні, з точки зору Володимира Крижанівського.

Тим не менше, дві події він вважає знаковими в сучасній історії незалежної України: це проголошення державного суверенітету 24 серпня 1991 року та Майдан 2004 року. Але, на жаль, українці їх «профукали». Чому? «Ентузіазм народу тоді, в 1991 році, не був використаний у потрібному напрямку, і величезний потенціал українського народу, який можна було використати після Майдану, практично повністю був знехтуваний. В першу чергу, керівником, першою особою держави», - пояснив Володимир Петрович.

На його думку, громадяни України мають нести за це майже таку саму відповідальність, як і влада, адже «бачили очі, що купували» - «ми обирали». Так само, як право вибору мали бійці, що повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни. На переконання пана Крижанівського, вони мали змогу змінити режим Сталіна, але «вони були раді і щасливі, що залишилися живими, і знову потрапили в ярмо того режиму».

«Знімати провину з народу не можна, народ винен у всьому», - сказав він.

В свою чергу, Микола Шульга пригадав недавнє гасло Майдану про «бандитів» і «тюрми». Незважаючи на вдавану конкретику гасла, воно виявилось загальним і ні до чого не призвело. «Кому в’язниці, а кому Канари», - зрозуміли згодом українці.

Два страшних слова про Україну

Комуніст і соціолог Микола Шульга назвав два страшних, незрозумілих слова, що, на його думку, мають безпосереднє відношення до України: «фрагментизація» та «атомізація».

Далі – словник.

«Фрагментизація» - це явище, при якому суспільство розпадається на фрагменти, в кожному з яких «люди сходяться в своїх найважливіших цінностях». Таких фрагментів в Україні кілька – мовних, регіональних, конфесійних, пов’язаних із власними поглядами на майбутнє країни та на її геополітичну перспективу.

«Атомізація» - це «розпад суспільної тканини, розрив зв’язків», - пояснив Микола Шульга. В стані «атомізації» люди втрачають довіру до соціальних інститутів – офіційних та неофіційних – та сподіваються лише на себе, на свою родину і близьких.

Суха статистика: незалежність держави на десятому місці у рейтингу цінностей українців

Микола Шульга навів дані опитування громадян України, що було проведене у квітні 2009 року серед 1800 українців. Результати – просто вражаючі.

Найбільшою цінністю українці сьогодні вважають власне здоров’я. На першу сходинку його поставили 87% опитаних. Друге місце у «міцної сім’ї» - 85%, третє – у «створенні в суспільстві рівних можливостей для всіх» - 84%.

І тільки десяту (!) сходинку на шкалі особистих цінностей українців посідає державна незалежність.

Отже, про що це свідчить? Про те, що «найбільше людей зосереджені на таких цінностях, як сім’я, здоров’я, особисте самоствердження».

Добре це чи погано? Володимир Крижанівський вважає такі зміни у пріоритетах позитивними. «Мене надзвичайно потішило, що мало не першим є сім’я. Тобто, ми наближаємося до нормального цивілізованого світу, де найголовнішим є сім’я, здоров’я», - сказав він. Володимир Петрович зазначив, що його хвилює завелика, як на нього, цифра стурбованих політичними питаннями – 22%. «В нормальному суспільстві політичними проблемами цікавляться максимум 15%», - розповів він.

Тим не менше, «наше суспільство розвивається в потрібному напрямку», - вірить Володимир Крижанівський. Більше того, він задоволений «атомізацією» суспільства, тому що людина, «в першу чергу, починає думати про себе, про свою сім’ю».

«На превелике щастя, наш народ не був остаточно скалічений тою ідеологією, і кожна окрема людина думає про те, як заробити, як знайти краще місце, самоствердитись, зробити свою сім’ю успішною. І це дуже добре. Незважаючи на всі негаразди, незважаючи на все убожество наших політиків», - сказав Володимир Петрович.

Справжнє ім’я президента Росії та несерйозна позиція серйозної держави

Напруга в українсько-російських відносинах - індикатор дійсної незалежності України чи нездатності домовлятися із сусідами? Тут є різні оцінки. Микола Шульга «засмучений станом українсько-російських відносин». За його спостереженнями, вже кілька років поспіль тривають процеси, що погіршують стосунки між країнами. Але якщо взяти до уваги, що йдеться про країну, з якою у нас найбільший товарообіг, то «тут вже питання до самих себе».

Комуніст одразу попередив: «Я не хочу бути апологетом Російської Федерації і її зовнішньої політики», але поки що стороною, яка програє, найчастіше стає саме Україна.

Володимир Крижанівський визнав очевидний факт: «зараз ми попали у складну фазу російської історії». За його словами, за часів Єльцина домовитися з Росією було набагато простіше. Перш за все, за рахунок економічних важелів – «нафта була настільки дешевою, що не треба було думати, як з такими невеличкими запасами вижити державі, вижити людям». Потім «пішла вгору» ціна на нафту й газ – і почалося. Президентом Росії став не Путін і не Медвєдєв, а «Барель нафти за 120-130 доларів». Це прізвище президента Росії», - вважає Володимир Петрович.

Росіяни «відчули, що взяли Бога за бороду і можуть диктувати свої умови». Росія вирішила пригадати своє імперське походження і почала знов відбудовувати стару імперію.

Про такі тенденції, на думку пана Крижанівського, свідчить й останній «обмін люб’язностями» між главами двох країн. «Ви бачили звернення Медвєдєва, ви бачили відповідь Ющенка – абсолютно виважену, по пунктах». Тим не менше, президент Росії відреагував на лист свого українського колеги абсолютно по-імперські. Його відповідь зводилась до того, що, мовляв, «із цією людиною я не збираюсь ні про що говорити. Ми почекаємо на нового президента».

Але «почекайте – це дві величезні держави на території Європи. Це держави, співіснування яких дуже багато визначає саме для них. І позиція: «Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать» - це не позиція для серйозної держави», - впевнений перший посол.

Українці більше не будуть гапликами і недолюдьми. Імперії немає вороття

Володимир Крижанівський розповів: «Хлопчиком я весь час думав: невже мені буде соромно говорити українською мовою? Я - житель міста, але я розмовляв вдома, з батьками українською мовою і мені було до певної міри сутужно говорити українською мовою поза своєю сім’єю. Я думав, що так буде завжди.

Зараз я абсолютно спокійно розмовляю українською мовою де завгодно і не почуваю себе гапликом, недолюдиною. І в Криму практично жодного разу я не почув, щоб хтось мені сказав: «Перейдите на общепринятый…»

Але це не головне. Українці ментально відрізняються від росіян. Нам потрібний інший державний устрій, інша побудова економіки. Це нормально, що ми є іншою державою. Дружньою до Росії».

«Історично відбулося те, що мало відбутися: загинула і пішла в небуття остання імперія, яка вже ніколи не об’єднається», - впевнений Володимир Крижанівський.

На запитання, від кого чи від чого сьогодні все ж таки залежна держава Україна, Володимир Петрович відповів: «від власної дурості».

Але нам є чим пишатися, адже за роки незалежності Україна «в рази» стала більш незалежною від Росії. Від дружньої Росії.

Стенограму прес-конференції читайте тут

Читайте також:

Независимость Украины – следствие кризиса

Для украинцев важнее здоровье, чем независимость

Посол: Украина зависит не от России, а от собственной глупости

РЕКЛАМА
Думки наших читачiв
РЕКЛАМА

Работа в Киеве и Украине

Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Завантаження...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...