дЕфект вакцинації
Причина - вже друге за останніх кілька днів повідомлення про смерть дитини внаслідок введення п'ятикомпонентної вакцини.
Донецькі щеплення
17 серпня у Лікарні імені Вишневського в Донецьку після зробленого щеплення помер чотиримісячний Сашко Бутко. Наступного дня за фактом загибелі малюка порушили кримінальну справу за статтею 140, частиною 2 Кримінального кодексу України («Неналежне використання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, що спричинило смерть неповнолітнього»). У зв'язку з цим, за даними прокуратури області, було вилучено всі документи в усіх медичних установах, де перебувала дитина, а пізніше - заборонено використання вакцини «Пентаксима» проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та інфекції, яку викликає Haemophilus influenzae тип b, яка, можливо, і призвела до смерті хлопчика.
Головний державний санітарний лікар Донецької області з епідеміологічних питань Тамара Беломеря не заперечувала, що між вакцинацією і хворобою малюка, яка призвела до його смерті, «існує тимчасовий зв'язок». Нагадаємо, щеплення було зроблено дитині 14 серпня, а 15 серпня ввечері її забрала «швидка допомога». Водночас Тамара Беломеря впевнена, що між вакцинацією і смертю причинно-наслідкового зв'язку немає, оскільки, швидше за все, летальний наслідок можна пояснити особливостями організму. «У хлопчика була пневмонія і, по-простому кажучи, збільшена вилочкова залоза, тобто, звичайно, були проблеми з імунітетом. Будь-який чинник, у тому числі й пневмонія, міг спровокувати такий перебіг подій», - сказала журналістам фахівець.
Того ж дня у тій самій Першій донецькій міській лікарні померло і друге немовля - Данило Солод у віці 3,5 місяця. До цього малюк протягом трьох діб перебував у стані коми. Як виявилося пізніше, хлопчику теж було прищеплено вакцину «Пентаксима» за дванадцять днів до того, як у нього почав погіршуватися стан здоров'я - підвищилася температура, зник апетит.
Як повідомив «Главреду» дитячий інфекціоніст Федір Лапій, який зараз перебуває в Донецькій області у складі спецкомісії, заздалегідь, вакцинацію не вважають причиною смерті дітей. «Що послужило причиною, буде з'ясовано під час розслідування, - сказав він. - Дітей було щеплено якісною вакциною французького виробництва. Вона зберігалася в належних умовах. І до цих випадків не одну дитину було щеплено цією вакциною і саме цієї серії». Тим часом на 18 серпня 2009 року препаратом «Пентаксим» у Донецькій області було щеплено 12,8 тис. дітей. Звичайні місцеві й загальні реакції було виявлено лише у 1,4%, що відповідає вимогам безпеки імунологічних препаратів.
Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич також упевнений, що смерть двох немовлят у Донецькій області не пов'язана із вакцинацією. За його словами, обидва випадки мають різні причини і єдине, що їх об'єднує, - регіон.
Протипоказання й ускладнення
Звернімося до інструкції з використання вищезгаданої вакцини. У документі записано, що препарат «Пентаксим» протипоказано приймати у таких випадках, як: прогресуюча енцефалопатія, сильна реакція, що розвинулася протягом 48 годин після попередньої вакцинації вакциною, яка містить компонент кашлюку: підвищення температури тіла до 40ºС і вище, синдром тривалого незвичайного плачу, алергічна реакція, що розвинулася після попереднього введення подібної вакцини, підтверджена системна реакція гіперчутливості до будь-якого інгредієнта вакцини, а також глютаральдегіду, неоміцину, стрептоміцину та поліміксину В, захворювання, котрі супроводжуються підвищенням температури тіла, гострі прояви інфекційного захворювання або загострення хронічного захворювання (у цих випадках вакцинацію слід відкласти до одужання).
Побічних ефектів може бути набагато більше, ніж протипоказань. Реакції можуть бути двох видів: місцеві, які розвиваються протягом 48 годин після вакцинації (хворобливість, що виражається у вигляді нетривалого плачу у спокої або при несильному натисканні в ділянці ін'єкції, почервоніння й ущільнення в місці ін'єкції), і загальні (підвищення температури тіла до 38ºС в 1-10% випадків, до 39ºС в 0,1-1% випадків, понад 40ºС в 0,01-0,1% випадків, дратівливість, сонливість, порушення сну, анорексія, діарея, блювота). Реакцією на це щеплення може виявитися висип, кропив'янка, фебрильні та афебрильні судоми, гіпотонія та гіпотонічно-гіпореактивний синдром, анафілактичні реакції (набряк обличчя, набряк Квінке, шок).
Ясна річ, прочитавши все це, можна спробувати пояснити смерть дітей реакцією їхніх організмів на введену вакцину.
«Алергічна реакція після щеплення може бути у будь-якої людини і на будь-яку вакцину, - говорить Олег Назар, головний імунолог Києва. - Це пов'язано з особливістю препаратів. Річ у тім, що вакцини вирощують, зокрема, на курячих ембріонах, тобто у препараті присутні додаткові антигени, які й можуть викликати алергію. Так само практично в усіх вакцинах, окрім субодиничних, наприклад, від грипу, міститься невелика кількість з'єднань ртуті (як консерванти) або антибіотики - гентаміцин і неоміцин, які додаються, щоб у вакцині не з'являлися інфекції. От і виходить, що у людини може виникнути алергія не на вакцину, а на її окремі компоненти. Інше питання - визначити, чи є у дитини на них алергія, складно».
Ще один можливий наслідок щеплення - токсична реакція на будь-яку вакцину, пов'язана з неправильним її зберіганням (недотримання низькотемпературного режиму - 2-8ºС).
Також реакція на вакцину залежить від стану дитини. Якщо у неї простуда, то вакцинації вона не підлягає.
Класичний сценарій: перед вакцинацією ми приходимо до лікаря, він оглядає дитину, вирішує, чи можна її вакцинувати, одразу ж медсестра читає запис лікаря і робить укол. Під час огляду лікар повинен оцінити, по-перше, чи є запальні процеси, а по-друге - схильність до алергічних реакцій. Якщо у батьків є алергія, то вона може у спадок передатися й дитяті, і тоді вакцинують не просто так, а під прикриттям протиалергічних препаратів.
«Що стосується вакцини «Пентаксима», то, виявляється, у державних поліклініках її використовують рідко. Частіше – у приватних, - продовжує Олег Володимирович. - Причина - вона досить дорога». Ми знайшли її за ціною 520 гривень за одну дозу.
Разом із тим, за словами медика, на Заході вважають: що більше компонентів у вакцині, то меншу кількість ін’єкцій роблять дитині. І в чомусь вони мають рацію. Не можна виключати і особливу чутливість окремих людей до продуктів чи ліків. Її ніяк неможливо виявити.
«Реакція на компоненты може бути і на 12-ту добу, - каже Назар. - Але від таких ускладнень ніхто не повинен умирати. Ми завжди найбільше боїмося анафілактичного шоку. Він може розвинутися через 5-45 хвилин після введення вакцини. Відстрочена реакція (алергічна) можлива й через 6 годин. Наступна реакція - цитотоксичного типу. Вона пов'язана з тим, що при введенні вакцини напрацьовуються антитіла, пов'язані з еритроцитами і тромбоцитами, які руйнують клітини крові. У цьому разі формується тромбоцитопенія, і людина може померти від кровотечі. Або, навпаки, формуються антитіла до лейкоцитів, тоді смерть може настати внаслідок інфекційного процесу. Але за наказом МОЗ усе, що трапляється протягом тридцяти днів після вакцинації, належить до поствакцинальних ускладнень. І те, що сталося в Донецьку, називається пізнє поствакцинальне ускладнення».
У свою чергу у Міністерстві охорони здоров'я із самого початку поспішили коротко поінформувати про ситуацію, що склалася, і наполегливо попередити. «Відповідно до чинного в Україні Календаря профілактичних щеплень (наказ МОЗ України від 3.02.2006 року №48), дітям першого року життя за віком передбачено проведення щеплень проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та інфекцій, викликаних Haemophilus influenzae типу b. Для його виконання необхідне одночасне проведення (у віці 3,4 і 5 місяців життя) трьох ін'єкцій. За таких умов збільшується ризик технічних помилок, підвищується імовірність виникнення больового шоку у дитини, зростає психоемоційне навантаження на батьків і дітей і підвищується ризик розвитку поствакцинальних реакцій», - таким є офіційний коментар МОЗ. При цьому в міністерстві закликають представників ЗМІ «утриматися від гучних заголовків та повідомлень до з'ясування обставин трагедії і не роздмухувати антивакцинальні настрої».
І справді, цього разу хочеться утриматися від поспішних висновків. Але все-таки подібні випадки (а вони, на жаль, в Україні аж ніяк не рідкість) примушують замислитися про те, чи якісними є пропоновані нам вакцини, чи зберігаються вони в належних умовах, чи досить уваги приділяють педіатри огляду дитини до введення вакцини, чому медики не призначають додаткових досліджень у разі найменших сумнівів і не інформують батьків про можливі побічні ефекти? І вже самі ці питання дають привід сумніватися у компетенції сучасних медиків.
